Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/8113/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.01.2020. Зареєстровано: 11.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2020.
Дата набрання законної сили: 10.01.2020
Номер судового провадження: К/9901/37938/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		10 січня 2020 року 
		Київ
		справа №826/8113/16
		адміністративне провадження №К/9901/37938/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Желєзного І.В.,
		суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.,
		розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу №  826/8113/16
		за позовом ОСОБА_1 
		до Київського  міського голови Кличка Віталія Володимировича 
		третя особа Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 
		про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
		за касаційною скаргою Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на   постанову  Окружного    адміністративного    суду міста Києва у складі судді Качура І.А. від 25 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у   складі колегії суддів: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б. від 20 лютого 2018 року,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського  міського   голови Кличка В.В., третя особа Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В., яка полягає у невинесенні протягом місяця від дати реєстрації клопотання на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 3 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:040 згідно з містобудівним кадастром Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (клопотання (заява) № 3, зареєстроване у Київській міській раді за вхідним №08/М-11748 від 01 грудня 2015 року);
		- визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В., яка полягає у невинесенні протягом місяця від дати реєстрації клопотання на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 7 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:040 згідно з містобудівним кадастром Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (клопотання (заява) № 7 зареєстроване у Київській міській раді за вхідним №08/М-11745 від 01 грудня 2015 року);
		- вирішити питання щодо розподілу судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.
		В обґрунтування вимог позивач зазначав, що Київський міський голова Кличко В.В. уповноважений здійснювати керівництво апаратом ради та її виконавчим органом, скликати сесії ради, вносити пропозиції та формувати порядок денний сесій ради, головувати на пленарних засіданнях ради та несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. Однак відповідач не вчинив передбачених законом дій щодо винесення на розгляд сесії Київської міської ради клопотань позивача, внаслідок чого Київською міською радою не виконано норми абзацу першого частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України щодо розгляду клопотання на сесії ради у місячний строк.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В. щодо невнесення протягом місяця від дати реєстрації клопотання на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 3 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:040 згідно з містобудівним кадастром Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)   за   клопотанням    (заявою) № 3 від 01 грудня 2015 року, зареєстрованим у Київській міській раді за вхідним №08/М-11748 від 01 грудня 2015 року; визнано протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В. щодо невнесення протягом місяця від дати реєстрації клопотання на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 7 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:040 згідно з містобудівним кадастром Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за клопотанням (заявою) № 7 від 01 грудня 2015 року, зареєстрованим у Київській міській раді   за    вхідним №08/М-11745 від 01 грудня 2015 року; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що виразилась у невинесенні протягом місяця від дати реєстрації клопотань на пленарне засідання Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволів на розробку проектів землевідводу земельних ділянок.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року постанову  Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині прийнято нову постанову про задоволення позову, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 8819,20 грн, в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року залишено без змін.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що відповідно до частини першої  статті 94 КАС України,  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Київський  міський голова Кличко В.В. звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
		 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційну скаргу подано до суду 14 березня 2018 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі №826/8113/16, витребувано матеріали справи.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О. та Саприкіну І.В.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 01 грудня 2015 року звернувся до Київської міської ради із клопотанням № 3 в порядку статті 118 Земельного кодексу України, в якому просив надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 3 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:040 згідно з містобудівним кадастром Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об`єктивного і обґрунтованого рішення.
		Дане клопотання    отримане Київською міською радою 01 грудня 2015 року за №08/М-11748, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.
		До клопотання позивачем долучено графічні матеріали на звороті клопотання; копія паспорта та ідентифікаційного номера, довідка учасника бойових дій, а також графічний матеріал кадастрового кварталу 90:040 згідно з містобудівним кадастром Києва з позначенням контуру бажаної до відведення у власність земельної ділянки (площею не більше 0,10 га).
		Крім того, позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням №7 в порядку статті 118 Земельного кодексу України, в якому просив надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 7 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:040 згідно з містобудівним кадастром Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об`єктивного і обґрунтованого рішення.
		Дане клопотання отримане Київською міською радою 01 грудня 2015 року за  №08/М-11745, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.
		У додаток до вказаного клопотання позивачем надано графічні матеріали на звороті клопотання; копія паспорта та ідентифікаційного номера, довідка учасника бойових дій, а також долучено графічний матеріал кадастрового кварталу 90:040 згідно з містобудівним кадастром Києва з позначенням контуру бажаної до відведення у власність земельної ділянки (площею не більше 0,10 га).    
