Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2532/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2020. Зареєстровано: 15.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2020.
Дата набрання законної сили: 08.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 січня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  911/2532/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Волковицької Н. О.,
		 
		розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (далі - Авіакомпанія, Позивач)
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від (головуючий - Агрикова О. В., судді Хрипун О. О., Тарасенко К. В.) 17.10.2019 у справі Господарського суду Київської області
		за позовом Авіакомпанії 
		до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух, Відповідач)
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Goiania Comercio E Servicos Internacionais LDA 
		про визнання правочинів недійсними, зобов`язання утриматись від дій та визнання зобов`язання припиненим,
		 
		1.          Короткий зміст позовних вимог
		1.1.           14.11.2018 Авіакомпанія звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Украероруху про визнання недійсними пунктів 4.1 та 4.3 укладених між ними договорів про надання послуг аеронавігаційного обслуговування № 6/2-16 від 01.01.2016 (далі - Договір-1) та № 6/2-18 від 01.01.2018 (далі - Договір-2); визнання припиненими зобов`язань Авіакомпанії перед Украерорухом в частині оплати послуг з аеронавігаційного обслуговування за серпень 2018 року (рахунок-фактура № 463 від 31.08.2018, далі - Рахунок) в сумі 10 369 847,33 грн, які надані Украерорухом на підставі Договору-2; зобов`язання Украероруху утримуватись від застосування у відносинах із Авіакомпанією під час надання послуг з аеронавігаційного обслуговування неоднакових умов щодо строків (термінів) оплати рахунків-фактур за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування, строків (термінів) оскарження рахунків-фактур за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування та умов щодо надання послуг на умовах попередньої оплати.
		1.2.          Позовні вимоги мотивовані тим, що розмір пені, який передбачений пунктами 4.1, 4.3 Договорів, значно більший ніж для нерезидентів та має форму дискримінації з боку Відповідача, що заборонено приписами Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"; Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 13.11.2018 № 01-18-385 про зарахування зустрічних однорідних вимог за Рахунком в рахунок зобов`язань про повернення безпідставно отриманих грошових коштів на суму 10 369 847,33 грн, у зв`язку з чим Позивач вважає ці зобов`язання припиненими.
		1.3.           21.11.2018 Авіакомпанія подала до Господарського суду Київської області заяву про забезпечення позову, у якій просила: 
		- зобов`язати Украерорух вчинити певні дії, а саме: надавати Авіакомпанії послуги з аеронавігаційного обслуговування на недискримінаційних умовах, визначених для нерезидентів та вказаних в Збірнику аеронавігаційної інформації в редакції від 02.02.2017, в тому числі щодо: 1) строків оплати рахунків за послуги з аеронавігаційного обслуговування, а саме протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку; 2) строків оскарження рахунків за послуги з аеронавігаційного обслуговування, а саме протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку; 2) строків оскарження рахунків за послуги з аеронавігаційного обслуговування, а саме протягом 60 днів з дати отримання рахунку; 3) щодо розміру пені за несплачений у встановлений термін рахунок за послуги з аеронавігаційного обслуговування, а саме в розмірі 13 %; 
		- заборонити Украероруху вчиняти дії, а саме: припиняти (призупиняти) обслуговування повітряних суден Авіакомпанії та/або відмовляти у наданні послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Авіакомпанії; 
		- заборонити Украероруху запроваджувати надання послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Авіакомпанії на умовах попередньої оплати; 
		- заборонити Украероруху направляти повідомлення/попередження про припинення обслуговування повітряних суден Авіакомпанії та/або їх обслуговування на умовах попередньої оплати; 
		- зобов`язати Украерорух вчинити дії, а саме: забезпечити послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Авіакомпанії, а саме обслуговування повітряного руху, надання метеорологічної і аеронавігаційної інформації та, у відповідних випадках, аварійне обслуговування повітряних суден (за винятком обслуговування повітряного руху повітряних суден, які виконують навчальні (учбові) польоти), які знаходяться у зоні відповідальності Украероруху, забезпечити організацію авіаційного електрозв`язку у частині надання доступу до порту на своєму обладнанні для підключення до мережі авіаційного фіксованого електрозв`язку та обробки повідомлень, що включає: забезпечення автоматичної передачі телеграфних повідомлень, а також прийом повідомлень; забезпечення визначеного режиму роботу обладнання та телеграфного каналу.
