Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/1151/13-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 08.01.2020. Зареєстровано: 09.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.01.2020.
Дата набрання законної сили: 10.03.2023
Результат оскарження 10.03.2023 Верховний Суд: скасовано судове рішення суду апеляційної інстанції та залишено в силі судове рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 січня 2020 року  м. ПолтаваСправа № 816/1151/13-а
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді -  Удовіченка С.О.,    
		за участю:
		секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,            
		представника позивача - Переяслівця В.М.,
		представника відповідачів -  Прокопчука О.О.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" до Головного управління ДФС у Полтавській області , Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -                                                 
		                                                                
		                                                                   В С Т А Н О В И В:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (далі по тексту - ТОВ "Українське зерно" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Полтавській області / відповідач) в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
		- № 0000322310 від 22 лютого 2013 року, яким визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 542 928 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 105 956 грн;
		- № 0000332310 від 22 лютого 2013 року, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 256 052 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 92 237 грн;
		- № 0000342310 від 22 лютого 2013 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2012 року у розмірі 228 405 грн;
		- визнати протиправними дії, що полягають у внесенні результатів перевірки оформленої актом № 657/22.4-12/30044094 від 11 лютого 2013 року до відповідних баз даних органів ДПС України, які використовуються для отримання податкової інформації;
		-  зобов`язати вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки ТОВ "Українське зерно" оформленої актом № 657/22.4-12/30044094 від 11 лютого 2013 року та відновити у ній дані, що зазначені у податковій звітності ТОВ "Українське зерно" у період з 01 березня 2008 року по 31 травня 2012 року по взаємовідносинам із СТОВ "Мрія", ПП "Павлоград-Інвест-Агро", ФГ "Наталка", ПП "Тісона", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Агро-Статус". 
		Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві від 22 лютого 2013 року № 0000322310, № 0000332310, № 0000342310. В решті позовних вимог відмовлено.
		Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2013 року апеляційну скаргу ДПІ у м.Полтаві залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року по справі № 816/1151/13-а в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного від 29 квітня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві від 22 лютого 2013 року № 0000322310, № 0000332310, № 0000342310 скасовано та направлено справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Полтавського окружного адміністративного від 29 квітня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2013 року  залишено без змін.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.
		В обгрунтування позовної заяви ТОВ "Українське зерно" вказувало на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Зазначило, що господарські операції по спірним контрагентам підтверджуються наявними первинними документами, які досліджувалися в ході перевірки. Крім того придбаний товар відповідав господарській меті товариства. Стверджував, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших платників. Питання віднесення певних сум до валових витрат або ж до податкового кредиту поширюється лише на окремого платника податків і, якщо контрагент якимось чином порушив закон, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для нього. 
		22 жовтня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДФС у Полтавській області (т.4 а.с. 56-63). У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що перевіркою не підтверджена фактична наявність поставок товарів (робіт, послуг) по "ланцюгу" від підприємств-постачальників до ТОВ "Українське зерно", свідчить про те, що правочини між ТОВ "Українське зерно" та ПП "Павлоград-Інвест- Агро", СТОВ "Мрія", ФГ "Наталка", ПП "Тісона", ТОВ "Інтелкоп-МВ", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ "Агротера", ТОВ "Агро-Статус", ПП "Трансагропродукт" здійснені без мети настання реальних наслідків. Стверджував, що наявність у ТОВ "Українське зерно" податкових накладних не може бути визнана достатньою підставою для формування податкового кредиту, так як факт реальності господарських операцій не знайшов свого підтвердження в ході перевірки. За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
		30 жовтня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь ТОВ "Українське зерно" на відзив (т.5 а.с. 1-18). У якій позивач наполягав на правомірності та правильності формування ТОВ "Українське зерно" валових витрат та податкового кредиту. Стверджував, що як на час проведення перевірки так і на момент розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій осіб причетних до діяльності ПП "Агро-Союз-2009", ФГ "Наталка" та СТОВ "Мрія", а висновки перевіряючого зроблені на підставі відомостей, які не передбачені статтею 83 Податкового кодексу України. Висновки перевіряючого фактично базуються на поясненнях посадових осіб контрагентів, тобто висновок про відсутність реальності поставки продукції зроблено лише на підставі службової інформації без перевірки первинних документів контрагента по відносинам із ТОВ "Українське зерно".
		31 жовтня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ ДФС про заміну відповідача на ГУ ДПС у Полтавській області (т.5 а.с. 22).
		За результатами розгляду вищевказаного клопотання ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року залучено до участі у справі №816/1151/13 у якості другого відповідача - Головне управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Полтавській області / відповідач).
		12 листопада 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Полтавській області на позов (т.5 а.с. 32-43). У якому відповідач наполягав на правомірності оскаржуваних рішень та висновків акту перевірки.
		14 листопада 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь ТОВ "Українське зерно" на відзив ГУ ДПС у Полтавській області (т.5 а.с. 44-61). У якій позивач наполягав на протиправності оскаржуваних рішень та реальності господарських операцій по спірним контрагентам.
		Протокольною ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 12 грудня 2019 року.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 січня 2020 року.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
		Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
		Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини. 
		Судом встановлено, що ТОВ "Українське зерно" (код ЄДРПОУ 30044094) зареєстровано як юридична особа 14 липня 1998 року, номер запису 1 588 105 0001 000083 (т.1 а.с. 25).
		Згідно Довідки АА № 482839 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій видами діяльності ТОВ "Українське зерно" за КВЕД-2010 (т.1 а.с. 26) є:
		46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;
		10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;
		46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами;
		46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
		49.41 Вантажний автомобільний транспорт;
		77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.
		У період з 15 січня 2013 року по 04 лютого 2013 року, на підставі наказу від 14 січня 2013 року № 77 ДПІ у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, направлення від 15 січня 2013 року № 68, виданого ДПІ у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, відповідно до підпункту 20.1.1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Українське зерно" з питань дотримання законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Сембі-Сервіс", ТОВ "Наша Олія", ПП "Павлоград-Інвест-Агро", СГ ТОВ "Мрія", ФГ "Наталка", ПП "Тісона", ФОП ОСОБА_3 , ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки", ПП "Вікторія-2007", ТОВ "Інтелкоп-МВ", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ПП "Оліагроторг", ПП "Світанок", ТОВ "Агротера", ТОВ "Агро Алекс Груп", ФОП ОСОБА_4 , ТОВ "Агро-Статус", ПП "Трансагропродукт", ТОВ "АПК Трейдинг" за період з 01 березня 2008 року по 31 травня 2012 року.
		Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.
		За результатами перевірки ДПІ у м.Полтаві 11 лютого 2013 року складено Акт № 657/22.4-12/30044094 (т.1 а.с. 35), за висновками якого встановлено порушення ТОВ "Українське зерно":
		- пункту 3.1 статті 3, пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 738 124 грн, в тому числі за 3 квартал 2008 року на суму 4 525 грн, за 4 квартал 2008 року на суму 17 233 грн, за 1 квартал 2009 року на суму 100 133 грн, за 2 квартал 2009 року на суму 17 385 грн, за 4 квартал 2009 року на суму 55 920 грн, за 1 квартал 2010 року на суму 92 116 грн, за 3 квартал 2010 року на суму 12 378 грн, за 4 квартал 2010 року 319 329 грн, за 4 квартал 2011 року на суму 119 105 грн;
		- підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 367 472 грн, в тому числі за вересень 2008 року на суму 3 620 грн, за жовтень 2008 року на суму 13 786 грн, за січень 2009 року на суму 30 279 грн, за лютий 2009 року на суму 8 086 грн, за березень 2009 року на суму 41 741 грн, за травень 2009 року на суму 13 908 грн, за червень 2010 року на суму 118 429 грн, за вересень 2010 року на суму 9 903 грн, за листопад 2010 року на суму 14 826 грн,  за серпень 2011 року на суму 112 894 грн;
		- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за травень 2012 року на суму 228 405 грн.
