Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/7957/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано для оприлюднення: 17.01.2020. Зареєстровано: 19.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2020.
Дата набрання законної сили: 16.01.2020
Номер судового провадження: 11-кп/819/154/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22015150000000028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Єдиний унікальний номер справи: 489/7957/15-к     Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Номер провадження: 11-кп//819/154/20             Доповідач: ОСОБА_2 
		Категорія: ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 263 КК України                
		 
		ВИРОК
		іменем України
		16 січня 2020 року м. Херсон
		 
		Херсонський апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
		головуючого ОСОБА_2  
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 
		прокурора ОСОБА_6 
		обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		захисників  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_6 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015150000000028, щодо:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, пенсіонера, такого, що судимості не мав,
		обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 110 та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі  КК);
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , з середньою освітою, такого, що судимості не мав, є інвалідом 3 групи, має на утриманні малолітню дитину;
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_3 , з середньою освітою, такого, що судимості не мав,
		 
		обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 110 КК України;
		 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Зміст оскарженого судового рішення 
		 
		Цим вироком  ОСОБА_7 засуджено за частиною 2 статті 110 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна, за частиною 1 статті 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		На підставі частини 1 статті 70 КК. шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
		Відповідно до статті 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання та встановлено іспитовий строк тривалістю 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК.
		Зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20 серпня 2015 року по 26 вересня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		 ОСОБА_8 засуджено за частиною 2 статті 110 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
		Відповідно до статті 75 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання та встановлено іспитовий строк тривалістю 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК.
		Зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20 серпня 2015 року по 14 березня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		 ОСОБА_9 засуджено за частиною 2 статті 110 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
		Відповідно до статті 75 КК ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного покарання та встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК.
		Зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20 серпня 2015 року по 14 березня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Цим жевироком засуджено  ОСОБА_13  за частиною 2 статті 110 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. Строк відбування покарання визначено обчислювати з 20 серпня 2015 року та зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20 серпня 2015 року по 19 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. ОСОБА_13 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК.
		ОСОБА_14 засудженоза частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 110 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.
		Відповідно до статті 75 КК ОСОБА_14 звільнено від відбування призначеного покарання та встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК.
		Стягнуто із засуджених процесуальні витрати в солідарному порядку та вирішено питання щодо речових доказів.
		Згідно з вироком ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 визнано винуватими і засуджено за таких установлених судом обставин.
