Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/14341/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2020.
Дата набрання законної сили: 09.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		                                                                                    
		 
		Справа № 752/14341/15-ц                                                          Головуючий у суді першої інстанції: Колдінова О.О.
		№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6982/2019                       Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		 
		            09 грудня 2019 року          Київський апеляційний суд в складі  колегії суддів судової палати в цивільних справах
		 
		                          Головуючого                      Волошиної В.М.
		                          Суддів                                 Панченко М.М., Слюсар Т.А. 
		                          при секретарі                     Маличівській Н.В. 
		 
		            Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2, Ковальчук Юлії Валеріївни - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова», третя особа без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Київенерго» про зобов`язання вчинити дії. 
		  
		            Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної  скарги, колегія суддів, - 
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		            31 серпня 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до відповідача ТОВ «Новобудова» і відповідно до заяви про зміну предмету позову просив суд зобов`язати відповідача здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) помісячний перерахунок за період часу з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послугу з утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві»;  зобов`язати ТОВ «Новобудова» здійснити по зазначеній квартирі помісячний перерахунок за період часу з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1907 від 14.10.2003; зобов`язати ТОВ «Новобудова» зарахувати у рахунок майбутніх платежів, починаючи з 01 липня 2014 року суму в розмірі 20671,53 грн і надати позивачу примірник помісячного перерахунку за комунальні послуги утримання будинку і прибудинкової території, централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і   водовідведення за період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно.
		          Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Між сторонами у спорі був укладений Договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, відповідно до умов якого він щомісячно вносить платежі в рахунок оплати за надані житлово-комунальні послуги у розмірах, встановлених договором, відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		         Однак, відповідач, починаючи з 01 грудня 2006 року нараховує до сплати суми за надані житлово-комунальні послуги за завищеними тарифами, які в судовому порядку визнані незаконними і нечинними з моменту прийняття.
		         В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що за спірний період, виходячи із показників лічильників спожитих ним послуг та тарифів на зазначені послуги, які діяли, до прийняття тих, що в подальшому були скасовані в судовому порядку, ним повинно було бути сплачено кошти в розмірі 8536,90 грн, хоча фактично за даний період ним сплачено 29208,43 грн.
		         Однак, на думку відповідача, у позивача наявна заборгованість за квартплату та житлово-комунальні послуги в сумі 27559,39 грн. Оскільки позивач вважає, що його права порушені відповідачем, він звернувся до суду за їх захистом.
		     
		         Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 травня 2016 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова», третя особа без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Київенерго» про зобов`язання вчинити дії задоволено частково.
		         Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 ррокцу по 30 червня 2014 року включно за послугу з утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м.Києві».
		         Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1907 від 14.10.2003.
		         В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		 
		         Не погодившись із рішенням суду  ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2 та Ковальчук Юлія Валеріївна - представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» подали на нього апеляційні скарги.
		 
		         Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1    відхилено.
		       Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» Ковальчук Юлії Валеріївни задоволено частково.
		        Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року скасовано в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 року по травень 2011 року за послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1907 від 14.10.2003.
		       В цій частині  ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		 
		       На рішення Апеляційного суду м. Києва сторонами було подано касаційні скарги.
		 
		       Постановою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» залишено без задоволення.
		       Касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
		       Рішення Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		       У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1. - представник позивача ОСОБА_2 зазначав, що  рішення суду оскаржується  в частині відмовлених позовних вимог його довірителя. Зокрема вказував, що суд неповною мірою обґрунтував неможливість застосування розпорядження КМДА №607 від 26.04.2011, яким затверджений тариф: до 20 числа місяця - 3,64 грн., після 20 числа місяця - 3,85 грн. На думку представника позивача, неправильним є застосування судом строку позовної давності за заявою відповідача з посилкою на цивільну справу, яка розглядалась за позовом ОСОБА_3 до КМДА, рішення суду по якій набрало чинності 15.01.2015 і у якій позивач приймав участь, як третя особа. Щодо  відмови у вимозі зарахувань у рахунок майбутніх платежів, починаючи з 01 липня 2014 року суми у розмірі 20671,53 грн. зазначав, що відповідні розрахунки ОСОБА_2   містяться у тексті його позову, є чіткими і конкретними і не спростовані відповідачем. Окрім того, суду надані квитанції сплати за ці послуги протягом оспорюваного періоду, а тому вважає відмову в цій частині позову, неправомірною.  Щодо вимог  про надання позивачу помісячний перерахунок, то  суд не розібрався належним чином із цими правовідносинами. Просив змінити мотивувальну частину рішення, доповнивши його реченням «Як встановлено рішеннями у справах адміністративної юрисдикції № 2а-118/11 (2а/761/4/14) і № 2а-1888/10 Київрадою V1 скликання не утворено власного Виконавчого органу на базі КМДА. Отже, з червня 2008 року по червень 2014 року (протягом каденції Київради V1 скликання) усі нормативні акти з питань встановлення тарифів для населення в порушення вимог ст. 28 Закону України № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» приймалися не уповноваженим на це органом місцевого самоврядування (Виконавчим органом Київради на базі КМДА), а місцевим органом виконавчої влади (КМДА), внаслідок чого вони (тарифи) є незаконними навіть через наявність їхньої державної реєстрації. Крім того, постановою ВАСУ від 10.03.2016 у справі 2а-7498/12/2670 визнано нечинним розпорядження КМДА №140 від 03.02.2011 «Про впорядкування нарахування плати за житлово-комунальні послуги в м. Києві, а  в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення.
		 
