Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/3854/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2020. Зареєстровано: 17.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2020.
Дата набрання законної сили: 10.12.2019
Номер судового провадження: 852/12753/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		10 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/3854/19Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді  Коршуна А.О. (доповідач),
		                               суддів:  Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,     
		за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С. 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 10.08.2019р. у справі №160/3854/19за  позовом:ОСОБА_1 до:     про:Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в особі Тернівського районного відділу в м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		           06.06.2019р.   ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку 20.04.2019р. звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в особі Тернівського районного відділу в м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області,  (далі - міграційна служба) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, судом першої інстанції позов зареєстровано 25.04.2019. / а.с. 5-20,37/
		          Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019р.    за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі  №160/3854/19 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 2/.
		          Позивач, посилаючись у адміністративному позові, на те, що у зв`язку зі вступом у шлюб та зміною прізвища вона у вересні 2017р. звернулась до Тернівського районного відділу в м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та отримана паспорт у вигляді пластикової картки типу ІD-1, при цьому перед тим як їй було видано паспорт у вигляді пластикової картки типу ІD-1 вона заповнювала анкету, за формою яка затверджена наказом МВС, надаючи згоду на збір та обробку персональних даних, її не було поінформовано про мету обробки персональних даних, її наслідки і засоби обробки, як і не було повідомлено про можливість оформлення та видачі їй паспорту зразка 1994р. у формі паспортної книжечки, тому вона вважає, що  інформація до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - ЄДДР) відносно неї  вносилась з порушенням, з огляду на те, що вона не надавала згоди на такі дії, і позивач звернулась з відповідною заявою про знищення унікального номеру запису у реєстрі (далі-УНЗР) та про відмову від біометричного паспорту, а 14.12.2018р. вона звернулась до відповідача із заявою, в якій просила оформити паспорт громадянина України зразка 1994 р. у вигляді паспортної книжечки, оформлення якого разом з пластиковою карткою не заборонено, але  в його оформленні та видачі було відмовлено листом за № 1230/6198 від 21.12.2018р. та №5139-20/77 від 31.01.2019р.. Позивач   вважає дії відповідача необгрунтованими та  протиправними, оскільки отримання пластикової картки типу ID-1 є правом, а не обов`язком, при цьому  форма паспорту громадянина України зразка 1994р. у вигляді паспортної книжечки не скасована і є діючою, тому вона вважає, що відповідач порушив її права та охоронювані законом інтереси тому з метою захисту та відновлення  своїх прав просила суд: - визнати протиправними дії Головного управління Державної   міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі   територіального підрозділу - Тернівського районного відділу в м.Кривий Ріг   Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови в знищенні (анулювання) інформації (файлу) персональних даних на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, у тому числі щодо знищення (анулювання) унікального номеру запису у реєстрі (відповідь № 1230/5559 від 17.11.2018р);  - зобов`язати Головне управління Державної   міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі   Тернівського районного відділу в м.Кривий Ріг   Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області   знищити (анулювати) інформацію (файл) персональних даних на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, у тому числі щодо знищити (анулювати) унікальний номер запису у реєстрі; - визнати протиправними дії Головного управління Державної   міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі   територіального підрозділу Тернівського районного відділу в м.Кривий Ріг   Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорта громадянина України зразка 1994   року у   вигляді паспортної   книжечки   (відповідь   № 1230/6198 від 21.12.2018р.); -зобов`язати Головне управління Державної   міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі   територіального підрозділу Тернівського районного відділу в м.Кривий Ріг   Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України    ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 10.08.2019р. у справі №160/3854/19 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної  міграційної служби України в Дніпропетровській області, в особі  територіального підрозділу Тернівського районного відділу в м.Кривий Ріг  Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено / а.с. 93-97/.
		Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу / а.с. 106-123/, та  01.11.2019р. адміністративна справа №160/3854/19, разом з апеляційною скаргою позивача, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду / а.с. 104/.
