Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 572/3422/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2020. Зареєстровано: 22.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2020.
Дата набрання законної сили: 20.02.2020
Номер судового провадження: 1-кп/572/72/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018180200000888

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 572/3422/18 
		 
		В И Р О К
		   І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 січня 2020 року Сарненський районний суд Рівненської області 
		в складі
		 головуючого судді - ОСОБА_1 
		 при секретарі - ОСОБА_2 
		 за участю сторін кримінального провадження :
		 прокурора - ОСОБА_3 
		 захисника - ОСОБА_4 
		 обвинуваченого - ОСОБА_5 -о.
		 потерпілого - ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни кримінальне провадження № 1-кп/399/18 (12018180200000888) про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сумгаїт Азербайджанської Республіки, жителя АДРЕСА_1 , азербайджанця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, пенсіонера, непрацюючого, раніше не судимого,-
		 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
		 
		 В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_5 23 серпня 2018 року близько 23 години, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 , під час суперечки із ОСОБА_6 , яка виникла на грунті раптово виникших неприязних відносин  через відмову останнього оплатити надані обвинуваченим послуги таксі, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наздогнав потерпілого та знаходячись позаду, наніс йому один удар ножем в область середньо-пахвинної лінії зліва, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді різаної рани по середньоаксилярній лінії (середньо-пахвинній) лінії на рівні лівого соска, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. В подальшому, коли ОСОБА_6 обернувся до ОСОБА_8 , останній наніс йому один удар ножем в область черевної стінки зліва, спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани передньої черевної стінки зліва (топографічно : по середньо-ключичній лінії, на відстані 3 см. нижче та на 4 см. лівіше пупка), раневий канал від якої проходив через шкіру, підшкірно-жирову клітківку, проникав у черевну порожнину з ушкодженням брижі та ділянки тонкої кишки  по ходу раневого каналу, з ускладенням цього ушкодження  внутрішньо-черевною кровотечею, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння.
		Таким чином, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України  умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. 
		Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав частково. По суті обвинувачений пояснив, що дійсно 23 серпня 2018 року він надавав послуги автомобілем «Таксі». Після 21 години він отримав виклик до магазину «Оберіг», звідки забрав потерпілого ОСОБА_6 , який в авто заснув. Біля помешкання потерпілого він вийшов і попрямував до магазину, не розрахувавшись за послуги таксі. Обвинувачений показав, що став на автомобілі переслідувати потерпілого  з метою з`ясувати, де останній проживає, щоб в подальшому повернутись за розрахунком. ОСОБА_5 -о. не заперечує, що коли потерпілий підійшов до свого будинку, він вийшов із автомобіля, підійшов до останнього, взявши його за руку почав вимагати розрахунок, однак, останній з силою вирвав руку та наніс обвинуваченому удар в обличчя, від якого той впав. Після чого потерпілий продовжував наносити обвинуваченому удари в область голови. ОСОБА_5 -о. показав, що він вважав, що потерпілий може заподіяти йому смерть, через що намагався наблизитись до автомобіля, де у нього зберігався ніж. В один із моментів йому вдалось дістатись дверцят та взяти ніж, що там зберігався. В подальшому обвинувачений наніс удар потерпілому, однак, не міг пояснити  куди саме, з його слів він лише відчув, що дійсно удар дістався саме у потерпілого. Обвинувачений пояснив, що під час того, як потерпілий наносив йому удари, він кликав на допомогу.
		Зі слів обвинуваченого  він змушений був захищатись від дій потерпілого, в зв`язку із чим взяв ніж, який був поблизу. Обвинувачений заперечує, що мав на меті умисно заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, а наніс удари виключно з метою самозахисту, визнаючи, що перевищив межі самозахисту.