		Не погоджуючись із висновками Акту № 657/22.4-12/30044094 ТОВ "Українське зерно" подано до ДПІ у м. Полтаві заперечення від 14 лютого 2013 року за вих. № 165 (т.1 а.с. 99-101).
		За результатами розгляду заперечень ДПІ у м. Полтаві 21 лютого 2013 року надано ТОВ "Українське зерно" відповідь № 3027/10/22.4-21, згідно якої висновки за Актом № 657/22.4-12/30044094 залишено без змін (т.1 а.с. 102-104).
		На підставі висновків Акту № 657/22.4-12/30044094 ДПІ у м.Полтаві 22 лютого 2013 року складено податкові повідомлення-рішення:
		- № 0000322310, яким ТОВ "Українське зерно" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств  в загальному розмірі 648 884 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 542 928 грн та за штрафними санкціями в розмірі 105 956 грн (т.1 а.с. 105),
		- № 000332310, яким ТОВ "Українське зерно" збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 348 289 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 256 052 грн та за штрафними санкціями в розмірі 92 237 грн (т.1 а.с. 107),
		- 0000342310 , яким ТОВ "Українське зерно" зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість за травень 2012 року в розмірі 228 405 грн (т.1 а.с. 110).
		Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість і податку на прибуток, та зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 лютого 2013 року № 0000322310, № 0000332310, № 0000342310.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. 
		Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. 
		Як випливає з письмових пояснень представника відповідача та наданого суду детального розрахунку по періодах в розрізі контрагентів з відображенням податкових повідомлень-рішень від 22 лютого 2013 року № 0000322310, № 0000332310, № 0000342310:
		- донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток, з урахуванням терміну давності, охоплювало період 1 кв. 2010 року, 3 кв. 2010 року, 2010 рік та 2-4 кв. 2011 року по контрагентам ПП "Павлоград Інвест Агро", СТОВ "Мрія", ФГ "Наталка", ПП "Тісона", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Агро Статус";
		- донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, з урахуванням терміну давності, охоплювало період 1 кв. 2010 року, 3 кв. 2010 року, 2010 рік та 2-4 кв. 2011 року по контрагентам ПП "Павлоград Інвест Агро", СТОВ "Мрія", ФГ "Наталка", ПП "Тісона", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Агро Статус";
		- зменшення від`ємного значення на суму 222 405 грн відбулося за рахунок завищення податкового кредиту за результатами здійснення господарських операцій із ПП "Павлоград Інвест Агро", СТОВ "Мрія", ФГ. "Наталка" та ПП "Тісона" (т.4 а.с. 111-113).
		Враховуючи вищевикладене правова оцінка правовідносинам, що склалися буде надаватися судом за періоди в межах яких контролюючим органом нараховано ТОВ "Українське зерно" грошові зобов`язання оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями по спірним контрагентам.  
		Збільшуючи ТОВ "Українське зерно" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та зменшуючи розмір від`ємного значення суми ПДВ за результатами взаємовідносин із ПП "Павлоград Інвест Агро", СТОВ "Мрія", ФГ "Наталка", ПП "Тісона", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Агро Статус", податковий орган виходив з наступного:
		" ... до ДПІ у м. Полтаві листом № 5018/7/07-0415 від 29 жовтня 2012 року наданий акт № 407/221/05267280 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки СТОВ "Мрія" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість на предмет нікчемності  правочинів з підприємствами-контрагентами за період з 01 січня 2010 року по 31 травня 2012 року". Даним актом встановлено порушення ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, здійснених СТОВ "Мрія" при реалізації товарів (послуг) контрагентам, в тому числі ТОВ "Українське зерно". Крім того, зазначеним листом  повідомлено, що співробітниками УОВПЗ УПМ ДПС у м. Києві в ході реалізації матеріалів оперативної розробки та виконання слідчих дій по кримінальній справі № 77-00199 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України, викрито та припинено діяльність "конвертаційного" центру. В ході проведення слідчо-оперативних заходів по кримінальній справі встановлено, що в діяльності "конвертаційного центру" були задіяні підприємства з ознаками "фіктивності", в тому числі СТОВ "Мрія". Від ВПМ Бердичівської ОДПІ отримано висновок № 1272 від 07 червня 2012 року наявності ознак "фіктивності" та відсутності фактів реального здійснення господарської діяльності. Також протоколом допиту свідка від 07 червня 2012 року ОСОБА_5 - засновника та директора СТОВ "Мрія" (який є посадовою особою із жовтня 2011 року), повідомлено, що допитаний відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має. Жодних договорів та угод, пов`язаних з діяльністю СТОВ "Мрія" він не підписував ... .
		... ДПІ у м. Полтаві листом № 7113/7/07-50 від 29 жовтня 2012 року УПМ ДПС в Полтавській області повідомлено, що ВПМ Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області надіслана копія заяви керівника ФГ "Наталка" гр. ОСОБА_6 . Відповідно до зазначеної заяви встановлено, що ФГ "Наталка" не мало фінансово-господарських взаємовідносин на протязі 2011 року з ТОВ "Українське зерно" та не виписувало первинних бухгалтерських документів, а також податкових документів на адресу ТОВ "Українське зерно". Даною заявою ОСОБА_6 повідомив: " ... в листопаді, грудні 2011 року на адресу ФГ "Наталка" почали надходити на підпис документи, відповідно до яких ФГ "Наталка" начебто здійснювало фінансово-господарські операції спрямовані на постачання сільськогосподарської продукції в адресу підприємств, в тому числі ТОВ "Українське зерно". В подальшому стало відомо, що невстановлені особи за підробним паспортом від імені 22 червня 2011 року виписали довіреність на  ім`я ОСОБА_7 ... .
		... актом ДПІ у м.Полтаві № 1053/23-1/30044094 від 16 лютого 2011 року за результатами проведення позапланової перевірки по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Агро-Статус" встановлено завищення податкового кредиту та завищення від`ємного значення  різниці поточного звітного періоду, що переноситься до складу наступного звітного періоду, за квітень 2010 року на суму 36 308 грн з вартості зернових, отриманих від ТОВ "Агро-Статус", які в свою чергу придбані у ТОВ КПФ "Кураж". Підставою для написання акту №1053/23-1 від 16 лютого 2011 року є те, що Світловодською ОДПІ отримано подання від начальника ВПМ - першого заступника начальника Олександрійської ОДПІ майора податкової міліції В.Б. Босненко, щодо призначення позачергової документальної перевірки ПП "Агро-Союз-2009" ПП "Агро-Союз-2009" має ознаки фіктивності , тобто створено з метою мінімізації сплати податків, за результатами перевірки встановлено порушення статті 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів ...
