Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/1148/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 09.01.2020. Зареєстровано: 10.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2020.
Дата набрання законної сили: 25.11.2019
Номер судового провадження: 852/8795/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		25 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/1148/19
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: 
		                                        судді-доповідача  Чумака С.Ю.,
		                                                   суддів:  Чабаненко С.В., Юрко І.В.,         
		розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області
		 
		на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2019 в адміністративній справі № 280/1148/19 (суддя І інстанції - Стрельнікова Н.В.) 
		 
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РІСТ» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу та припису
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанову Управління Держпраці у Запорізькій області від 05 березня 2019 року № ЗП 589/574/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та припис від 15 лютого 2019 року № ЗП 589/574/АВ/П.
		 
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року адміністративний позов задоволений частково, а саме: 
		-          визнаний протиправним та скасований припис Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП 589/574/АВ/П від 15 лютого 2019 року в частині зобов`язання в.о. генерального директора ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Ріст" Суторміна Сергія Олександровича усунити порушення ч. 1 та ч. 3  ст. 24 КЗпП України;
		-          визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу № ЗП589/574/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 5 березня 2019 року;
		У задоволенні решти позову відмовлено.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та залишити позовну заяву без розгляду.
		 
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував  обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Також вважає, що виявлені під час  інспектування  факти укладання   цивільно-правових договорів на виконання роботи з фізичними особами  є порушенням ч. 3  ст. 24 КЗпП України, а саме: допуск до роботи працівників без укладення трудового договору.
		 
		Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції- без змін.
		 
		Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів  ст. 311 КАС України.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РІСТ» (далі - ТОВ «НВП «РІСТ», позивач, товариство) є юридичною особою, зареєстровано за адресою: 70002, Запорізька обл., Вільнянський район,  м. Вільнянськ, вул. Софіївська, 5,  що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.10.2017 (т. № 1 а.с. 51-52). Основний вид економічної діяльності за КВЕД 16.23 «Виробництво інших дерев`яних конструкцій і столярних виробів». 
		31.01.2019 ГУ  Держпраці у Запорізькій області видано наказ № 245 про проведення інспекційного відвідування ТОВ «НВП «РІСТ» з питань додержання законодавства про працю у термін по 18.02.2019 (т. № 1 а.с. 106-107).
		На підставі наказу № 245 від 31.01.2019 та направлення на проведення інспекційного відвідування № 187 від 07.02.2019 (т. № 1 а.с. 108) інспектором праці Єременком М.К. проведено інспекційне відвідування позивача з 8 по 15 лютого 2019 року. 
		За результатами інспекційного відвідування 15.02.2019 складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗП589/574/АВ від 15.02.2019 (далі - Акт) ( т. 1 а.с. 139-149).
		Згідно з Розділом ІІІ Акта  виявлено наступні порушення:
		"…під час проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство" "РІСТ" встановлено, що з працівником ОСОБА_1 укладалися договори цивільно-правового характеру (ЦПХ) більше року за період 2017-2018 роки, чотирнадцять разів на виконання робіт налагоджування та змащування верстатів, у тому числі щомісяця з 11.04.2017 по 01.08.2018;
		- з працівником ОСОБА_2 укладалися договори ЦПХ більше року за період 2016-2018 роки, двадцять два рази на виконання робіт водія легкового автотранспорту, у тому числі щомісяця з 28.03.2016 по 01.08.2018;
		- з працівником ОСОБА_3  укладені договори ЦПХ за період з 2017-2019 року, двадцять один раз на технічне обслуговування компресорів заводу, у т.ч. щомісяця з 01.06.2017 по 01.02.2019;
		- з працівником ОСОБА_4 укладені договори ЦПХ за період 2015-2018 роки, двадцять два рази на виконання роботи по обслуговуванню станків заводу, у т.ч. щомісяця з 02.02.2015 по 31.12.2018; вказані договори ЦПХ є типовими і однаковими.
		- обов`язки ОСОБА_1  за вказаними договорами ЦПХ на виконання робіт налагоджування та змащування верстатів збігаються з колом обов`язків за посадами, які передбачені класифікатором професій, за кодом - 7223. Крім того, у штатному розписі присутні посади оператора верстатів з програмним керуванням або у відділі головного механіка та як слюсар-ремонтник.
		- обов`язки ОСОБА_2 за вказаними договорами ЦПХ на виконання робіт водія легкового автотранспорту збігаються з колом обов`язків за посадами, які передбачені класифікатором професій, за кодом - 8322. Крім того, у штатному розписі присутні посади водія автотранспортних засобів.
		- обов`язки ОСОБА_5 за вказаними договорами ЦПХ на технічне обслуговування компресорів заводу збігаються з колом обов`язків за посадами, які передбачені класифікатором професій, за кодом - 7232. Крім того, у штатному розписі присутні посади у відділі головного механіка такі, як слюсар-ремонтник.
		- обов`язки ОСОБА_4 за вказаними договорами ЦПХ на виконання роботи по обслуговуванню станків заводу збігаються з колом обов`язків за посадами, які передбачені класифікатором професій, за кодом - 7232. Крім того, у штатному розписі присутні посади у відділі головного механіка такі, як слюсар-ремонтник.
		В Акті  зазначено, що згідно з  пунктом 1.2. вказаних договорів ЦПХ ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зобов`язані виконати роботу, у тому числі  відповідно до вимог чинного законодавства з питань техніки безпеки та охорони праці. Згідно з  пунктом 1.4. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбачено цим договором, згідно з пунктом 1.5. Замовник зобов`язаний ознайомити Виконавця з правилами техніки безпеки та охорони праці (ознайомлено в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці та пожежної безпеки Тюленєва С.Л. за № 391 від 14.04.2017, ОСОБА_2 за № 896 від 28.03.2016, ОСОБА_5 за № 842,   ОСОБА_4 за № 368 24.02.2015). Згідно з пунктом  1.7 Виконавець зобов`язаний дотримуватися правил техніки безпеки та охорони праці, згідно з пунктом  3.5. Виконавець несе відповідальність за надане йому майно та за будь-які дії, що потягнули за собою втрату або псування майна. Крім того, всі вони зобов`язані дотримуватись встановлених на підприємстві правил пропуску режиму через турнікет.
		Акт підписано та  отримано представником    позивача 15.02.2019, про що свідчить його    підпис про отримання в    Акті інспектування (т. 1 а.с. 13 зворотній бік).
		При розгляді справи судом встановлено, що ТОВ "НВП "РІСТ" як Замовником, в особі директора Шульженко Є.В. дійсно укладено: з працівником ОСОБА_1 договори цивільно-правового характеру (ЦПХ) більше року за період 2017-2018 роки, чотирнадцять разів на виконання робіт налагоджування та змащування верстатів, у тому числі щомісяця з 11.04.2017 по 01.08.2018;
		- з працівником ОСОБА_2 договори ЦПХ більше року за період 2016-2018 роки, двадцять два рази на виконання робіт водія легкового автотранспорту, у тому числі щомісяця з 28.03.2016 по 01.08.2018;
		- з працівником ОСОБА_3 договори ЦПХ за період з 2017-2019 року, двадцять один раз на технічне обслуговування компресорів заводу, у т.ч. щомісяця з 01.06.2017 по 01.02.2019;
		- з працівником ОСОБА_4 договори ЦПХ за період 2015-2018 роки, двадцять два роки на виконання роботи по обслуговуванню станків заводу, у т.ч. щомісяця з 02.02.2015 по 31.12.2018;
		15 лютого 2019 року інспектором праці Єременком М.К. винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗП/583/574/АВ/П, яким позивача зобов`язано усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення у    строк до 18.03.2019    (т. 1 а.с. 16-21).
		5 березня 2019 року відповідачем прийнято постанову № ЗП 589/574/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС, якою на позивача накладений штраф за порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України в розмірі 500  760 гривень. (т. № 1 а.с. 22-24).
		Позивач звернувся з позовом до суду, оскільки не погоджується, що під час інспектування виявлені нібито факти допуску позивачем до виконання робіт осіб без укладання трудових договорів. Зазначив, що ТОВ «НВП РІСТ» укладались цивільно-правові договори на виконання роботи з чотирма фізичними особами, але  ці договори не носять характеру трудового договору і на них не поширюється дія норм трудового законодавства. Крім того, вказує, що  відповідач допустив порушення порядку проведення інспекційного відвідування.
		 
		Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у правовідносинах між позивачем та фізичними особами, що зазначені в Акті інспектування, містяться ознаки характерні саме цивільно-правовим відносинам, тому визнав позовні вимоги обґрунтованими.
		 
		НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
		Відповідно до  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю встановлені Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877), постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295.
		 
		Відповідно до ч. 1  ст. 259 Кодексу законів про працю України  державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 1 затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96  Положення про Державну службу України з питань праці (далі  - Положення № 96).
		Згідно з пп. 6 п. 4 вказаного Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
		Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Відповідно до приписів Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого  наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340  (далі - Положення № 340), Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
		Підпунктом 5 пункту 4 Положення № 340 передбачено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
		На виконання вимог  ст. 259 КЗпП України  постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295  затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі  - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі  об`єкт відвідування).
		Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та не виїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
		Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці (п. 3 Порядку № 295).
		Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені пунктом 5 Порядку № 295, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
		Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
		Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
		Пунктами 9-11 Порядку № 295 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
		Отже, на інспектора праці, який проводить перевірку, не покладено обов`язку щодо вручення наказу про проведення інспекційного відвідування. 
		Факт пред`явлення службового посвідчення інспектором праці не заперечувався позивачем.  
		Як встановлено під час судового розгляду справи, на підставі наказу № 245 від 31.01.2019 оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування № 187 від 07.02.2019 із зазначенням дат початку та закінчення заходу з 08.02.2019 по 21.02.2019 (а.с. 108), а також направлення містить підпис уповноваженої особи позивача про його отримання 08.02.2019 (т. № 1 а.с. 108).
		Отже, наведене свідчить про обізнаність позивача щодо строків проведення інспекційного відвідування. 
		Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності порушення процедури проведення інспекційного відвідування позивача, оскільки повноваження представника відповідача підтвердженні направленням із зазначенням строку на проведення заходу та службовим посвідченням.
		Стосовно вчинення позивачем правопорушення по суті.
		Відповідно до   статті 21 КЗпП України  трудовий договір  це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Відповідно до частини 1    ст. 23 КЗпП України    трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
		За приписами  частини  1    ст. 24 КЗпП України    трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;    5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		Згідно з частиною  3    ст. 24 КЗпП України    працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до    абз. 2 ч. 2 ст. 256 КЗпП України    юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої  законом    на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у  статті 626 Цивільного кодексу України  (далі -  ЦК України): договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 628 ЦК України  встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.
		Цивільно-правовий договір  це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
		При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу.
		Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
		За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою.
		Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
		За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.
		Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.
		Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, повинен укладатися трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.
		Позивачем в ході провадження своєї підприємницької діяльності укладено договори цивільно-правового характеру (ЦПХ):
		- з   працівником ОСОБА_1 договори цивільно-правового характеру (ЦПХ) більше року за період 2017-2018 роки, чотирнадцять разів на виконання робіт налагоджування та змащування верстатів, у тому числі щомісяця з 11.04.2017 по 01.08.2018;
		- з працівником ОСОБА_2 договори ЦПХ більше року за період 2016-2018 роки, двадцять два рази на виконання робіт водія легкового автотранспорту, у тому числі щомісяця з 28.03.2016 по 01.08.2018;
		- з працівником ОСОБА_5 договори ЦПХ за період з 2017-2019 року, двадцять один раз на технічне обслуговування компресорів заводу, у т.ч. щомісяця з 01.06.2017 по 01.02.2019;
		- з працівником ОСОБА_4 договори ЦПХ за період 2015-2018 роки, двадцять два роки на виконання роботи по обслуговуванню станків заводу, у т.ч. щомісяця з 02.02.2015 по 31.12.2018;
		Слід зазначити, що вказані договори ЦПХ є типовими і однаковими, і як приклад до матеріалів справи надані цивільно-правові договори,    акти здавання-приймання виконаних робіт та додаткові угоди з ОСОБА_5 як Виконавцем (т. № 1 а.с. 162-224).
