Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/19045/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2020. Зареєстровано: 22.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2020.

Номер судового провадження: 1-кс/752/599/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013110000001043

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 752/19045/17 
		провадження №: 1-кс/752/599/20 
		 
		У Х В А Л А
		про скасування арешту
		17.01.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ», у кримінальному провадженні №12013110000001043, відомості щодо якого 17.10.2013 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України, про скасування арешту, -
		ВСТАНОВИВ:
		В провадженняслідчого суддінадійшло вказанеклопотання,в якомупредставник проситьскасувати арештоб`єктів нерухомогомайна Товаристваз обмеженоювідповідальністю «КОМПАНІЯЗ УПРАВЛІННЯАКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІПРОЕКТИ»,розташованих заадресою:м.Київ,пров.Балтийський,буд.20,накладений ухвалоюслідчого суддіГолосіївського районногосуду м.Києва від20.04.2018у справі№ 752/19045/17(провадження№1-кс/752/3270/18) та зобов`язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, повернути в управління ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» об`єкти нерухомого майна Товариства, а саме: нежитлових будівель літ. А, Б, З, І, Л, М, Р, загальною площею 21980,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446496080000, розташованих за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; нежитлової будівлі офісно-торгівельного центру літ. Т, загальною площею 12429,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446477380000, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; нежитлової торгівельно-виробнича будівлі літ. У, загальною площею 1964,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446445080000, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; будівлі виробничої майстерні літ. К, загальною площею 67,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446332280000, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20.
		В обґрунтування свого клопотання представник зазначив, що арешт майна у вказаному кримінальному провадженні накладено незаконно та необґрунтовано, а ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від 20.04.2018 про накладення арешту, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону щодо порядку, підстав, завдання, мети, критерії та обставини, що враховуються під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження  арешту майна. 
		Згідно вказаної ухвали слідчого судді від 20.04.2018, арешт накладався з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та забезпечення спеціальної конфіскації.
		Однак, у даному кримінальному провадженні згідно наявної інформації з Витягу з кримінального провадження розслідуються кримінальні правопорушення, вчинені в період 2007  2012 років та які стосуються заволодіння кредитними грошовими коштами АТ «УкрСиббанк». Разом з тим, нерухоме майно за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, буд. 20, не є та не може бути предметом даного кримінального правопорушення, власником якого є добросовісний набувач - ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ», що підтверджується наявним договором купівлі-продажу нерухомого майна від 23.02.2017 та документами щодо оплати за договором, оскільки на момент набуття права власності, вказане майно не було та не є предметом іпотеки згідно укладених 03.05.2007 підприємствами Корпорації «АІС» договорів кредитування із АТ «УкрСиббанк», не було арештовано та не мало будь-яких обтяжень, а тому не було та не могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, в тому числі не є предметом та об`єктом кримінально протиправних дій, а також не є іншою річчю, набутою кримінально протиправним шляхом або отриманою юридичною особою внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення, а тому не було, не є та не може бути речовим доказом у даному кримінальному провадженні. При цьому, це підтверджується постановами Верховного Суду у справах № 910/19005/17 та № 910/1026/15-г, згідно яких встановлено, що вказане нерухоме майно, ніколи не належало Корпорації «АІС» (Корпорації «Співдружність КОМП»), та у витребуванні майна з володіння ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» відмовлено, як і відмовлено у визнані недійсними угоди № 1 від 23.01.2009 та додаткової угоди, відповідно до яких у договорі про спільну діяльність від 01.04.2004, укладеному між Корпорацією «Автоінвестстрой» та ВАТ «Плодоовоч», замінено сторону з Корпорації «Автоінвестстрой» (правонаступником якої є Корпорація «АІС») на ПП «Імпульс-В».
		Крім того, до ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» у вказаному кримінальному провадженні не може бути застосована спеціальна конфіскація, у відповідності до ч.4 ст. 96-2 КК України, оскільки ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, що підтверджується наявною в матеріалах клопотання слідчого про арешт майна, копією Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12013110000001043, згідно якого відсутні відомості щодо службових та інших уповноважених осіб ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ».