		... ДПІ у м.Полтаві проведена документальна виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СГД-ФО ОСОБА_2 за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року. В ході проведеної перевірки встановлено: основним постачальником с/г продукції та послуг СГД-ФО ОСОБА_2 було підприємство ТОВ "Фінвестбуд". ДПІ у м.Полтаві листом за № 1568/7/23-108 від 11 березня 2011 року з ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було отримано акт про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Фінвестбуд", з питань перевірки податкових зобов`язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року за № 218/23-104/350726690 від 10 березня 2011 року. В ході перевірки ТОВ "Фінвестбуд" встановлено: неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів; порушення частини 1 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України. Це свідчить про відсутність у підприємства ТОВ "Фінвестбуд" трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, а саме в частині відвантаження та перезавантаження товарів. Придбану сільськогосподарську продукцію у ТОВ "Фінвестбуд" СГД-ФО ОСОБА_2 реалізовував покупцям, в тому числі ТОВ "Українське зерно" ...
		... ДПІ у м.Полтаві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 . Документальною позаплановою невиїзною перевіркою фінансово - господарської діяльності СГД-ФО ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП "Стилет-Юг", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Агропрайд" за період з 01 січня 2008 року по 23 червня 2011 року. В результаті перевірки встановлено, що СГД ФО ОСОБА_1 порушено вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств". В ході проведення перевірки було встановлено, що податкові зобов`язання сформовані в тому числі за рахунок придбання СГД-ФО ОСОБА_1 у ПП "Агропрайд" у жовтні 2010 року кукурудзи, яка в подальшому реалізовувалась ТОВ "Українське зерно" на загальну суму 74 130,44 грн, в тому числі ПДВ 14 826,10 грн ...
		... ДПІ у м.Полаві листом № 20835/7/22/2 від 18 вересня 2012 року від Західно-Донбаської ОДПІ отриманий акт № 208-23/2-35168745 від 30 березня 2011 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Павлоград-Інвест-Агро", щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Агропрайд" за період 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року". В ході перевірки встановлено: на підставі отриманого від ДПІ у м. Херсоні акту невиїзної позапланової документальної перевірки ПП "Агропрайд" від 03 березня 2011 року № 601/23-2/35870453 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року, яким встановлено, що не мали реального характеру, з контрагентом, зареєстрованим в Західно-Донбаській ОДПІ, а саме  ПП "Павлоград-Інвест-Агро", яке сформувало податковий кредит за рахунок ПП "Агропрайд" протягом листопада 2010 року. З урахуванням частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Павлоград-Інвест-Агро". В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Павлоградським міським районним судом Дніпропетровської області винесена постанова № 429/9119/12 від 18 грудня 2012 року, яка вступила в законну силу 26 грудня 2012 року. Під час розгляду справи було встановлено: "Особа_3 будучи директором ПП "Павлоград-Інвест-Агро", виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, маючи доступ до документів бухгалтерського та податкового обліку ПП "Павлоград-Інвест-Агро", однак не використовуючи дану можливість в повному обсязі у зв¦9язку з неналежним виконанням своїх службових обов`язків директора, внаслідок несумінного ставлення до них, не знаючи справжні результати його фінансово-господарської діяльності, в той же час достовірно знаючи, що у відповідності до вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (зі змінами та доповненнями), не дозволяється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг), відбивав у податкових деклараціях з ПДВ ПП "Павлоград-Інвест-Агро" витратну частину від ПП "Альтекс-Південь", ПП "Агропрайд", з якими не мав фінансово-господарських взаємовідносин, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість" ...
		... листом від 14 лютого 2012 року № 1143/7/15-211 ДПІ у м. Херсоні до ДПІ у м. Полтаві направлений акт від 13 лютого 2012 року № 26/15-2/33726510 "Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ПП "Тісона" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у листопада-грудні 2011 року". В ході перевірки встановлено: декларація з ПДВ за листопад 2011 року ПП "Тісона" до ДПІ у м. Херсоні надана від 03 лютого 2012 року вх. № 269530, визнана як не податкова звітність. Декларація з податку на прибуток за IV квартал 2011 року не надана. Згідно звіту за формою № 1ДФ до ДПІ у м. Херсоні за IV квартал 2011 року на підприємстві працював 1 чоловік. Підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Оскільки на ПП "Тісона" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру".
		Преамбулою Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного до 01 січня 2011 року; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об`єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. 
		Пунктом 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду. 
		Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: 
		- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 
		- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. 
		Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
		Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
		Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
		З огляду на викладене для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених (нарахованих) в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
		Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Згідно  з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: 
		- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 
		- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. 
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: 
		а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; 
		б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); 
		в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; 
		г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. 
		Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї  події, що відбулася раніше:
		- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; 
		- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.  
		В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
		Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України). 
		Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
		Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. 
		Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній  господарській діяльності.
		Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. 
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 
		Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. 
		Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Правові відносини з приводу формування валових витрат з квітня 2011 року унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). 
		Згідно з приписами пункту 14.1.56 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. 
		Стаття 135 Податкового кодексу України містить у собі склад доходів та порядок їх визначення, так відповідно до п. 135.1 доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. 
		          Відповідно до пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу; дохід банківських установ.
		          Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.  
		          Відповідно до приписів пункту 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
		          Поняття господарської діяльності визначено в пунктом 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		          Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
		          Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
		          Згідно з  підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
		          Згідно із приписами абзаці 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. 
		Аналогічні норми містились і в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" яким було унормовано правовідносини з приводу формування валових витрат до 01 квітня 2011 року.
		У бухгалтерському обліку методологічні засади формування інформації про витрати та її розкриття в фінансовій звітності, склад витрат визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року № 27/4248 (далі - П(С)БО 16).
		Відповідно до пунктів 5-7 ПСБО 16 - витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.
		Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
		Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
		Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
		Виключний перелік витрат, які не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати, визначено пункт 9 ПСБО 16.
		Не визнаються витратами й   не включаються до звіту про фінансові результати:
		- Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на   користь  комітента, принципала тощо.
		- Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.
		- Погашення одержаних позик.
		- Інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).
		- Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
		- Балансова вартість валюти.
		Відповідно до пункту 18 ПСБО 16 до адміністративних витрат відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
		- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
		- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
		- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування  майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
		- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
		- витрати на зв`язок (поштові, телеграфні,  телефонні, телекс, факс тощо);
		- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
		- витрати на врегулювання спорів у судових органах;
		- податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів  та обов`язкових  платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
		- плата за розрахунково - касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти;
		- інші витрати загальногосподарського призначення.
		До інших операційних витрат включаються:
		- витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи";
		- собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією;
		- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;
		- витрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства);
		- втрати від знецінення запасів;
		- нестачі й втрати від псування цінностей;
		- визнані штрафи, пеня, неустойка;
		- витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення;
		- інші витрати операційної діяльності.
		Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання товарів, робіт чи послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
		Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
		Водночас, за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
		Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду України,  викладеної у постанові від 20 січня 2016 року у справі за позовом ПАТ "МТС Україна" до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
		Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
		- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
		- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
		- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
		- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
		- відсутність первинних документів обліку.
		Враховуючи вищевикладене, судом встановлено наступне.
