Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/2794/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2020. Зареєстровано: 21.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2020.
Дата набрання законної сили: 16.01.2020
Номер судового провадження: 1-кс/991/3399/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016000000000882

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/2794/19
		Провадження1-кс/991/3399/19
		 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 січня 2020 року                                 м.Київ 
		 
		Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , 
		 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		детектива НАБУ ОСОБА_3 
		заявника скарги адвоката ОСОБА_4 
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2016 за № 42016000000000882 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.225, ч.5 ст.191 КК України
		 
		Суть питання
		 
		До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2016 за № 42016000000000882за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.225,ч.5ст.191КК України. 
		 
		20 листопада 2019 року відповідно до Постанови Генерального прокурора України здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні від 31.03.2018 за № 42016000000000882 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.225, ч.5 ст.191 КК України доручено Національному антикорупційному бюро України. 
		 
		Клопотання стосується арешту майна ОСОБА_5 , який було накладено попередньо ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02.08.2016 ( було частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діяв в інтересах власника майна ОСОБА_5 , клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 -задоволено повністю.) Цією ухвалою було накладено арешт на майно , яке перебуває у власності батька підозрюваної ОСОБА_8  ОСОБА_5 , а саме: будинки АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ; гаражі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_4 .
		 
		Обґрунтування клопотання 
		 
		Адвокат обґрунтовує клопотання тим, що арешт майна ґрунтувався на положеннях п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у кримінальному провадженні , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2016 за № 42016000000000882 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.225, ч.5 ст.191 КК України
		 
		Також адвокат вважає, що коли метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, то правовою підставою для накладення арешту на майно має бути можлива конфіскація майна за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадах, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. Причому, в останньому випадку, арешт накладається лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.
		 
		Адвокат також зазначила, що згідно відповідей Генеральної прокуратури України,кримінальні провадження які розслідуються слідчими підрозділами органів Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України та органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (державною фіскальною службою України), у яких ОСОБА_5 є підозрюваним, обвинуваченим, а також стосовно нього не встановлені.
		 
		Вважає, що накладення арешту на майно третіх осіб для забезпечення конфіскації майна як виду покарання чинним законодавством не передбачено. 
		 
		Арештоване майно перебуває у власності ОСОБА_5 на законних підставах та не визнано речовими доказами у справі.
		 
		Все викладене, як зазначає адвокат, свідчить про необґрунтованість накладення арешту на майно ОСОБА_5 , а відтак він має бути скасований. 
		 
		В судовому засіданні адвокат просила скасувати арешт майна та повернути його власнику 
		 
		Детектив попросив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. 
		 
		Встановлені обставини
		 
		Суд проаналізував клопотання адвоката та заслухав думку учасників судового процесу. 
		 
		Фактичні обставини вказують на те, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02.08.2016 ( було частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діяв в інтересах власника майна ОСОБА_5 , клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 задоволено повністю) було накладено арешт на майно , яке перебуває у власності батька підозрюваної ОСОБА_8  ОСОБА_5 , а саме: будинки АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ; гаражі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_4 .
		 
		Адвокатом подано клопотання про скасування вищевказаного арешту з підстав того, що до кримінального провадження від 31.03.2018 за № 42016000000000882 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.225, ч.5 ст.191 КК України ОСОБА_5 не має жодного відношення, тобто не є обвинуваченим, підозрюваним, цивільним позивачем, тощо. Накладення арешту на майно третьої особи для забезпечення конфіскації майна як виду покарання чинним законодавством не передбачено. 
		 
		Мотивація суд
		 
		Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України). 
		 
		Таким чином, при дослідженні доказів та доводів сторін, слідча суддя встановлює відсутність підстав для можливого подальшого застосування арешту, а також підстави для необґрунтованості накладеного арешту. 
		 
		Завданням кримінального провадження повинні досягатися таким чином щоб до жодної особи не було застосовано необґрунтованого процесуального примусу (ст. 2 КПК України).
		 
		Будь-яке втручання у право власності повинне бути законним, наприклад, на підставі ухвали суду. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що має бути розумне співвідношення між засобами та метою, що досягається  так званий «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи (серед інших, Рішення у справі Edwardsпроти Мальти від 24.10.2006 року, заява № 17647/04, параграф 69).
		 