		1.4.          Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що, застосовуючи дискримінаційні умови щодо розміру санкції та строків оплати наданих послуг, Відповідач нарахував Позивачу штрафні санкції у розмірі 775 733,48 грн за серпень 2018 року та 636 334,25 грн за вересень 2018 року. Задоволення позову в частині визнання недійсними пунктів 4.1. та 4.3 Договору-2 призведе до того, що нарахування зазначених санкцій буде незаконним, проте Відповідач погрожує припинити обслуговування повітряних суден Позивача за несплату боргу, в тому числі і цих санкцій.
		Позивач оскаржив таке нарахування штрафних санкцій (лист від 29.10.2018 № 05.02.-77), проте листом від 13.11.2018 № 1-21-5504, який Позивач отримав після звернення з позовом до суду, Відповідач повідомив його, що відхиляє письмове оскарження Позивачем рахунку-фактури за вересень 2018 року щодо неправильного нарахування санкцій, а сам рахунок має бути обов`язково оплачено.
		Листом від 18.10.2018 № 1-21-4933, Відповідач відхилив оскарження Позивачем рахунку-фактури за серпень 2018 року щодо неправильного нарахування санкцій та повідомив про необхідність його оплати.
		Окрім цього, листами від 29.10.2018 № 05.02.-76, 05.02.-78, 05.02.-79, 05.02.-80 Позивач оскаржив рахунки та акти здачі-приймання аеронавігаційних послуг за серпень-вересень 2018 року щодо нарахованої плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування та штрафні санкції. Тобто, рахунки та акти відносно суми боргу, вказаної у листах Відповідача від 31.10.2018 № 1-26.3-5168 та № 5.3-17-1315 мають статус оскаржених.
		Листами від 31.10.2018 № 1-26.3-5168 та № 5.3-17-1315 Відповідач також інформував Позивача, що у випадку відсутності оплати послуг аеронавігаційного обслуговування, включаючи санкції в розмірі 775 733,48 грн за серпень 2018 року та 636 334,25 грн за вересень 2018 року, Відповідач припинить їх надання.
		Погрожуючи припиненням надання послуг, Відповідач фактично примушує Позивача в позасудовому порядку виконати його вимоги, які виникли, в тому числі внаслідок застосування дискримінаційних умов щодо строків оплати послуг та розміру санкцій за їх несвоєчасну оплату.
		Також Відповідач застосовує у відносинах з Позивачем дискримінаційне положення Договору-2 щодо строків оскарження рахунків, а саме 10 робочих днів, тоді як для нерезидентів такий строк становить 60 календарних днів.
		Внаслідок цього до Позивача може бути вжито такий захід відшкодування боргу як припинення обслуговування, застосування якого дозволяється лише у випадку несплати неоскарженого рахунку (частина четверта статті 36 Повітряного кодексу України, далі - ПК України).
		Відтак, існує реальна загроза заподіяння шкоди правам Позивача та неможливості їх відновлення, а отже й ефективного захисту порушених прав.
		Украерорух є суб`єктом природної монополії на загальнодержавному ринку послуг з аеронавігаційного обслуговування та альтернативи отримання цих послуг не існує. Отже, заборона виконання польотів в повітряному просторі України призведе до зупинення діяльності Позивача та неможливості виконання своїх зобов`язань перед авіапасажирами, що вплине на неможливість аеропортів забезпечувати на належному рівні авіаційну безпеку та безпеку польотів інших авіаперевізників.