		1. Щодо взаємовідносин ТОВ "Українське зерно" із СТОВ "Мрія" (код ЄДРПОУ 05267280) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
		ТОВ "Українське зерно" у листопаді 2011 року здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей (кукурудза) у СТОВ "Мрія" на загальну суму 238 369,24 грн в тому числі ПДВ 39 728 грн.
		03 листопада 2011 року між ТОВ "Українське зерно" (покупець) та СТОВ "Мрія" (постачальник) укладено договір поставки № 135ВДк (т.1 а.с. 112).
		За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця кукурудзу, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених договором. Загальна кількість товару, що поставляється за договором складає 200 тонн +/- 10%. Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах СРТ Україна, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Тургенева, 12-А, склад ТОВ "АгроКом", згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткова накладна постачальника (на розсуд покупця). Ціна за 1 тонну товару в заліковій вазі, відповідно до умов договору, складає 1299,14 грн, у тому числі ПДВ 20%.
		На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності на загальну суму 238 369,24 грн в тому числі ПДВ 39 728 грн.
		За наслідками здійснення господарських операцій із СТОВ "Мрія" останнім виписано позивачу: 
		- видаткові накладні: № 52 від 03 листопада 2011 року, № 73 від 04 листопада 2011 року, № 98 від 05 листопада 2011 року; 
		- податкові накладні: № 52/2 від 03 листопада 2011 року, № 73/2 від 04 листопада 2011 року, № 98/2 від 05 листопада 2011 року (т.1 а.с. 114-118).
		Дослідивши вказані первинні документи СТОВ "Мрія" для документального оформлення господарських операцій з придбання  ТОВ "Українське зерно"  товару, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількості, ціни.
		Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок СТОВ "Мрія", що підтверджується платіжним дорученням (т.1 а.с. 132).
		Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними: 
		- № 01АБ  від 02 листопада 2011 року,
		- № 01АБ від 02 листопада 2011 року,
		- № 01АБ від 02 листопада 2011 року,
		- № 01АБ від 03 листопада 2011 року,
		- № 01АБ від 03 листопада 2011 року,
		- № 01АБ від 04 листопада 2011 року,
		- № 01АБ від 04 листопада 2011 року (т.1 а.с. 120-126).
		На підтвердження факту прийняття поставленого товару позивачем надано до суду Реєстри накладних на прийняття зерна з визначенням якості за середньодобовою пробою та Реєстр ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку (т.1 а.с. 127-131).
		За письмовими поясненнями ТОВ "Українське зерно" придбаний товар у подальшому не реалізовувався, а використовувався для виготовлення комбікорму відповідно до договору № 31/08/09 від 31 серпня 2019 року та додаткових угод до останнього укладених з ТОВ "Агро Ком" на виконання робіт по виготовленню продукції. Транспортування продукції в адресу ТОВ "Агро Ком" обумовлено необхідністю її переробки, та як наслідок отримання доходу від реалізації переробленої продукції (комбікорму), зокрема, ВАТ "Волноваський комбінат хлібопродуктів", ТОВ "Перше Травня комбікормовий завод" та ін (т.1 а.с. 9).
		2. Щодо взаємовідносин ТОВ "Українське зерно" із ФГ "Наталка" (код ЄДРПОУ 21901244) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
		ТОВ "Українське зерно" у жовтні 2011 року здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей (соя) у ФГ "Наталка" на загальну суму 254 600,70 грн в тому числі ПДВ 42 433 грн.
		14 жовтня 2011 року між ТОВ "Українське зерно" (покупець) та ФГ "Наталка" (постачальник) укладено договір поставки № 114ВДс (т.1 а.с. 133).
		За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві сою, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах передбачених договором. Загальна кількість товару, що поставляється за договором, складає 100 тон +/- 10%. Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах СРТ Україна, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул. Тургенева, 12-А, склад ТОВ "Агро ком", згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної постачальника (на розсуд покупця). Ціна за 1 тонну товару в заліковій вазі, відповідно до умов договору, складає 2800 грн, в тому числі ПДВ 20%.
		21 жовтня 2011 року між ТОВ "Українське зерно" (покупець) та ФГ "Наталка" (постачальник) укладено договір поставки № 124ВДс (т.1 а.с. 134).
		За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві сою, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах передбачених договором. Загальна кількість товару, що поставляється за договором, складає 60 тон +/- 10%. Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах СРТ Україна, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул. Тургенева, 12-А, склад ТОВ "Агро ком", згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної постачальника (на розсуд покупця). Ціна за 1 тонну товару в заліковій вазі, відповідно до умов договору, складає 2850 грн, в тому числі ПДВ 20%.
		На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності на загальну суму 254 600,70 грн в тому числі ПДВ 42 433 грн.
		За наслідками здійснення господарських операцій із ФГ "Наталка" останнім виписано позивачу: 
		- видаткові накладні: № 31 від 14 жовтня 2011 року, № 42 від 20 жовтня 2011 року, № 43 від 22 жовтня 2011 року; 
		- податкові накладні: № 31/2 від 14 жовтня 2011 року, № 42/2 від 20 жовтня 2011 року, № 43/2 від 22 жовтня 2011 року (т.1 а.с. 138-143).
		Дослідивши вказані первинні документи ФГ "Наталка" для документального оформлення господарських операцій з придбання  ТОВ "Українське зерно"  товару, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількості, ціни.
		Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФГ "Наталка" , що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 150-152).
		Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними: 
		- № 01АБ від 14 жовтня 2011 року,
		- № 01АБ від 17 жовтня 2011 року,
		- № 01АБ від 21 жовтня 2011 року (т.1 а.с. 144-146).
		На підтвердження факту прийняття поставленого товару позивачем надано до суду Реєстри накладних на прийняття зерна з визначенням якості за середньодобовою пробою та Реєстр ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку (т.1 а.с. 147-149).
		За письмовими поясненнями ТОВ "Українське зерно" придбаний товар у подальшому не реалізовувався, а використовувався для виготовлення комбікорму відповідно до договору № 31/08/09 від 31 серпня 2019 року та додаткових угод до останнього укладених з ТОВ "Агро Ком" на виконання робіт по виготовленню продукції. Транспортування продукції в адресу ТОВ "Агро Ком" обумовлено необхідністю її переробки, та як наслідок отримання доходу від реалізації переробленої продукції (комбікорму), зокрема, ВАТ "Волноваський комбінат хлібопродуктів", ТОВ "Перше Травня комбікормовий завод" та ін (т.1 а.с. 10).
		3. Щодо взаємовідносин ТОВ "Українське зерно" із ПП "Павлоград-Інвест-Агро" (код ЄДРПОУ 35168745) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
		ТОВ "Українське зерно" у грудні 2010 року здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей (пшеницю) у ПП "Павлоград-Інвест-Агро" на загальну суму 1 679 177,85 грн в тому числі ПДВ 279 862,98 грн.
		24 листопада 2010 року між ТОВ "Українське зерно" (покупець) та ПП "Павлоград-Інвест-Агро" (постачальник) укладено договір поставки № 24/11-10п -В.В. (т.1 а.с. 153).
