Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/19765/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2020. Зареєстровано: 17.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2020.

Номер судового провадження: 2-а/755/7/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"16" січня 2020 р. 
		 
		м. Київ
		 
		справа № 755/19765/19
		 
		провадження № 2-а/755/7/20
		 
		Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції ДПП у м. Києві Харченка Ігоря Васильовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		06.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до заявлених позовних вимог просить скасувати постанову серії ЕАК № 1806426 від 29.11.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, закрити провадження у справі, визнати дії відповідача по складанню постанови та притягненню до відповідальності позивача неправомірними та зобов`язати компетентних посадових осіб органу Національної поліції України вжити заходи дисциплінарного впливу стосовно відповідача, мотивуючи свою позовну заяву тим, що 29.11.2019 року позивач рухався в транспортному засобі «Тойота Авенсіс», державний номерний знак НОМЕР_1 , за замовленням послуги перевезення пасажирів на таксі, за встановленим диспетчером маршрутом з б-ру Дружби Народів до вул.. Драгоманова, 6-А, по смузі для маршрутних транспортних засобів, та був зупинений інспектором поліції, якою складено відносно позивача оскаржувану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП за порушення нібито п. 17.1 ПДР України. Позивач вважає, що оскаржувана постанова від 29.11.2019 року є неправомірною у зв`язку із відсутністю в діях позивача складу такого правопорушення, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
		 
		09 грудня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції ДПП у м. Києві Харченка Ігоря Васильовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. 
		 
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
		 
		Відповідач інспектор управління патрульної поліції у м. Києві Харченко І.В. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов безпідставним, а оскаржувану постанову такою, що відповідає вимогам закону. (а.с. 51-55)
		 
		Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
		 
		Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту.
		 
		Частиною другою цієї статті передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		 
		Судом встановлено, що за даними Довідки, виданої ІДС «Еліт-Таксі» Приватного підприємства «Плай» від 05.12.2019 року № 04/12, 29.11.2019 року о 14.48 ІДС «Еліт-Таксі» прийнято замовлення послуги по перевезенню пасажирів на таксі № 12386612, адреса подачі автомобіля: м. Київ, б-р Дружби Народів, 13, пункт призначення: м. Київ, вул. Драгоманова, 6А. Дане замовлення було передано для виконання ФОП ОСОБА_2 Автомобіль «Тойота Авенсіс», державний номерний знак НОМЕР_1 , був поданий водієм ОСОБА_1 о 15.11 за адресою замовлення та з пасажиром направився до пункту призначення. О 15.21 год. 29.11.2019 року водій зв`язався зі службою та повідомив про зупинку його автомобіля патрульною поліцією. (а.с. 20)
		 
		29.11.2019 року інспектором УПП у м. Києві ДПП Харченком І.В. було прийнято постанову серії ЕАК № 1806426 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, відповідно до якої ОСОБА_1 29.11.2019 року о 15:21 год. по площі Героїв Великої Вітчизняної Війни в м. Києві, керуючи транспортним засобом «Тойота Авенсіс», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1 ПДР України, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, та прийнято по справі рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. (а.с. 5)
		 
		За даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ФОП ОСОБА_2 має ліцензію Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) 918 від 08.12.2016 року. (а.с. 6-8; 9)
		 
		За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля «Тойота Авенсіс», державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 . (а.с. 13)
		 
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		02.07.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року.
		 
		Відповідно до ст. ст. 1 та 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
		 
		Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
		 
		З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом № 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
		 
		Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
		 
		Так, ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		 
		Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
		 
		Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 № 1306.  
		 
		Згідно п. 14 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Будь - яка розбіжність із положеннями Правил, відхилення від їх вимог може порушити встановлений порядок дорожнього руху і створити загрозу для його безпеки.
		 
		Згідно Розділу 1 ПДР України «Загальні положення», маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.
		 
		Підпунктом «й» п. 30.3 Розділу 30 ПДР України «Номерні знаки, написи і позначення» визначено, що на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки: «Таксі» - квадрати контрастного кольору (сторона - щонайменше 20 мм), які розміщені у шаховому порядку у два ряди. Знак встановлюється на даху транспортних засобів або наноситься на боковій їх поверхні. При цьому повинно бути нанесено щонайменше п`ять квадратів.
		 
		Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що таксі - це легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
		 
		Згідно п. 1. 5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод.
		 
		Згідно п. 1. 9 ПДР особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		 
		Відповідно до ч. 3 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		 
		Згідно п. 17.1 Правил дорожнього руху України, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8  «Дорога, на якій рух транспортних засобів здійснюється за встановленим маршрутом по спеціально відведеній смузі назустріч загальному потоку транспортних засобів» або 5.11  «Смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів» забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
		 
		За положеннями статей 249, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення. 
		 
		У випадках, передбачених ч. 1, 2 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення. (ч. 5 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
		 
		Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		 
		Відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про  адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у  визначеному законом порядку орган (посадова особа ), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото - і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		 
		Згідно вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
		 
		У відповідності з положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.     
		 
		Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. 
		 
		Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є скасування постанови ЕАК № 1806426 від 29.11.2019 року, прийнятої інспектором поліції управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Харченком І.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та закриття провадження у справі.
		 
		Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено вичерпний перелік обставин, які підлягають обов`язковій перевірці зі сторони адміністративного суду в справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
		 
		Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		 
		Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Згідно з п.  1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
		 
		Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
		 
		Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		 
		Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
		 
		При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		 
		Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого адміністративного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, від 29 листопада 2019 року, складеної інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції м. Києва Харченком І.В. та закриття справи про адміністративне правопорушення, - оскільки позивачем, яким визнано здійсненням ним руху по смузі для руху маршрутних транспортних засобів, не надано доказів наявності у нього ліцензії, виданої Укртрансбезпека, на здійснення підприємницької діяльності із внутрішнього перевезення пасажирів на таксі або доказів належності позивача до штату водіїв Підприємства, яке має ліцензію на внутрішні перевезення пасажирів на таксі, зокрема, ПП «Плай», ІД службою якого («Еліт-Таксі») було прийнято виклик на внутрішнє перевезення пасажира, що було виконано позивачем, який не належить до штатних працівників ПП «Плай», не має відповідної ліцензії, тому не має права на перевезення пасажирів на таксі. Таким чином, у позивача було відсутнє право на здійснення руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, тому відповідачем постанову 29.11.2019 року серії ЕАК № 1806426 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 17.1 ПДР прийнято із дотриманням вимог діючого законодавства України.
		 
		Крім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача в частині визнання незаконними та противоправними дій відповідача поліцейського патрульної поліції УПП в м. Києві ДПП Харченка І.В., оскільки останній діяв в межах наданих йому законом дискреційних повноважень, та частиною третьою статті 286 КАС України наведено вичерпний перелік способів захисту порушеного права судом за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, яким не передбачено заявлений позивачем спосіб захисту у виді визнання незаконними дій суб`єкта владних повноважень.
		 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції ДПП у м. Києві Харченка Ігоря Васильовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.
		 
		Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженою наказом № 1395 від 07.11.2015 року МВС України, ст.ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, ст. ст. 7, 122, 222, 245, 251, 252, 255, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		       
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції ДПП у м. Києві Харченка Ігоря Васильовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - відмовити.
		 
		Копії рішення суду негайно направити особам, які брали участь у справі.
		 
		Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
		 
		Повний текст рішення суду складено 16 січня 2020 року.
		 
		Суддя:                                        В.І. Галаган

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...