Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/2592/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 11.01.2020. Зареєстровано: 12.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2020.
Дата набрання законної сили: 24.12.2019
Номер судового провадження: 11-кп/821/333/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015250000000036

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Номер провадження: 11-кп/821/333/19Головуючий у І інстанції ОСОБА_1  справа № 712/2592/18  Категорія:ч. 2 ст.364 КК України Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2  
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		24 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
		 
		 
		 
		Головуючого - судді ОСОБА_2 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю секретаря ОСОБА_5 
		за участю прокурора ОСОБА_6 
		обвинуваченого ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 липня 2019 року, яким:
		 
		 ОСОБА_7 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, працюючого в Азовській екологічній інспекції, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		 
		 
		 
		визнано невинуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Виправдано ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 
		Витрати на залучення експерта під час досудового розслідування  віднесені на рахунок держави.
		Вирішено долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України, -
		 
		 
		 
		 ВСТАНОВИЛА:
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що будучи згідно з наказом Державної екологічної інспекції України №33-о від 03.02.2012 призначений начальником Державної екологічної інспекції у Черкаській області - Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Держекоінспекції України, будучи державним службовцем 4 категорії та 9 рангу, який відповідно до положення про Державну екологічну інспекцію у Черкаській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136, наділений повноваженнями: очолювати Держекоінспекцією, здійснювати керівництво її діяльністю, нести персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності; організовувати та забезпечувати виконання Держекоінспекцією Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства екології та природних ресурсів організаційно - розпорядчого характеру, доручень Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника - керівника апарату, наказів, розпоряджень Держекоінспекції України, доручень Голови Держекоінспекції України; призначати на посади та звільняти з посад керівників і заступників керівників структурних підрозділів Держекоінспекції, інших державних службовців та працівників; надавати у межах повноважень обов`язкові для виконання державними службовцями і працівниками Держекоінспекції доручення; підписувати накази Держекоінспекції; подавати Голові Держекоінспекції України на затвердження штатний розпис і кошторис Держекоінспекції, здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства, тобто будучи службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, умисно, всупереч інтересам служби, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		Так, 31.10.2011 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Агроекопродукт» (ЄДРПОУ 24372924), в ході якої встановлено факт самовільного, тобто без наявності відповідного дозволу, використання вказаним товариством за період часу з 08.08.2011 по 31.10.2011 підземної води в кількості 51918 м?, що є порушенням п. 9 ст. 44, ст. 110 Водного кодексу України. За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Черкаській області розраховано розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод, в сумі 1 513 928 (один мільйон п`ятсот тринадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень, видано припис від 07.11.2011 №303 про усунення виявлених порушень та 13.03.2012 в порядку ст. 6 Господарсько - процесуального кодексу України до ТОВ «Агроекопродукт» пред`явлено претензію №1-57/ЮР на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод, на суму 1 513 928 грн.
		Листом від 22.03.2012 ТОВ «Агроекопродукт» звернулося до Держекоінспекції у Черкаській області щодо надання згоди на відшкодування завданої шкоди у натуральному виразі відповідно до вимог постанови КМУ від 17.09.1996 №1147 та ст. 1192 ЦК України.
		ОСОБА_7 , 03.04.2012, у період часу з 09.00 год. до 18.00 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що в приміщенні Державної екологічної інспекції у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та в інтересах ТОВ «Агроекопродукт», усвідомлюючи незаконність своїх дій та їх невідповідність ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, ст. 1192 Цивільного кодексу України, п.п. 6.17 п. 6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Черкаській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136, шляхом підписання листа №1173-1/07 від 03.04.2012, повідомив ТОВ «Агроекопродукт», що не заперечує проти відшкодування шкоди в натуральному виразі за умови надання кошторису (або плану заходів), акту виконаних робіт, визначивши таким чином документи, які товариство має підготувати та надати для підтвердження виконання таких робіт.
		Листом від 17.04.2012 ТОВ «Агроекопродукт» на адресу Державної екологічної інспекції у Черкаській області направлено План заходів по відшкодуванню збитків на 2012 рік, погоджений сільським головою с. Хмільна Канівського району ОСОБА_9 , та Угоду про здійснення заходів по відшкодуванню збитків, завданих навколишньому природному середовищу, від 12.04.2012 між Хмільнянською сільською радою та ТОВ «Агроекопродукт».
		У подальшому ОСОБА_7 , 26.04.2012, у період часу з 09.00 год. до 18.00 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що в приміщенні Державної екологічної інспекції у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, діючи умисно, в інтересах ТОВ «Агроекопродукт», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, усвідомлюючи незаконність своїх дій та їх невідповідність ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, ст. 1192 Цивільного кодексу України, п.п. 6.17 п. 6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Черкаській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136, шляхом підписання листа від 26.04.2012 №1463/06 письмово повідомив вказаному товариству, що зауважень до Плану заходів не має і що після виконання зазначених у Плані робіт збитки вважатимуться відшкодованими, таким чином остаточно погодивши Товариству відшкодування завданих державі збитків в розмірі 1 513 928 грн. у натуральному виразі у виді виконання ТОВ «Агроекопродукт» певних видів робіт на суму 1 513 928 грн. на користь Хмільнянської сільської ради Канівського району Черкаської області протягом 2012 року, надавши в такий спосіб ТОВ «Агроекопродукт» можливість уникнути сплати вищевказаної суми на користь держави, що призвело до ненадходження до місцевих бюджетів та Державного бюджету України вищевказаної суми та заподіяння інтересам держави збитків на загальну суму 1 513 928 (один мільйон п`ятсот тринадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень, що більше ніж у 2821 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на 2012 рік, та є тяжкими наслідками.
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України.
		 
