Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13026/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2020. Зареєстровано: 21.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2020.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16.01.2020Справа №  910/13026/19
		Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
		 
		за позовом  Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"  
		до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЖІ 22"
		про   стягнення 187  785, 00 грн.
		 
		 
		Представники:
		від позивача: Хлєбніков С.Г., Сербуль О.Ю.;
		від відповідача: не з`явився
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:          
		 
		Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіджі 22» (далі-відповідач) про стягнення коштів у розмірі 250  380, 00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані    тим, що відповідачем використані у своїй господарській діяльності об`єкти авторського та суміжного права без укладення з організацією колективного управління відповідного договору.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 позовну заяву Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» - залишено без руху. Встановлено Громадській спілці «Українська ліга авторських та суміжних прав»    строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме конкретизувати зміст позовної заяви б/н від 05.09.2019 зазначивши фонограми яких саме музичних творів використані відповідачем у    приміщенні закладу «Restoklub VV22», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 22, шляхом надання суду письмових пояснень.
		02.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав»    надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження.  Підготовче засідання призначено на  07.11.2019.    
		06.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 187  785, 00 грн.
		У судовому засіданні 07.11.2019 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 05.12.2019.
		У судовому засіданні 05.12.2019 розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог,  суд визнав подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, у зв`язку з чим прийняв її до розгляду.
		За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме 187  785, 00 грн.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/13026/19 призначено на 16.01.2020.
		У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав заяву, в якій повідомив, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані після прийняття рішення у даній справі.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.
		Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання представників не направлено.
		Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.   6 ст.  242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
		Так, з метою повідомлення відповідача   про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 11.10.2019, від 07.11.2019 та від 05.12.2019 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04047, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 22, проте,  до суду повернулися конверти з ухвалами суду з відмітками: «за закінченням встановленого строку зберігання» та «відмова в отриманні».
		Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
		Пунктом 4 частини 6  статті 242 Господарського процесуального кодексу України  встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
		Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
		За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
		Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. 
		При цьому, за змістом  статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"  кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
		Частинами 1, 2  ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень»  визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1  ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду    від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.
		Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду від 11.10.2019, від 07.11.2019 та від 05.12.2019  у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.  
		Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
		У судовому засіданні 16.01.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва
		ВСТАНОВИВ:
		 
		З матеріалів справи вбачається, що Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав"  є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління «право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою» (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912),  строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019, що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління від 31.05.2019 наданого Міністерством  економічного розвитку і торгівлі України (яке перейменоване на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) супровідним листом № 2301-07/23003-07 від 03.06.2019.
		Як зазначає позивач, актами фіксації № 35/08/19 від 15.08.2019 та № 04/07/19 від 15.07.2019, складеними представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозаписом публічного виконання на відеокамеру було встановлено, що у приміщенні ресторану «Restoklub VV22», розташованому за адресою:  м. Київ, вул. Верхній Вал, 22, в якому здійснює господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЖІ 22", вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори за допомогою колонок для фонового озвучення приміщення закладу і наявної в закладі побутової аудіо техніки, а саме: «Desire» у виконанні  Robert Cristian; «Say my name» (Extended Mix) у виконанні  Sharapov feat Veselina Popova; «Mi Rumba» у виконанні  Sofi Tukker feat ZHU; «Fantasy» (Nora En Pure Remix) у виконанні  Sofi Tukker feat Nora En Pure; «Fantasy» у виконанні  Sofi Tukker; «Matadora» у виконанні  Sofi Tukker; «Good time girl» у виконанні  Sofi Tukker feat Charlie Barker; «I`m waiting» у виконанні  Stage Rockers;  «Love has got you» у виконанні  To the dance floor; «Love has got you» у виконанні  Deep; «With my life» у виконанні  Deep Cover; «Thank you» (Deep Dish Va) у виконанні  Dido; «You got to believe in something» у виконанні  Jonathan Butler; «Let me survive (feat A)» у виконанні  Fast Distance; «Highway» у виконанні  Filatov and Karas.
		Позивач звертався до відповідача з листом № 12/08/19/3 від 12.08.2019, в якому пропонував відповідачу врегулювати питання використання фонограм та зафіксованих у них виконань у закладі відповідача шляхом отримання дозволу від Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", який можна отримати підписавши з позивачем договір про використання фонограм та зафіксованих у них виконань, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 13.08.2019.