		 
		2.          Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		2.1.          Ухвалою Господарського суду Київської області (суддя Горбасенко П. В.) від 23.11.2018 заяву Авіакомпанії про забезпечення позову задоволено частково: 
		- заборонено Украероруху вчиняти певні дії, а саме: припиняти (призупиняти) обслуговування повітряних суден Авіакомпанії та/або відмовляти у наданні послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Авіакомпанії; 
		- зобов`язано Украерорух вчинити дії, а саме: забезпечити послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Авіакомпанії, а саме обслуговування повітряного руху, надання метеорологічної і аеронавігаційної інформації та, у відповідних випадках, аварійне обслуговування повітряних суден (за винятком обслуговування повітряного руху повітряних суден, які виконують навчальні (учбові) польоти), які знаходяться у зоні відповідальності Украероруху, забезпечити організацію авіаційного електрозв`язку у частині надання доступу до порту на своєму обладнанні для підключення до мережі авіаційного фіксованого електрозв`язку та обробки повідомлень, що включає: забезпечення автоматичної передачі телеграфних повідомлень, а також прийом повідомлень; забезпечення визначеного режиму роботу обладнання та телеграфного каналу. 
		У задоволенні решти заяви Авіакомпанії про забезпечення позову відмовлено.
		2.2.          Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Позивач довів, що внаслідок припинення надання Відповідачем послуг з аеронавігаційного обслуговування виникне реальна загроза для авіаційної безпеки повітряного простору України; в іншій частині вимоги заяви про забезпечення позову є тотожними позовним вимогам про визнання правочинів недійсними, зобов`язання утриматись від дій та визнання зобов`язання припиненим, а відтак не підлягають задоволенню. 
		2.3.          Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019, зокрема, ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2018 скасовано; у задоволенні заяви Авіакомпанії про забезпечення позову відмовлено.
		2.4.          Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:
		- інститут забезпечення позову в господарському процесі існує лише з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/3871/17. В той же час, в оскаржуваній ухвалі та у заяві про забезпечення позову не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову про визнання недійсним пунктів договору щодо розміру санкцій;
		- посилаючись на листи Відповідача від 31.10.2018 № 1-26.3-5168 та № 5.3-17-1315 як доказ існування погроз з його боку щодо припинення надання послуг Позивачу, суд першої інстанції не надав належної оцінки таким листам. Натомість у вказаних листах Відповідач попереджає про можливість припинення надання послуг з аеронавігаційного обслуговування саме через несплату Позивачем основної заборгованості за договором. Тобто, попередження про застосування вказаних заходів спричинено перш за все наявністю заборгованості у Позивача за оплату послуг, правомірність існування якої не є предметом дослідження у даному спорі, а розглядається в справах № 910/15243/18, № 910/16156/18, № 910/15319/18 та № 910/16907/18;
		- предметом спору є оскарження умов Договорів щодо застосування до Позивача виключно штрафних санкцій, при цьому щодо застосування нарахування оплати за надання послуг Позивачем не оскаржується. До предмету позову не входить питання щодо оспорювання права на припинення аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (пункт 5. 6. договору), у зв`язку з чим Відповідач не може бути обмежений в реалізації свого права, встановленого статтею 36 ПК України та пунктом 5.6 договору, через забезпечення позову немайнового характеру шляхом заборони вчиняти такі дії; 
		- враховуючи, що предмет позову про визнання недійсним умов договору щодо розміру штрафних санкцій має немайновий характер, то відсутні ризики невиконання такого рішення у разі його позитивного вирішення;
		- суд першої інстанції не зазначив в ухвалі достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного Позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у цій справі. До заяви не надано доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів Позивача без вжиття таких заходів також не наведені;
		- заходи забезпечення позову неспівмірні з позовними вимогами та відсутній правовий зв`язок між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог;
		- суд першої інстанції не зазначив, в чому саме полягає загроза авіаційної безпеки повітряного простору України у разі заборони виконання польотів;
		- вимоги Авіакомпанії про заборону Украероруху направляти повідомлення/попередження про припинення обслуговування повітряних суден Авіакомпанії та/або їх обслуговування на умовах попередньої оплати є предметом дослідження судом за наслідками розгляду справи по суті в контексті заявлених позовних вимог. Ці повідомлення жодним чином не породжують безумовного та безспірного обов`язку сторони правочину виплатити таке нарахування та/або припинення надання послуг, оскільки відповідна безспірність виникає лише за наслідками вирішення спору по суті, за оцінкою усіх доводів сторін і підтвердження вимог доказами, а також лише після набранням рішенням у такій справі законної сили.