		Судом першої інстанції ОСОБА_7 виправдано у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		 
		Не погоджуючись з вироком районного суду в апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, просить вирок скасувати через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення кримінального процесуального закону. 
		 Суд першої інстанції побудував своє рішення не дослідивши та належним чином не перевіривши докази, надані стороною обвинувачення, чим суттєво порушено вимоги ст.374 КПК України. Крім того, суд першої інстанції письмові докази безпосередньо не оголосив, не дослідив і клопотання прокурора про доручення цих документів до матеріалів судової справи не вирішив.
		 Суд першої інстанції не зважаючи на думку прокурора про недоцільність такого рішення, відразу після допиту обвинуваченого, 04.06.2019 року не дотримуючись вимог статей 26, 362 КПК України, оголосив судове слідство закритим, а в засіданні 12.06.2019 року без належних мотивів відмовив у задоволенні клопотання прокурора про відновлення судового слідства та додаткового допиту свідка ОСОБА_10 і обвинуваченого ОСОБА_7 , що відповідно до ст.410 КПК України вказує на передчасну схильність суду до виправдувального ухил у та не створення умов для реалізації стороною обвинувачення своїх прав.
		 Крім того, зважаючи на ст. 411 КПК України, висновки суду не підтверджуються наявними у провадженні доказами. Вказавши у рішенні на існування не скасованої постанови про закриття кримінальної справи щодо того самого факту перевірки ТОВ «Агроекопродукт», якою не підтверджено нараховані Інспекцією збитки, суд не врахував положення п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України і ту обставину, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена 07.05.2012 щодо посадових осіб ТОВ «Агроекопродукт» за ст. 364-367 КК України у зв`язку з відсутністю складу злочину, тобто стосується інших службових осіб іншого підприємства і не містить висновків про правильність чи неправильність нарахування Інспекцією збитків підприємству, про підтвердження чи спростування нарахованих збитків.
		 Безпідставно, без жодного обґрунтування не надано судом оцінки поданню прокуратури Черкаської області від 28.03.2013 №05/2/3-215 вих 13 на адресу ДЕІ в Черкаській області, в якому на 2 сторінці зазначено про направлення Інспекцією претензії ТОВ «Агроекопродукт» із значним зволіканням у 4 місяці, та показанням свідка ОСОБА_10 про перевірку ДЕІ в Черкаській області на початку 2012 року та виявлення матеріалів щодо самовільного використання водних ресурсів із сумою збитків понад 1 мільйон грн., які лежали в Інспекції без руху, після чого саме за втручання прокуратури області Інспекція розпочала роботу на напрямку відшкодування збитків - направила претензію підприємству і заяву до органів прокуратури.
		 Тому, просить провести судове слідство, ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч.2 ст.364 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 2 роки та зі штрафом 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; на підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_7 4 категорії та 9 рангу державного службовця.
		 