		Приблизно в червні 2015 року ОСОБА_13 умисно, з метою посягання на територіальну цілісність України шляхом розпалювання сепаратистських настроїв серед мешканців міста Миколаєва, на порушення порядку, встановленогоКонституцією України, попередньо домовився з ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про розповсюдження в м. Миколаєві та Миколаївській області листівок із закликами до незаконних дій, які посягають на зміну меж території України.
		При цьому з метою приховування злочинної діяльності та унеможливлення ідентифікації членів злочинної групи він домовився із зазначеними особами про надання кожному з них прізвиськ, а також протягом липня-серпня 2015 року з метою розподілу функцій між членами групи попередньо погодив з кожним з них виконання певної ролі у підготовці та розповсюдженні листівок із закликами про створення на території м. Миколаєва та Миколаївської області нових державних утворень у складі "Новоросії" та Російської Федерації
		Так, ОСОБА_13 попередньо домовився з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про створення та редагування останніми тексту і зображень листівок, оформлення їх макета та роздрукування листівок, з ОСОБА_15  про придбання засобів для розклеювання листівок, з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17  про розклеювання ними листівок у м. Миколаєві та с. Воскресенськ Жовтневого району Миколаївської області.
		27 липня 2015 року, ОСОБА_7 , умисно на виконання попередньої змови з ОСОБА_13 та ОСОБА_8 про створення та редагування форми, тексту і зображення листівок, перебуваючи на просп. Миру, 25 у квартирі АДРЕСА_4 , за допомогою персонального комп`ютера № 90199993018-01451 створив та відредагував текст і зображень листівок та в електронному вигляді для остаточного редагування відправив ОСОБА_8 через мережу Інтернет на електронний ящик "5555ха@mail.ru".
		У період з 27 липня по 14 серпня 2015 року ОСОБА_8 умисно на виконання попередньої змови з ОСОБА_13 та ОСОБА_7 про створення та редагування тексту листівок, оформлення остаточного макета листівок для їх розповсюдження в м. Миколаєві, перебуваючи на АДРЕСА_2 за допомогою персонального комп`ютера відредагував форму, зміст у текстах двох видів листівок, які містились в електронних файлах, що було погоджено з  ОСОБА_13 , та 15 серпня 2015 року відправив ОСОБА_7 через мережу інтернет електронні файли "Основной" та "вариант 2", які містили макети листівок з текстами та зображеннями, на електронний ящик "5555ха@mail.ru" для організації їх роздрукування.
		15 серпня 2015 року ОСОБА_7 на виконання попередньої змови з  ОСОБА_13 та ОСОБА_8 за допомогою персонального комп`ютера скопіював електронні файли "Основной" та "вариант 2", запропонував ОСОБА_14 роздрукувати на власному принтері вказані листівки, у загальній кількості близько 1000 штук, та на вул. Південній в м. Миколаєві передав їй флеш-накопичувач із зазначеними електронними файлами.
		У період 15-18 серпня 2015 року ОСОБА_14 за адресою свого мешкання, достовірно знаючи, що надані їй ОСОБА_7 листівки містять заклики про створення на території м. Миколаєва та Миколаївської області нових державних утворень у складі "Новоросії" та Російської Федерації і необхідні для їх публічного розповсюдження в м. Миколаєві, за допомогою персонального комп`ютера та принтера роздрукувала з флеш-накопичувача листівки з текстом, зображенням прапора з двоглавим орлом та написом "Николаевская народная республика" і картою території Миколаївської області з буквами "ННР" у кількості 700 штук, макет яких містився в електронному файлі "Основной", та листівки з текстом, у кількості близько 300 штук, макет яких містився в електронному файлі"вариант 2", текст яких має публічний характер і містить публічні заклики до мешканців м. Миколаєва:розпочинати активні дії за незалежність Миколаєва у складі Новоросії; розпочинати активні дії і за прикладом жителів Криму в березні 2014 року вийти зі складу України; звільнити Миколаїв від впливу української влади та повернути його до складу Росії;про подальшу долю Миколаєва тільки у складі Росії і активно сприяти цьому; ставати учасниками нелегальних організацій, тим самим допомагати армії самопроголошених Донецької та Луганської народних республік; виконати свій обов`язок, звільнити Миколаїв від впливу української влади та повернути його до складу Росії.
		18 серпня 2015 року ОСОБА_14 умисно з метою розповсюдження роздрукованих нею листівок у загальній кількості 1000 штук, передала їх ОСОБА_7 та ОСОБА_13 біля будинку за місцем свого мешкання.