		 
		3.          Короткий зміст вимог касаційної скарги
		3.1.           11.11.2019 Авіакомпанія подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019, ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2018 - залишити в силі.
		 
		4.          Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі 
		4.1.          Зі змісту частини другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) слідує, що ускладнення/унеможливлення виконання рішення суду не є єдиною підставою для забезпечення позову. Ці заходи можуть бути застосовані також, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. В свою чергу на ефективний захист порушеного права позивач має право розраховувати за приписами статті 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі - Конвенція). Натомість суд апеляційної інстанції необґрунтовано звузив підстави забезпечення позову лише до випадків, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити/унеможливити виконання рішення суду, у зв`язку з чим доводи Позивача ретельно не аналізувались, виходячи з неможливості такого забезпечення апріорі.
		4.2.          Украерорух надсилає Авіакомпанії повідомлення з погрозами припинити надання послуг аеронавігаційного обслуговування на підставі рахунків, виставлених із застосуванням дискримінаційних умов Договору-2, оскарження яких є предметом позову у цій справі. Припинення надання таких послуг до ухвалення остаточного рішення у цій справі не сприятиме ефективному захисту прав Авіакомпанії.
		4.3.          Висновок апеляційного суду про чинність та обов`язковість для сторін Договору-1 є помилковим, оскільки він припинив свою дію 31.12.2017, до звернення до суду з цим позовом.
		4.4.          Суд апеляційної інстанції не повідомив Goiania Comercio E Servicos Internacionais LDA про судові засідання у цій справі, не забезпечив рівних умов для реалізації нею свої прав, що суперечить приписам статті 2, частини першої статті 11, частин першої та другої статті 13, пункту 2 частини першої статті 42, частин третьої та четвертої статті 120, статті 365 ГПК України.
		5.          Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		5.1.           20.12.2019 Украерорух подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі, постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 залишити без змін.
		5.2.          Повідомляючи Позивача про наявність заборгованості за договором, Відповідач лише нагадує про необхідність виконання взятих на себе зобов`язань з оплати отриманих послуг, у разі невиконання яких будуть нараховані штрафні санкції і, як наслідок, відповідно до статті 36 Повітряного кодексу України та пункту 5.6 договору про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування, Відповідач попереджає про можливість припинення надання послуг з аеронавігаційного обслуговування саме через несплату основної заборгованості за договором.
		5.3.          До предмета позову не належить питання щодо оспорювання права на припинення аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (пункт 5.6 договору), у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що Відповідач не може бути обмежений в реалізації свого права, встановленого статтею 36 ПК України та пунктом 5.6 договору через забезпечення позову шляхом заборони вчиняти такі дії, а визнання пунктів договору стосовно штрафних санкцій недійсними або відмова у задоволенні таких позовних вимог не впливає на можливість припинення надання послуг Позивачу.
		5.4.          Суд апеляційної інстанції правильно визначив неспівмірність заходів забезпечення позову, які просить вжити Позивач, з позовними вимогами та відсутність правового зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог. 
		 
		6.          Розгляд справи Верховним Судом
		6.1.          Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пільков К. М., судді: Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2019.
		6.2.          Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою Авіакомпанії у письмовому провадженні; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.12.2019.
		6.3.          У зв`язку з відпусткою судді Чумака Ю. Я., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Пільков К. М., суддів: Дроботова Т. Б., Волковицька Н. О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 02.01.2020.
		7.          Встановлені судами обставини
		7.1.          Умовами оскаржуваних пунктів Договорів передбачено можливість застосування санкцій, що є превентивною мірою, яка може бути застосована у разі невиконання основного зобов`язання щодо оплати за надані послуги.