		За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві сою, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах передбачених договором. Загальна кількість товару, що поставляється за договором, складає 570 тон +/- 10%. Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах СРТ Україна, 52031, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.Кіровське, вул. Леніна, 543, склад покупця згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної постачальника (на розсуд покупця). Ціна за 1 тонну товару в заліковій вазі, відповідно до умов договору, складає 1620 грн, в тому числі ПДВ 20%.
		На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 679 177,85 грн в тому числі ПДВ 279 862,98 грн.
		За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Павлоград-Інвест-Агро" останнім виписано позивачу: 
		- видаткові накладні: № РН-00133 від 30 листопада 2010 року, № РН-00134 від 02 грудня 2010 року, № РН-00136 від 03 грудня 2010 року, № РН-00142 від 06 грудня 2010 року, № РН-00150/1 від 07 грудня 2010 року, № РН-00154 від 08 грудня 2010 року, № РН-00155 від 09 грудня 2010 року, № РН-00174 від 16 грудня 2010 року, № РН-00175 від 17 грудня 2010 року, № РН-00176 від 18 грудня 2010 року, № РН-00179/2 від 23 грудня 2010 року, № РН-00182 від 24 грудня 2010 року; 
		- податкові накладні: № 133 від 30 листопада 2010 року, № 134 від 02 грудня 2010 року, № 136 від 03 грудня 2010 року, № 142 від 06 грудня 2010 року, № 150 від 07 грудня 2010 року, № 154 від 08 грудня 2010 року, № 155 від 09 грудня 2010 року, № 174 від 16 грудня 2010 року, № 175 від 17 грудня 2010 року, № 176 від 18 грудня 2010 року, № 179/2 від 23 грудня 2010 року, № 182 від 24 грудня 2010 року (т. а.с. 166-189).
		Дослідивши вказані первинні документи ПП "Павлоград-Інвест-Агро" для документального оформлення господарських операцій з придбання  ТОВ "Українське зерно"  товару, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількості, ціни.
		Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Павлоград-Інвест-Агро", що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 235-250, т. 2 а.с. 1-8).
		Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними: 
		- № 1 від 30 листопада 2010 року,
		- № 2 від 30 листопада 2010 року,
		- б/н від 01 грудня 2010 року, 
		- б/н від 01 грудня 2010 року,
		- № 240451 від 01 грудня 2010 року,
		- № 240452 від 02 грудня 2010 року,
		- б/н від 03 грудня 2010 року,
		- б/н від 03 грудня 2010 року,
		- б/н від 03 грудня 2010 року,
		- б/н від 03 грудня 2010 року,
		- № 17 від 06 грудня 2010 року,
		- б/н від 06 грудня 2010 року,
		- №18 від 07 грудня 2010 року,
		- б/н від 07 грудня 2010 року,
		- б/н від 08 грудня 2010 року,
		- б/н від 09 грудня 2010 року,
		- б/н від 09 грудня 2010 року,
		- б/н від 09 грудня 2010 року,
		- б/н від 16 грудня 2010 року,
		- б/н від 16 грудня 2010 року,
		- б/н від 16 грудня 2010 року,
		- б/н від 16 грудня 2010 року,
		- б/н від 16 грудня 2010 року,
		- б/н від 16 грудня 2010 року,
		- б/н від 17 грудня 2010 року,
		- б/н від 17 грудня 2010 року,
		- б/н від 17 грудня 2010 року,
		- № 5 від 17 грудня 2010 року,
		- б/н від 17 грудня 2010 року,
		- б/н від 17 грудня 2010 року,
		- б/н від 17 грудня 2010 року,
		- № 001067 від 17 грудня 2010 року,
		- № 001061 від 17 грудня 2010 року,
		- б/н від 18 грудня 2010 року,
		- б/н від 18 грудня 2010 року,
		- б/н від 18 грудня 2010 року,
		- б/н від 23 грудня 2010 року,
		- б/н від 23 грудня 2010 року,
		- б/н від 24 грудня 2010 року,
		- б/н від 24 грудня 2010 року (т.1 а.с. 190-230).
		На підтвердження факту прийняття поставленого товару позивачем надано до суду Реєстри накладних на прийняття зерна з визначенням якості за середньодобовою пробою та Реєстр ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку (т.1 а.с. 231-234).
		За письмовими поясненнями ТОВ "Українське зерно" придбаний товар у подальшому не реалізовувався, а використовувався для виготовлення комбікорму відповідно до договору № 01/1103/2010 від 11 березня 2010 року із ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська" та № 31/08/09 від 31 серпня 2019 року та додаткових угод до останнього укладених з ТОВ "Агро Ком" на виконання робіт по виготовленню продукції. Транспортування продукції в адресу ТОВ "Агро Ком" обумовлено необхідністю її переробки, та як наслідок отримання доходу від реалізації переробленої продукції (комбікорму), зокрема, ВАТ "Волноваський комбінат хлібопродуктів", ТОВ "Перше Травня комбікормовий завод" та ін (т.1 а.с. 11).
		4. Щодо взаємовідносин ТОВ "Українське зерно" із ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
		ТОВ "Українське зерно" у жовтні 2010 року здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей (кукурудзи) у ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 174 370,88 грн в тому числі ПДВ 30 836,85 грн.
		24 вересня 2010 року між ТОВ "Українське зерно" (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір поставки № 24/09-10БС (т.2 а.с. 9).
		За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві кукурудзу, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах передбачених договором. Загальна кількість товару, що поставляється за договором, складає 200 тон +/- 10%. Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах СРТ Україна, Полтавська область, Лохвицький район, смт. Червонозаводське, вул. П.Мирного, 6, склад ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод",згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної постачальника (на розсуд покупця). Ціна за 1 тонну товару в заліковій вазі, відповідно до умов договору, складає 1500 грн, в тому числі ПДВ 20%.
		05 жовтня 2010 року між ТОВ "Українське зерно" (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір поставки № 05/10-10БС (т.2 а.с. 10).
		За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві кукурудзу, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах передбачених договором. Загальна кількість товару, що поставляється за договором, складає 22 тон +/- 10%. Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах СРТ Україна, Полтавська область, Лохвицький район, смт. Червонозаводське, вул. П.Мирного, 6, склад ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод",згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної постачальника (на розсуд покупця). Ціна за 1 тонну товару в заліковій вазі, відповідно до умов договору, складає 1580 грн, в тому числі ПДВ 20%.
		11 жовтня 2010 року між ТОВ "Українське зерно" (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір поставки № 11/10-10БС (т.2 а.с. 11).
		За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві кукурудзу, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах передбачених договором. Загальна кількість товару, що поставляється за договором, складає 22 тон +/- 10%. Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах СРТ Україна, Полтавська область, Полтавський район, с.Божкове, вул. Заводська, 7, склад ЗАТ "Божковський комбікормовий завод", згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної постачальника (на розсуд покупця). Ціна за 1 тонну товару в заліковій вазі, відповідно до умов договору, складає 1580 грн, в тому числі ПДВ 20%.
		На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності на загальну суму 174 370,88 грн в тому числі ПДВ 30 836,85 грн.
		За наслідками здійснення господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 , останнім виписано позивачу: 
		- видаткові накладні №34 від 04 жовтня 2010 року, № 35 від 05 жовтня 2010 року, № 37 від 11 жовтня 2010 року, № 38 від 12 жовтня 2010 року; 
		- податкові накладні № 34 від 04 жовтня 2010 року, № 35 від 05 жовтня 2010 року, № 37 від 11 жовтня 2010 року, № 38 від 12 жовтня 2010 року (т.2 а.с. 14-21).
