Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/2395/18 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.01.2020.
Дата набрання законної сили: 20.12.2019
Номер судового провадження: 11-1228апп19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		20 грудня 2019 року 
		м. Київ
		Справа № 500/2395/18
		Провадження № 11-1228апп19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Гриціва М. І., 
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В.,  Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
		перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Аскор-Україна» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 08 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року у справі за позовом ТОВ «Аскор-Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі - ГУ ДФС Тернопільської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС Донецькій області), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, і
		ВСТАНОВИЛА:
		1. У листопаді 2018 року ТОВ «Аскор-Україна» звернулося до адміністративного суду позовом до ГУ ДФС Тернопільської області в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило:
		визнати протиправною бездіяльність відповідача, який відмовився винести рішення про повернення ТОВ «Аскор-Україна» 13 233 пляшок ємністю 0,5 і 0,7 літрів з алкогольними напоями, які описали і вилучили працівниками відділу податкової міліції Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції в Тернопільській області (далі - ВПМ УПМ ДПС у Тернопільської області) та Управління податкової міліції Державної податкової служби в Тернопільській області (далі - УПМ ДПС у Тернопільської області) 12 і 13 липня 2012 року зі складу ТОВ «Аскор-Україна»; не надіслав відповідного повідомлення про повернення вилученого майна, не повернув вилученого майна позивачу, зокрема й на виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2012 року у справі №1915/13980/2012, та, якщо вилучене майно втрачено чи його неможливо вернути, не виніс окремого рішення (постанови) про розмір шкоди та про відшкодування вартості вилучених алкогольних напоїв;
		зобов`язати ГУ ДФС Тернопільської області невідкладно розрахувати розмір відшкодування шкоди, винести окреме рішення (постанову) про розмір шкоди, яка має бути покрита, та компенсувати вартість вилучених алкогольних напоїв відповідно до вимог статті 4 Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон № 266/94-ВР).
		2. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.
		Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС (далі - Департамент) з 12 по 20 липня 2012 року проводило перевірку в ТОВ «Аскор-Україна» утримання місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв відповідно до вимог чинного податкового законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв.
		Під час перевірки оперативний уповноважений ВПМ УПМ ДПС у Тернопільської області описав та вилучив зі складу позивача 13 233 пляшки ємністю 0,5 і 0,7 літрів алкогольних напоїв (горілка) виробника ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «Альтера» на загальну суму 236 777 грн 15 коп.
		У акті перевірки від 18 липня 2012 року № 188/21-1/24627614 зазначено, що під час її проведення у місці зберігання оптових партій алкогольних напоїв виявлені факти зберігання алкогольних напоїв, які позначені марками акцизного податку з ознаками підроблення, 
		Оперативний уповноважений ВПМ УПМ ДПС у Тернопільської області постановою від 21 липня 2017 року на підставі пункту 2 частини першої статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (у редакції, чинній на час винесення цієї постанови; далі КПК) відмовив у порушенні кримінальної справи стосовно працівників ТОВ «Аскор-Україна» за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 216 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок). Тоді ж вирішив направити матеріали за фактом зберігання алкогольних напоїв, обклеєних підробленими марками акцизного податку, до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для вирішення питання про притягнення директора ТОВ «Аскор-Україна» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 1645 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного податку встановленого зразка; далі - КУпАП). 
		За пунктом 5 цієї постанови 13 215 пляшок з алкогольними напоями, які працівники податкової міліції вилучили зі складського приміщення ТОВ «Аскор-Україна» згідно з протоколом від 12 липня 2012 року залишалися на зберіганні в ДПС до вирішення питання УПМ ДПС у Донецькій області їх долю.
		Місцевий суд постановою закрив провадження у справу про адміністративне правопорушення, розпочатій відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 1645 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, поставленого їй за провину, та повернув ОСОБА_1 алкогольні напої, які були вилучені у позивача й залишилися зберігатись у ДПС.
		ГУ ДФС Тернопільської області листом від 05 серпня 2015 року № 1265/10/19-00-07-06-11/7976 повідомило позивачу, що матеріали перевірки за фактом виявлення 12 липня 2012 року у його складському приміщенні алкогольних напоїв у кількості 13 233-и пляшки згідно з листом від 21 липня 2012 року №8947/10/07-9010/120 та актом прийому-передачі вилучених товарно-матеріальних цінностей від 23 жовтня 2012 року передано до УПМ ДПС у Донецькій області для прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
		ГУ ДФС Донецькій області листом від 04 вересня 2015 року №8206/10/05-99-07-06 повідомило позивачу, що до липня 2014 року службова документація, в тому числі листування з іншими регіональними підрозділами зберігалась в приміщенні ГУ Міністерства доходів України у Донецькій області за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 114, яке в липні 2014 року було захоплене невідомими особами. Наразі ГУ ДФС Донецькій області знаходиться у м. Маріуполі та співробітники не мають доступу до вищезазначеного приміщення, службової документації та вилучених товарно-матеріальних цінностей, які зберігаються на тимчасово неконтрольованій державою території, що своєю чергою не дає можливості підтвердити або спростувати факти, вказані у зверненнях позивача до ГУ ДФС Донецькій області.
