Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/7182/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2020. Зареєстровано: 16.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2020.

Номер судового провадження: 2/751/236/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №751/7182/19 
		Провадження №2/751/236/20 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 січня 2020 року                                          місто Чернігів
		Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
		в складі: головуючого - судді Цибенко І. В. 
		з участю секретаря судового засідання Михайлової І.О.
		позивача та його представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 
		представника відповідача прокуратури Чернігівської області Оліфір А.В.
		представника відповідача ГУ НП в Чернігівській області Роєнко О.В.
		  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Чернігівської області, Головного управління національної поліції України в Чернігівській області  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
		 
		                                                     ВСТАНОВИВ : 
		ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції України в Чернігівській області, Прокуратури Чернігівської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду та просить стягнути з Державного бюджету України на її користь у відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000 грн., у відшкодування матеріальної шкоди -10 479 грн. та витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження - 5 000 грн., витрати на професійну правничу допомогу під час досудового розслідування та суду в кримінальному провадженні у розмірі 80 000 грн., а також судові витрати. 
		Вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок незаконного притягнення її до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжних заходів, проведення обшуку в будинку та незаконного перебування під слідством і судом протягом 52 місяців їй завдано моральну шкоду, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв`язків, погіршенні відносин з оточуючими людьми, необхідності прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, душевних стражданнях, які вплинули на її здоров`я: в неї порушився сон, апетит, погіршилося самопочуття, вона стала роздратованою, розгубленою, не могла вести нормальний звичний спосіб життя. Внаслідок цього погіршилися сімейні відносини та зіпсувалися її родинні зв`язки. Позивач посилається на те, що на момент пред`явлення їй підозри була вагітна та виховувала дітей. На теперішній час ОСОБА_1 має на утримання трьох неповнолітніх дітей. Виходячи з загального часу перебування під слідством і судом - 52 місяці та розміру мінімальної заробітної плати за кожен місяць (52 міс. х 4173,00 ( розмір мінімальної заробітної плати станом на день подання даної заяви) = 216 996,00 гривень) та враховуючи, що під час досудового розслідування були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження, та слідчо - розшукові дії, такі як: проведення обшуку, втручання у спілкування за результатами НСРД, вилучення та арешт майна, знищення фотографій, а також реалізація під час судових розглядів її ноутбука,  неодноразове обрання запобіжних заходів, просить стягнути моральну шкоду в розмірі 500 000 гривень.
		Крім того, просить стягнути 10 479 гривень 60 коп. матеріальної шкоди, завданої  відчуженням  її комп`ютеру, вилученого під час досудового розслідування марки Lenovo G 580 s/n WB 10088537 р/n59355853, p з перерахунком його вартості у доларовому еквіваленті на теперішній час та 5 000 гривень витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування та судового провадження, 80 000 гривень витрат на залучення адвоката під час розгляду кримінального провадження за 4 роки та 4 місяці ведення справи.
		Ухвалою судді від 10.10.2020 позов відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
		Головним управлінням національної поліції в Чернігівській області 28.10.2019 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважають позов необгрунтованим та просять відмовити у його задоволенні, вказуючи на те, що ОСОБА_1 не надала відповідних доказів заподіяння моральної шкоди відповідачами, не наведела мотивів обґрунтування її розміру та не наведено підстав які призвели до заподіяння душевних страждань у зв`язку із незаконними діями правоохоронних органів та призвело до порушення її нормальних життєвих зв`язків та вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя ( а.с. 34-36).
		Державною казначейською службою України 06.11.2019 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві на завдало, а тому не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу діями інших суб`єктів ( а.с. 49-51). 
		18.11.2019 Прокуратура Чернігівської області подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити (а.с.54-62). Позиція прокуратури обґрунтована тим, що позивачем  не наведено конкретних і суттєвих обставин в чому саме виражається завдана моральна шкода, та не надано належних та допустимих доказів, в розумінні статей 58, 59 ЦПК України, на підтвердження факту заподіяння моральних чи фізичних страждань, які полягали б у фізичному або душевному болю, погіршенні здібностей позивача або позбавлення його можливості їх реалізації,  та не доведено зв`язок вказаних факторів з можливими неправомірними діями прокуратури Чернігівської області та наявності інших складових, які підлягають доказуванню у суді, а також обґрунтованого їх розміру. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обрано слідчим суддею після оголошення ОСОБА_1 підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України, виключно за ухвалою слідчого судді, в порядку, визначеному законом, при цьому підозрювана не заперечувала проти його застосування, а тому повністю виключається факт можливих неправомірних дій. Рішення суду з цих питань неправосудним не визнавалося. Відшкодування витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження в сумі 5 тис. грн. є безпідставним, оскільки жодних документів на підтвердження даних витрат ОСОБА_1 не долучено. Крім того, оскільки витрати ОСОБА_3 не були, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту, такі витрати обвинувачений, підозрюваний несе самостійно. Оскільки позивачем не надано жодного належного матеріального доказу надання послуг по кримінальному провадженню та їх вартості, підстави для відшкодування матеріальної шкоди відсутні. Також не підлягають задоволенню вимоги позивачки про відшкодування матеріальної шкоди, завданої  відчуженням вилученого під час досудового розслідування ноутбуку в сумі 10 479,60 грн. Виправдувальним вироком суду від 26.12.2018,  ухвалено вказаний речовий доказ повернути позивачці. Будь-яких доказів невиконання вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.12.2018 в частині неповернення ноутбуку позивачкою не надано. Крім того, наданий ОСОБА_1 товарний чек не є належним доказом підтвердження як факту придбання та вартості ноутбуку, оскільки не стосується конкретно визначеного вироком суду майна, містить найменування іншого товару, а також не підтверджує дійсну сплату коштів його вартості (відсутня квитанція).