		Дослідивши вказані первинні документи ФОП ОСОБА_1 для документального оформлення господарських операцій з придбання  ТОВ "Українське зерно"  товару, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількості, ціни.
		Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с. 37-40).
		Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними: 
		- б/н від 12 жовтня 2010 року,
		- № 017418 від 14 жовтня 2010 року,
		- № 017415 від 04 жовтня 2010 року,
		- б/н від 04 жовтня 2010 року,
		- № 07410 від 03 жовтня 2010 року,
		- № 017414 від 03 жовтня 2010 року,
		- № 017409 від 30 вересня 2010 року (т.2 а.с. 22-28).
		На підтвердження факту прийняття поставленого товару позивачем надано до суду Реєстри накладних на прийняття зерна з визначенням якості за середньодобовою пробою та Реєстр ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку (т.2 а.с. 29-36).
		За письмовими поясненнями ТОВ "Українське зерно" придбаний товар у подальшому не реалізовувався, а використовувався для виготовлення комбікорму відповідно до договору № 3004/10 від 30 квітня 2010 року із ТОВ "Божківський комбікормовий завод" та № ЛКЗ/2П від 01 січня 2010 року та додаткових угод до останнього укладених з ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" на виконання робіт по виготовленню продукції. Транспортування продукції в адресу ТОВ "Божківський комбікормовий завод" та ТОВ "Лохвицький комбікормовий завод" обумовлено необхідністю її переробки, та як наслідок отримання доходу від реалізації переробленої продукції (комбікорму), зокрема, ВАТ "Волноваський комбінат хлібопродуктів", ТОВ "Перше Травня комбікормовий завод" та ін (т.1 а.с. 11).
		5. Щодо взаємовідносин ТОВ "Українське зерно" із ФОП ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_3 ) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
		ТОВ "Українське зерно" у серпні - вересні 2010 року здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей (соя / пшениця) у ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 145 725 грн в тому числі ПДВ 24 287,50 грн.
		27 серпня 2010 року між ТОВ "Українське зерно" (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (постачальник) укладено договір поставки № 27/08-10сСИ (т.2 а.с. 41).
		За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві сою, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах передбачених договором. Загальна кількість товару, що поставляється за договором, складає 20 тон +/- 10%. Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах СРТ Україна, Полтавська область, Диканський район, смт. Диканька, вул. Полтавська, 4, склад ТОВ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод", згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної постачальника (на розсуд покупця). Ціна за 1 тонну товару в заліковій вазі, відповідно до умов договору, складає 3000 грн, в тому числі ПДВ 20%.
		10 вересня 2010 року між ТОВ "Українське зерно" (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (постачальник) укладено договір поставки № 10/09-10пСИ (т.2 а.с. 42).
		За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві пшеницю, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах передбачених договором. Загальна кількість товару, що поставляється за договором, складає 100 тон +/- 10%. Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах СРТ Україна, Полтавська область, Диканський район, смт. Диканька, вул. Полтавська, 4, склад ТОВ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод", згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної постачальника (на розсуд покупця). Ціна за 1 тонну товару в заліковій вазі, відповідно до умов договору, складає 1500 грн, в тому числі ПДВ 20%.
		На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності на загальну суму 145 725 грн в тому числі ПДВ 24 287,50 грн.
		За наслідками здійснення господарських операцій із ФОП ОСОБА_2 , останнім виписано позивачу: 
		- видаткові накладні № РН-0000002 від 27 серпня 2010 року, № РН-0000004 від 11 вересня 2010 року, № РН-0000006 від 14 вересня 2010 року; 
		- податкові накладні № 2 від 27 серпня 2010 року, № 4 від 11 вересня 2010 року, № 6 від 14 вересня 2010 року (т.2 а.с. 44-49).
		Дослідивши вказані первинні документи ФОП ОСОБА_2 для документального оформлення господарських операцій з придбання  ТОВ "Українське зерно"  товару, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількості, ціни.
		Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с. 57-60).
		Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними: 
		- № 003995 від 13 вересня 2010 року,
		- № 003989 від 11 вересня 2010 року,
		- № 003988 від 11 вересня 2010 року,
		- № 003978 від 27 серпня 2010 року (т.2 а.с. 50-53).
		На підтвердження факту прийняття поставленого товару позивачем надано до суду Реєстри накладних на прийняття зерна з визначенням якості за середньодобовою пробою (т.2 а.с.54-56).
		За письмовими поясненнями ТОВ "Українське зерно" придбаний товар у подальшому не реалізовувався, а використовувався для виготовлення комбікорму відповідно до договору № П-1 від 01 січня 2010 року та додаткових угод до останнього укладених з ТОВ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" на виконання робіт по виготовленню продукції. Транспортування продукції в адресу ТОВ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" обумовлено необхідністю її переробки, та як наслідок отримання доходу від реалізації переробленої продукції (комбікорму), зокрема, ВАТ "Волноваський комбінат хлібопродуктів", ТОВ "Перше Травня комбікормовий завод" та ін (т.1 а.с. 12).
		6. Щодо взаємовідносин ТОВ "Українське зерно" із ТОВ "Тісона" (код ЄДРПОУ 33726510) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
		ТОВ "Українське зерно" у листопаді 2011 року здійснювало придбання послуг по перевезенню ТМЦ у ТОВ "Тісона" на загальну суму 111 000 грн в тому числі ПДВ 18 500 грн.
		01 листопада 2011 року між ТОВ "Українське зерно" (замовник) та ТОВ "Тісона" (перевізник) укладено договір перевезення № 123ТЗ (т.2 а.с. 61-62).
		За умовами договору перевізник зобов`язується надати замовнику автотранспортні послуги, обладнаними для перевезення товару транспортними засобами у період з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2011 року, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити перевізнику вказані послуги. 
		На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності на загальну суму 111 000 грн в тому числі ПДВ 18 500 грн.
		За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Тісона", останнім виписано позивачу:  
		- податкові накладні № 2681 від 10 листопада 2011 року, № 2805 від 11 листопада 2011 року, № 6707 від 13 грудня 2011 року;
		- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00001097 від 10 листопада 2011 року, № ОУ-00001112 від 11 листопада 2011 року, № ОУ-00003904 від 13 грудня 2011 року  (т.2 а.с. 66-71).
		Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Тісона" для документального оформлення господарських операцій з придбання  ТОВ "Українське зерно" послуг з перевезення вантажу, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт містять адресу місцезнаходження замовника та виконавця, одиниці виміру товару / послуг, кількості, ціни.
		Також судом встановлено, що розрахунок за надані послуги здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Тісона", що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с. 82-85).
		Окрім того, за результатами надання транспортних послуг складені товарно-транспортні накладні за листопад - грудень 2011 року (т.2 а.с. 72-81).
		За письмовими поясненнями ТОВ "Українське зерно" транспортування продукції на адресу ТОВ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" обумовлено необхідністю її переробки, та як наслідок отримання доходу від реалізації переробленої продукції (комбікорму), зокрема, ВАТ "Волноваський комбінат хлібопродуктів", ТОВ "Перше Травня комбікормовий завод" та ін (т.1 а.с. 12).