		       У апеляційній скарзі Ковальчук Юлія Валеріївна - представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» вказувала, що суд першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосував норми законодавства та визнав встановленими обставини, які не були доведені в судовому засіданні. Необгрутованою є відмова суду у залученні до участі у справі третіми особами Київську міську державну адміністрацію та Київську міську раду, оскільки в разі задоволення позову ОСОБА_2 , будуть порушені їх права. Також зазначала про безпідставність не застосування строків позовної давності. Не погоджується сторона відповідача і щодо періоду проведених розрахунків. Просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
		 
		       Представник Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в судові засідання на виклики не з`явився.
		 
		      Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 
		 
		       Виходячи з вимог частини 1 статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті  371 ч.1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 120 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2  ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку представника третьої особи Публічного акціонерного товариства «Київенерго»   в судове засідання, який про час та місце розгляду справи  повідомлявся, в тому числі, і оголошенням про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України  такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
		 
		       Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а  апеляційна  скаргу  Ковальчук Юлії Валеріївни - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова»  не підлягає задоволенню виходячи з наступного. 
		 
		       Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрутованість рішення суду першої інстанції в межа доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		       Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. 
		 
		      Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 ,   зобов`язуючи Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послугу з утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві» та зобов`язуючи Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» здійснити по  зазначеній квартирі помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1907 від 14.10.2003 суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог в цій частині. Відмовляючи в іншій частині позовних вимог суд виходив з відсутності правових підстав до їх задоволення, а також в частині за пропуском строку позовної давності.
		      
		       Проте, з такими висновками суду можна погодитись лише частково виходячи з наступного.
		 
		      У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:
		1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		      Однак, оскаржуване рішення суду не в  повній мірі відповідає вказаним вимогам цивільного процесуального права.
		 
		      Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.
		 
		      Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Разом з тим  ст. 4 Закону № 1875-ІV від 24 червня 2004 року передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
		 
		      Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"). 
		 
		       Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. 
		 
		       Згідно із статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
		 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
		2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
		 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
		 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		   
		      В силу ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками у сфері з комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
		           
		      Положенням ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що  споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.       
		 
		      Відповідно до  ст. 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.                     
		                     
		      Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		       
		      У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		 
		      Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить. 
		  
		     Згідно ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. 
		 
		       Судом встановлено, що ОСОБА_2 - позивач у справі є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на квартиру, виданого 28.03.2002 Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.
		       Експлуатацію та обслуговування будинку АДРЕСА_2 здійснює ТОВ «Новобудова».
		 
		       Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.
		 
		       В даному випадку 01.02.2006 між позивачем та ТОВ «Новобудова» укладено Договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території та Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
		       Відповідно до укладеного договору сторони погодили, що позивач здійснює оплату за надані послуги за діючими розцінками і тарифами відповідно до умов, передбачених чинними нормативними документами в м. Києві та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		       Сторони узгодили, що невід`ємною частиною договору є перелік затверджених відповідними рішеннями Київської міської державної адміністрації тарифів, а саме: за послуги з утримання будинку і прибудинкової території ОСОБА_2 зобов`язався сплачувати за тарифом 0,58 гривень за 1 кв. м, встановленим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19 лютого 2000 року № 748, та за послуги з центрального опалення, постачання холодної води і гарячого водопостачання і водовідведення за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20 червня 2002 року № 1245.
		        Нарахування за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 , за періоди із 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року та із 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року здійснювалися відповідно до тарифів на житлово-комунальні послуги, чинних на момент відповідних нарахувань, прийнятих розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.
		        Нарахування позивачу оплати за послуги з утримання будинку і прибудинкової території, а також за централізоване опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення встановлено рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2012 року у справі за позовом ТОВ «Новобудова» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Новобудова» про зобов`язання здійснити перерахунок оплати за надані послуги за чинними тарифами.
		 