		Ухвалами Третього  апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019р.   у справі №160/3854/19 ОСОБА_1 поновлено строк апеляційного оскарження та відкрито провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 10.08.2019р. у справі №160/3854/19 / а.с. 125/ і справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 10.12.2019р. / а.с. 126/, про що було повідомлено учасників справи. 
		Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 106-120/, на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просила  суд скасувати рішення суду першої інстанції від 10.08.2019р. у справі та постановити нове рішення, яким  задовольнити позовні вимоги її адміністративного позову у повному обсязі. 
		Відповідач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 129-134/, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об`єктивно і повно з`ясовано усі обставини справи та постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 10.08.2019р у цій справі залишити без змін.  
		Ухвалою Третього  апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019р.   у справі №160/3854/19 апеляційний розгляд цієї справи призначено у судовому засіданні на 11-00 годин 10.12.2019р. / а.с. 145/, про що судом апеляційної інстанцій у встановлений чинним процесуальним законодавством порядок та строки було повідомлено учасників справи / а.с. 146-152/. 
		Позивач у судовому засіданні підтримала доводи викладені у апеляційній скарзі та просила суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 10.08.2019р. у цій справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги у повному обсязі. 
		Представник  відповідача у судове засідання не з`явився. Відповідач про день,  годину та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином . За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами. 
		Заслухавши у судовому засіданні позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з  наступних підстав.
		Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,   зареєструвала ІНФОРМАЦІЯ_3 р. шлюб з ОСОБА_3 , та після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_2 » /а.с. 55/, у зв`язку з чим, після реєстрації шлюбу, позивач особисто звернулась до Тернівського районного відділу в м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з питання щодо документування паспортом України у вигляді ID-картки у зв`язку із зміною прізвища на підставі чого була сформована відповідна заява -анкета та у вересні 2017р. до місцевого відділу міграційної служби надійшов паспорт Громадянина України за № НОМЕР_1 , виданий 08.09.2017р. на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який і був виданий позивачу / а.с. 33-34/.
		14.11.2018р. позивач звернулась до Тернівського районного відділу в м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з заявою у якій  повідомила про те, що вона як православна християнка відмовляється від присвоєного їй УНЗР та від біометричного паспорту, який повертає в орган Державної міграціної смлужби, який видав цей паспорт, та наполягає на тому, що  будь-які цифрові ідентифікатори її особистості підлягають знищенню, і просить надати відповідь на заяву відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» / а.с. 21-22/.
		Тернівський районний відділ в м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області листом за  № 1230/5559 від 17.11.2018р. на вищезазначене звернення ОСОБА_1 повідомив останню, що    Реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення внесеної Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»   інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, і вказаним Законом не передбачено підстави та право вимагати видалення даних з Реєстру, УНЗР не може бути видалено з Реєстру якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус / а.с. 23-25/.
		  14.12.2018р. позивачка звернулась до відповідача з заявою щодо оформлення паспорта громадянина України / а.с. 25-27/, у якій просила оформити їй бланк паспорту громадянина України без застосування засобів ЄДДР та видати їй паспорт виключно у вигляді паспортної книжечки зразка 1994р., і  відповідно до Закону України «Про звернення громадян» просила надіслати письмову відповідь.
		Відповідач, листом   № 1230/6198 від 21.12.2018 р., повідомив позивача про те, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, і починаючи з 01.11.2016 р. паспорт виготовляється виключно у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, зразок бланка та порядок оформлення паспорта громадянина України затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015р. «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина», і кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт , а щодо вимог видалення даних відносно ОСОБА_1 з Реєстру, заявника повідомлено, що відповідно до положень Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» УНЗР не може бути видалено з Реєстру якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус, а також про те, що у особи, яка отримала паспорт громадянина України з безконтактним носієм відсутні підстави для повернення дійсного та придатного до використання паспорту. / а.с. 28-29/.