		Того ж дня ОСОБА_13 розподілив між ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_16 невстановлену кількість листівок для їх подальшого розповсюдження в м. Миколаєві, а також, на виконання попередньої змови передав ОСОБА_17 листівки з текстом, зображенням прапора з двоглавим орлом та написом "Николаевская народная республика" і картою території Миколаївської області з буквами "ННР" у кількості 10 шт., та листівки з текстом, зображенням побудованого корабля "Брежнев" з цифрою «1985», та недобудованого корабля з цифрою «2015» у кількості 10 шт., для їх розповсюдження в с. Воскресенськ Жовтневого району Миколаївської області, які 19 серпня 2015 року, на виконання попередньої змови з ОСОБА_13 про розповсюдження листівок було розклеєно ОСОБА_17 у зазначеному населеному пункті.
		18 серпня 2015 року ОСОБА_13 , бажаючи реалізувати умисел, направлений на розповсюдження листівок із закликами вчинити дії, спрямовані на незаконну зміну меж території України, перебуваючи в м. Миколаєві в автомобілі "Фіат Добло", передав ОСОБА_18 листівки з текстом, зображенням прапору з двоглавим орлом та написом "Николаевская народная республика" і з картою території Миколаївської області з буквами "ННР" у загальній кількості 150 штук, та листівки з текстом, зображенням побудованого корабля "Брежнев", та недобудованого (ржавого) корабля у загальній кількості 50 штук для їх розповсюдження в мікрорайоні Варварівка м. Миколаєва та на території Миколаївської області.
		20 серпня 2015 року близько 00:00 годин за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_8 до місця мешкання останніх у будинок АДРЕСА_5 з метою подальшого розповсюдження листівок, прибув ОСОБА_9 , вони разом відправились до ОСОБА_15 на  АДРЕСА_6 , де отримали для розклеювання.
		Того ж дня близько 01:40 ОСОБА_13 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , керуючи автомобілем "Фіат Добло", разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прибули до будинку АДРЕСА_7 та будинків №74, АДРЕСА_8 , де розклеїли на дошках оголошень біля під`їздів № 4, 5, 6, 7, 9 будинку АДРЕСА_7 , біля під`їздів № 1, 2, 4, 5 будинку АДРЕСА_9 , 10 листівок з текстом та зображенням прапору з двоглавим орлом і написом "Николаевская народная республика" та картою території Миколаївської області з буквами "ННР", а ОСОБА_13 залишався в автомобілі, спостерігаючи за навколишньою обстановкою та безпекою співучасників.
		Цього ж дня приблизно з 01:35 по 02:20 ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , керуючи автомобілем "Опель Омега" (д.н.з. НОМЕР_1 ) прибув у район біля церкви на вул. Кірова в м. Миколаєві, де до нього в автомобіль сіли ОСОБА_16 та ОСОБА_19 , який не знав про зміст листівок. Останні їх розклеювали на дошках оголошень біля під`їздів № 1, 4 будинку АДРЕСА_10 .
		Також ОСОБА_7 за невстановлених обставин, умисно, без передбаченого законом дозволу придбав гранату Ф-1 із запалом "38-66УЗРГМ 583", яка є стандартним корпусом оборонної ручної осколкової гранати Ф-1, що придатна для здійснення вибуху з утворенням вражаючих цілі факторів; 338 військових патронів калібру 7,62 мм, зразка 1943 року; 23 військових бронебійно-запалюючих патронів калібру 7,62 мм, зразка 1943 року; 21 патрон калібру 7,62 мм зі зменшеною швидкістю кулі УС, зразка 1943 року; 52 військових патрони з трасуючою кулею (Т-45) калібру 7,62 мм зразка 1943 року; 50 гвинтівкових патронів калібру 7,62 мм з трасуючою кулею (Т-46), зразка 1908 року; 33 патрони до пістолета Макарова (ПМ) калібру 9 мм; 26 військових патронів калібру 5,45 мм; 1 гвинтівковий патрон із стальним сердечником (ЛПС) калібру 7,62 мм, зразка 1908 р.; 1 гвинтівковий патрон калібру 7,62 мм, зразка 1908 року; 1 військовий патрон "Mauser" калібру 8 мм (7,92) - мм, зразка 1905 року; 1 короткий патрон "Браунінг" калібру 9 мм; 1 малокаліберний пістолетний патрон центрального бою (МПЦ) калібру 5,45 мм; 4 спортивно-мисливські гвинтівкові патрони кільцевого запалення калібру 5,6 мм; 1 короткий (пістолетний) патрон бокового бою калібру 5,6 мм; 1 патрон із запалюючою кулею Б-23 калібру 12,7 мм; 1 патрон із бронебійно-запалювально-трасуючою кулею БЗТ калібру 14,5 мм, які є боєприпасами, придатними до стрільби та які він зберігав за місцем мешкання у квартирі АДРЕСА_11 до 20 серпня 2015 року.
		 
		Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 5 грудня 2018 року вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2017 року залишенобез зміни. Відповідно до частини 5 статті 72 КК ОСОБА_13 у строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 20 серпня 2015 року по 5 грудня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. ОСОБА_13 звільнено з-під варти у залі апеляційного суду у зв`язку із відбуттям покарання.
		 
		Постановою Верховного Суду від 27.08.2019 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій задоволено частково. 
		Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 5 грудня 2018 рокустосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасовано в частині призначеного покарання та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		В іншій частині ухвалу апеляційного суду щодо засуджених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 залишено без зміни.
		 
		Розглядаючи апеляційну скаргу прокурора у провадженні на вирок в межах, визначених судом касаційної інстанції, колегія суддів приходить до наступного.
		 
		Вимоги та доводи апеляційної скарги
		 
		В апеляційній скарзі на вирок суду першої інстанції прокурор у провадженні просив вирок в частині призначеного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 покарання скасувати з підстав застосування судом закону, який не підлягав застосуванню та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених внаслідок м`якості. 
		Ухвалити в цій частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 винними у вчиненні злочинів, що їм інкримінуються, призначити  ОСОБА_7 за частиною 2 статті 110 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією частини належного йому на праві власності майна, за частиною 1 статті 263 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. 
		На підставічастини 1статті 70КК Україниза сукупністюзлочинів шляхомпоглинення меншсуворого покараннябільш суворим  ОСОБА_7  остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією частини належного йому на праві власності майна.
		ОСОБА_8  призначити покарання за частиною 2 статті 110 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
		ОСОБА_9 призначити покарання за частиною 2 статті 110 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
		В обґрунтування своїх доводів послався на те, що судом невірно визначено роль ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 110 КК України, який є фактично співорганізатором вказаного злочину, оскільки саме він залучив до вчинення злочину пособника ОСОБА_14 та схиляв до прийняття участі у розповсюдженні листівок іншу особу. Не враховано судом, що ОСОБА_7 переслідував також і корисну мету та безпідставно і невмотивовано призначено йому мінімальне покарання без застосування додаткового покарання, що явно не відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого. Крім того, вважає, що суд приймаючи рішення про можливість виправлення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 без відбування покарання, не дотримався вимог закону та рекомендації Пленуму Верховного Суду України, не врахував характер та підвищену ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК та підвищену суспільну небезпеку осіб обвинувачених, які посягали на основи національної безпеки України, вину визнавали частково.
		 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду апеляційної інстанції не надходило.
		У судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати вирок суду в частині призначеного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 покарання з підстав застосування судом закону, який не підлягав застосуванню та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених внаслідок м`якості.
		Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисники ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 том 3а.п.130-131,141,том 10а.п.209) заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити вирок суду першої інстанції без зміни, вважаючи його законним і обґрунтованим.
		 
