Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1340/5463/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 08.01.2020. Зареєстровано: 09.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.01.2020.
Дата набрання законної сили: 26.12.2019
Номер судового провадження: СК-857/3590/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		26 грудня 2019 рокуЛьвів№ СК-857/3590/19
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: 
		 
		 
		головуючого-судді                                Довга О.І.
		судді                                                    Запотічний І.І. 
		судді                                                          Матковська З.М.  
		 
		секретар судового засідання                     Гнатик А.З.
		 
		за  участю представників:
		 
		позивача Якимів А.В. 
		відповідача Тарасович О.І. 
		третьої особи Цимбала І.З.
		третьої особи Жук Р.С. 
		третьої особи Павліш Я.М. 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Об`єднання  співвласників багатоквартирного будинку «Малоголосківська 8д» на рішення  Львівського окружного адміністративного суду  від 11 лютого 2019 року (головуючий суддя Сакалош В.М., проголошено в м. Львів о 16:53, повний текст складено 15.02.2019)  у справі № 1340/5463/18 за адміністративним позовом Об`єднання  співвласників багатоквартирного будинку «Малоголосківська 8д» до виконавчого  комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють  самостійних вимог на предмет спору -  Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал Град», Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рідна садиба», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ»  про визнання  протиправним та скасування  рішень, - 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В : 
		 
		 
		Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малоголосківська 8д» (позивач) звернулося з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (відповідач, Виконком ЛМР), треті особи, які не заявляють  самостійних вимог на предмет спору -  Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал Град», Обслуговуючий кооператив  «Житлово-будівельний кооператив «Рідна садиба», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ», в якому просило визнати протиправними та скасувати:   - рішення виконавчого комітету ЛМР від 14.12.2017 року № 1165, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» багатоквартирного житлового будинку в урочищі «Голоско», обслуговуючому кооперативі «Садове товариство «Промінь Голоско» (ділянки №1 та №2); рішення виконавчого комітету ЛМР від 03.08.2018 року № 850, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» багатоквартирного житлового будинку з технічним поверхом вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та трансформаторною підстанцією в урочищі «Голоско», обслуговуючому кооперативі «Садове товариство «Промінь Голоско» (ділянки №№3-7); рішення   виконавчого комітету ЛМР від 30.03.2018 року № 342, яким затверджено нові містобудівні умови та обмеження об`єкту будівництва на будівництво обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний комплекс «Рідна садиба» багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими комерційними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській»; рішення виконавчого комітету ЛМР від 18.05.2018 року № 524, яким затверджено нові містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Імперіал Град» житлового комплексу на вул. Малоголосківській.
		Обгрунтовуючи свої позовні вимоги  позивач  покликається на те, що містобудівні умови та обмеження, затверджені рішеннями виконкому ЛМР, що є предметом спору, видані з урахуванням того, що земельні ділянки, на яких проектується будівництво відносяться до функціонального призначення - зони Ж-3 (землі багатоповерхової забудови) відповідно до плану зонування території (зонінгу) Шевченківського району, затвердженого ухвалами міської ради від 21.05.2015   № 4657 і від 25.01.2018 №2914. Разом з тим, як зазначає позивач,  функціональне призначення - Ж-3 не відповідає дійсності, оскільки згідно плану зонування території це територія Ж-1 - землі садибної забудови. Отже, видача містобудівних умов та обмежень на багатоповерхове будівництво є незаконним та не відповідає функціональному призначенню земельної ділянки, містобудівній документації на місцевому рівні - плану зонування території. Рішенням Виконкому ЛМР від 18.08.2017 № 737 затверджено внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском» у складі розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (з внесенням змін до плану зонування   Шевченківського району) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території. Однак таке рішення, на думку позивача, не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної документації», а план зонування території залишився незмінним. Позивач посилається на те, що вказаним обставинам надано правову оцінку в судовій справі № 466/1264/18, в якій рішення виконавчого комітету ЛМР від 18.08.2017 № 737 визнано протиправним. Також позивач зазначає, що забудова багатоквартирних житлових будинків на вул. Малоголосківській, порушує будівельні норми, створює загрозу життю і здоров`ю мешканців даного мікрорайону, в якому відсутня необхідна інфраструктура для такого виду діяльності. Наголошує на тому, що видані містобудівні умови та обмеження не містять відомостей про мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до ліній регулювання забудови, існуючих будинків і споруд.