		        Звертаючись до суду, позовні вимоги позивача ОСОБА_2 зводились до того, що він просив суд зобов`язати відповідача здійснити по квартирі АДРЕСА_1 помісячний перерахунок за період часу з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послугу з утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві»; зобов`язати ТОВ «Новобудова» здійснити по зазначеній квартирі помісячний перерахунок за період часу з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1907 від 14.10.2003; зобов`язати ТОВ «Новобудова» зарахувати у рахунок майбутніх платежів, починаючи з 01 липня 2014 року суму в розмірі 20671,53 грн і надати позивачу примірник помісячного перерахунку за комунальні послуги утримання будинку і прибудинкової території, централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і   водовідведення за період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно.  При цьому зазначав, що 01 грудня 2006 року відповідач нараховує до сплати суми за надані житлово-комунальні послуги за завищеними тарифами, які в судовому порядку (рішення) визнані незаконними і нечинними з моменту прийняття.
		 
		        Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року у справі № 761\8760\14-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття такі розпорядження Київської міської державної адміністрації: від 30 травня 2007 року № 640 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; від 30 травня 2007 року № 641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської держави адміністрації від 19 травня 2000 року № 748»; від 30 травня 2007 року № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення постачання гарячої води»; від 30 травня 2007 року № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію».
		 
		        Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року у справі № 2а-118/11 (2а/761/4/14), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року визнано незаконними і нечинними із моменту прийняття такі розпорядження Київської міської державної адміністрації: від 31 серпня 2009 року № 978 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 31 серпня 2009 року № 979 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 31 серпня 2009 року № 980 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення, холодної та гарячої води для населення»; від 31 серпня 2009 року № 981 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 30 вересня 2009 року № 1141 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 вересня 2009 року № 978, № 979, № 980 та № 981»; від 15 жовтня 2009 року № 1192 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 15 жовтня 2009 року № 1193 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, № 980»; від 17 листопада 2009 року № 1292 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 30 листопада 2009 року № 1332 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; від 30 листопада 2009 року № 1333 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 30 листопада 2009 року № 1334 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 30 листопада 2009 року № 1335 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979»; від 30 березня 2009 р. № 191 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979»; від 31 травня 2010 року № 392 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 24 грудня 2010 року № 1164 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 № 978, № 979, від 14 серпня 2009 року № 902, від 02 березня 2010 року № 114»; від 29 грудня 2010 року № 1221 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури»; від 29 грудня 2010 року № 1222 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України»; від 30 грудня 2010 року № 1241 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978 та від 31 серпня 2009 року № 979»; від 25 січня 2011 року № 75 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2010 року № 1221»; від 25 січня 2011 року № 80 «Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 червня 2009 року № 758 та від 29 грудня 2010 року № 1220»; від 27 січня 2011 року № 99 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; від 27 січня 2011 року № 101 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України» (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 лютого 2011 року № 234); від 31 травня 2011 року № 857 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; від 31 травня 2011 року № 858 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»; від 31 травня 2011 року № 859 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усім форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними та іншими споживачами».
		 
		        Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-1888/10, яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року, визнано неправомірними дії Київського міського голови щодо прийняття розпоряджень від 30 листопада 2009 року № 1332 про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення, від 30 листопада 2009 року № 1333 (далі ? Розпорядження № 1333) щодо затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, від 30 листопада 2009 року № 1335 «Про подовження дії розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978 та № 979 від 31 серпня 2009 року про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, № 191 від 30 березня 2010 року щодо продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978 та № 979 від 31 серпня 2009 року, № 392 від 31 травня 2010 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», а зазначені розпорядження визнані незаконними та нечинними з моменту прийняття.
		 
		         Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 року у справі № 2а-1бб/07, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2008 року скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 травня 2007 року № 641.
		 
		         Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2007 року у справі № 2а-412/07, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2008 року, скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 жовтня 2006 року № 1574.
		 
		         Дію розпоряджень голови Київської міської державної адміністрації від 29 квітня 2009 року № 516 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», № 518 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», № 520 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення» зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 842-р, а Київській міській державній адміністрації відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2009 року у справі № 2а-9705/09/2670, заборонено здійснювати розрахунки з урахуванням та посиланням на тарифи, що запроваджені цим розпорядженням.
		 