		Із протоколу огляду місця події, а саме : ділянки вулиці Мічуріна, розташованої поблизу будинку №8 м.Сарни Рівненської області, встановлено, що на лівій смузі руху проїзної частини навпроти вказаного будинку знаходиться автомобіль марки «ВАЗ 21099» р.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, який спрямований в напрямку вулиці Широкої паралельно до краю тротуару. Вказаний автомобіль обладнаний фішкою «Таксі». На момент огляду на тротуарі поряд із лівим заднім колесом виявлено плями речовини бурого кольору, схожої на кров. Аналогічні плями виявлено біля вхідних дверей зі сторони водія та безпосередньо на автомобілі. Крім цього, в ході огляду місця події в дверцятах зазначеного автомобіля зі сторони водія, виявлено чохол чорного кольору, в якому знаходиться ніж з дерев`яним руків`ям довжиною 9,5 см. та лезом довжиною 14 см., на якому наявні незначні розмиви речовини бурого кольору, схожої на кров (а.к.п.10-13).
		В ході огляду речей потерпілого ОСОБА_6 встановлено, що останній був одягнутий у футболку білого кольору із поперечними полосами синього кольору, яка на момент огляду в лівій частині просякнута речовиною бурого кольору, схожою на кров. Вказана футболка в передній частині містить пошкодження у виді розрізу тканини розміром приблизно 3 см., яке знаходиться на відстані 15 см. від нижнього шва. Аналогічне пошкодження тканини розміром 2 см. виявлено також на задній стороні футболки під лівим рукавом, яке розташоване на відстані біля 4 см. від лівого бокового шва (а.к.п.20-21).
		Оглянута під час досудового слідства сорочка обвинуваченого світло-сірого кольору на момент огляду містить в передній частині сліди речовини бурого кольору у виді крапель. На задній частині сорочки  зі спини, містяться забруднення грунту у виді потертостей (а.к.п.17).
		В ході проведення судово-медичної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_6 встановлено, що останній знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КЗ «Сарненської ЦРЛ» з 23 серпня 2018 року з діагнозом : «Проникаюче ножове поранення черевної порожнини. Наскрізне поранення брижі тонкого кишківника з гематомою. Наскрізні поранення тонкої кишки в 2-х ділянках. Кровотеча в черевну порожнину середнього ступеня важкості. Непроникаюче ножове поранення грудної клітки зліва. Гематома брижі тонкого кишечника». У потерпілого були виявлені тілесні ушкодження у вигляді : 1.1.різаної рани по середньоаксилярній (середньо-пахвинній) лінії зліва на рівні лівого соска; 1.2.колото-різаної рани передньої черевної стінки зліва (топографічно : по середньо-ключичній лінії, на відстані 3 см. нижче та на 4 см. лівіше пупка), раневий канал від якої проходив через шкіру, підшкірно-жирову клітківку, проникав у черевну порожнину з ушкодженням брижі та ділянки тонкої кишки  по ходу раневого каналу, з ускладненням - внутрішньо-черевною кровотечею. Раневий канал від описаної нашкірної рани мав приблизний напрямок : спереду  дозаду, дещо знизу  доверху, зліва  направо. Ушкодження, зазначене в п.1.2. виникло внаслідок однієї травматичної дії будь-яким колюче-ріжучим предметом (із обмеженою та загостреною контактуючою поверхнею, можливо  типу леза ножа) і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент його заподіяння. Під час отримання вказаного ушкодження потерпілий міг знаходитися у вертикальному (близько до такого) положенні тіла (з можливим «нахилом» тулубу допереду, тощо), ймовірніше всього, в момент отримання цього ушкодження потерпілий був обернений передньою поверхнею тіла до руки іншої особи (нападавшого), озброєної будь-яким колюче-ріжучим предметом (типу леза ножа).
		Ушкодження, описане в п.1.1. виникло внаслідок однієї травматичної дії будь-яким колюче-ріжучим предметом (із обмеженою та загостреною контактуючою поверхнею, можливо  типу леза ножа). Це ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. При цьому, під час отримання вказаного тілесного ушкодження потерпілий міг знаходитися як у вертикальному, так і в горизонтальному (близько до такого) положенні тіла і міг бути обернути будь-якою поверхнею тіла до руки іншої особи (нападавшого), озброєної будь-яким колюче-ріжучим предметом (типу леза ножа тощо). Термін заподіяння таких ушкоджень може відповідати на 23 серпня 2018 року.