		Рішенням  Львівського окружного адміністративного суду  від 11 лютого 2019 року  в задоволені позову відмовлено повністю. 
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малоголосківська 8д» подало апеляційну скаргу. З посилання   на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального  права просить  рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги  задовольнити повністю. Зокрема апелянт  посилається на те, що суд першої інстанції не  надав жодної оцінки  аргументам позивача  та його  основним доводам, а обмежився  зазначенням  того, що виконавчий комітет  ЛМР  правомірно  затверджено містобудівні  умови та обмеження для  проектування та будівництва  багатоквартирних  житлових будинків  третім особам у даній справі. Зазначає, що  мотиви суду першої інстанції, що  план зонування території  змінений із зони Ж-1 до зони Ж-3,  відповідно до рушення  виконавчого комітету  ЛМР від 18.08.2017 «Про зміну  детального плану  території», є помилковими та не грунтуються  на вимогах закону;  виконавчий комітет  не має повноважень  на внесення змін  в план  зонування  території;  суд  може перевірити  законність  спірних рішень саме  на дату  їх прийняття, а не  на момент винесення  судом рішення у справі, а відтак наявність  ухвали ЛМР  від 20.12.2018 № 4444 «Про затвердження рішень  виконавчого комітету від 16.09.2016 № 841, від 19.08.2016 № 749, від 18.08.2017 № 737 від 30.03.2018 № 341, від 03.08.2018 № 846» не може впливати  на законність чи  незаконність  оскаржуваних рішень. 
		Відтак, скаржник фактично  стверджує про  відсутність підстав  для прийняття рішення  про затвердження третім особам  містобудівних умов  та обмежень, оскільки  підставою для  відмови у затвердженні таких, на думку апелянта, повинна була  стати невідповідність  намірів  забудови  вимогам  містобудівної документації на місцевому рівні.
		З врахуванням наведених у апеляційній скарзі  доводів,  апелянт  вважає, що  права позивача, прийняттям оскаржуваних рішень є порушеними, а відтак підлягають їх відновленню. 
		Виконавчий комітет Львівської міської ради  скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу. З підстав, наведених у відзиві просить в задоволені  скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» подало  пояснення до апеляційної скарги. Зважаючи на викладене у поясненнях  вважають, що оскаржуване  рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення Львівського окружного  адміністративного суду  від 11 лютого 2019  залишити без змін. 
		Товариство  з обмеженою відповідальністю «Імперіал Град»  надало суду пояснення по суті поданої апеляційної скарги.  Просить  апеляційну скаргу  ОСББ «Малоголосківська, 8д»  залишити  без задоволення, а рішення  суду першої інстанції без змін. 
		Заслухавши суддю-  доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
		Суд першої інстанції  встановив, що після опрацювання всіх поданих заявниками документів, у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, встановлених ч. 4 ст. 29 Закону, рішеннями від 18.05.2018 року №524, від 30.03.2018 року № 342, від 03.08.2018 року № 850, від 14.12.2017 року № 1165 виконавчого комітету Львівської міської ради, в законодавчо встановлений строк, правомірно затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування та будівництва багатоквартирних житлових будинків третім особам у даній справі.