		У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, посилаючись на обставини викладені в позові. 
		Представник прокуратури Чернігівської області в судовому засіданні заперечила  щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на  обставини, викладені у відзиві. 
		Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явилась, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи.
		Представник відповідача, Головного управління національної поліції в Чернігівській області, в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, посилаючись на доводи викладені у відзиві.
		Вислухавши позивача та її представника, представників відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали кримінальної справи № 751/13602/14, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		З повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 21.11.2014 вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за № 12014270000000124 від 16 квітня 2014 року ( а.с. 9).
		Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.11.2014 відносно ОСОБА_1 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді застави ( а.с. 71).
		Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12.12.2014 міру запобіжного заходу змінено з застави  на домашній арешт до двох місяців( а.с. 71).
		Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12014270000000124, в ході досудового розслідування  14.11.2014 з 14:30 год. по 16:30 год. було проведено обшук ( а.с. 73) 
		Відповідно до постанови про визнання речовими доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 24.11.2014 ноутбук Lenovo G 580 s/n WB 10088537 р/n59355853 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014270000000124 та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів відділу СУ УМВС України в Чернігівській області (а.с. 221 том 1  кримінального провадження 751/13602/14).
		Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.04.2015 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, з конфіскацією засобів виготовлення, розповсюдження та демонстрування; на підставі ст. 79 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з  іспитовим строком на 1 рік; ухвалено речовий доказ у кримінальному провадженні: ноутбук «Lenovo» G580 s/n WB10088537 p/n 59355853 чорного кольору -  конфіскувати  на користь держави  ( а.с. 63-65).
		Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 30.06.2015 вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.04.2015  залишено без змін ( а.с. 66-70).
		Відповідно до повідомлення КВІ Новозаводського району м. Чернігова від 15.07.2015 вищевказаний вирок прийнято до виконання ( а.с. 103 том 2 кримінальне провадження 751/13602/14).
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02 березня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 30.06.2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд в суд апеляційної інстанції ( а.с. 127-130 том 2 матеріалів кримінальної справи № 751/13602/14).
		Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 травня 2016 року вирок суду Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.04.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд в суд першої інстанції( а.с. 152-157 том 2 матеріалів кримінальної справи № 751/13602/14).
		Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2018 року ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України; ухвалено ноутбук «Lenovo» G580 s/n WB10088537 p/n 59355853  чорного кольору - повернути ОСОБА_1 ( а.с. 10-14, а.с. 218-226 том 3 матеріалів кримінальної справи № 751/13602/14).
		Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 березня 2019 року вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2018 року залишено без змін ( а.с. 246-250 том 3 матеріалів кримінальної справи № 751/13602/14).
		Як вбачається з листа слідчого управління ГУНП в Чернігівській області, речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме ноутбук «Lenovo» G580, 21.04.2016 переданий до Новозаводського ВДВС Чернігівського управління юстиції, відповідно до акту опису та арешту майна.
		У статтях 55,56 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до ч. 4 ст. 62 Конституції України, у разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
		Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Статтею 1176 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
		Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон № 266/94-ВР) передбачено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		Пунктом 1 статті 2 цього Закону встановлено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених ним, виникає, зокрема, у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
		Частиною другою статті 1 вказаного Закону встановлено, що у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
		Згідно з пунктом 4 статті 3 Закону № 266/94-ВР у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові підлягають також поверненню суми, сплачені ним у зв`язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносяться суми, сплачені ним адвокатському об`єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним в рахунок оплати витрат адвоката у зв`язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.
		Чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, у тому числі й відшкодування (повернення) сум, сплачених за надання йому юридичної допомоги.
		Статтею 4 Закону № 266/94-ВР встановлено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
		Пункт 2 частини другої статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
		Відповідно до частин другої та третьої статті 13 Закону № 266/94-ВР розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		Отже, право на відшкодування моральної шкоди на підставі Закону № 266/94-ВР виникає в особи у випадку повної реабілітації.