		Вказані обставини доводяться висновком судово-медичної експертизи №190 від 30 серпня 2018 року (а.к.п.76-80). 
		Відповідно до висновку експерта судової імунологічної експертизи №2.2-143/18 від 12 вересня 2018 року  кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютеніном анти-В системи АВ0 (а.к.п.92-94).
		Кров обвинуваченого ОСОБА_5 -о., відповідно до висновку експерта судової імунологічної експертизи №2.2-144/18 від 13 вересня 2018 року  відноситься до групи 0(І) з ізогемаглютеніном анти-А та анти-В системи АВ0 (а.к.п.102-104).
		Висновки експерта проведених у даному кримінальному провадженні судових імунологічних експертиз №2.2-147/18 від 28 вересня 2018 року, №2.2-146/18 від 27 вересня 2018 року та №2.2-145/18 від 26 вересня 2018 року доводять, що на належній потерпілому футболці та на належній обвинуваченому сорочці, як і на вилученому в автомобілі обвинуваченого під час огляду місця події ножі - виявлено кров, яка належить людині. У цій крові виявлено антиген А та ізогемаглютенін анти-В, що може походити за рахунок крові особи з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютеніном анти-В системи АВ0. Виявлена кров може походити від потерпілого ОСОБА_9 . Походження крові від ОСОБА_5 -о. виключається (а.к.п.111-114, 122-125, 133-136).
		Під час судового провадження стороною обвинувачення надано для дослідження речовий доказ  ніж, в ході дослідження якого обвинувачений підтвердив, що саме цим ножем він заподіяв тілесні ушкодження потерпілому.
		Таким чином, наведені вище докази беззаперечно доводять факт заподіяння обвинуваченим потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні в момент їх заподіяння, у час, місці, вказаних в обвинувальному акті.
		Однак, обвинувачений зазначає, що діяв в межах необхідної оборони, так як потерпілий завдавав йому тілесні ушкодження, внаслідок чого обвинувачений і був змушений захищатись і як наслідок заподіяв потерпілому вказані в обвинуваченні удари ножем.
		В ході проведеного із потерпілим ОСОБА_6 слідчого експерименту останній повідомив, що вказана подія відбулась неподалік будинку №8 по вул.Мічуріна, де він проживає. Перед цим він дійсно замовив автомобіль таксі, так як перебував біля магазину «Оберіг». Після того, як потерпілий на автомобілі таксі прибув до вул.Мічуріна, він виявив відсутність грошових коштів та мав намір їх взяти дома, щоб розрахуватись. Потерпілий на місці продемонстрував місце знаходження автомобіля та своє місце знаходження на момент отримання тілесних ушкоджень. Так, ОСОБА_6 вказав, що під час того, як він перебував поряд із каліткою, що веде в його будинковолодіння та шукав ключі, він відчув удар в області лівої руки та пекучий біль, після чого одразу обернувся обличчям до нападника  водія таксі, який наніс йому ще один удар в область живота. Після цього потерпілий вказав, що почав відштовхувати ОСОБА_5 -о. від себе та наніс йому кілька ударів в область голови, після чого почав звати на допомогу і втратив свідомість (а.к.п.152-154).
		Аналогічні покази потерпілий дав під час судового провадження, однак, в ході судового провадження потерпілий зазначав, що після того, як він завдав обвинуваченому кілька ударів з метою захисту, він впав на тротуар метрів за 10-12 від калітки.
		Однак, під час слідчого експерименту він не вказував про те, що він або обвинувачений падали на землю. 