		Виконавчий комітет Львівської міської ради станом на день затвердження містобудівних умов та обмежень на проектування та будівництво багатоквартирних житлових будинків ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТзОВ «Імперіал Град», Обслуговуючому кооперативі «Житлово-будівельному кооперативі «Рідна Садиба» діяв в порядку та в спосіб, що визначений чинним на той час законодавством, відтак, відсутні підстави для визнання протиправними та скасування рішень виконкому про затвердження таких містобудівних умов та обмежень.
		Окрім того, судом встановлено, що по формі та змісту містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва, що затверджені рішеннями виконкому Львівської міської ради від 18.05.2018 року №524, від 30.03.2018 року № 342, від 03.08.2018 року № 850, від 14.12.2017 року № 1165 відповідають вимогам ч.5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівноїдіяльності», якою встановлено вичерпний перелік містобудівних умов та обмежень.
		Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
		05.05.2018 ТОВ «Імперіал Град» звернулося до начальника управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради з заявою щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на проектування та будівництво об`єктів архітектури та містобудування на вул. Малоголосківській у м. Львові (заява зареєстрована в центрі надання адміністративних послуг 05.05.2018 року за № 2-12670/АП-2401). 
		До даної заяви Товариством було долучено: копії договорів суперфіці; витяги з ДЗК щодо  вищезазначених  земельних ділянок; містобудівний  розрахунок  з ескізом  намірів  забудови  та техніко-економічними  показниками будівництва   житлового комплексу  на вул. Малоголосківській у м. Львові; викопіювання  з типографо-геодезичного плану. 
		18.05.2018 року, розглянувши звернення ТзОВ «Імперіал Град» від 05.05.2018 року з долученими до нього документами, виконавчий комітет ЛМР рішенням № 524 від 18.05.2018 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Імперіал Град» житлового комплексу на вул. Малоголосківській» затвердив містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» 30.11.2017 року та 24.07.2018 року звернулося до начальника управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради з заявами   щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок на проектування та будівництво об`єктів архітектури та містобудування у м. Львові, урочище «Голоско», Обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Промінь Голоско». Вказані заяви були зареєстровані в Львівській міській раді 30.11.2017 року за № 2-31887/АП-2401 та 24.07.2018 року за № 2-20731/АП-2401. До заяв ТОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» було додано документи, зокрема, договір від 14.03.2018 року купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0637 га з кадастровим номером 4610137500:07:005:0169, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, укладеного між ОСОБА_2 та ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ»; договір від 25.01.2018 року купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0659 га з кадастровим номером 4610137500:07:005:0170, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, укладеного між ОСОБА_3 та ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ»; договір від 25.01.2018 року купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0648 га з кадастровим номером 4610137500:07:005:0171, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6, укладеного між ОСОБА_4 та ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ»; договір від 03.05.2018 року про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію), площею 0,0656 га, кадастровий номер: 4610137500:07:005:0173, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7, укладений   між ОСОБА_5 та ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ»; договір від 03.05.2018 року про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію), площею 0,0640 га, кадастровий номер: 4610137500:07:005:0172, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8, укладений   між ОСОБА_5 та ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ»; договір від 13.11.2017 року про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), площею 0,0722, кадастровий номер: 4610137500:07:005:0168, ділянка АДРЕСА_9, укладеного між ОСОБА_6 та ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ»; договір від 13.11.2017 року про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), площею 0,0714, кадастровий номер: 4610137500:07:005:0167, ділянка АДРЕСА_10, укладеного між ОСОБА_7 та ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ»; витяг від 02.04.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 119357790); витяг від 14.02.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 113965785); витяг від 25.01.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 111695585); витяг від 04.05.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер витягу 122738871); витяг від 04.05.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер витягу 122742391); інформаційні довідки від 20.11.2017 року за №№ 104328029, 104328224 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;   викопіювання з топографо-геодезичного плану; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками будівництва багатоквартирного житлового будинку з технічним поверхом, вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та трансформаторною підстанцією в урочищі «Голоско», обслуговуючому кооперативі «Садове товариство «Промінь Голоско», обслуговуючому кооперативі «Садове товариство «Промінь Голоско» (ділянки №№ 3-7) у м. Львові; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками дев`ятиповерхового житлового будинку адреса: житловий мікрорайон «Під Голоском» у м. Львові; витяг з ДЗК про земельну ділянку № НВ-4606475502018 від 13.02.2018 року; витяг з ДЗК про земельну ділянку № НВ-4607409542018 від 24.07.2018 року; витяг з ДЗК про земельну ділянку № НВ-4607409532018 від 24.07.2018 року; витяг з ДЗК про земельну ділянку № НВ-4605978262017 від 15.11.2017 року; витяг з ДЗК про земельну ділянку № НВ-4605978172017 від 15.11.2017 року; виписка з ЄДРПОУ відносно ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ».