		20 травня та 04 липня 2016 року ТОВ «Аскор-Україна» звертався до відповідача із заявами про визначення відшкодування ТОВ спричиненої шкоди внаслідок вилучення та не повернення майна на підставі статті 12 Закону №266/94-ВР, на які той відповів, що матеріали перевірки та вилучена продукція відповідно до вимог статті 97 КПК направлені до УПМ ДПС у Донецькій області, куди і слід звертатися за поверненням майна.
		Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 21 серпня 2018 року у справі №921/327/17-г залишив без змін судові рішення суддів першої та апеляційної інстанції, якими вони відмовили у задоволенні позову ТОВ «Аскор-Україна» до ГУ ДФС Тернопільської області та Державної казначейської служби України (далі - ДКС) про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 925 129 грн 16 коп., як компенсації роздрібної вартості вилучених алкогольних напоїв у кількості 13 233 пляшок, які ВПМ УПМ ДПС у Тернопільської області та УПМ ДПС у Тернопільської області мали би повернути позивачу, та зобов`язання ДКС здійснити безспірне списання коштів з Державного бюджету України в означеному розмірі.
		3. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 08 травня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
		Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував, провадження у цій справі закрив.
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Аскор-Україна», зокрема, в частині визнати протиправною бездіяльність відповідача, який не виніс рішення про повернення майна, не надіслав повідомлення згідно з вимогами пункту 73 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справу України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року №51/401/649/471/23/125, а також зобов`язання відповідача невідкладно здійснити розрахунок відшкодування шкоди та винести окреме рішення (постанову) про розмір шкоди, яка має бути покрита, та компенсувати вартість вилучених алкогольних напоїв є способом примусового зобов`язання останнього відшкодувати позивачу завдану його посадовими особами майнову шкоду у вигляді вартості вилучених алкогольних напоїв після того, як це майно не було повернуто на виконання постанови суду у справі про адміністративне правопорушення.
		З погляду суду, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори щодо оскарження, як в розглядуваному випадку, бездіяльності органу дізнання, яким виступав УПМ ДПС у Тернопільської області спільно з УПМ ДПС у Тернопільської області, правонаступником якого є ГУ ДФС Тернопільської області.
		Аргументуючи своє рішення суд апеляційної інстанції послався також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №12-199гс18, у якій констатовано, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду, у спорах щодо відшкодування такої органами державної влади, яка виникла наслідок не повернення вилучених посадовими особами речей чи документів, які були об`єктами певного правопорушення, виявленого під час проведення відповідних перевірок або інших процесуальних дій, перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави. Господарський суд, у подібних спорах, самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази. 
		4. ТОВ «Аскор-Україна» не примирилося з рішенням суду апеляційної інстанції і у жовтні 2019 року подало касаційну скаргу, мотивами якої було недотримання цим судом правил предметної юрисдикції.
		У касаційній скарзі ТОВ «Аскор-Україна» вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що вирішення цього спору не відноситься до предметної юрисдикції адміністративного суду. З погляду скаржника, його позовні вимоги слід розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на суб`єктний склад сторін, суть спірних правовідносин та фактичних обставин справи, інших судових рішень за позовами позивача до суб`єкта владних повноважень, яким є ГУ ДФС Тернопільської області, про відшкодування  заподіяної шкоди. Наголошує, що судовому контролю піддаються дії контролюючого фіскального органу, який наділений владними управлінськими функціями при здійсненні захисту інтересів держави, які полягають у недопущенні подальшого вільного обігу немаркованих акцизними марками товарів.  
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 листопада 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
		5. Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		6. Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи» (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі Закон     № 142-IX). 
		Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
		Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		У розумінні наведених положень з дати набрання ними чинності колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинні направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності виняткових умов, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України, а Велика Палата зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати. 
		Таким, що відповідає вимогам частини сьомої статті 347 КАС України, належить визнавати й рішення, коли Велика Палата Верховного Суду ухвалою поверне або передасть назад до суду, який її направив, справу, що була направлена до Великої Палати раніше, тобто ще до набрання чинності змін до цього Кодексу, внесених Законом № 142-IX, оскільки на час вчинення процесуальної дії щодо прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду такої справи вже діє норма процесуального закону, що забороняє брати її до провадження цього суду за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України. Однією з таких підстав власне й є висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у її постанові щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. 