		В подальшому, 15 січня 2016 року Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав позивачу відповідь за вихідним №057021-08/М-11748-459 на клопотання №3, зареєстроване Київською міською радою за вхідним №08/М-11748, відповідно до якої позивача повідомлено про те, що Департаментом земельних ресурсів за дорученням Київської міської ради розглянуто вказане клопотання та за даними міського земельного кадастру на вказаній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, який обліковується за іншою фізичною особою, у зв`язку з чим Департаментом не може бути розглянуто питання щодо надання у власність земельної ділянки відповідно до графічного матеріалу орієнтовним розміром 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі м. Києва.
		Також листом Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради   (Київська   міська  державна  адміністрація)  від   15  січня  2016  року № 057021-08/М-11745-453 позивача повідомлено про те, що Департаментом за дорученням Київської міської ради від 01 грудня 2015 року № 08/М-11745 розглянуто клопотання №7 та після надходження інформації з Департаменту містобудування і архітектури щодо відповідності заявленої у клопотанні ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень, що мають бути враховані при розгляді клопотання, Департамент земельних ресурсів підготує відповідний проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (або відмови) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.      
		Вважаючи бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В. щодо невнесення протягом місяця на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання щодо надання позивачу дозволів на розробку проектів землевідводів протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду. 
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права задоволено позовні вимоги. Відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Відповідно до пунктів 1.1, 2.3, 3.1 Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08 жовтня 2013 року №1810 (далі - Регламент №1810), та пунктів 1.1, 3.12 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі - Положення №182/342), Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться   на    пленарне    засідання    ради.   Підпунктом    8.1  пункту  8  Положення № 182/342 визначено, що Директор Департаменту здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту та керівників його структурних підрозділів, розподіляє посадові обов`язки між заступниками директора Департаменту. Відтак Київський міський голова не несе персональну відповідальність у спірних правовідносинах щодо нерозгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача.
		Від позивача відзив або заперечення на касаційну скаргу відповідача не надходили, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду справи.
		Натомість від позивача надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з неоднаковим застосуванням одних і тих же норм права у подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року (справа № 826/8107/16) та постанові від 23 листопада 2018 року (справа № 826/8844/16).
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.
		Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
		Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). 
		Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
		Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
		Відповідно до норм частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
		Згідно з частинами першою та другою статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
		Виходячи з наведених правових норм в контексті спірних правовідносин, вбачається, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність належить до виключних повноважень Київської міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність Київської міської ради щодо надання земельних ділянок можуть бути оскаржені до суду.
		Тобто приписами чинного законодавства встановлено, що за результатами розгляду клопотання заінтересованої у вирішенні зазначеного питання особи повинно прийматись на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невинесенні протягом місяця від дати реєстрації клопотань на пленарне засідання сесії Київради питання щодо надання позивачу дозволів на розробку проекту землевідводу земельних ділянок.
		Відповідно до пунктів 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.
		На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час   рішенням   від   12    листопада   2014    року   № 351/351 "Про Регламент Київської міської ради".
		Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 4 Регламенту № 351/351 Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради і головує на пленарних засіданнях Київради.
		У відповідності до частини тринадцятої статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.
		Відповідно до частини першої статті 21 Регламенту № 351/351 суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.
		Пунктом 6 частини третьої статті 4 Регламенту № 351/351 встановлено, що Київський міський голова забезпечує підготовку на розгляд Київради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.
		Зазначена норма кореспондується з приписами пункту 9 частини четвертої статті 42    Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
		Пунктом 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року № 182/342 (далі - Положення №182/342), регламентовано, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).
		Згідно з пунктом 3.11 Положення № 182/342 Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.
		Відповідно до підпункту 8 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
		Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08 жовтня 2013 року №1810 затверджено Регламент виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Регламент).
		Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу VIII Регламенту проекти рішень Київської міської ради, які подаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), готуються структурними підрозділами виконавчого органу, до компетенції яких віднесені порушені у проектах рішень питання.
		Відповідно до пункту 2.3 глави 2 розділу VIII Регламенту проекти рішень Київської міської ради щодо набуття та припинення права на землю юридичними та фізичними особами готуються за поданням керівника структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування, керівника юридичної служби структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування та погоджуються відповідними постійними комісіями Київської міської ради. Строк опрацювання проекту рішення Київської міської ради зазначеними посадовими особами не повинен перевищувати 3 робочих днів.
		Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII Регламенту передбачає, що погоджений в установленому порядку у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) проект рішення подається до структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи керівника апарату з метою передачі управлінню організаційної роботи секретаріату Київської міської ради для подальшого погодження відповідно до вимог Регламенту Київської міської ради, затвердженого в установленому порядку, разом із супровідним листом за підписом керівника апарату.
		Згідно з пунктом 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської    міської   ради   від  19  грудня 2002  року  №  182/342  (далі -  Положення №182/342), Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.
		У підпункті 3.12 пункту 3 вказаного Положення визначено, що Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), готує та подає в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок в користування, вилучення земельних ділянок; продажу земельних ділянок у власність; викупу земельних ділянок для суспільних потреб міста; звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; встановлення та зміни межі районів у місті, в порядку, встановленому законодавством України; встановлення сервітуту (права на обмежене користування).
		Підпунктом 8.1 пункту 8 Положення № 182/342 визначено, що Директор Департаменту здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту та керівників його структурних підрозділів, розподіляє посадові обов`язки між заступниками директора Департаменту.
		Для визначення порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності Київська міська рада рішенням "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність  із земель комунальної власності в місті Києві"  від  28  лютого  2013 року №63/9120 затвердила Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (далі - Порядок № 63/9120).
		Пунктом "в" частини третьої статті 1 розділу 1 Порядку № 63/9120 встановлено, що його дія поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності безоплатно у власність громадянам, а також у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки).
		Частиною першою статті 21 розділу 7 Порядку № 63/9120 визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
		Частиною п`ятою статті 20 розділу 6 Порядку № 63/9120 передбачено, що секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження заяви на одержання документа дозвільного характеру або протягом наступного робочого дня надсилає її разом з доданими до неї документами до Департаменту земельних ресурсів для розгляду та підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання (передачу) у користування (у власність) земельних ділянок, сформованих у результаті поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, або про відмову в наданні (передачі) земельної ділянки в користування (у власність) у разі невідповідності технічної документації вимогам законодавства та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.
		Отже, з аналізу наведених норм слідує, що суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
		З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради.
		При цьому, за правилами підпункту 8.1 пункту 8 Положення № 182/342 Директор Департаменту здійснює керівництво Департаментом та несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань.
		Відтак мотиви позовних вимог про те, що Київський міський голова несе персональну відповідальність у спірних правовідносинах щодо нерозгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача є необґрунтованими.
		Окрім того колегія суддів зазначає, що у межах даної справи позивачем не оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів щодо порушення процедури розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, однак останній не позбавлений реалізувати таке право на захист у встановленому законом порядку.
		Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2018 року у справі № 826/8844/16, від 14 січня 2019 року у  справі №826/8870/16, від 16 липня 2019 року у справі № 826/8843/16, від 17 липня 2019 року у справі № 826/8841/16.
		Враховуючи правові позиції Верховного Суду та встановлені судами фактичні обставини справи, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що клопотання скаржника про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не може бути задоволено, так як рішення, на які посилається скаржник, стосовно неоднаковості застосування одних і тих же норм права Верховним Судом у подібних правовідносинах не є тотожними. Так, в постанові від 17 квітня  2018  року  у  справі № 826/8107/16 Верховним Судом зроблено висновок, що неприйняття Київською міською радою жодного рішення за клопотанням позивача є протиправною бездіяльністю, натомість, у справі Верховного Суду  від 23 листопада 2018 року справі № 826/8844/16 предметом позову є бездіяльність Київського міського голови щодо нерозгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача, а тому підстав передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, про що йдеться у клопотанні позивача, колегія суддів не вбачає.
		Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 826/8843/16, від 17 липня 2019 року у справі № 826/8841/16, від 18 вересня 2019 року у справі № 826/8860/16.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		У пункті 40 справи "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип  наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. 
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№  65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№  63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№  4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).  
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено необґрунтовані рішення, які постановлено без дотриманням норм матеріального права, у зв`язку із чим вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
		Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Київського  міського голови Кличка Віталія Володимировича задовольнити.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року скасувати.
		Ухвалити нове рішення.
		Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Київського  міського голови Кличко Віталя Володимировича, третя особа Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                       І.В. Желєзний                                                                              
		Судді:                                                                                  Я.О. Берназюк                                                                              
		                                                                                                      І.В. Саприкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...