		14.12.2017 року, розглянувши звернення ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» від 30.11.2017 року з долученими до нього документами, виконавчий комітет ЛМР рішенням № 1165 від 14.12.2017 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» багатоквартирного житлового будинку в урочищі «Голоско», обслуговуючому кооперативі «Садове товариство «Промінь Голоско» (ділянки №1 та №2)» затвердив містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		03.08.2018 року, розглянувши звернення ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» від 24.07.2018 року з долученими до нього документами, виконавчий комітет ЛМР рішенням № 850 від 03.08.2018 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» багатоквартирного житлового будинку з технічним поверхом, вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та трансформаторною підстанцією в урочищі «Голоско», обслуговуючому кооперативі «Садове товариство «Промінь Голоско» (ділянки №№3-7)» затвердив містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рідна Садиба» звернулися з заявою від 21.03.2018 року до начальника управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на проектування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими комерційними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській (заява зареєстрована ЛМР 22.03.2018 року за № 2-8206/АП-2401). 
		До заяви обслуговуючим кооперативом подано: договір від 26.12.2017 року про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), площею 0,0657 га, кадастровий номер: 4610137500:07:005:0198, ділянка АДРЕСА_11, який укладений між ОСОБА_8 та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Рідна Садиба»; договір від 11.12.2017 року про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), площею 0,0663 га, кадастровий номер: 4610137500:07:005:0197, ділянка АДРЕСА_12, який укладений між ОСОБА_8 та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Рідна Садиба»; договір від 26.12.2017 року про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), площею 0,0646 га, кадастровий номер: 4610137500:07:005:0183, ділянка АДРЕСА_13, який укладений між ОСОБА_8 та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Рідна Садиба»; договір від 11.12.2017 року про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), площею 0,0646 га, кадастровий номер: 4610137500:07:005:0184, ділянка АДРЕСА_14, який укладений між ОСОБА_8 та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Рідна Садиба»; витяг від 26.12.2017 року з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого права (індексний номер індексу 109036834); витяг від 26.12.2017 року з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого права (індексний номер індексу 109024330); витяг від 11.12.2017 року з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого права (індексний номер індексу 107095633); витяг від 11.12.2017 року з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого права (індексний номер індексу 107096102); викопіювання з топографо-геодезичного плану; витяг з ДЗК № НВ-4606156492017 від 15.12.2017 року; витяг з ДЗК № НВ-4606155822017 від 15.12.2017 року; витяг з ДЗК № НВ-4606083522017 від 05.12.2017 року; витяг з ДЗК № НВ-4606083842017 від 05.12.2017 року, містобудівний розрахунок.
		30.03.2018 року, розглянувши звернення ОК «Житлово-будівельний кооператив «Рідна Садиба» від 21.03.2018 року з долученими до нього документами, виконавчий комітет ЛМР рішенням № 342 від 30.03.2018 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво обслуговуючим кооперативом «Рідна Садиба» багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими комерційними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській» затвердив містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і надалі - в редакції, чинній станом на дату винесення оскаржуваних рішень відповідача щодо третіх осіб), містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
		Для отримання містобудівних умов та  обмежень  до заяви  замовник  також  додає  містобудівний  розрахунок, що визначає  інвестиційні  наміри замовника, який  складається  у довільній формі з доступною  та стислою  інформацією  про основні  параметри  об`єкта  будівництва. 