		Мотиви Суду
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, позиції сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, повторно дослідивши докази, що характеризують особи обвинувачених, колегія суддів приходить до наступних висновків. 
		Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
		Винуватість ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, правильність кваліфікації їх дій встановлена судами першої, апеляційної та касаційної інстанції і не є предметом апеляційного перегляду.
		Разом з цим, доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного обвинуваченим покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особам обвинувачених внаслідок м`якості та неправильне звільнення від відбування покарання заслуговують на увагу.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційні злочини, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, то він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. 
		Як вбачається з вироку, суд, при призначенні ОСОБА_7 кримінального покарання та при звільненні  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, зазначених вимог закону не дотримався.
		Обґрунтовуючи звільнення  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від призначеного покарання з випробуванням, суд послався на те, що вони активно сприяли розкриттю злочинів, щиро розкаялися у вчиненому, позитивно характеризуються, раніше не судимі, мають міцні соціальні зв`язки, ОСОБА_8 має на утриманні малолітню дитину та інвалідність.
		Разом із тим, суд не звернув належної уваги на те, що обвинувачені свою вину визнали частково, вчинене  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 110 КК України проти основ національної безпеки України є умисним тяжким злочином, вчиненим у період особливого стану країни, яка потерпає від агресії Російської Федерації, своїми діями обвинувачені підривали основи національної безпеки та, крім ідейних переконань, прагнули фінансової підтримки Російської Федерації, що вбачається зі змісту листівок.
		Крім того, ОСОБА_7 вчинено ще й тяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
		Таким чином, хоча засуджені й усвідомили та визнали протиправність своїх дій, раніше не судимі та не є організаторами злочину, передбаченого частиною 2 статті 110 КК характеризуються позитивно,  ОСОБА_8 має на утриманні малолітню дитину та є інвалідом 3 групи, застосування статті 75 КК при призначенні покарання є занадто м`яким, не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, не є достатнім і необхідним для виправлення засуджених та попередження нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів і особі засуджених в наслідок м`якості.
		Відповідно до п.2, 4 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати більш суворе покарання, та в разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
		На підставі вказаної норми кримінального процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування вироку суду першої інстанції щодо  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в частині призначеного покарання та звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням із ухваленням нового вироку із призначенням ОСОБА_7 основного покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 110 КК України, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 110 КК України - у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально. 
		При цьому, доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що він успішно пройшов іспитовий строк та звільнений від призначеного судом першої інстанції покарання ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.07.2019 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вирок в частині звільнення його від відбування покарання підлягає скасуванню, отже підстави вважати, що ОСОБА_9 повністю відбув покарання, відсутні.
		При призначенні ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 покарання колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, які є умисними тяжкими, злочин, передбачений ч. 2 ст. 110 КК має підвищену суспільну небезпеку в умовах АТО та розповсюдження агресії Російської Федерації проти територіальної цілісності України, а також враховує роль кожного з обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, вчинення ОСОБА_7 також злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, часткове визнання ними своєї вини, відомості про особи обвинувачених, які раніше не судимі, характеризуються позитивно, мають міцні соціальні зв`язки, ОСОБА_7 є пенсіонером, ОСОБА_8 має інвалідність 3 групи, на утриманні малолітню дитину.
		 Прицьому, позитивніхарактеристики,наявність міцнихсоціальних зв`язків,вчинення нимизлочинів вперше, наявність уобвинуваченого ОСОБА_8 малолітньої дитинина утриманніта інвалідності3групи дає підстави колегії суддів для призначення  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 110 КК, а ОСОБА_7 , враховуючи його більш активну роль у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України та за сукупністю злочинів у розмірі, ближче до мінімального, без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна обвинувачених, що буде необхідним й достатнім для виправлення засуджених і попередження вчинення нових злочинів.
		З наведених підстав, апеляційні вимоги прокурора підлягають задоволенню частково.
		Керуючись ст. ст. 404, 407, п. 4 ч. 1 ст. 409, п. 2, 4 ч. 1 ст. 420 КПК України,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		    Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково. 
		Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2017 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в частині призначеного покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням скасувати.
		Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити  ОСОБА_7  за частиною 2 статті 110 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна, за частиною 1 статті 263 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. 
		На підставічастини 1статті 70КК Україниза сукупністюзлочинів шляхомпоглинення меншсуворого покараннябільш суворим ОСОБА_7 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_7 в порядку виконання вироку апеляційного суду.
		Зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 20 серпня 2015 року по 26 вересня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		ОСОБА_8 призначити покарання за частиною 2 статті 110 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання засудженого в порядку виконання вироку апеляційного суду.
		Зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20 серпня 2015 року по 14 березня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		ОСОБА_9  призначити покарання за частиною 2 статті 110 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання засудженого в порядку виконання вироку апеляційного суду.
		Зарахувати ОСОБА_9 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20 серпня 2015 року по 14 березня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		В решті вирок залишити без змін.
		Вирок набирає законної сили негайно і може бути оскаржений до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення судом апеляційної інстанції. 
		 
		 
		 
		Судді: три підписи

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...