		Заслухавши доповідь головуючого-судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просили 
		рішення суду залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, з урахуванням обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
		 
		 Відповідно до вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		 Виходячи із змісту положень ст.62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим 1950) та ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється при умові, коли в ході судового розгляду винність особи у вчиненні злочину доведена об`єктивними доказами, одержаними законним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у Постанові Пленуму № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно правових позицій Верховного Суду України, викладених у Постанові Пленуму № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		 Колегія суддів враховує, що усталена практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (Рішення ЄСПЛ від 10.07.2001 року у справі «Авшар проти Туреччини» - п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЕСПЛ від 14.08.2008 року у справі «Кобець проти України» - п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» - п. 86, «Яллох проти Німеччини»). У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р. та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 p., «Бочаров проти України» Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		 Вказані вимоги закону районним судом при постановлені вироку щодо ОСОБА_11  виконані в повному об`ємі.
		 Місцевий суд вірно встановив фактичні обставини по справі на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів по справі та прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність, що в діях ОСОБА_11 є склад кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
		 При цьому суд у своєму вироку проаналізував кожен доказ, на який орган обвинувачення посилався у обвинувальному акті і дав їм належну оцінку з точки зору відносності, допустимості та достатності.
		 Провівши часткове дослідження доказів по вказаному кримінальному провадженню за клопотанням прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, а вина ОСОБА_11 в скоєнні інкримінованого злочину за ч.2 ст.364 КК України не знайшла свого підтвердження. 
		 В суді апеляційної інстанції ОСОБА_11 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України не визнав. Пояснив, що він 03 лютого 2012 року він був призначений начальником Державної екологічної інспекції у Черкаській області. Перевірка ТОВ «Агроекопродукт» проводилась ще до його призначення. В березні 2012 року за результатами проведеної позапланової перевірки він направив на адресу ТОВ «Агроекопродукт» претензію від 13.03.2012р. на відшкодування збитків на суму 1 513 928 грн. за використання підземної води без відповідних дозвільних документів. Того ж дня, він направив в прокуратуру Черкаської області заяву про вчинення злочину та матеріали, щодо вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Агроекопродукт» за спричинені збитки. Станом на 2012 рік, Державна екологічна інспекція у Черкаській області була позбавлена можливості звернутись до суду з позовом, оскільки не мала коштів для сплати судового збору. Матеріали передавались до прокуратури Черкаської області для вжиття заходів реагування, порушення кримінальних справ або звернення до суду за захистом інтересів держави. Однак прокурор виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відповідно до п. 2 ст. 6 КПК України (1960 року), з підстав відсутності нанесення збитків державі ТОВ «Агроекопродукт». В зв`язку з відсутністю коштів, в квітні 2012 року ТОВ «Агроекопродукт» звернулось з листом до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про можливість відшкодування збитків в натурі. Перед прийняттям рішення він вивчив практику у вирішенні зазначених питань, а саме рішення Господарського суду, який задовольняв позови про відшкодування збитків в натурі. Повноваження ним порушені не були, оскільки п.п. 6.17 п 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України, передбачає що Держеконінспекція для виконання покладених на неї завдань має право зокрема: вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів. Державна екологічна інспекція у Черкаській області виконала всі необхідні заходи: провела перевірку, направила результати перевірки до прокуратури Черкаської області, здійснила заходи щодо досудового врегулювання спору. Вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		 
		 Відповідно до вимог ч.2 ст.364 КК України передбачена кримінальна відповідальність за зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
		 
		 Законодавство дає слідуче визначення, що зловживання службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності:
		1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. 
		 Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.
		 Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред`явлення вимог, а також прийняття рішень, обов`язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами. Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов`язки, оскільки остання також має владні повноваження, що розповсюджуються на підпорядкованих Їй осіб.
		 Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов`язаних з й посадою. У цілому зловживання, службовим становищем - це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена.
		 Зловживання владою або службовим становищем передбачає наявність взаємозв`язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності, Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність Передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов`язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сам авторитет посади (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).
		 Як встановлено матеріалами кримінального провадження, Савицький обіймав посаду начальника Державної екологічної інспекції у Черкаській області - Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Держекоінспекції України, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136.
		 При цьому, до посадових обов`язків, як начальника відділу належить очолювати Держекоінспекцією, здійснювати керівництво її діяльністю, нести персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності; організовувати та забезпечувати виконання Держекоінспекцією Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства екології та природних ресурсів організаційно - розпорядчого характеру, доручень Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника - керівника апарату, наказів, розпоряджень Держекоінспекції України, доручень Голови Держекоінспекції України; призначати на посади та звільняти з посад керівників і заступників керівників структурних підрозділів Держекоінспекції, інших державних службовців та працівників; надавати у межах повноважень обов`язкові для виконання державними службовцями і працівниками Держекоінспекції доручення; підписувати накази Держекоінспекції; подавати Голові Держекоінспекції України на затвердження штатний розпис і кошторис Держекоінспекції, здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства, тобто будучи службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
		 