		Крім цього, покази потерпілого суперечать даним, отриманим під час огляду місця події, під час якого сліди крові потерпілого були виявлені безпосередньо поблизу автомобіля таксі, в той час, як потерпілий зазначав, що удари ножем він отримав на значній відстані від цього автомобіля  поблизу входу у будинковолодіння,в якому проживає.
		Покази потерпілого в цій частині спростовуються протоколом огляду одягу обвинуваченого, при дослідженні якого встановлено, що на задній частині сорочки  зі спини, містяться забруднення грунту у виді потертостей (а.к.п.17).
		Із висновку експерта №186 від 30 серпня 2018 року встановлено, що в ході проведеної відносно обвинуваченого ОСОБА_5 -о. судово-медичної експертизи у останнього були виявлені тілесні ушкодження у вигляді 1.1.синця лівої навколо орбітальної ділянки; 1.2. синця лівої вушно-завушної ділянки; 1.3.забою м`яких тканин та садна верхньої губи; 1.4. синця ділянки кута нижньої щелепи зліва, які (в сукупності і окремо) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вкаазні ушкодження виникли внаслідок не менше, як чотирьох травматичних (за механізмом дії : ударним  синці, скользіння - садно) дій тупим, тупим твердим предметом (предметами) із обмеженою контактуючою поверхнею. Термін заподіяння таких ушкоджень (судячи з кольору синців та стану покриття покривної поверхні садна)  може відповідати 23 серпня 2018 року, що не суперечить даті травмування, на яку вказує потерпілий (а.к.п.68-70).
		Вказаний доказ підтверджує наявність у обвинуваченого певних тілесних ушкоджень, які виникли у нього в ході конфлікту із потерпілим.
		Так, потерпілий зазначає, що він дійсно завдавав удари обвинуваченому після того, як отримав від нього удар ножем.
		Свідок ОСОБА_10 в суді показала, що працює продавцем у магазині «2000».У вечір дня, коли відбувались вказані події потерпілий дійсно заходив до магазину, що мало місце приблизно о 21 год., перебуваючи при цьому у стані сп`яніння. Свідок показала, що ОСОБА_6 мав на меті придбати воду, однак, не мав коштів, щоб розрахуватись.
		Із показів свідка ОСОБА_11 судом встановлено, що він із своєю сім`єю (дітьми, дружиною, її батьками) біля 22 год. повертались додому по вул.Мічуріна та почули крики про допомогу. Свідок показав, що кричав саме обвинувачений, в той час як криків про допомогу потерпілого він не чув, хоча, якби він просив про допомогу, свідок би мав це чути. Коли останній підбіг до місця події  обвинувачений був на землі в лежачому положенні, в той час як потерпілий завдавав йому удари. Після того, як свідок розвів учасників конфлікту, потерпілий показав йому тілесні ушкодження у виді порізів.
		Аналогічні покази суду дав свідок ОСОБА_12 ..
		Свідок ОСОБА_13 , крім цього, підтвердила, що після того, як вони почули крики обвинуваченого про допомогу, її чоловік побіг вперед  на ці крики. Безпосередньо свідок конфлікту і бійки не бачила, лише дізналась від учасників конфлікту, що непорозуміння вийшло через відмову потерпілого сплатити послуги таксі. Свідок підтвердила, що у потерпілого були наявні тілесні ушкодження у виді порізів.
		Допитана судом свідок ОСОБА_14 в суді показала, що є дружиною потерпілого. У день, вказаний в обвинувальному акті вона очікувала чоловіка з роботи. Біля 21 години вона почула крик чоловіка та вибігла на вулицю. Чоловік був за каліткою і мав тілесні ушкодження у виді порізів, від яких втрачав свідомість, практично впавши дружині на руки. Зі слів сторонніх осіб, що перебували поблизу будинку, вона дізналась, що чоловіку завдав тілесні ушкодження обвинувачений.