		16.04.2019р. ОСОБА_1 звернулась повторно до Тернівського районного відділу в м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з заявою щодо оформлення паспорту / а.с. 31-32/, та не очікуючи відповіді відповідача на це звернення, звернулась до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених прав та інтересів, оскільки вважає, що відповідач безпідставно відмовляє їй в знищенні (анулювання) інформації (файлу) персональних даних відносно неї, які зберігаються в ЄДДР, та у оформленні та видачі їй паспорту громадянина України зразка 1994р. у вигляді паспортної книжечки, і така відмова порушує її права та інтереси, які на її думку підлягають відновленню шляхом зобов`язання відповідача  знищити (анулювати) інформацію (файл) персональних даних відносно неї, які зберігаються в ЄДДР, і  оформити та видати їй паспорт громадянина України зразка 1994р. у вигляді паспортної книжечки.
		Спірні відносити, які виникли між сторонами у цій справі, врегульовано нормами Конституції України та положеннями  Законів України «Про адміністративні послуги», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про захист персональних даних».
		Статтею  19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так, ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. 
		Нормами ч. 2 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
		Відповідно до статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
		Статтею 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що  кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті, це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.
		А частиною 1 ст. 4  Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. За змістом частини третьої цієї статті, ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.
		Положеннями ч. 1 ст. 92 Конституції України передбачено, що  виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
		Частиною  1 ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» передбачено, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону.
		Правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначаються Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ( далі - Закон), ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи. 
		Відповідно до положень ч. 1  ст. 4 Закону - Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.  Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
		Нормами ч.2 та 3 ст.  4 Закону передбачено, що визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Внесення інформації до Реєстру, відповідно до ч.1 ст. 10 Закону, здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних», у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
		Аналіз положень ст. 13 Закону дає можливість зробити висновок про те, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, і одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є  паспорт громадянина України (пп. «а» п. 1 ч. 1 ст. 13), який містить безконтактний електронний носій ( ч. 3 ст. 13).
		Так відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
		Головний обчислювальний центр, відповідно до положень ч. 4 та 5 ст. 16 Закону,  здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів, та за фактом виготовлення документа відомості про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка в електронній формі передаються ВІС відповідним уповноваженим суб`єктом.
		Положеннями ч. 7 ст. 16 Закону визначено підстави, за яких уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа.
		Аналіз положень ст. 21 Закону дає можливість зробити висновок про те, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, такий паспорт, який виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, зобов`язаний отримати кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку. При цьому оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Також необхідно зазначити, що перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено ч. 7 ст. 21 Закону, і цей перелік складається зокрема з такої інформації: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи, і поряд із цим ст. 7 цього ж Закону визначає  перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи (п. 13 ч.1 ст. 7).
		Положеннями ч. 6 ст. 7 Закону встановлено заборону вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом, а також визначено, що забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров`я або статевого життя.
		На виконання положень ст.ст. 14,15,21 Закону Кабінетом Міністрів України 25.03.2015р. прийнято постанову №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302, під час розгляду справи з огляду на час виникнення спірних відносин положення цієї постанови застосовуються у редакції, викладеній  постановою Кабінету Міністрів України  від 26.10.2016 р.), якою, серед іншого  затверджено: - зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; - зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України,   що   не   містить   безконтактного   електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; - Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
		Так, положеннями п. 2 вищезазначеної постанови передбачено, що із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
		-          з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;
		-          з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
		Пунктом 3 Постанови № 302 передбачено, що  до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
		Пунктом 5 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, який затверджено Постановою №302, передбачено, що  у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.
		А положеннями п. 6 цього ж порядку визначено, що обмін паспорта здійснюється у разі:
		1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);
		2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням);
		3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;
		4) закінчення строку дії паспорта;
		5) непридатності паспорта для подальшого використання;
		6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток;
		7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
		Відповідно до пунктів 1, 2 додатка 2 «Технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм» до Постанови № 302 бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій. У паспорт імплантовано безконтактний електронний носій, який відповідає вимогам нормативних документів України у сфері технічного та криптографічного захисту інформації. Безконтактний електронний носій відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 14443 щодо запису і зчитування даних. До безконтактного електронного носія вноситься інформація, яка зазначена на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що внесена на безконтактний електронний носій, відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
		Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України № 2235-ІІІ від 26.06.1992 р. було прийнято на виконання вимог ст. 5 Закону України «Про громадянство України» № 1636-ХІІ від 08.10.1991р. (який втратив чинність згідно із Законом України «Про громадянство України»  № 2235-ІІ від 18.01.2001р.).