		 
		 
		 Прокурор, на підтвердження вини Савицького вказує, що останній шляхом підписання листа №1173-1 від 03.04.2012 року повідомив ТОВ «Агроекопродукт», що не заперечує проти відшкодування шкоди в натуральному виразі за умови надання кошторису (або плану заходів), акту виконаних робіт, визначивши таким чином документи, які товариство має підготувати та надати для підтвердження виконання таких робіт. У подальшому 26.04.2012 року Савицький, шляхом підписання листа від 26.04.2012 року №1463/06 письмово повідомив вказаному товариству, що зауважень до Плану заходів не має і що після виконання зазначених у Плані робіт збитки вважатимуться відшкодованими, таким чином остаточно погодивши Товариству відшкодування завданих державі збитків у розмірі 1 513 928 грн. у натуральному виразі у виді виконання ТОВ «Агроекопродукт» певних видів робіт на суму 1 513 928 грн. на користь Хмільнянської сільської ради Канівського району Черкаської області протягом 2012 року. В такий спосіб ТОВ «Агроекопродукт» надана можливість уникнути сплати вищезазначеної суми на користь держави, що призвело до ненадходження до місцевих бюджетів та Державного бюджету України вказаної суми, що більше ніж у 2821 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на 2012 рік.
		 В ході апеляційного розгляду були дослідження письмові матеріали кримінального провадження, а саме: положення про Державну екологічну інспекцію у Черкаській області»; відповіді Державної екологічної інспекції у Черкаській області за підписом начальника Савицького про те, що Державна екологічна інспекція у Черкаській області не заперечує проти відшкодування шкоди завданої на суму 1 513 928 грн. в натуральному виразі за умови надання кошторису (або плану заходів відшкодування) та відсутність зауважень до Плану заходів (т.4 а.к.п.177-178); листи Державної екологічної інспекції України щодо нарахування збитків, відшкодування збитків та надання інформації щодо неправомірних дій посадових осіб Державної екологічної інспекції у Черкаській області (т.3 а.к.п. 83-84; 97-99; 114-117; 177-178).
		 Разом з тим, при постановленні вироку враховані показання які отримані в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції при допиті свідків (показання яких не заперечувались учасниками судового розгляду, та не надано об`єктивних підстав вважати їх недостовірними, або такими що отримані з порушенням норм чинного законодавства) а саме:
		 - покази свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що станом на 2012 рік працював старшим помічником прокурора Черкаської області та відповідав за нагляд за природоохоронним законодавством, зокрема за роботу ДЕІ у Черкаській області. Що стосується перевірки ТОВ «Агроекопродукт» пояснив, що в 2011 році проведено позапланову перевірку ТОВ «Агроекопродукт». ДЕІ у Черкаській області направило заяву про реагування до прокуратури Черкаської області. На підставі вказаної заяви було проведено перевірку та встановлено що нараховані збитки не підтвердились. За результатом чого було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб ТОВ «Агроекопродукт». Розмір завданих збитків в сумі 1 513 928 грн. є абстрактним, оскільки сума збитків не встановлювалась. Поряд з цим ТОВ «Агроекопродукт» виявило бажання добровільно проводити заходи екологічної характеру. Вказані відомості були відомі прокуратурі Черкаської області та заносились до відповідного акту звірки. Крім того, прокурор та інший керівник ДЕІ у Черкаській області протягом трьох років могли звернутися з позовом про відшкодування збитків, але не зробили цього. 
		- покази свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що в 2011 році проводив позапланову перевірку ТОВ «Агроекопродукт». За результатами якої складено акт перевірки. Під час перевірки не було виявлено засобів обліку використання підземної води. Після завершення перевірки матеріали були передані для нарахування збитків. Збитки розраховувались за методичними вказівками за 2008 рік. Довідка ТОВ «Агроекопродукт» на предмет відповідності об`єму спожитої води не перевірялась.
		- покази свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що в 2011 році приймав участь у позаплановій перевірці ТОВ «Агроекопродукт». За результатами якої складено акт перевірки. Пояснити порядок її проведення не може у зв`язку з великим проміжком часу, але пам`ятає, що документи заповнював ОСОБА_12 
		- покази свідка ОСОБА_14 пояснив, що станом на 2011 - 2012 рік був директором ТОВ «Агроекопродукт». В 2011 році Державна екологічна інспекція у Черкаській області провела перевірку. В подальшому на адресу ТОВ «Агроекопродукт» надійшла претензія про сплату збитків. Відомості, зазначені у довідці були надані орієнтовні, без їх перевірки. Достовірність їх не підтверджує. З обвинуваченим не знайомий. Неправомірну вигоду не пропонував. 
		 