		Аналіз змісту вказаних договорів дає підстави для висновку, що вони перебувають в межах правового регулювання цивільного законодавства, адже, за умовами договору вартість робіт змінюється в залежності від обсягу щомісячно виконаних робіт, наявний термін договору, оплата за цивільно-правовими угодами проведена  на підставі актів здавання-приймання робіт в повному обсязі, характер роботи обумовлений  необхідністю виконувати лише конкретні обсяги замовлень не систематично. Також виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, зокрема не зобов`язаний дотримуватись встановленого на підприємстві графіку роботи, самостійно або у разі необхідності вирішує, коли він виконає роботу за договором, а оплата здійснюється після виконання такої роботи. 
		Відповідно до вимог ч. 1, 2  ст. 837 ЦК України  за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		Відповідно до вимог частини 1  ст. 843 ЦК України  у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
		Згідно з приписами частини 1  ст. 850 ЦК України  замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. На виконання зазначених Приписів, замовник передбачив відсутність підпорядкованості правилам внутрішнього трудового розпорядку, та поклав обов`язок організації процесу виконання робіт з використанням власних засобів на виконавця, таким чином надавши йому можливість вільно обирати зручний для роботи час.
		Отже, з огляду на предмет укладених договорів та обов`язки працівника та поняття договору підряду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відносини, які виникли між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підпадають саме під ознаки договору підряду.
		Апелянтом не доведено жодними доказами, що зазначені вище особи по суті перебували з позивачем у трудових відносинах, а укладені з ними договори є трудовими. Так, наприклад, виконання робіт по технічному обслуговуванню компресорів заводу чи налагоджуванню та змащуванню верстатів не потребує перебування працівника у штаті підприємства, оскільки такі роботи виконуються за необхідності або за певним графіком, а не щодня, а тому підпадають під можливість укладення договорів підряду у випадку необхідності їх здійснення без укладення трудових договорів.
		Надані позивачем акти здавання-приймання виконаних робіт підтверджують виконання останніх саме періодично і на окремих механізмах чи устаткуванні, які цього потребують, а отже ці роботи не носять постійного характеру. (т. № 1 а.с. 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195, 198, 201, 204, 207, 210, 213, 216, 219, 222).
		Колегія суддів вважає також очевидним, зокрема, що верстати не потребують щоденного змащування або налагоджування - ці роботи виконуються, як зазначено вище за відповідним графіком або у разі необхідності, тобто підпадають під ознаки договору підряду, а тому не потребують укладення з особою, яка періодично їх здійснює, саме трудового договору. 
		Доводи відповідача, що необхідність укладення трудових договорів обумовлена збіганням обсягів та видів робіт за договорами підряду у спірних випадках з колом обов`язків за посадами, які передбачені класифікатором професій за відповідними кодами останніх, є безпідставними оскільки виконання будь-якої роботи у певних випадках може за певними ознаками збігатись з кодами професій, зазначеними у вказаному класифікатори, проте така відповідність не є беззаперечним доказом неможливості укладення цивільно-правового договору, а може бути лише додатковим доказом, який у сукупності з усіма іншими обставинами підтверджує, що відносини підприємства та фізичної особи регулюються саме трудовим, а не цивільним законодавством.
		Крім того, позивачем суду надані штатні розклади підприємства за період 2017-2019 роки, з яких встановлено, що працівниками підприємства, з якими укладені трудові договори, є більше 250 осіб і це, на переконання суду, свідчить про дотримання позивачем вимог КЗпП України в частині укладення трудових договорів у разі наявності між товариством і працівником саме трудових відносин. (т. № 1 а.с. 225-250, т. № 2 а.с. 1-53).
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2  ст. 77 КАС України), проте відповідачем наявність між позивачем та зазначеними вище особами саме трудових, а не цивільно-правових відносин, не доведена.
		ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		Під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки, викладені в Акті інспектування № ЗП589/574/АВ, щодо допуску позивачем фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,   ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до роботи без оформлення трудового договору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій, передбачених абз. 2 ч. 2    ст. 265 КЗпП України.
		За таких обставин, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що   припис № ЗП 589/574/АВ/П від 15.02.2019 в частині зобов`язання в.о. генерального директора ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Ріст" усунути     порушення    ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України     та постанова № ЗП 589/574/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 05.03.2019  є протиправними та підлягають скасуванню.
		 
		Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції повно та об`єктивно досліджено обставини справи і надано оцінку всім доводам сторін, рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями  242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		  П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишити без задоволення.
		 
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі № 280/1148/19 залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
		   
		  Суддя-доповідач                                                            С.Ю. Чумак 
		 
		                               суддя                                                            С.В. Чабаненко 
		 
		                               суддя                                                            І.В. Юрко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...