		7.2.          Листом від 31.10.2018 № 1-26.3-5168 Відповідач повідомив Позивача про наявність заборгованості за договором та необхідність виконувати взяті на себе зобов`язання з оплати отриманих послуг.
		7.3.          У листі від 31.10.2018 № 5.3-17-1315 за підписом начальника відділу ОПР та РКПП А. С. Ходькова зазначено, що загальна заборгованість станом на 31.10.2018 становить 200 141 701,06 грн та відповідно до розділу 4 договору будуть нараховані штрафні санкції.
		7.4.          Відповідно до п. 5.6. Договору-1 року виконавець у разі несплати замовником неоскарженого в установлений десятиденний строк рахунка-фактури може вжити заходи щодо відшкодування боргу, включаючи затримання повітряного судна та припинення аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден замовника після закінчення триденного строку з дня отримання замовником відповідного письмового попередження. Також право припинити аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден виконавець може використати за умови невиконання замовником пункту 5.5. цього договору.
		7.5.           Надані рахунки та акти здачі-приймання аеронавігаційних послуг до заяви про забезпечення позову (т. 1, а. с. 175-185) стосується тільки оплати наданих послуг Позивачу на підставі Договору-2 року (т. 1, а. с. 30-35), який Позивач підписав та взяв на себе зобов`язання зі сплати наданих Відповідачем послуг.
		7.6.          Доказів невиконання належним чином або спроби ухилитися від виконання взятих на себе зобов`язань по договору Відповідачем, Позивачем до суду не надано. 
		 
		8.          Позиція Верховного Суду 
		8.1.          Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		8.2.          Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18.
		8.3.          Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.
		8.4.          У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
		8.5.          Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.11.2019 у справі № 908/1288/19.
		8.6.          Оскільки Авіакомпанія звернулась до суду з позовними вимогами немайнового характеру про визнання недійсними окремих умов (пунктів 4.1 та 4.3) Договорів-1, 2 щодо розміру санкцій за порушення строків оплати послуг аеронавігаційного обслуговування, визнання припиненими зобов`язань Авіакомпанії перед Украерорухом в частині оплати послуг за Рахунком та зобов`язання Украероруху утримуватись від вчинення певних дій, у разі задоволення яких судове рішення не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, на що також послалась Авіакомпанія у своїй заяві. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 по справі № 910/1040/18.
		8.7.          Беручи до уваги, що забезпечення позову допускається, зокрема, у разі якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та враховуючи вищенаведений висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Суд відхиляє як недоречні посилання суду апеляційної інстанції на те, що забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
		8.8.          Водночас, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони Украероруху припиняти (призупиняти) обслуговування повітряних суден Авіакомпанії та/або відмовляти у наданні послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Авіакомпанії та зобов`язання Украероруху забезпечити послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Авіакомпанії, виходив з того, що внаслідок припинення надання Відповідачем Позивачу послуг з аеронавігаційного обслуговування виникне реальна загроза для авіаційної безпеки повітряного простору України.
		8.9.          Разом із цим, в заяві про забезпечення позову та позовній заяві Авіакомпанія зазначала, що предметом позову є оскарження (визнання недійсними) окремих умов (пунктів 4.1 та 4.3) Договорів-1,2 щодо розміру санкцій за порушення строків оплати послуг аеронавігаційного обслуговування. На думку Позивача ці умови є дискримінаційними, оскільки встановлюють для Авіакомпанії значно більший розмір санкцій у порівнянні із нерезидентами. 
		Окрім цього, Авіакомпанія просить суд зобов`язати Украерорух утриматись від застосування під час надання послуг з аеронавігаційного обслуговування дискримінаційних умов щодо строків оплати рахунків за надані послуги та умов щодо надання послуг за умови попередньої оплати. 
		Позивач зазначає, що Украерорух із застосуванням дискримінаційних умов щодо розміру санкцій та строку оплати наданих послуг нарахував Авіакомпанії штрафні санкції у розмірі 775 733,48 грн за серпень 2018 та 636 334,25 грн за вересень 2018. Задоволення позову у цій справі в частині визнання недійсними вказаних пунктів Договорів-1, 2 призведе до того, що нарахування зазначених санкцій також буде незаконним.