		 Колегія суддів перевіривши та дослідивши матеріали кримінального провадження, докази в їх сукупності приходить до переконання про те, що органами досудового розслідування чітко не встановлено та не доведено, що саме вчинення дій ОСОБА_11 стало причиною відповідних наслідків. Також, обчислення їх розміру має бути належним чином підтверджено (в т.ч. цивільним позовом, як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) та не викликати сумніву. 
		 Крім того, колегія суддів враховує активні дії ОСОБА_11 по запобіганню шкоди, які виявились в тому, що останній 13.03.2012 року направив на адресу ТОВ «Агроекопродукт» претензію на відшкодування збитків і того ж дня направив в прокуратуру Черкаської області заяву про вчинення злочину та матеріали щодо вирішення питання про порушення кримінальної відповідальності стосовно посадових осіб ТОВ «Агроекопродукт» за спричинені збитки та відсутність коштів для сплати судового збору.
		 В свою чергу 15.01.2013р. між Державною екологічною інспекцією у Черкаській області та прокуратурою Черкаської області підписано акт взаємозвірки матеріалів, направлених для розгляду в органи прокуратури протягом 2012 року Державною екологічною інспекцією у Черкаській області та прийнятих по ним рішеннях. Відповідно до п. 8 щодо ТОВ «Агроекопродукт» Канівська міжрайонна прокуратура в порушенні кримінальної справи відмовила на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. 
		Колегія суддів не може погодитись з висновком прокурора про те, що саме діями Савицького спричинені державі збитки, оскільки останній погодив відшкодування завданих державі збитків на суму 1 513 928 грн. та надав в такий спосіб ТОВ «Агроекопродукт» можливість уникнути сплати на користь держави збитків. 
		 Слід зазначити, що претензія від 13.03.2012 року за підписом Савицького до ТОВ «Агроекопродукт» на відшкодування збитків, заподіяних державі на суму 1 513 928 грн. не є підтвердження реальності завданих збитків, оскільки вказані документи не є виконавчими, а визначена в них сума не є безспірною.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність факту існування спричинення збитків та їх розмір.
		Так, згідно листа Державної екологічної інспекції України (а.к.п.83-84), перевірка достовірності обсягу забраної води унеможливлюється у зв`язку із відсутністю даних первинного обліку водоспоживання. Також, згідно показів свідка ОСОБА_14 , довідка ним була видана без реальної перевірки об`ємів водоспоживання, на свердловинах не було встановлено засобів обліку, що виключає можливість перевірити достовірність даних з вказаної довідки, а відтак і об`єм спожитих ресурсів та перевірити збитки.
		Колегією суддів врахована постанова помічника Канівського міжрайонного прокурора від 07.05.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ «Агроекопродукт`за ст.364-367 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України у зв`язку з тим, що посадові особи ТОВ «Агроекопродукт» не порушили вимоги природоохоронного законодавства та умов виданого раніше дозволу, тобто не спричиняли збитків.
		Згідно листа Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 15.07.2015 року № 08-16/1929 за підписом начальника ОСОБА_15 повідомлено, що станом на 15.07.2015р. Держекоінспекція у Черкаській області не має відомостей або ж документів щодо відшкодування збитків на вказану суму ТОВ «Агроекопродукт», оскільки контроль та порядок відшкодування збитків по даному підприємству здійснюється органами прокуратури. Крім того, в зв`язку із вимогами Закону України «Про судовий збір», можливість самостійного звернення Держекоінспекції до Господарського суду відсутня, тому просили сприяти у відшкодуванні. 
		 
