Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/159/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 15.01.2020. Зареєстровано: 16.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2020.
Дата набрання законної сили: 28.01.2020
Результат оскарження 28.01.2020 Кропивницький апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/404/59/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020120020000207

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 404/159/20 
		Номер провадження 1-кс/404/59/20 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		12 січня 2020 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12020120020000207 стосовно:
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтава, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні батьків похилого віку, з вищою технічною освітою, виконував роботи оператора у ТОВ «Буденерготорг», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до кримінальної відповідальності притягується вперше,
		підозрюваного за ч. 2 ст. 272 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по зазначеному кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , який підозрюється в тому, що він перебуваючи на посаді оператора палевдавлювальної машини та за сумісництвом на посаді інженера палевдалювальної машини ТОВ «Буденерготорг», що розташоване за юридичною адресою: м. Полтава вул. Колективна,8, код ЄДРПОУ 39610525, являвся керівником з виконання робіт із випробування паль № 19.12в, а саме виконання робіт по влаштуванню пальового поля в складі реалізації проекту «Реконструкція комплексу будівель ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» з добудовою паросилової ділянки з когенераційною установкою електричною потужністю 26 МВт, який згідно вимог ст. 159 КЗпП України, ст. 14 Закону України «Про охорону праці», зобов`язаний дбати про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, 10.01.2020 року приблизно о 10.00 год. спільно з іншими працівниками ТОВ «Буденерготорг»: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , перебуваючи на території ТОВ «Придніпровський ОЕЗ», по пров. Промисловий, 14-а в м. Кропивницький, під час виконання робіт із випробування паль № 19.12в, по влаштуванню пальового поля під будівлю паросилової установки, порушив вимоги з охорони праці, а саме порушив вимоги НПАОП 45.2-7.02-12, ДБН А.3.2-2-2099 Охорона праці і промислова безпека в будівництві, ст. 159 КЗпП України, ст. 14 Закону України «Про охорону праці», допустив неналежний контроль за виконанням робіт кранівника палевдалювальної машини ТОВ «Буденерготорг» ОСОБА_9 , внаслідок чого останній допустив злам залізобетонної палі, яка при падінні притисла потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень останні померли на місці. 
		Слідчий з прокурором заявлені у клопотанні вимоги підтримали.
		Підозрюваний і захисник заперечують можливість застосування запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою через: відсутність ризиків невиконання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків, слідству він не перешкоджає, має постійне місце проживання і роботи, співпрацює з слідством. Вручене повідомлення про підозру є необґрунтованим. 
		 
		Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також зафіксовані в протоколах: допиту свідка; огляду місця події, довідки про смерть потерпілих, фактичне виконання роботи оператора палевдавлювальної машини ТОВ «Буденерготорг», в сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 за ознаками ч. 2 ст. 272 КК України.
		Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Згідно п.4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.
		Так, злочин в якому пред`явлено повідомлення про підозру є: закінченим, тяжким, вчиненим з необережності. Об`єктом посягання є найвищі соціальні цінності: недоторканість життя та здоров`я людини, від якого настали тяжкі непоправні наслідки, - дві особи загинуло. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненні злочину, - на строк до восьми років, є підставою для початку можливого переховування від слідства та суду. У даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі: завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню, тощо (ст. 2 КПК України).
		Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст.194 КПК України).
		Додержуючись вимог частин 1 та 2 ст. 22 та ст. 26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів, у зв`язку із чим переконаний у необхідності забезпечення ОСОБА_6 гарантованого йому права на свободу, згідно якого ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом (ст.29 Конституції України). Відповідно до ч.1 ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах, передбачених цим Кодексом.
		Дійсно, прокурор довів сукупність: обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування більш м`яких видів запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні. 
		Так, ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру в злочині з необережності. Останній має місце роботи, молодий вік, стабільне законне джерело отримання ним доходу. Місце реєстрації та місце постійного проживання співпадають. Утримує дружину і батьків похилого віку. Створив міцні соціальні зв`язки, зобов`язується беззастережно виконувати покладені на нього обов`язки під час досудового розслідування та сприяти з`ясуванню обставин подій. Ознаки протиправної поведінки припинено, запевняє у недопущенні порушень покладених на нього зобов`язань, має відповідний рівень репутації, до кримінальної відповідальності притягується вперше. 
		Вказані обставини переконують у достатньому рівні репутації підозрюваного, який характеризується виключно позитивно, на обліках у нарколога і психіатра не перебуває, відсутні обтяжуючі обставини, має близьких та родичів.
		Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою ( ч. 5 ст. 16 КПК) у зв`язку із чим, тяжкість інкримінованих дій не перебуває у взаємному зв`язку з необхідністю застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.
		Право підозрюваного висловити власну правову позицію не повинно хибно ототожнюватись з перешкоджанням слідству.
		Матеріали та додатки до клопотання не містять належних і допустимих доказів, про свідоме ухилення підозрюваного від сторони обвинувачення. Зокрема, відсутні докази неявок до слідчого, відсутні докази умисного ухилення підозрюваного від сторони обвинувачення. Сторона обвинувачення не має доказів неповажності неявок. 
		Від сторін та учасників кримінального провадження не надходило заяв про незаконний вплив на них з боку підозрюваного. У демократичній державі, якою є Україна, можливість незаконного впливу запобігається у правовий спосіб, яким є зміна анкетних даних свідків, вилучення документів, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (ст. 131 КПК України), а не ізоляція від суспільства. Згідно п. 6 ч. 2 ст. 155 КПК України, слідчий/прокурор має право звернутись до слідчого судді з клопотанням про відсторонення підозрюваного від посади, при цьому необхідно зазначити обставини, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. 
		Орган досудового розслідування мав достатньо часу та можливостей на відшукання, збір і процесуальну фіксацію доказів, тому відсутній ризик їх знищення чи приховування.
		На поліцію покладається обов`язок ефективно організувати та забезпечити умови неухильного виконання підозрюваним покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням застосованого щодо підозрюваного виду запобіжного заходу. Таким чином орган досудового розслідування зможе попередити ризик можливого вчинення нового злочину. 
		Менш суворий запобіжний захід здатен забезпечити ефективний контроль з боку органу поліції та попередити існуючі ризики. 
		Згідно ст.ст. 36 та 40 КПК України, на слідчого з прокурором покладається організація проведення ефективного досудового розслідування та обов`язок збору доказів. Від початку цього кримінального провадження останні мали достатньо часу оглянути/вилучити/процесуально зафіксувати докази. 
		Подане слідчим клопотання не відповідає вимогам співмірності, оскільки від тримання підозрюваного під вартою не залежить ефективність, повнота та всебічність проведеного розслідування. Передбачені ст. 177 КПК України ризики, не досягнули того ступеня, щоб обмежити свободу підозрюваного.
		Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 п.1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
		Під час розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний встановити обґрунтованість підозри, а також проаналізувати наявність конкретних ризиків, які обумовлюють обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		При цьому відповідні ризики повинні бути належним чином доведені та свідчити про необхідність в обранні саме цього запобіжного заходу.
		Слідчий з прокурором під час розгляду цього клопотання не змогли відповісти на визначальні запитання, від вирішення яких залежить вина чи невинуватість, зокрема: ким працює підозрюваний. Він оператор чи головний інженер, чи входить до його обов`язків виконання функцій головного інженера, чи є він відповідальний за виконання небезпечних робіт. Хто власник зламаної палі, чи є у наявності на зламану палю сертифікат якості; чи відповідають ДБН характеристики міцності бетону та внутрішніх армуючих конструкцій палі; хто дозволив завезти цю палю на охоронювану територію, на підставі якого документу дозволено її використання. Затверджений чи ні проект будівництва; хто дав дозвіл на ввезення спецтехніки на охоронювану територію. Ким видано розпорядження на монтаж устаткування і початок виконання небезпечних робіт, хто забезпечив авторський та технічний нагляд, чи існує дозвіл та договір на початок проведення робіт і договір про забезпечення постійного технічного нагляду. Кому належить кран, чи видано на кран і вдавлювальний пристрій сертифікат якості, які технічні несправності мав вдавлювальний пристрій і кран. Кого призначено відповідальною особою під час проведення небезпечних робіт на крані та вдавлювальному устаткуванні. Чи призначався сигнальник, чиї та які команди він виконував. Де був сигнальник. Яка службова особа визначила безпечний радіус роботи стріли і місцезнаходження вдавлювального механізму, хто забезпечував техніку безпеки та взаємодію роботи загиблих осіб та крану і вдавлювальної техніки.
		Прокурор не може відповісти на визначальні запитання. Тому без наявного документального підтвердження всіх цих правовідносин, передчасно робити будь-які висновки, у тому числі застосовувати найсуворіший запобіжний захід. 
		При зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу на прокурора покладається обов`язок довести не лише існування заявлених ризиків, а й наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Від сторін кримінального провадження не надходило заяв про незаконний вплив на них з боку підозрюваного ОСОБА_6 .
		 Доводи, якими слідчий обґрунтовує наявність підстав для застування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказує про можливість запобігти існуючим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, не може бути підставою для запобіжного ув`язнення особи.
		Враховуючи викладене та особу підозрюваного, а також, що в матеріалах клопотання відсутні докази того, що на теперішній час існують підтверджені доказами ризики, передбачені ст. 177 КПК України, вважаю, що на час досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_6 можливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою та застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Такий висновок узгоджується з правовою позицією у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року): що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Згідно ч.1,2 та 6 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. ОСОБА_6 , як правомірний користувач, погодився на безперешкодний доступ працівниками поліції до житла, що перебуває у його фактичному володінні.
		Застосований слідчим суддею запобіжний захід у виді домашнього арешту співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред`явленої йому підозри, в тому числі забезпечить права підозрюваного на догляд за рідними та повністю буде запобігати ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків. 
		10 січня 2020 року ОСОБА_6 затримано, з цього часу у нього виник процесуальний статус підозрюваного (ч. 1 ст. 48 КПК України). Дія застосованого запобіжного заходу в виді цілодобового домашнього арешту не може перевищувати наявного строку досудового розслідування - два місяці з моменту виникнення статусу підозрюваного, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. 
		Керуючись ст. 193-196 КПК України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відмовити.
		Застосувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах наявного строку досудового розслідування, тобто до 11 год. 30 хв. 10.03.2020 року.
		Початок строку дії ухвали про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання його під цілодобовим домашнім арештом, рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 11 годин 30 хвилин, 10.01.2020 року.
		Застосований ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в певний період доби припиняє свою дію об 11 годині 30 хвилин 10.03.2020 року. 
		У період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:
		- заборонити залишати цілодобово домоволодіння по АДРЕСА_1 ,
		- в разі необхідності за дозволом слідчого або прокурора відвідувати медичні установи для проходження лікування та обстеження;
		- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
		- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим;
		- здати на зберігання до відповідних органів, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		Роз`яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного. 
		Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно доставити до місця проживання і звільнити з-під варти.
		У разі невиконання покладених на підозрюваного вище наведених обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід. Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділу поліції, за місцем проживання підозрюваного.
		Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому для виконання та постановлення на облік ОСОБА_6 здійснення за ним контролю. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення. 
		 
		Суддя Кіровського
		районного суду 
		м.Кіровограда ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...