Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/9926/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2020.
Дата набрання законної сили: 09.01.2020
Номер судового провадження: 61-13405ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		09 січня 2020 року 
		м. Київ
		 
		справа № 359/9926/18
		провадження № 61-13405св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - голова Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області Гуральник Микола Григорович,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року у складі судді Журавського В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
		ВСТАНОВИВ
		Історія справи 
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до голови Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області Гуральник М. Г., в якому просила встановити постійний та безоплатний земельний сервітут шляхом надання права проїзду, проходу, проїзду транспортним засобом, прокладання комунікацій, води, прогону худоби та інших необхідних потреб до приватної земельної ділянки площею 0,1550 га з кадастровим номером 3220883601:01:004:0043, яка знаходиться у глибині житлового кварталу за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , через частину земельної ділянки, яка знаходиться між двома приватними земельними ділянками ОСОБА_1 та належить на праві комунальної власності Дударківській сільській раді. 
		Позов мотивовано тим, що оскільки саме голова сільської ради несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, саме він очолює виконавчий комітет сільської ради, головує на її засіданнях, організовує роботу ради та її виконавчого комітету, підписує їх рішення, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами та іншими органами місцевого самоврядування, тому саме ОСОБА_2 є відповідальним володільцем частини земельної ділянки, яка необхідна для встановлення земельного сервітуту шириною 4,2 метри, площею 0,0256 га, з довжиною, згідно зведеного кадастрового плану. Зазначала, що на земельній ділянці, на якій вона просить встановити сервітут, не знаходяться будівлі чи споруди або багаторічні насадження, більше того, частина земельної ділянки, на яку встановлюється земельний сервітут, є землею загального користування суміжних землевласників та землекористувачів, а тому голова Дударківської сільської ради не несе витрат щодо сплати орендної плати, плати земельного податку або прибутків на частині тієї площі, на яку встановлюється земельний сервітут.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року, залишеним без змінпостановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сільський голова немає повноважень щодо особового прийняття рішень про встановлення земельних сервитутів. Також позивачем не доведено, що вона позбавлена можливості використовувати власну земельну ділянку без встановлення сервітуту.
		Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
		У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Кииївської області від 27 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що саме голова ради є відповідальним володільцем земельної ділянки комунальної власності, яка потрібна для встановлення земельного сервітуту та яка до 2018 року перебувала в користуванні позивача, та і у її попередників, яким в 1980 роках була передана вся земельна ділянка площею в 0,30 га, в тій же конфігурації в приватну власність під забудову, і у відповідності до статті 120 ЗК України набута скаржником та була врахована під час передачі у приватну власність земельних ділянок з площами 0,1450 та 0,1550 позивачу ОСОБА_1 . 
		Аргументи учасників справи 
		Відзив на касаційну скаргу від учасників справи до Верховного Суду не надходив.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. 
		У серпні 2019 року матеріали цивільної справи № 359/9926/18 надійшли до Верховного Суду.
		14 серпня 2019 року матеріали справи передано судді-доповідачу.
		Позиція Верховного Суду
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
		Судами встановлено, що рішенням Дударківської сільської ради від 17 липня 2012 року № 418-24-VI ОСОБА_3 передані у власність земельні ділянки площею 0,1450 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 та площею 0,1550 га для ведення особистого селянського господарства в с. Дударків.
		Зазначеним земельним ділянкам присвоєні кадастрові номери 3220883601:01:004:0043 та 3220883601:01:004:0042.
		Як вбачається із витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3212765142018 та № НВ-3212765382018 на вказані земельні ділянки позивач отримала державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 945588 та серія ЯИ № 945589 відповідно.
		У липні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до Дударківської сільської ради з заявою про надання рішення про існування у глибині житлового кварталу земельної ділянки.
		Рішеннями Дударківської сільської ради від 23 липня 2018 року №1119-23-VII відмовлено в задоволенні заяви.
		У жовтні 2018 року позивач звернулась до Дударківської сільської ради з заявою про укладення договору про встановлення постійного сервітуту.
		Рішенням Дударківської сільської ради від 08 жовтня 2018 року № 1155-24-VII ОСОБА_1 відмовлено в укладенні договору про встановлення земельного сервітуту.
		У частині другій статті 402 ЦК України передбачено, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.
		Відповідно до частини другої статті 404 ЦК України особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
		Аналіз частини другої статті 402, частини другої статті 404 ЦК України дозволяє зробити висновок, що вимога про встановлення сервітуту має пред`являтися до власника (володільця) сусідньої земельної ділянки (іншої земельної ділянки).
		Перелік повноважень сільського голови визначений в статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		За змістом пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин проводиться виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
		Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
		Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
		Розглядаючи зазначений позов, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки ОСОБА_2 , ні як сільський голова, ні як фізична особа не є власником (володільцем) земельної ділянки, відносно якої позивач просить встановити сервітут.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Висновки Верховного Суду
		Відповідно до частин першої та другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 рокузалишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                              І. О. Дундар
		 
		 
		Є. В. Краснощоков
		 
		 
		 В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...