		        При розгляді справи судом першої інстанції правильно було встановлено, і з цим погоджується суд апеляційної інстанції, що  внаслідок прийняття Київською міською державною адміністрацією актів щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які в подальшому були скасовані у встановлений законом спосіб, були порушені права позивача, як власника квартири АДРЕСА_1 і споживача цих послуг, оскільки йому нараховувалась і стягувалась плата у розмірах встановлених цими розпорядженнями, а тому, на думку суду, він має право на відновлення свого права, яке існувало до його порушення, тобто до прийняття розпоряджень Київської міської державної адміністрації у сфері житлово-комунальних послуг, які визнані незаконними з моменту їх прийняття.
		 
		        Обраний позивачем спосіб захисту про зобов' язання відповідача здійснити перерахунок плати за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території, а також послуг з централізованого опалення, постачання гарячої і холодної води та водовідведення відповідає способам захисту, визначеним ст.16 ЦК України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
		 
		         Суд першої інстанції встановивши, що мало місце порушення прав позивача щодо застосування тарифів, за захистом яких він звернувся до суду, однак, суд до їх частини застосував строк позовної давності, а саме за період з 01 грудня 2006 року по липень 2008 року.
		         Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду дивлячись на таке.
		         Відповілно до ч.1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтерсу.
		         Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		         За змістом статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		         
		         Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, та постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року у справі № 761\8760\14-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими встановлювалися тарифи на житлово-комунальні послуги.
		        
		         Отже, позивач довідався про порушення своїх прав та набув право на захист порушених прав у спосіб - зобов`язання вчинити дії, а саме провести помісячний перерахунок за надані комунальні послуги у зв`язку із визнанням тарифів незаконними, із моменту набрання чинності судовими рішеннями, якими такі тарифи визнанні незаконними, тобто із 10 липня 2014 року, тому, звернувшись із позовом у серпні 2015 року, позивач не пропустив строк позовної давності.
		         
		          Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права у справі, яка переглядається,  за неповно встановлених обставин, які мають значення для справи, неправильним визначенням, відповідно до встановлених судом обставин, правовідносин, призвело до неправильного вирішення справи в її частині. А тому, відповідно до статті 376 ЦПК України судове рішення в частині зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 перерахунок комунальних платежів підлягає скасуванню із задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_2 в цій частині  та ухваленню в цій частині нового рішення, яким слід зобов`язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» здійснити на підставі чинних, відповідно до законодавства України, нормативних актів помісячний перерахунок за комунальні послуги  утримання будинку і прибудинкової території, централізованого  опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення за період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно по квартирі АДРЕСА_1 , мешканцем якої є ОСОБА_2 .
		          В іншій частині рішення суду є законним та обгрунтованим, з яким погоджується  апеляційний суд  і правових підстав до його скасування не вбачається.
		 
		          Доводи апеляційної скарги відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» щодо ухвалення судом першої інстанції рішення з неправильним застосування норм законодавства та визнання встановленими обставин, які не були доведені в судовому засіданні, а також, на думку представника відповідача, необгрутованою є відмова суду у залученні до участі у справі третіми особами Київську міську державну адміністрацію та Київську міську раду, оскільки в разі задоволення позову ОСОБА_2 , будуть порушені їх права та незгода сторони відповідача щодо періоду проведених розрахунків, як і доводи представника позивача в частині позовних вимог про зобов`язаня ТОВ «Новобудова» зарахувати у рахунок майбутніх платежів, починаючи з 01 липня 2014 року суму в розмірі 20671,53 грн,  що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.
		 
		         Всі свої висновки щодо часткового скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції повно та послідовно виклав у мотивувальній частині  рішення апеляційного судом. Залишаючи іншу частину рішення суду першої інстанції без змін суд апеляційної інстанції погодився з мотивами та висновками суду першої інстанції.
		        При перегляді рішення суду першої інстанції апеляційним судом були враховані вимоги ч.1 ст. 417 ЦПК України відповідно до яких, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.   
		  
		        Керуючись ст. ст.   376, 382, 383, 384  ЦПК України, колегія суддів ,-   
		 
		п о с т а н о в и л а :
		 
		            Апеляційну  скаргу  Ковальчук Юлії Валеріївни - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» відхилити.
		 
		            Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 задовольнити частково.   
		 
		            Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 травня 2016 року в частині зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 перерахунок комунальних платежів скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» ( ЄДРПОУ 32917241) здійснити на підставі чинних, відповідно до законодавства України, нормативних актів помісячний перерахунок за комунальні послуги  утримання будинку і прибудинкової території, централізованого  опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення за період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно по квартирі АДРЕСА_1 , мешканцем якої є ОСОБА_2 .
		            В іншій частині рішення суду залишити без змін. 
		 
		            Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду  протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення,  зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		            Головуючий:                                                     
		 
		            Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...