		Згідно з частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
		Відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями чи дією органу державної влади відшкодовується державою незалежно від вини цього органу.
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		ОСОБА_1 перебувала під слідством та судом з 21.11.2014 (день повідомлення про підозру) по 21.03.2019 року (дата набрання виправдовувальним вироком суду законної сили), тобто 52 місяці.
		Відповідно до частин другої, третьої статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" розмір моральної шкоди, визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		 
		 
		 
		Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 4173 гривні.
		Таким чином, виходячи з загального часу перебування під слідством і судом ( з 21.11.2014 по 21.03.2019 року - 52 місяці та розміру мінімальної заробітної плати за кожен місяць (52 міс. х 4173,00) - гарантований Законом мінімальний розмір моральної шкоди становить  216 996,00 гривень.
		Враховуючи тривалість перебування ОСОБА_1 під слідством та судом, характер і обсяг страждань, яких зазнала позивач, її можливості з приводу відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі, враховуючи, що під час досудового розслідування до ОСОБА_1 були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження, та слідчо - розшукові дії, зокрема, проведення обшуку, обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вилучення та арешт майна, враховуючи, що до теперішнього часу вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2018 року в частині повернення ОСОБА_1 ноутбуку «Lenovo» G580 не виконано,  враховуючи, що фактично ОСОБА_1   відбула покарання, призначене вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.04.2015,  суд вважає, що грошова сума, яка підлягає стягненню на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди, повинна становити 270 000,00 грн., що відповідатиме вимогам розумності та справедливості.
		Позивачем стверджується, що до теперішнього часу вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2018 року в частині повернення її ноутбуку «Lenovo» G580 не виконано. Відповідачами даний факт не спростовано.
		В судовому засіданні позивачка вказала, що ноутбук «Lenovo» G580 було придбано нею в 2013 році за 3750 грн., що в доларовому еквіваленті на час придбання становило 469 доларів США.
		Відповідно до товарного чеку від 21.07.2013 вартість ноутбуку «Lenovo» G580 становить 3750 грн. ( а.с. 17).
		Враховуючи, що визначений вироком суду обов`язок повернути майно ОСОБА_1 не виконано та не надано жодних гарантій повернення майна, а отже підлягають стягненню з державного бюджету заподіяні позивачу збитки в розмірі 3750 грн. вартості ноутбуку, які підтверджені товарним чеком.
		 
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 121 КПК України, витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв`язку із відривом від звичайних занять.
		Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
		Витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження підозрюваного, обвинуваченого, він несе самостійно.
		Заявлені позивачем вимоги про стягнення витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження в розмірі 5000 грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не було надано на їх підтвердження належних і допустимих доказів. 
		Що стосується вимог  про стягнення матеріальної шкоди за оплату послуг  адвоката у кримінальній справі на загальну суму  80000,00 гривень,  підстави для задоволення відсутні, оскільки позивачем не надано допустимих та належних доказів на їх підтвердження.
		Так, відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордера № 22/3 від 22.03.2019 ОСОБА_1 було сплачено адвокату Нестеренко С.О. на підставі договору про надання правової допомоги від 14.11.2014  на захист за ч. 3. ст.. 301 КК України у сумі 80 000 грн. ( а.с.18).
		В той же час, договору про надання правової допомоги від 14.11.2014  не надано.
		В матеріалах кримінального провадження № 751/13602/14 а.с. 25 міститься угода про надання правової допомоги від 30.05.2014 із строком дії до 31.12.2016.
		Таким чином, стороною позивача не доведено, що сплата витрат в сумі 80 000 грн. по договору про надання правової допомоги, визначеного в квитанції від  22.03.2019, була здійснена у кримінальному провадженні.
		Крім того, представником позивача не надано доказів щодо обсягу послуг і виконаних робіт та їх вартості під час досудового слідства та судового розгляду. 
		При ухваленні рішення в цій справі судом враховано позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22 квітня 2019 року по справі № 236/893/17 (провадження № 14-4цс19), 31.10.2018 (справа № 383/596/15). 
		Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого само врядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (у редакції від 30 січня 2013 року) (далі - Порядок).
		Відповідно до пунктів 35, 38 цього Порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.
		Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
		За приписами статті 176 ЦК України юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов`язаннями держави.
		Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, провадиться з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-    
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Чернігівської області, Головного управління національної поліції України в Чернігівській області  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- задовольнити частково.
		Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 270 000 (двісті сімдесят тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди та 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
		В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
		Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок держави.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду або через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
		Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
		Відповідач: Державна казначейська служби України, код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: вул. Бастіонна,6, м. Київ.
		Відповідач: Прокуратура Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02910114, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9.
		Відповідач: Головне управління Національної поліції України в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 40108651, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 74.  
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя І. В. Цибенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...