Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/4730/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.01.2020.
Дата набрання законної сили: 19.12.2019
Номер судового провадження: 11-1079апп19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		19 грудня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 820/4730/16
		Провадження № 11-1079апп19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Гриціва М. І., 
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В.,  Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		перевірила наявність підстав для прийняттядо розгляду справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - Товариство) на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самощенко Олени Анатоліївни (далі - Приватний нотаріус), треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, і
		ВСТАНОВИЛА:
		У вересні 2016 року Товариство звернулося до суду із позовом до Приватного нотаріуса, третя особа - ОСОБА_1 , в якому просило визнати протиправними дії Приватного нотаріуса щодо проведення державної реєстрації припинення обтяження рухомого майна за реєстраційним номером 14416999, легкового автомобіля марки Audi, модель Q7, кузов № НОМЕР_1, об`єм двигуна 2 967 куб. см, рік випуску - 2014, та зобов`язати Приватного нотаріуса поновити державну реєстрацію обтяження рухомого майна за вказаними вище реквізитами за договором застави транспортного засобу № 50011692 від 29 червня 2014 року з дати вилучення - 27 січня 2016 року. 
		Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 05 вересня 2016 року відкрив провадження в адміністративній справі та ухвалою від 06 жовтня 2016 року залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 
		Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 05 грудня 2016 року адміністративний позов задовольнив у повному обсязі.
		Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 лютого 2017 року рішення суду скасував, провадження у справі закрив на підставі пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 березня 2017 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року.
		Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30 вересня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.
		Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		У касаційній скарзі скаржник, серед іншого, наводить мотиви щодо розгляду цієї справи Харківським апеляційним адміністративним судом з порушенням правил предметної юрисдикції. Скаржник із посиланням на правозастосовну практику вважає, що відповідач, як державний реєстратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна, в розумінні абзацу сьомого частини першої статті 3 КАС України є суб`єктом владних повноважень, а тому ця справа за складом осіб та характером спірних правовідносин є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду адміністративним судом. 
		Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи» (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі Закон № 142-IX). 
		Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
		Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		У розумінні наведених положень з дати набрання ними чинності колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинні направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності виняткових умов, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України, а Велика Палата зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати. 
		Таким, що відповідає вимогам частини сьомої статті 347 КАС України, належить визнавати й рішення, коли Велика Палата Верховного Суду ухвалою поверне або передасть назад до суду, який її направив, справу, що була направлена до Великої Палати раніше, тобто ще до набрання чинності змін до цього Кодексу, внесених Законом № 142-IX, оскільки на час вчинення процесуальної дії щодо прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду такої справи вже діє норма процесуального закону, що забороняє брати її до провадження цього суду за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України. Однією з таких підстав власне й є висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у її постанові щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. 
		Як згадано вище, у касаційній скарзі скаржник притримується думки, що предметом цього спору є порушення прав, свобод чи інтересів скаржника зі сторони суб`єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин (нотаріуса з функціями державного реєстратора), а не дії останнього щодо реєстрації прав на майно.
		Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів, пов`язаних з реєстрацією майнових прав у зв`язку з набуттям третіми особами права власності на спірні об`єкти нерухомого майна, неодноразово висловлювалась у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, та інших.
		Зокрема, у постанові від 16 січня 2019 року (справа № 755/9555/18) Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок у контексті спірних правовідносин певним чином подібних до тих, на підставі яких касаційний суд ухвалив рішення про направлення цієї справи до Великої Палати. У згаданій справі також заявлялися вимоги про визнання протиправними дій державного реєстратора із реєстрації права власності на нерухоме майно за певними особами. 
		У тій справі фізична особа звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора від 18 травня 2018 року про реєстрацію права власності ТзОВ «Перший інвестиційний клуб» на квартиру. Підставами виникнення у ТзОВ «Перший інвестиційний клуб» права власності на квартиру та реєстрації її за цією юридичною особою стали договір про відступлення (купівлі-продажу вимоги) № 98 К від 12 березня 2018 року; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 0405338344368 від 19 березня 2018 року; вимога від 16 березня 2018 року, видавник: ТзОВ «Перший інвестиційний клуб»; договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 98 і від 12 березня 2018 року та низка інших документів. На думку позивача, були відсутні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на квартиру, оскільки третя особа повернула кредитні кошти, а тому у зв`язку з припиненням основного зобов`язання припиненим було і додаткове за договором іпотеки.
		Далі суд зазначив, що заявивши вимогу про визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення, позивач намагається захистити своє право власності на квартиру від його порушення іншою особою - ТзОВ «Перший інвестиційний клуб», - за якою таке право було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі зазначеного рішення. Своєю чергою це означає, що спірні правовідносини мають приватноправовий характер і виникли між позивачем і ТзОВ «Перший інвестиційний клуб» щодо права власності на квартиру. 
		Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на майно іншою особою. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) не змінює цивільно-правового характеру спору. Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваної реєстраційної дії, що була вчинена за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на квартиру з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляється, окрім вимоги про скасування оскаржуваного рішення, також вимога про визнання недійсним правочину, на виконання умов якого було прийняте оскаржуване рішення.
		Отож, зміст та матеріали касаційної скарги, подібність спірних правовідносин до тих, щодо яких формульований правозастосовний висновок Великої Палати Верховного Суду, нормативні положення, які регламентують порядок направлення справи до цього Суду, вказують на існування обставин, за яких касаційна скарга Товариства на судове рішення у справі з означеними вище позовними вимогами підлягає поверненню відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 345, 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самощенко Олени Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, повернути на розгляд відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                        М. І. Гриців
		Судді:                                     Н. О. Антонюк                                              В. С. Князєв
		Т. О. Анцупова                                             Л. М. Лобойко
		С. В. Бакуліна                                              Н. П. Лященко
		В. В. Британчук                                           О. Б. Прокопенко
		Ю. Л. Власов                                                Л. І. Рогач
		Д. А. Гудима                                                 В. Ю. Уркевич
		Ж. М. Єленіна                                              О. Г. Яновська
		О. С. Золотніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...