		7. Щодо взаємовідносин ТОВ "Українське зерно" із ТОВ "Агро-Статус" (код ЄДРПОУ 33683006) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
		ТОВ "Українське зерно" у січні 2010 року здійснювало придбання товару (пшениці) у ТОВ "Агро-Статус" на загальну суму 505 770,55 грн в тому числі ПДВ 84 295,09 грн.
		27 січня 2010 року між ТОВ "Українське зерно" (покупець) та ТОВ "Агро-Статус" (постачальник) укладено договір поставки № 10/09-10пСИ (т.2 а.с. 86-87).
		За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві пшеницю, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах передбачених договором. Загальна кількість товару, що поставляється за договором, складає 308,980 тон +/- 10%. Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах СРТ Україна, Полтавська область, Диканський район, смт. Диканька, вул. Полтавська, 4, склад ТОВ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод", згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року. Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної постачальника (на розсуд покупця). Ціна за 1 тонну товару в заліковій вазі, відповідно до умов договору, складає 1200 грн, в тому числі ПДВ 20%.
		28 січня 2010 року між ТОВ "Українське зерно" (покупець) та ТОВ "Агро-Статус" (постачальник) укладено договір поставки № 28/01-10пСИ (т.2 а.с. 88).
		За умовами договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві пшеницю, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах передбачених договором. Загальна кількість товару, що поставляється за договором, складає 113,295 тон +/- 10%. Поставка товару здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах СРТ Україна, Полтавська область, Диканський район, смт. Диканька, вул. Полтавська, 4, склад ТОВ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод", згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року. Датою поставки товару вважається дата підписання представником покупця акту приймання-передачі товару чи видаткової накладної постачальника (на розсуд покупця). Ціна за 1 тонну товару в заліковій вазі, відповідно до умов договору, складає 1191,53 грн, в тому числі ПДВ 20%.
		На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності на загальну суму 505 770,55 грн в тому числі ПДВ 84 295,09 грн.
		За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Агро-Статус", останнім виписано позивачу: 
		- видаткові накладні № АС-0000013 від 27 січня 2010 року, № АС-0000017 від 28 січня 2010 року, № АС-0000019 від 29 січня 2010 року, № АС-0000020 від 30 січня 2010 року; 
		- податкові накладні № 13 від 27 січня 2010 року, № 17 від 28 січня 2010 року, № 19 від 29 січня 2010 року, № 20 від 30 січня 2010 року (т.2 а.с. 93-100).
		Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Агро-Статус" для документального оформлення господарських операцій з придбання  ТОВ "Українське зерно"  товару, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількості, ціни.
		Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Агро-Статус", що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с. 110-122).
		Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними: 
		- б/н від 28 січня 2010 року,
		- б/н від 28 січня 2010 року,
		- б/н від 25 січня 2010 року,
		- б/н від 29 січня 2010 року,
		- б/н від 29 січня 2010 року,
		- б/н від 29 січня 2010 року,
		- б/н від 29 січня 2010 року (т.2 а.с. 101-105).
		На підтвердження факту прийняття поставленого товару позивачем надано до суду Реєстри накладних на прийняття зерна з визначенням якості за середньодобовою пробою (т.2 а.с. 106-109).
		За письмовими поясненнями ТОВ "Українське зерно" придбаний товар у подальшому не реалізовувався, а використовувався для виготовлення комбікорму відповідно до договорів укладених із ТОВ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод", ТОВ Божківський комбікормовий завод", ТОВ "Агро Ком" на виконання робіт по виготовленню продукції. Транспортування продукції в адресу вказаних суб`єктів господарювання обумовлено необхідністю її переробки, та як наслідок отримання доходу від реалізації переробленої продукції (комбікорму), зокрема, ВАТ "Волноваський комбінат хлібопродуктів", ТОВ "Перше Травня комбікормовий завод" та ін (т.1 а.с. 14).
		Отримання від вище вказаних контрагентів товарів уповноваженими представниками позивача підтверджується копіями журналу реєстрації доручень за січень - вересень 2010 року, книги обліку довіреностей за 2010-2011 роки та наказами про прийняття на роботу (т.2 а.с. 206-225, т.4 а.с. 155-157).
		Фактичне використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується наданими до суду договорами на виконання робіт по виготовленню продукції від 31 серпня 2009 року, 11 березня 2010 року, 30 квітня 2010 року, 01 січня 2010 року, 03 січня 2009 року та договорами поставки № 26/10/11 від 26 жовтня 2011 року, № 30/10/2010-02 та № 30/10/2010 від 30 жовтня 2010 року, № 10/09/09-1 та № 10/09/09-9 від 10 вересня 2009 року, № 10/09/09-6 від 10 вересня 2009 року та № 3112/2010 ЗА від 31 грудня 2010 року (т.2 а.с. 127-205, т.3 а.с. 129-144).
		Судом також враховано, що у спірному періоді у ТОВ "Українське зерно" наявні основні засоби для здійснення господарської діяльності та відповідний штат, що підтверджується відомостями по Рахунку 10 та Штатним розписом (т.4 а.с. 118-152, 158-161).
		При розгляді даної справи судом також враховано, що контрагенти позивача були зареєстрованими як платники податку на додану вартість, фактів визнання недійсними або анулювання свідоцтв про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; підрядники / продавці / покупці знаходилися в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.
		При цьому, суд зауважує, що подальше припинення юридичної особи та анулювання свідоцтва платника ПДВ не робить виписані ним первинні документи та податкові накладні недійсними та не позбавляють позивача права на формування на їх підставі податкового кредиту. 
		Посилання контролюючого органу в Акті перевірки на Акт № 407/221/05267280 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки СТОВ "Мрія" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість на предмет нікчемності правочинів з підприємствами-контрагентами за період з 01 січня 2010 року по 31 травня 2012 року", Акт № 1053/23-1/30044094 за результатами проведення позапланової перевірки по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Агро-Статус", Акт № 3599/1703/2675312655 "Про результати документальної виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СГД-ФО ОСОБА_2 за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року", Акт № 5604/1703/1986216213 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 по взаємовідносинах з ПП "Стилет-ЮГ", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Агропрайд" та ПП "Югрансагро" за період з 01 січня 2008 року по 23 червня 2011 року",  Акт № 20835/7/22/2 "Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ПП "Павлоград-Інвест-Агро" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП "Агропрайд" за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року", Акт № 26/15-2/33726510 "Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб`єкта господарювання ПП "Тісона" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у листопаді-грудні 2011 року", Акт № 1045/23-600/31671004 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Агротера" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року", як на підставу можливого порушення платником податків чинного законодавства України, суд вважає необґрунтованими, оскільки, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер; під час складення таких актів будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей, зокрема щодо нереальності операцій, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. 
		Крім того, контролюючим органом не надано до суду доказів того, що висновки актів перевірок реалізовані відповідно до норм чинного на той час податкового законодавства України.
		Окремо суд звертає увагу контролюючого органу, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не податковою інформацією. Вказані ж в податковій інформації, в актах податкових органів недоліки, допущені суб`єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.
		Таким чином, податкова інформація та акти перевірки не є належними та допустимим доказами у справі, а висновки відповідача щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угод, укладених із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.