		Цей  перелік документів  для надання  містобудівних умов  та обмежень є  вичерпним. 
		Згідно з ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Частиною 6 статті 29  Закону України «Про  регулювання  містобудівної  діяльності»  передбачено, що  надання  містобудівних умов  т а обмежень  або прийняття  рішення про  відмову в їх наданні здійснюється  відповідним уповноваженим органом  містобудування  та архітектури  протягом 10  робочих днів  з дня реєстрації заяви,  затверджується наказом такого  органу. 
		Матеріалами справи  доведено, що  при поданні  заяви  про видачу  містобудівних умов  та обмежень, заявниками було надано всі необхідні документи для отримання  адміністративної послуги  та дотримано порядку  та способу  їх подання  відповідно  до інформаційної  картки  адміністративної послуги - надання  містобудівних умов та обмежень.
		Щодо  відповідності намірів  забудови земельної ділянки  положенням відповідної  містобудівної документації  на місцевому рівні, колегія  суддів  зазначає наступне.  
		Стосовно наміру забудови, разом із заявою  на отримання містобудівних умов та обмежень документів, намір забудови полягає у будівництві житлового комплексу(багатоквартирного житлового будинку), так як відповідно до  наявних у справі доказах , усі земельні ділянки, права  на які були передані  в межах договорів  суперфіцію, відносяться  до категорії  земель житлової  та громадської забудови, вид використання - 02.03 для  будівництва та обслуговування  багатоквартирного  житлового будинку.  
		Відповідно  до ч. 1 ст. 16 Закону «Про регулювання містобудівної  діяльності», планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів  населених пунктів, планів  зонування територій і детальних  планів територій, їх  оновлення  та внесення змін до них.
		Відповідно до частини першої  статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. 
		На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
		Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
		Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Частиною шостої статті 12 ЗУ «Про основи  містобудування»  визначено, що  до  компетенції  виконавчих органів  сільських,  селищних, міських рад  у сфері  містобудування  належить затвердження  детальних планів територій за наявності  затверджених в установленому  порядку  планів  зонування  територій;  визначення територій  для містобудівних  потреб; внесення  пропозицій щодо  встановлення  і зміни  меж  населених пунктів відповідно до  закону. 
		Ухвалою ЛМР  від 30.09.2010 № 3924  затверджено генеральний план  м. Львів. 
		Зонування території забудови будівництва по вул. Малоголосківській визначено  ухвалою ЛМР від 21.05.2015 № 4657 «План зонування  території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4,5  Залізничний та Шевченківський райони». Цією ухвалою територія в яку входять земельні ділянки щодо забудови яких прийнято оскаржувані рішення про затвердження  містобудівних умов та обмежень   була  віднесена до зони Ж-1 «зона  садибної забудови».
		18.08.2017  виконавчим комітетом ЛМР  прийнято рішення № 737 «Про внесення  змін до детального  плану  житлового  району «Під Голоском», яким затверджено  внесення змін  до детального плану житлового району «Під Голоском» у складі з розробленою  планувальною  структурою  забудови  території, планом  червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального  зонування  території з визначенням містобудівних умов  та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з  ліквідації  аварійних ситуацій та реалізації детального плану  території. 
		В силу рішення відповідача  від 18.08.2017 № 737, територія в яку входять земельні ділянки щодо забудови, по яких прийнято оскаржувані рішення про затвердження  містобудівних умов  та обмежень, була віднесена до зони Ж-3 «зона багатоповерхової житлової забудови (5-9 пов. вкл.). У пояснювальній записці до внесення змін у ДПТ м. Львова (на виконання рішення відповідача від 18.08.2017 року № 737) вказано, що основною метою внесення змін є зміна функціонального призначення території ОК «СГ Садове товариство «Промінь Голоско» з території для розміщення житлової садибної забудови, що займає більшу частину території внесення змін, на територію багатоквартирної житлової забудови.