		Судом не приймаються до уваги покази свідка в тій частині, що на допомогу звав саме її чоловік, оскільки зі слів інших свідків  вони чули крики про допомогу обвинуваченого. Крім цього, свідок ОСОБА_14 , відповідно до показів інших допитаних судом свідків, вийшла з двору вже після того, як ними була викликана швидка допомога, тобто, значно пізніше в часі, аніж відбувався конфлікт, що є нелогічним за тієї умови, що вона чула крики про допомогу свого чоловіка, однак, не вжила жодних заходів для цього.
		Однак, згідно із ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. З урахуванням ст.36 КК України  при вирішенні питання наявності в діях обвинуваченого необхідної оборони слід встановити наявність реальної загрози заподіяння йому потерпілим певної шкоди.
		Обвинувачений посилався на ті обставини, що в ситуації, що склалась, він діяв із перевищенням меж необхідної оборони, оскільки був змушений захищатися від нападу потерпілого, який перед цим бив його лежачого в голову.
		Вказані обставини спростовані показами свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , які пояснили, що дійсно були під час того, як потерпілий бив лежачого обвинуваченого, однак, на той момент тілесні ушкодження потерпілому вже були завдані. Таким чином, заподіяння тілесних ушкоджень обвинуваченим потерпілому передувало нанесенню останнім тілесних ушкоджень обвинуваченому, що виключає самозахист останнього. 
		Крім цього, слід врахувати,що з висновку експерта №236/190 від 23 жовтня 2018 року додаткової судово-медичної експертизи, проведеної відносно ОСОБА_6 встановлено, що у останнього дійсно мали місце тілесні ушкодження, визначені висновком судово-медичної експертизи №190 від 30 серпня 2018 року. Експерт зазначає, що виникнення описаних ушкоджень не характерне за умов падіння тіла людини з висоти власного зросту з подальшим контактуванням тіла людини з твердим, гострим (іншим) предметом. Крім цього, в даному випадку у потерпілого ОСОБА_6 мали місце два ушкодження в різних анатомічних ділянках, які були спричинені колюче-ріжучим предметом тому одномоментна дія колюче-ріжучим предметом (за умов суб`єктивного ствердження підозрюваного «напоровся на ніж») не має судово-медичного змісту. Також, судячи з клінічного описання тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілого, можна вважати, що його покази в частині заподіяння та механізму вищезазначених тілесних ушкоджень будь-яким колюче-ріжучим предметом не суперечать судово-медичним даним (а.к.п.163-166).
		Враховуючи наведені вище докази, суд вважає встановленим, що між потерпілим та обвинуваченим відбувся конфлікт на грунті відмови потерпілого сплачувати послуги таксі, в ході якого обвинуваченим були завдані потерпілому два удари ножем. Однак, вказаний конфлікт відбувався безпосередньо поблизу автомобіля таксі, де ОСОБА_6 і були завдані відповідні вказані тілесні ушкодження. Вказані докази спростовують позицію сторони захисту стосовно того, що удари ножем обвинуваченим було завдано потерпілому в умовах необхідної оборони із перевищенням її меж, оскільки дослідженими доказами не підтверджено факт наявності з боку потерпілого реальної загрози або створення реальної загрози заподіяння потерпілим шкоди обвинуваченому до того, як останнім були завдані удари, в зв`язку з чим суд вважає доведеною винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину при викладених у вироку обставинах. 
		Таким чином, кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України знайшла підтвердження в ході судового провадження.
		Із висновку №211/18 від 26 вересня 2018 року амбулаторної судово-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_5 -о. яким-небудь психічним захворюванням не страждає, в момент скоєння інкримінованого йому злочину в тимчасово хворобливому стані не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 -о. застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.к.п.144-146). 
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
		По місцю проживання Сарненською міською радою обвинувачений характеризується як особа, на яку скарг до адміністративної комісії міськвиконкому не надходило, участі в громадському житті мста не приймає.