		Відповідно до пунктів 12, 13 цього Положення видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина, вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку провадиться у п`ятиденний термін, для  одержання паспорта громадянин подає: 
		-          заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України (зразок заяви затверджено наказом МВС № 320 від 13.04.2012р. «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», який втратив чинність 17.04.2018 року);
		-          свідоцтво про народження;
		-          дві фотокартки розміром 35x45 мм; 
		-      у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
		Отже приймаючи до уваги вищенаведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у справі, та враховуючи, що під час розгляду справи судом встановлено, що позивач у справі звернулась до відповідача, у особі відповідного територіального підрозділу з питання щодо документування паспортом України у вигляді ID-картки у зв`язку із зміною прізвища після реєстрації шлюбу у зв`язку з чим була сформовано відповідна заява-анкета та у подальшому до місцевого відділу міграційної служби надійшов паспорт Громадянина України за № НОМЕР_1 , виданий 08.09.2017р. на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було видано позивачу і який знаходиться у відповідача у справі, і внесення запису щодо позивача до ЄДДР відбулось саме внаслідок її звернення до відповідного територіального підрозділу з питання щодо документування паспортом України у вигляді ID-картки з відповідною заявою-анкетою та подальшим отриманням позивачем особисто такого паспорту, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для вилучення такого запису з ЄДДР , як і відсутні підстави для зобов`язання відповідача вчиняти дії спрямовані на видачу позивачу паспорта громадянина України зразка 1994р. у вигляді паспортної книжечки з огляду на те, що позивач має дійсний та придатний для подальшого використання паспорт у вигляді ID-картки, цей паспорт нею не втрачався та не був викрадений, а інших підстав для його обміну не існує, при цьому позивачем під час розгляду цієї справи не було надано суду належних письмових доказів наявності підстав для отримання нового паспорту, або обміну, та доказів звернення до відповідача з заявою  видачу позивачу паспорта громадянина України зразка 1994р. у порядку визначеному Положенням про паспорт громадянина України, яке затверджене Постановою Верховної Ради України № 2235-ІІІ від 26.06.1992 р., шляхом надання: заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України (зразок заяви затверджено наказом МВС № 320  від 13.04.2012р. «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», який втратив чинність 17.04.2018 року); -          свідоцтва про народження; -          двох фотокарток розміром 35x45 мм;  - та    у необхідних випадках - документів, що підтверджують громадянство України, і листування відповідача з позивачем щодо роз`ясненням порядку отримання паспорта згідно приписів Закону та  постанови Кабінету Міністрів України №302     у формі листів не може розцінюватися як відмова відповідача в знищенні (анулювання) інформації (файлу) персональних даних на ім`я позивача та в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки.
		З огляду на вищенаведене колегія суддів зазначає, що усі доводи учасників справи, як позивача так і відповідача, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду справи та ухвалення судового рішення, та їм була надана відповідна правова оцінка,  і судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо необґрунтованості та безпідставності заявлених позивачем вимог та постановлено правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі. 
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог у справі,   зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права під час апеляційного розгляду справи не було встановлено, тому  вважає необхідним рішення суду  першої інстанції від 10.08.2019р.  у цій адміністративній справі  залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального  права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у справі.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1   - залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду   від 10.08.2019р. у справі №160/3854/19-  залишити без змін. 
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
		                    Повний текст складено та підписано  - 15.01.2020р.    
		   
		Головуючий - суддя                                                                      А.О. Коршун 
		 
		                               суддя                                                                      О.М. Панченко 
		 
		                               суддя                                                                      В.Є. Чередниченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...