		Проте, відповідач відповіді на вказаний лист не надав, договір з позивачем не уклав.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем використані у своїй господарській діяльності об`єкти авторського та суміжного права без укладення з організацією колективного управління відповідного договору, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок зі сплати позивачу винагороди у розмірі 187  785, 00 грн.
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно з ч. 1  ст. 432 Цивільного кодексу України  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до  статті 16 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1  ст. 418 Цивільного кодексу України  право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
		Згідно з ч. 2  ст. 418 Цивільного кодексу України  право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
		Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом (ч. 3  ст. 418 Цивільного кодексу України).
		Згідно зі  ст. 421 Цивільного кодексу України  суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього  Кодексу, іншого  закону  чи договору.
		Відповідно до ч. 1  ст. 424 Цивільного кодексу України  майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Відповідно до  ст. 443 Цивільного кодексу України  використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Відповідно до п. 1 ч. 1  ст. 433 Цивільного кодексу України  об`єктами авторського права є музичні твори (з текстом або без тексту).
		До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;  інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Суд зазначає, що відповідно до п. 6  Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»  внесено відповідні зміни до  Закону України "Про авторське право і суміжні права".
		Водночас, відповідно до    п. 1  Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»  цей  Закон  набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 1 липня 2019 року.
		Так,  Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» набрав чинності з 22.07.2018, тож, враховуючи, що правовідносини між учасниками даного спору виникли після 22.07.2018, суд застосовує при вирішенні спору норми   Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».
		Відповідно до ч. 1 ст. 1  Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», організація колективного управління - громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав.
		Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.
		Користувач - будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до  Закону України  "Про авторське право і суміжні права" вимагають отримання згоди від суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам.
		Відповідно до ч. 1 ст. 12  Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції, зокрема укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління; здійснюють інші функції, визначені цим Законом та статутом.
		Згідно ч. 4 ст. 12  Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов`язкове колективне управління.
		Частиною 5 ст. 12  Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» визначено, що  розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.
		Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.
		Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах: 1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; 2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції; 3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою; 4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції.
		Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.
		За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління. У випадку існування зазначеного конфлікту інтересів, Комісія визначає за критеріями та в порядку, визначеними  частинами 4-10  статті 15 цього закону, додаткову акредитовану організацію для цієї сфери з-поміж організацій, які здійснюють діяльність переважно в інтересах відповідної іншої категорії правовласників. Юридично-правовий статус додаткової акредитованої організації означає, що ця організація не має права самостійно здійснювати збір доходу від прав з користувачів у відповідній сфері, але водночас має повноваження вимагати та отримати з акредитованої організації частку доходу від прав в цій сфері, яка належить категорії правовласників, в інтересах яких діє додаткова акредитована організація, для подальшого розподілу та виплати такої частки правовласникам цієї категорії. Правовласники відповідної категорії мають право відкликати свої права з додаткової акредитованої організації відповідно до розширеного колективного управління.
		Одна організація колективного управління може бути акредитована на здійснення розширеного колективного управління у декількох сферах щодо декількох категорій правовласників, за умови відсутності конфлікту інтересів між різними категоріями правовласників.
		Статтею 17  Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» встановлено, що установа є держателем та адміністратором і забезпечує ведення Реєстру організацій колективного управління, до якого постійно забезпечується вільний доступ. Технічне забезпечення функціонування реєстру здійснює Установа. На вимогу заявника Установа безоплатно надає витяг з Реєстру організацій колективного управління протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної заяви.
		З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.05.2019 № 912 «Про акредитацію організації колективного управління» акредитовано організацію колективного управління Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав"   у сфері розширеного колективного управління - право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, строком на три роки.
		Отже, Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав"  є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління «право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою» (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912),  строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019, що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління від 31.05.2019 наданого Міністерством  економічного розвитку і торгівлі України (яке перейменоване на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) супровідним листом № 2301-07/23003-07 від 03.06.2019.
		Відповідно до  ст. 441 Цивільного кодексу України  використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.
		Статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено що  публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях.