		 Колегія суддів приходить до переконливих висновків про недоведеність стороною обвинувачення причинного зв`язку між діями обвинуваченого ОСОБА_11 з нарахованими збитками, а також реальну суму збитків, оскільки за змістом наданих листів, ТОВ «Агроекопродукт» не погоджувалась зміна форми відшкодування на натуральний вираз, а оцінювався наданий ТОВ «Агроекопродукт» план заходів. Надання листів не звільнило ТОВ «Агроекопродукт» від відповідальності за результатом перевірки, проте прокуратура Черкаської області, до якої були передані матеріали перевірки, не звернулась до суду про їх стягнення в інтересах держави, не звернувся до суду і новий керівник Держекоінспекції.
		 
		 Відповідно до вимог ст.91 КПК України, вимагається встановлювати винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		 Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що при розгляді кримінального провадження стороною обвинувачення, не доведено, в якій саме сумі були завдані збиткі, та що збитки спричинені діями ОСОБА_11 зважаючи на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутній цивільний позов яким би визначалась сума завданих збитків, та відсутне обґрунтування того, що дії ОСОБА_11 , які виразились у підписанні Плану заходів та підписання ним листа щодо не заперечення ним проти відшкодування шкоди в натуральному виразі призвело до наслідків у вигляді несплати збитків ТОВ «Агроекопродукт».
		 Доводи прокурора щодо недотримання судом першої інстанції вимог КПК України, а саме те, що суд першої інстанції відмовив у відновленні судового слідства та додаткового допиту свідка ОСОБА_10 і обвинуваченого ОСОБА_11 , є необґрунтованими.
		 Як убачається з матеріалів кримінального провадження в судовому засідання районного суду був допитаний обвинувачений та свідки, крім того свідок ОСОБА_10 чітко та послідовно розказав про події 2012 року коли працював старшим помічником прокурора Черкаської області.
		 Слід врахувати, що дані матеріали справи перебувають на контролі в органах прокуратури з 2012 року, при цьому відомості до ЄРДР були внесені в лютому 2015 року, а обвинувальний акт направлений до суду лише в березні 2018 року. 
		 
		 При цьому, розгляд кримінального провадження повинен бути закінчений в розумні строки. Відповідно до ч.1 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
		 
		 Тому, колегія суддів вважає, що районний суд в повному обсязі дотримався вимог кримінального процесуального закону під час розгляду даного кримінального провадження.
		 Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана обґрунтована оцінка кожному доказу, який на думку обвинувачення підтверджує вину 
		 
		ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого його кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України і вжив всіх необхідних заходів до перевірки доказів по справі в межах своїх прав та обов`зків, дав цим доказам оцінку з урахуванням вимог ст.94 КПК України.
		 Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, коли в ході судового розгляду винність обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення доведена. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 Виправдувальний вирок, згідно норм ч.1 ст.373 КПК України ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		 Аналізуючи оскаржуваний вирок суду та матеріали справи з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було створені всі необхідні умови для здійснення сторонами їх процесуальних прав та виконання їх процесуальних обов`язків і у прокурора у кримінальному провадженні було достатньо часу для надання належних доказів, тому істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовною підставою для скасування судового рішення щодо ОСОБА_11 колегією суддів не встановлено, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
		 Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд безпосередньо не дослідив докази у кримінальному провадженні та не приєднав до судової справи матеріали кримінального провадження, є необґрунтованими.
		 Як вбачається з журналу судового засідання та аудиозапису (а.с.148-150), судом в присутності учасників кримінального провадження були допитані обвинувачений, свідки та досліджені письмові докази. 
		 Крім того, згідно ч.3 ст.409 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого, тому доводи прокурора про порушення тільки норм КПК України, апріорі не можуть бути підставою для скасування по суті правильного виправдувального вироку.
		 Згідно ст.404 КПК України, судові рішення суду першої інстанції перевіряються апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
		 З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок суду є правильним по суті, законним та обгрунтованим, відповідає вимогам закону щодо його форми та змісту. Суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування оскаржуваного вироку суду, а також вважає за необхідне зазначити, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, в цілому не обгрунтовують наявності обставин, що згідно ч.1ст.413КПК України зумовлюють скасування вироку суду, що є предметом апеляційних вимог.
		 Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою безумовне скасування судового рішення, колегія суддів не вбачає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
		 Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419КПК України, колегія суддів, - 
		 
		ухвалила:
		Вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 03 липня 2019 року про виправдання ОСОБА_7 за ч.2 ст.364 КК України  залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
		 Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення судового рішення.
		 
		Головуючий - суддя  
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...