		Згідно із наданою суду досудовою доповіддю  Сарненський РВ філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області вважає, що ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки останнього для суспільства також визначено як середній, через що орган пробації, приймаючи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, історію правопорушень, а також визначений рівень ймовірності вчинення повторного правопорушення, вважає, що виправлення останнього без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
		Обставиною, яка, на думку суду, має бути врахована, відповідно до ст.66 КК України, як така, що пом`якшує покарання обвинуваченого є добровільне відшкодування завданого матеріального збитку.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 -о. відповідно до ст.67 КК України, як в ході досудового, так і в ході судового провадження не встановлено. 
		Суд, враховуючи сукупність наведених обставин справи, тяжкість вчиненого злочину, вважає, що слід призначити покарання ОСОБА_5 -о. в межах санкції частини статті, за якою останнього притягнуто до відповідальності, обравши його у виді позбавлення волі. Однак, з огляду на дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також з урахуванням висновку органу пробації, з огляду на позицію потерпілого, який не наполягає на призначенні обвинуваченому суворої мірі покарання  із звільненням від призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, що буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів.
		Крім цього, потерпілим ОСОБА_6 заявлено в межах даного кримінального провадження цивільний позов до ОСОБА_5 -о. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.
		Так, відповідно до поданої позовної заяви потерпілий просить стягнути з обвинуваченого 14 054 грн. 75 коп. матеріальної та 70 000 грн. моральної шкоди.
		В обґрунтування заявлених вимог потерпілий зазначав, що він внаслідок отриманих ушкоджень перебував на лікуванні, в зв`язку із чим поніс матеріальні витрати. Крім цього, потерпілий зазначає, що тривалий час перебував на лікуванні, внаслідок чого тривалий час потребував сторонньої допомоги. Також потерпілий в обґрунтування заявлених вимог посилається на ті обставини, що через отримані травми були порушені його життєві плани, він і досі відчуває негативні наслідки отриманих тілесних ушкоджень, так як він є обмеженим у фізичній активності, відчуває фізичний біль. Таким чином, вказані події заподіяли потерпілому моральну шкоду, які він оцінює у 70 000 грн.
		Під час судового провадження потерпілий підтримав заявлені вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, в частині стягнення матеріальної шкоди  відмовився, в зв`язку із добровільною сплатою обвинуваченим суми, вказаній у позовній заяві.
		Відповідно до ч.1, ч.2 ст.23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає : у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Згідно із ч.3 ст.23 ЦК України - розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		 В ході судового провадження судом встановлено, що потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок протиправних дій обвинуваченого.
		Судом враховується, що потерпілий внаслідок отриманих травм, проходив курс лікування, переніс оперативне втручання, на даний час стан здоров`я останнього повністю не відновився. Таким чином, діями обвинуваченого потерпілому дійсно було завдано тілесних ушкоджень, які призвели до фізичного болю, потреб у тривалому лікуванні, що завдало останньому певних душевних хвилювань.
		Однак, враховуючи поведінку самого потерпілого, який фактично спровокував конфлікт, а також враховуючи ті обставини, що до визначеної ним суми моральної шкоди потерпілим включено вартість санаторно-курортного лікування, що не може бути віднесено до відшкодування моральної шкоди  розмір такого відшкодування слід зменшити.
		На підставі ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		 Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,-
		 
		 З А С У Д И В :
		 
		 
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, призначивши покарання у виді п`яти років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7  від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на два роки, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язків : повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. 
		Цивільний позов ОСОБА_6 задоволити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 20 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
		 
		Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі ст.124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 9056 грн. 28 коп.
		Речові докази : сорочу світло-сірого кольору, належну ОСОБА_5 -о., яка знаходиться у Сарненському ВП ГУНП в Рівненській області  повернути обвинуваченому, належну ОСОБА_6 футболку білого кольору із полосами синього кольору, яка знаходиться у Сарненському ВП ГУНП в Рівненській області  повернути потерпілому, належний обвинуваченому ніж в чохлі, який знаходяться у Сарненському ВП ГУНП в Рівненській області  знищити.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження можуть отримати копію вироку в суді.
		 
		                       
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...