		Ухвала про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які були присутні при розгляді питання про арешт майна, або із клопотанням про скасування арешту майна мають право звернутися ці ж учасники кримінального провадження, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна (пункт 12 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року).
		 
		Таким чином, перевіряються обставини, на які у клопотанні посилається адвокат.
		 
		Адвокат вважає, що арешт накладено необґрунтовано. Він вказує на те, що власник арештованого майна ОСОБА_5 не має відношення до кримінального провадження. Також, він зазначає, що арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання можливо лише у випадку, якщо це майно належить підозрюваному, обвинуваченому, засудженому. Прокурор вказує на те, що арештоване майно має тісний зв`язок з основною частиною досудового розслідування, що триває. Крім того, зазначив, що підозрювана ОСОБА_8 після вчинення злочину, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачене законом покарання за них, у тому числі конфіскацію майна, з метою її уникнення 15 та 24 червня 2015 року подарувала належне їй майно своєму батькові ОСОБА_5 
		 
		Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження , за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. 
		 
		Щодо вирішення питання про обґрунтованість арешту слід також звернутися до практики Європейського суду з прав людини та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до положень статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Також, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (стаття 41 Конституції України). 
		 
		Будь-яке втручання у право власності повинне бути законним, наприклад, на підставі ухвали суду. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тримання майна у кримінальному провадженні (арешт майна) може бути необхідним для належного здійснення правосуддя, що є законною метою в «загальних інтересах» суспільства (наприклад, Рішення у справі EastWestAllianceLimitedпроти України від 23 січня 2014 року, заява № 19336, параграф 188). Разом з тим, має бути розумне співвідношення між засобами та метою, що досягається  так званий «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи (серед інших, Рішення у справі Edwardsпроти Мальти від 24.10.2006 року, заява № 17647/04, параграф 69). Тому, навіть сам факт тривалого тримання майна у випадку якщо таке тримання є безпідставним, може бути порушенням статті 1 Протоколу 1 Конвенції. 
		 
		Слідча суддя зазначає, що арешт на майно ОСОБА_5 накладено у серпні 2016 року з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, і що протягом цього часу власник майна ОСОБА_5 не міг будь-яким чино розпоряджатися цим майном. Також, слідча суддя зазначає, що після того як було накладено арешт, минуло більше трьох років. Досудове розслідування кримінального провадження № 42016000000000882 в рамка якого було накладено арешт , здійснювалось Генеральною прокуратурою , на підставі Постанови від 20 листопада 2019 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено Національному антикорупційному бюро України. Власник арештованого майна ОСОБА_9 у вказаному кримінальному провадженні не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим. На даний час ОСОБА_5 є законним володільцем вказаного майна, іншого органами досудового розслідування не доведено.
		 
		Крім того, детективом НАБУ не надано слідчій судді доказів існування сукупності підстав вважати, що майно, на яке було накладено арешт, є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набутого злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отриманим за рахунок доходів від вчиненого злочину. Прокурор лише зазначає про наявність тісного зв`язку з основною частиною досудового розслідування. З доводів сторони обвинувачення не вбачається, що утримання такого майна, особливо з урахуванням того, що вилучення цього майна відбулося давно, є пропорційним заходом у співвідношенні до захисту права власності особи.
		 
		Таким чином, слідча суддя не вбачає законних підстави для продовження й надалі арешту майна ОСОБА_5 . 
		 
		Враховуючи вищезазначене, слідча суддя приходить до висновку про задоволення клопотання адвоката про скасування арешту майна. 
		 
		Керуючись статтями 174, 372, 376 КПК України, слідча суддя
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		 
		 
		Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_5  задовольнити. 
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02.08.2016 на нерухоме майно ОСОБА_5 , а саме:
		-житловий будинок АДРЕСА_5 ;
		-житловий будинок АДРЕСА_5 ;
		-квартира АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 267218380000);
		-квартира АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 267197980000);
		-гараж № НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 658104480000)
		-гараж № НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 658065580000).
		 
		Повний текст буде оголошено 20 січня 2020 року о 09 годині 20 хвилин в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Слідча суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...