		Цією ж статтею встановлено що Публічне сповіщення   (доведення   до  загального  відома)  - передача за згодою суб`єктів авторського права  і  (або)  суміжних прав  в  ефір  за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів  тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача  на  віддаль  за  допомогою  проводів або будь-якого виду наземного  чи  підземного  (підводного)  кабелю   (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень,  їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій  мовлення  тощо,  коли  зазначена  передача  може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких  від  місця  передачі  є  такою,  що  без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті
		Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
		Як встановлено судом вище, на підтвердження факту використання відповідачем творів «Desire» у виконанні  Robert Cristian; «Say my name» (Extended Mix) у виконанні  Sharapov feat Veselina Popova; «Mi Rumba» у виконанні  Sofi Tukker feat ZHU; «Fantasy» (Nora En Pure Remix) у виконанні  Sofi Tukker feat Nora En Pure; «Fantasy» у виконанні  Sofi Tukker; «Matadora» у виконанні  Sofi Tukker; «Good time girl» у виконанні  Sofi Tukker feat Charlie Barker; «I`m waiting» у виконанні  Stage Rockers;  «Love has got you» у виконанні  To the dance floor; «Love has got you» у виконанні  Deep; «With my life» у виконанні  Deep Cover; «Thank you» (Deep Dish Va) у виконанні  Dido; «You got to believe in something» у виконанні  Jonathan Butler; «Let me survive (feat A)» у виконанні  Fast Distance; «Highway» у виконанні  Filatov and Karas у приміщенні ресторану  «Restoklub VV22», розташованому за адресою:  м. Київ, вул. Верхній Вал, 22, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІДЖІ 22", позивачем надано відеозапис публічного виконання, акти фіксації № 35/08/19 від 15.08.2019 та № 04/07/19 від 15.07.2019, оформлені у приміщенні ресторану  «Restoklub VV22», а також фіскальними чеками від 15.07.2019 та від 15.08.2019 виданими ТОВ "ФІДЖІ 22". 
		У судовому засіданні 16.01.2020 судом здійснено дослідження наданих доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем суміжних прав на публічне виконання, з приводу чого судом встановлено наступне. 
		З проведеного відеозапису достовірно вбачається, що такий запис проводився у приміщенні ресторану  «Restoklub VV22», розташованому за адресою:  м. Київ, вул. Верхній Вал, 22,  в якому зафіксовано звучання музичних творів під назвою «Desire» у виконанні  Robert Cristian; «Say my name» (Extended Mix) у виконанні  Sharapov feat Veselina Popova; «Mi Rumba» у виконанні  Sofi Tukker feat ZHU; «Fantasy» (Nora En Pure Remix) у виконанні  Sofi Tukker feat Nora En Pure; «Fantasy» у виконанні  Sofi Tukker; «Matadora» у виконанні  Sofi Tukker; «Good time girl» у виконанні  Sofi Tukker feat Charlie Barker; «I`m waiting» у виконанні  Stage Rockers;  «Love has got you» у виконанні  To the dance floor; «Love has got you» у виконанні  Deep; «With my life» у виконанні  Deep Cover; «Thank you» (Deep Dish Va) у виконанні  Dido; «You got to believe in something» у виконанні  Jonathan Butler; «Let me survive (feat A)» у виконанні  Fast Distance; «Highway» у виконанні  Filatov and Karas.
		Суд зазначає, що особа, яка має намір використати об`єкти суміжних прав, повинна до початку такого використання укласти відповідний договір з особою, яка має виключне право дозволяти використання визначеного об`єкта суміжного права.
		Проте, доказів укладення відповідачем відповідного договору суду не надано.
		Отже, з матеріалів справи вбачається відсутність у відповідача дозволу правовласника на здійснення використання (публічного виконання) спірних музичних творів, відповідні належні докази відповідачем не вказані та до матеріалів справи не долучені.
		Таким чином, судом за наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності встановлено факт неправомірного використання відповідачем у власній господарській діяльності спірних музичних творів шляхом здійснення публічного виконання без дозволу правовласника.
		Відповідно до  ст. 431 Цивільного кодексу України  порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим  законом  чи договором. 
		Також суд зазначає, що Організація має право провести відеофіксацію, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань», за яким, суб`єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
		Таким чином, Організація наділена правом фіксувати факти комерційного використання музичних творів способом публічного виконання/публічного сповіщення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», організації колективного управління повинні будувати відносини з користувачами на засадах неупередженості, справедливості, обґрунтованості тарифів, вільного доступу до інформації. Умови надання дозволів на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав повинні базуватися на об`єктивних і недискримінаційних критеріях. Збирання організаціями колективного управління винагороди з користувачів здійснюється згідно із сферою, за якою організація зареєстрована і (або) акредитована та внесена до Реєстру організацій колективного управління.
		Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та  Законом України  "Про авторське право і суміжні права", укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Процедура оскарження у судовому порядку тимчасових тарифів чи затверджених тарифів, опублікованих Установою, не може бути підставою для ухиляння користувачів від укладення договору. У разі якщо договір між користувачем та організацією колективного управління укладено на основі тимчасового тарифу, він має бути переукладений (шляхом підписання нового договору або укладення сторонами додаткової угоди) після оприлюднення Установою затвердженого тарифу.
		У разі укладення користувачем договору з акредитованою організацією колективного управління та виконання ним передбачених таким договором зобов`язань користувач звільняється від будь-яких інших претензій щодо даної категорії прав, виду об`єкта авторського права і (або) суміжних прав і способу його використання згідно зі сферою акредитації організації колективного управління, з якою він уклав договір, крім тих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, щодо яких на загальнодоступному веб-сайті даної організації колективного управління зазначено, що вони не охоплюються договором. У разі надходження таких претензій вони вирішуються організаціями колективного управління.
		Суд зазначає, що  Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" затверджені Тарифи щодо сфери «право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою», які також розміщені на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України http://me.gov.ua/, 
		Так, відповідно до п. 3 Тарифів, при використанні особою у своїй господарській діяльності фонограм та/або виконань без дозволу (без договору з акредитованою організацією колективного управління) застосовуються наступні тарифи для їх подальшого закріплення у договорі із акредитованою організацією колективного управління щодо періоду в якому такою організацією було зафіксоване зазначене порушення. 
		Тариф за використання однієї фонограми та/або одного виконання без дозволу (без укладення договору з акредитованою організацією колективного управління) складає: 10 (десять) мінімальних місячних заробітних плат в розмірі передбаченому законом на початок календарного року в якому сталось бездозвільне (бездоговірне) використання.
		Судом встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з січня 2019 року становить 4 173, 00 грн. (відповідно до  ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік").
		Водночас, суд зазначає, що відповідно до пункту 3  розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим  Законом  не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
		Так, виплата згаданої винагороди підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі  Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим  Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначені винагороди, пов`язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
		Відповідно до  ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік"    у 2019 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1  921, 00 гривні.
		Отже, при визначенні розміру відповідної винагороди слід виходити з приписів пункту 3  розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1 921,00 грн.
		Як вбачається з позовної заяви,  Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав"  заявлено до стягнення з відповідача 187  785, 00 грн. винагороди (виходячи з розрахунку 45 мінімальних заробітних плат).
		Таким чином, судом встановлено, що позивачем під час визначення суми винагороди застосовано невірну розрахункову величину, а саме мінімальну заробітну плату замість прожиткового мінімуму працездатних осіб. За розрахунком суду згідно тарифів позивача за використання однієї фонограми без дозволу (без укладення договору з акредитованою організацією колективного управління) сплачується 10 (десять) мінімальних місячних заробітних плат в розмірі передбаченому законом на початок календарного року в якому сталось бездозвільне (бездоговірне) використання, що розраховується за наступною формулою: 1921, 00 грн (прожитковий мінімум)*10*15 (фонограм).
		У той же час, враховуючи що в результаті зменшення позовних вимог їх розмір не перевищує суму за розрахунком суду, враховуючи факт неправомірного (бездоговірного) використання музичних творів, вимоги позивача про зобов`язання відповідача сплатити винагороду за використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань) підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі 187  785, 00 грн. 
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України,   належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Тож, позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"  підлягають задоволенню.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
		Крім того, суд відзначає, що при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було  сплачено судовий збір в сумі 3755, 70 грн., однак враховуючи зменшення розміру позовних вимог, судовий збір у розмірі 938, 92 грн. підлягає поверненню позивачу.
		Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
		Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється. 
		При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
		Керуючись   статтями 74, 76-80, 129, 236-242  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" задовольнити. 
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЖІ 22"  (вул. Верхній Вал буд. 22, м. Київ, 04047, ідентифікаційний код - 42392618) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"  (вул.Є.Сверстюка 23,оф. 1016, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код - 42502769) 187  785 (сто вісімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн 00 коп - винагороди та 2  816 (дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн 78 коп. - судового збору
		3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Згідно з пунктом  17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		Повний текст рішення складено: 21.01.2020.
		 
		 
		           Суддя                                                                                 Щербаков С.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...