		При розгляді даної справи судом встановлено, що для висновку про порушення позивачем податкового законодавства посадовою особою податкового органу, крім іншого, використано, зокрема інформацію, відображену у протоколі допиту свідка, а саме: директора СТОВ "Мрія" ОСОБА_5 та підозрюваного - ОСОБА_9 (в рамках кримінального провадження № 77-00199).
		Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що протокол допиту свідка складено в рамках досудового розслідування діянь, що носять ознаки злочину, та в силу вимог Кримінального процесуального кодексу України: не є документом, що встановлює факт правопорушення та/або винну особу; не підлягає розголошенню до завершення досудового розслідування; досліджується і набуває статусу доказу тільки за наслідками розгляду його судом в рамках кримінального провадження.
		При цьому, в силу приписів частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду у справах про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.
		Тобто, обов`язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.
		Відповідно, обставини, встановлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки, не можуть розглядатись як обов`язкові відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відтак, до компетенції податкового органу не відноситься аналіз відомостей, що викладені у протоколі допиту свідка, а також висновки про наявність або відсутність події злочину, так як вказані функції притаманні виключно судам загальної юрисдикції при здійсненні кримінального судочинства
		Крім того, відповідачем, у підтвердження своїх висновків викладених в Акті № 657/22.4-12/300044094, не надано до суду вироку, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Українське зерно" чи його контрагентів.
		Сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
		Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05 червня 2018 року по справі № 809/1139/17, від 14 березня 2018 року по справі № 804/691/17, від 20 лютого 2018 року по справі № 826/6280/13-а.
		Стосовно посилань контролюючого органу на пояснення ОСОБА_5 , який стверджував, що до діяльності СТОВ "Мрія" відношення не має та вважає, що статут, установчий договір та інші документи є недійсними та письмові пояснення директора ФГ "Наталка" - ОСОБА_6., суд зазначає наступне.
		Сама лише наявність письмових пояснень особи, в яких вона заперечує свою участь у діяльності підприємства, у тому числі і в підписанні будь-яких документів, є підставою для вжиття податковим органом заходів щодо виявлення, аналізу та перевірки господарських операцій такого платника податків з його контрагентами - продавцями та покупцями товарів (робіт або послуг). При цьому, у податковому спорі податковий орган не може ставити під сумнів оподатковувану операцію, посилаючись лише на вказану обставину, а повинен довести фіктивність (нереальність) такої операції в силу відсутності товарно-грошового обороту, номінального оформлення операції, її імітації з єдиною метою - отримати незаконну податкову вигоду та/або податкову економію.
		Заперечення керівником своєї причетності до здійснення фінансово-господарської діяльності юридичної особи, яка була створена або керована ним, не є беззаперечним доказом обізнаності саме платника податків з дефектами у правовому статусі контрагента, оскільки відповідні пояснення можуть надаватись, у тому числі, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Отже, формальна відмова особи від причетності до створення та/або управління підприємством не може розглядатися як обставина, достатня для висновку про достовірність даного факту.
		Аналогічні висновки наведені, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі 21-1575а15, предметом якої були вимоги податкового органу про визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів та припинення юридичної особи з огляду на реєстрацію підприємства на підставну особу, де Верховний Суд України зазначив, що висновок суду про фіктивність підприємства не може ґрунтуватись виключно чи переважно на показаннях особи, достовірність яких не була підтверджена безпосередньо у судовому засіданні.
		Як зазначив Верховний Суд України, ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами. Тут слід зазначити, що норми матеріального закону не пов`язують визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов`язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала таку особу, чи попереднього кримінального провадження і постановлення обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.
		Зокрема, Верховний Суд України вказав, що не можна дійти однозначного висновку про фіктивність підприємства за умови нез`ясованості достовірності та щирості показань директора/засновника про відсутність у нього наміру створювати підприємство і займатися підприємницькою діяльністю; ролі та ступені участі особи, що давала показання у створенні підприємства тощо.
		У цій же постанові Верховний Суд України зазначив, що та обставина, що керівник чи засновник підприємства заперечує щодо своєї ініціативи у створенні та участі у господарській діяльності підприємства не свідчить про неможливість підприємства бути учасником господарських відносин.
		Під час розгляду справи відповідач не спростував обставини реального виконання спірних операцій, засвідчених поданими платником первинними документами, не скористався правами, наданими йому податковим законодавством, для безпосереднього з`ясування обставин, які б підтвердили або спростували висновки про неможливість виконання контрагентом позивача господарських операцій.
		Судом при розгляді даної справи також враховано, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21 жовтня 2019 року керівником та підписантом СТОВ "Мрія" так і являється ОСОБА_5 (т.4 а.с. 217-222).
		Посилання ж контролюючого органу на постанову Павлоградського міського районного суду Дніпропетровської області по справі № 429/9119/12 від 18 грудня 2012 року, суд вважає безпідставними, оскільки даним судовим рішенням встановлено заниження посадовою особою ПП "Павлоград-Інвест-Агро" розміру ПДВ за рахунок завищення витратної частини від ПП "Альтекс-Південь" та ПП "Агропрайд".
		В Акті перевірки відповідач, вказуючи на порушення ТОВ "Українське зерно" податкового законодавства України, фактично посилається на безтоварність господарських операцій контрагентів позивача із третіми особами. 
		При цьому, чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов`язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).
		У відповідності до статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковими для правозастосування органами правосуддя.
		Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
		Суд також звертає увагу контролюючого органу, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі товарно-транспортних накладних, на що як на обґрунтування своєї позиції посилається відповідач, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте, як у спірному випадку, містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій.
		Отже, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Українське зерно" чи його контрагентів. В Акті перевірки податковим органом не встановлений факт відсутності поставки тих товарно-матеріальних цінностей, за результатами придбання яких позивачем сформовано податковий кредит. Твердження відповідача про відсутність здійснення господарської операції фактично ґрунтуються на податковій інформації зібраній відносно контрагентів позивача та відсутністю документів, які не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та використання придбаного товару / послуг. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції. Придбані товари / послуги необхідні для здійснення діяльності позивача та основної мети такої діяльності - отримання прибутку.
		Дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ТОВ "Українське зерно" порушень податкового законодавства, визначених Актом перевірки № 657/22.4-12/30044094, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року № 0000322310, № 0000332310, № 0000342310.
		Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
		Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на контролюючий орган.
		Однак, відповідачем суду таких доказів не надано.
		Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Українське зерно".
		Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позову майнового характеру до адміністративного суду ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 мінімальних заробітних плат.
		Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" мінімальна заробітна плата становить 1 147 грн.
		При поданні позову ТОВ "Українське зерно" за майнові вимоги сплачено судовий збір 2 294 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2090 від 12 березня 2013 року.
		Таким чином на користь ТОВ "Українське зерно" за рахунок ГУ ДПС у Полтавській області підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 грн.
		Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -   
		            
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (код ЄДРПОУ 30044094, юридична адреса: вул. М.Бірюзова, 32-А, м.Полтава, 36007) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава від 22 лютого 2013 року № 0000322310, № 0000332310, № 0000342310.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (код ЄДРПОУ 30044094) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 294 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
		Повне рішення складено 08 січня 2020 року.
		 
		          Суддя                    С.О. Удовіченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...