		7. Як згадано вище, у касаційній скарзі скаржник притримується думки, що предметом спору у цій справі є протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень у формі відмови віддати ТОВ «Аскор-Україна» влучені у нього алкогольні напої, які описали і вилучили посадові особи першого (службові особи ВПМ УПМ ДПС у Тернопільської області та УПМ ДПС у Тернопільської області), не надсилання відповідного повідомлення про повернення вилученого майна, не повернення цього майна та не визначення розміру шкоди і відшкодування вартості вилучених алкогольних напоїв, у разі їхньої втрати чи неможливості повернення, а також обов`язок відповідача невідкладно розрахувати розмір відшкодування шкоди, винести окреме рішення (постанову) про розмір шкоди, яка має бути покрита, та компенсувати вартість вилучених алкогольних напоїв відповідно до вимог статті 4 Закону № 266/94-ВР.
		Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) висловлювалась у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 820/1203/17 та від 30 січня 2019 року у справі № 803/3/18, від 12 березня 2019 року у справі №12-199гс18.
		Зокрема, у справі №12-199гс18 спір виник стосовно вимоги ТОВ «Пандеон» стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області в рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним управлінням Національної поліції в Сумській області в розмірі: 1 687 773,47 грн, збитків, понесених у зв`язку із втратою майна; 2 664 726,54 грн упущеної вигоди; 10 351 730,35 грн збитків, що складаються зі стягнутих з позивача на користь третьої особи за судовим рішенням штрафних санкцій і судового збору.
		ТОВ «Пандеон» свої вимоги мотивувало тим, що збитки, заявлені до стягнення, воно понесло у зв`язку з бездіяльністю Головного управління Національної поліції в Сумській області, яке не повернуло вилучений на підставі ухвали Приморського районного суду товар після скасування арешту на цей товар у повному обсязі та своєчасно.
		У тій справі, як і у справі за позовом ТОВ «Аскор-Україна», позивач посилався на приписи статей 1166, 1173, 1174, 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і зазначив, що зміст статей 1173-1174 цього Кодексу вказує, що шкода відшкодовується незалежно від вини органів або посадової особи, яка її завдала. 
		За наслідками розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами Кримінального процесуального кодексу України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
		У постанові від 30 січня 2019 року Велика Палата Верховного Судупереглянула справу № 803/3/18, у якій позивач (Прокурор) в інтересах Укртрансбезпеки просив стягнути з особи нарахованих як плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. 
		Позов мотивував тим, що 04 вересня 2017 року посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області на автодорозі Н-10 «Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига» 206 км + 420 м провели габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки IVECO, модель MAGIRUS, належного на праві власності певній особі і  встановили перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів. За результатами перевірки було проведено розрахунок від 04 вересня 2017 року № 91 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Оскільки вантаж перевозився з перевищенням вагових параметрів, відповідного дозволу на участь у дорожньому русі не було, плата за проїзд такого транспортного засобу не вносилася, тому Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області нарахувало плату за проїзд, яку перевізник мав сплатити протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати. Однак ці кошти добровільно не сплатив.
		У контексті обставин цієї справи Велика Палата виснувала, що адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
		8. Перелічені судові рішення Велика Палата Верховного Суду ухвалила до рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про направлення касаційної скарги до Великої Палати на підставі статті 346 КАС України, і сформувала в них правові висновки, які дають відповідь на порушені в касаційній скарзі питання щодо предметної юрисдикції.
		Отож, зміст та матеріали касаційної скарги, подібність спірних правовідносин до тих, щодо яких формульований правозастосовний висновок Великої Палати Верховного Суду, нормативні положення, які регламентують порядок направлення справи до цього Суду, вказують на існування обставин, за яких касаційна скарга Прокурора на судові рішення у справі з означеними вище позовними вимогами підлягає поверненню відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 345, 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Справу за позовом ТОВ «Аскор-Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДФС у Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії повернути на розгляд відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                     М. І. Гриців
		Судді:                                    Н. О. Антонюк                                            О. Р. Кібенко
		Т. О. Анцупова                                           Л. М. Лобойко
		С. В. Бакуліна                                             Н. П. Лященко
		В. В. Британчук                                          О. Б. Прокопенко
		Ю. Л. Власов                                              Л. І. Рогач
		Д. А. Гудима                                               О. С. Ткачук
		Ж. М. Єленіна                                            В. Ю. Уркевич
		О. С. Золотніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...