		Ухвалою Львівської міської ради від 20.12.2018року №4444 затверджено рішення виконавчого комітету від 18.08.2017року № 737 «Про затвердження внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском» та затверджено зміни до містобудівної документації, що затверджені рішенням виконавчого комітету, зазначеними вище, як частину зміни плану зонування.  Відтак, ЛМР  підтверджено факт правомірності  віднесення  відповідних  земельних ділянок  до зони Ж-3  багатоквартирної  житлової забудови. 
		Отже, станом на момент винесення оспорюваних рішень, спірні  території  належали до зони Ж-3, що дає суду підстави зробити висновок - невідповідності між  наміром забудови та  містобудівною  документацією на місцевому рівні не існувало. 
		Посилання апелянта на той факт, що за результатами розгляду  справи № 466/1264/18  Восьмий апеляційний  адміністративний суд  виніс постанову  від 28.10.2019, якою  визнав рішення  виконавчого комітету  Львівської міської ради  від 18.08.2017 № 737 «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском» нечинним, колегія суддів  зазначає таке.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт  втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили   відповідним рішенням суду. Визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним  означає втрату чинності таким актом з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. 
		У п.10.2 Постанови  Пленуму Вищого  адміністративного суду  України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в  адміністративний справі»  зазначено, що у разі  задоволення позову  про визнання  протиправним рішення суб`єкта  владних повноважень чи його  окремих положень  суд повинен  зазначити про  це в судовому рішенні та одночасно застосувати  однин із   встановлених законом  способів  захисту порушеного  права позивача :  про скасування або визнання нечинними  рішення чи окремих його  положень. Одночасне  застосування обох  способів захисту  порушеного права  є помилковим. Скасування  акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується коли спірний акт не  породжує жодних правових наслідків від моменту  прийняття такого акта. Визнання  акта  суб`єкта владних повноважень нечинним  передбачає втрату  чинності таким актом з моменту набрання  чинності відповідним   судовим рішенням або з іншого  визначеного судом моменту  після прийняття  такого акта. Суд  визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто  втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі  цього рішення  виникли  правовідносини, які  доцільного зберегти. 
		Таким чином, станом на 18.08.2017 (дата прийняття рішення виконавчого комітету ЛМР № 737) по 27.10.2019 рішення ВК ЛМР № 737 було чинним та, відповідно, було  обов`язковим  до  застосування у правовідносинах, що  ним регулюються. 
		З 25.10.2019, в силу постанови  ВААС у справі № 466/1264/18  рішення  № 737 свою  чинність  втратило. 
		З врахуванням  наведеного колегія суддів зазначає, що станом на дату прийняття  рішень про затвердження  третім особам містобудівних  вимог  та обмежень  відповідач діяв в межах, на підставі та у спосіб передбачений чинним, на дату вчинення такої дії, законодавством. 
		Окрім цього в ході судового розгляду встановлено, що Інспекцією  ДАБК у м. Львові  16.07.2019 видано Сертифікат серія ЛВ № 162191971238, що засвідчує відповідність  закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) «Будівництво багатоквартирного житлового будинку  в урочищі «Голоско», обслуговуючому кооперативі «Садове товариство» «Промінь Голоско» (ділянки № 1 та № 2) у м. Львові; характер будівництва -  нове будівництво; місце розташування об`єкта, згідно з документом,  що дає право на виконання будівельних робіт - урочище «Голоско», обслуговуючий кооператив «Садове  товариство «Промінь Голоско» ( ділянки № 1 та № 2),  м. Львів, Львівська область, 79020; основі показники об`єкта -  загальна площа квартир - 5764,8 кв.м, житлова площа квартир - 2884,7 кв.м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 2528,6 кв.м, загальний будівельний об`єм - 31665,0 куб. м, поверховість - 9  - проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Замовник об`єкта -  ТзОВ «ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ». 
