Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/22723/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2020. Зареєстровано: 14.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.01.2020.
Дата набрання законної сили: 13.01.2020
Номер судового провадження: А/855/22682/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/22723/19                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  13 січня 2020 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді          Парінова А.Б.,
		суддів:                    Беспалова О.О.,
		Ключковича В.Ю.,
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 р. у справі за адміністративним позовом заступника прокурора міста Києва до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Філософія Девелопмент"  про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Філософія Девелопмент", про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 р. даний адміністративний позов було повернуто позивачу на підставі п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки судом першої інстанції встановлено відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
		Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 та направити справу для продовження судового розгляду до суду першої інстанції.
		На думку скаржника, спірна ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
		Переглядаючи справу за наявними доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення (ухвали) суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
		Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
		Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Таким чином, прокурор у визначених Законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване, проте не на представництво інтересів суспільства в цілому, на що в даному випадку вказує позивач обґрунтовуючи заявлений позов.
		Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі як законні представники або вступити у справу за своєю ініціативою з метою виконання покладених на них повноважень.
		Отже підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
		У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
		(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
		(2) у разі відсутності такого органу.
		Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
		До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
		Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Згідно з приписами Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого Розпорядженням Виконавчого органу КМР (КМДА) № 978 від 01.10.2015 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді.
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до приписів вказаного положення у межах делегованих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» державних повноважень, Департамент, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі Держархбудінспекція).
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що заступник прокурора Київської області у якості підстави звернення до суду посилається на тривалу бездіяльність Київської міської ради щодо захисту інтересів держави, а також невжиття заходів цивільно-правового характеру.
		У позовній заяві позивач вказував, що прокуратурою м. Києва було встановлено, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) з порушенням вимог мостобудівного законодавства, без дотримання гранично допустимої висоти об`єкту та всупереч положенням діючого Генерального плану м. Києва 20 серпня 2019 року видано ТОВ «Філософія Девелопмента» містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва реконструкції нежитлової будівлі - корпус № 4 (літ.Е) під адміністративну будівлю з паркінгом по вул. Московська, 8 у Печерському районі.
		З метою з`ясування позиції Київради з цих питань, прокуратурою м.Києва було направлено відповідні листи до вказаного органу.
		Водночас, Київрада, на переконання апелянта, незаконно доручила розгляд вказаних листів тому органу, який порушив відповідні норми законодавства, а саме до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА).
		З матеріалів справи вбачається, що листом № 055-128.05 від 01 листопада 2019 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) повідомив Прокуратуру м. Києва, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється вказаним органом в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України та відповідно до ст.. 41-1 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови КМУ від 19.08.2015 № 698, на підставі рішення головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у м.Києві від 18.10.2019 зупинено дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції нежитлової будівлі - корпус № 4 (літ.Е) під адміністративну будівлю з паркінгом по вул. Московська, 8 у Печерському районі, затверджених наказом Департаменту.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прокурором не доведено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не здійснює або не належним чином здійснює захист інтересів у сфері містобудівної діяльності.
		Так, Київською міською радою в межах своєї компетенції було направлено звернення Прокуратури м.Києва до спеціально уповноваженого на те законодавством органу (структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради) для надання відповіді. У свою чергу, Департаментом у відповідь на відповідне звернення було надано відповідь про вжиті цим органом дії щодо порушеного Прокуратурою м.Києва у зверненні питання.
		Таким чином, доводи апелянта про тривалу бездіяльність Київської міської ради щодо захисту інтересів держави, а також невжиття заходів цивільно-правового характеру є безпідставними та необґрунтованими.
		Фактичною підставою для звернення до суду стала незгода прокурора з наданою Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) відповіддю на звернення Прокуратури, Звертаючись до суду, прокурор перекладає на себе компетенцію відповідного уповноваженого органу та намагається скасувати містобудівні умови у судовому порядку, оскільки уповноваженими на це органами цього здійснено протиправно (на думку позивача) не було. Проте, вказані обставини не можуть бути визнані судом в якості належного обґрунтування підстав прокурора звернення до суду з даним позовом з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.
		У свою чергу, доводи апелянта доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про наявність підстав визначених ст. 320 КАС України для скасування судового рішення та 
		Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. 312, 315-316, 321-322, 325, 328 КАС України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.
		Ухвалу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статями 328, 329 КАС України.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                             А.Б. Парінов
		 
		Судді                                                                                О.О. Беспалов
		 
		                                                                                          В.Ю. Ключкович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...