		8.10.          Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		8.11.          Наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, в постанові Верховного суду від 13.08.2019 у справі 914/1087/18.
		8.12.          Отже, предметом позову у цій справі є вимоги Авіакомпанії про визнання недійсними окремих умов (пунктів 4.1 та 4.3) Договорів-1, 2 щодо розміру санкцій за порушення строків оплати послуг аеронавігаційного обслуговування, визнання припиненими зобов`язань Авіакомпанії перед Украерорухом в частині оплати послуг за Рахунком та зобов`язання Украероруху утримуватись від вчинення певних дій. 
		8.13.          При цьому, Авіакомпанія у позовній заяві визначила, що Відповідач порушує її право на користування послугами з аеронавігаційного обслуговування на недискримінаційних умовах (предмет спору) та зазначила, за рахунок яких саме дій буде відновлено порушене право - визнання недійсними окремих умов Договорів-1, 2, визнання припиненими зобов`язань в частині оплати послуг за Рахунком та зобов`язання Украероруху утримуватись від вчинення певних дій (предмет позову). 
		8.14.          Проте, зазначаючи у заяві про забезпечення позову, що предметом судового спору у справі є порушення права Авіакомпанії на користування послугами Украероруху з аеронавігаційного обслуговування на недискримінаційних умовах, Позивач не навів, а суд першої інстанції залишив поза увагою, відсутність обґрунтування, яким чином заходи забезпечення позову шляхом заборони Украероруху припиняти (призупиняти) обслуговування повітряних суден Авіакомпанії та/або відмовляти у наданні послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Авіакомпанії та зобов`язання Украероруху забезпечити послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Авіакомпанії пов`язані з предметом спору у цій справі та правами Позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі.
		8.15.          Суд першої інстанції лише посилався на те, що внаслідок припинення надання Відповідачем Позивачу послуг з аеронавігаційного обслуговування виникне реальна загроза для авіаційної безпеки повітряного простору України і не навів жодного обґрунтування зв`язку  між невжиттям заходів забезпечення позову та можливістю істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі. 
		8.16.          Також суд першої інстанції не вказав наявності інших правових підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Украероруху припиняти (призупиняти) обслуговування повітряних суден Авіакомпанії та/або відмовляти у наданні послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Авіакомпанії та зобов`язання Украероруху забезпечити послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден Авіакомпанії та не зазначив, яким чином невжиття саме цих заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав Позивача, зважаючи на предмет судового спору у цій справі, визначений Авіакомпанією як у заяві про забезпечення позову, так і у самій позовній заяві. 
		8.17.          Беручи до уваги викладене, Суд доходить висновку про те, що Позивач не обґрунтував, яким чином заходи забезпечення позову, які він просив вжити в поданій заяві, пов`язані з предметом спору у цій справі, та яким чином невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення права Авіакомпанії на користування послугами Украероруху з аеронавігаційного обслуговування на недискримінаційних умовах, за захистом яких вона звернулась з позовом у цій справі, а суд першої інстанції залишив наведене поза увагою.
		8.18.          Ураховуючи викладене, Суд вважає помилковими і такими, що не відповідають положенням статей 136, 137 ГПК України висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Авіакомпанії про забезпечення позову.
		8.19.          Разом з цим, помилкові висновки суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові про те, що забезпечення позову в господарському процесі існує лише з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення (пункт 8.7 цієї постанови) не призвели до ухвалення незаконного рішення, а доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків, з яких виходить Суд у цій постанові про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
		8.20.          З огляду на це постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених у цій постанові Суду, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		9.          Судові витрати
		9.1.          Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1.          Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" залишити без задоволення.
		2.          Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 911/2532/18 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя                                                                      К. М. Пільков
		Судді                                                                                          Т. Б. Дроботова
		                                                                                          Н. О. Волковицька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...