		Щодо встановлення  наявності/відсутності  порушення прав  позивача  суд  виходить з наступного. 
		За змістом  статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Згідно  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		За правилами частини 1  статті 2 КАС України  завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		На підставі частини 1  статті 5 КАС України  передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		За змістом пункту 9 частини 5  статті 160 КАС України  зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів позивача.
		Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту    саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень, тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.
		Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої  статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга  статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених  Конституцією  і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої  статті 55 Конституції України, статей  2,  5 КАС України.
		При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
		Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
		В постанові Верховного Суду України від 24.02.2015 року по справі №21-34а15 зазначено, що за змістом  статті 6 КАС України  (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб`єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.
		У  рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний суд України  розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать  Конституції  і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
		При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.
		Суд наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення КС України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 року).
		Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. 
		При цьому, порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
		Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
		З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
		Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
		Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
		Правова позиція щодо обов`язкової умови надання правового захисту судом, як то наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постановах від 15.12.2015 року у справі №21-5361а15 та від 01.12.2015 року у справі №21-3222а15.
		Відсутність у заявника прав чи обов`язків у зв`язку із вчиненням оскаржуваних дій не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
		Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.10.2015 року № 2138а15.
		Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у  статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Крім того, колегія суддів, звертає увагу на той факт, що у правовідносинах із затвердження  містобудівних умов  та обмежень  третім особам, ОСББ «Малоголосківська 8д» не є учасником  (суб`єктом)  правовідносин, що  передбачені у оспорюваних  позивачем рішеннях, як акта  індивідуальної дії, таке рішення  відповідача  не  породжують  для позивача жодних прав  та обов`язків, а тому відсутнє право на захист. 
		Поряд із цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що право на звернення до суду, гарантоване  Конституцією України, та, зокрема, закріплене в  КАС України, має ґрунтуватися на реальному порушенні прав особи з боку суб`єкта владних повноважень, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		За визначенням, наведеним у п. 19 ч. 1 ст. 4 індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте чи прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.
		Згідно з ч.1  ст.25 КАС України    адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені)    стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи    (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
		Колегія суддів вважає зазначити, що правовий акт індивідуальної дії    - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта, на якого він поширюється.
		Таким чином, у разі порушення індивідуально правовим актом прав, свобод та інтересів у суб`єкта, на якого поширюється дія акту, виникає право на захист. При цьому, оскаржений акт породжує права й обов`язки тільки того суб`єкта, якому його адресовано.
		Вказані обставини дають підстави дійти висновку, що звернення до суду передує порушення індивідуально правовим актом прав, свобод та інтересів суб`єкта того, якому його було адресовано та з якими на його підставі виникає публічно правовий спір.
		Таким чином, оскільки оскаржуваним рішенням в рамках досліджуваних правовідносин не приймалось будь-яких негативних рішень, які б впливали на права та інтереси позивача, враховуючи недоведеність позивачем обставин порушеного права внаслідок прийняття та індивідуальність оскарження рішення, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог.
		Одночасно суд апеляційної інстанції зважає на положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
		Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись ст. 243, 246, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		                                                  
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		апеляційну скаргу Об`єднання  співвласників багатоквартирного будинку «Малоголосківська 8д» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду  від 11 лютого 2019 року у справі № 1340/5463/18  без змін.  
		Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду  протягом тридцяти днів. 
		У разі якщо в судовому засіданні  було оголошено  лише вступну  та резолютивну  частини судового  рішення, або  розгляду справ без повідомлення  учасників справи, зазначений строк обчислюється  з дня  складення повного  судового  рішення.  
		 
		 
		 
		Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний   З. М. Матковська      Повне судове рішення складено 08 січня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...