		Разом з тим, у даному кримінальному провадженні, службові чи посадові особи ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» не є підозрюваними або обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні, та взагалі не є особами, які вчинили будь-яке суспільно небезпечне діяння, а тому не може бути застосований захід забезпечення кримінального провадження  арешт майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації та заходу кримінально-правового характеру щодо даної юридичної особи.
		Також, представник зазначив, що клопотання про арешт майна подавалось слідчим, в той час як майно щодо якого подане клопотання, належить третій особі - ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ», тобто в порушення вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України.
		Крім того, слідчим та прокурором не дотримана процедура щодо передачі зазначеного вище майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів за письмовою згодою власника майна у відповідності до вимог ч. 6 та 7 ст. 100 КПК України, тобто арешт нерухомого майна та його передача в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є незаконним та необґрунтованим, позбавляє ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» нормального функціонування та зупиняє його підприємницьку діяльність.
		Представник ОСОБА_3 в у судове засідання не з`явилвся, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. При цьому, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
		Слідчий в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Однак, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи та розгляду клопотання за його відсутність до слідчого судді не надходили, у зв`язку з цим, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності слідчого та представника власника майна, оскільки їх відсутність не перешкоджає розгляду клопотання.
		Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, а також матеріали, на підставі яких було накладено арешт майна, вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.
		Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12013110000001043, відомості щодо якого внесені 17.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2017 у справі № 752/19045/17 (провадження № 1-кс/752/3270/18) накладено арешт на наступне нерухоме майно, що належать ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ», що діє від імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «АКВІЛОН» (код ЄДРПОУ 34764782, код ЄДРІСІ 2331331, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6), а саме: нежитлові будівлі літ. А ,Б, З, І, Л, М, Р, загальною площею 21980,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446496080000, розташовані за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; нежитлову будівлю офісно-торгівельного центру літ. Т, загальною площею 12429,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446477380000, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; нежитлову торгівельно-виробничу будівлю літ. У, загальною площею 1964,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446445080000, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; будівлю виробничої майстерні літ. К, загальною площею 67,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446332280000, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20. Крім того, зазначеною ухвалою арештоване майно передане Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження та збереження їхньої економічної вартості.
		Як вбачається із вказаної ухвали, слідчим суддею встановлено, що арешт накладався на підставі пунктів 1 та 2 частини другої ст.170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.
		Положеннями частини 1 стаття 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що у випадках п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
		Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що під час накладення арешту на вказане нерухоме майно, слідчим суддею не в повній мірі були враховані питання, визначені ч. 2 ст. 173 КПК України, виходячи з наступного.
		Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення у кримінальному провадженні №12013110000001043 досудове розслідування щодо власника арештованого майна ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» не здійснюється та службовим особам ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» про підозру не повідомлялось.
		Кримінальне провадження здійснюється за фактом привласнення грошових коштів за договорами кредитування у 2007 році АТ «УКРСІББАНК» підприємств, підконтрольних Корпорацій «АІС». Предметом вчинення кримінального правопорушення є чуже майно - грошові кошти АТ «УКРСІББАНК».
		Разом з цим, 01.04.2004 між Корпорацією «АІС» та ВАТ «Плодоовоч» укладено договір про спільну діяльність, предметом якого є об`єднання коштів Корпорації та майна Товариства для будівництва об`єктів нерухомості.
		В подальшому, 23.01.2009 на підставі угоди про заміну сторони в зобов`язанні Корпорація «АІС» передає свої права за вказаним договором на користь ПП «Імпульс-В», яке сплатило на користь Корпорація «АІС» грошові кошти в сумі 56737731,14 грн. як відшкодування понесених витрат за договором. 
		24.04.2010 ТОВ «Інвестиційно-консалтингова компанія «Капітал-Груп» за договором купівлі-продажу придбало у ПП «Імпульс-В» та ВАТ «Плодоовоч» нерухоме майно. 
		24.04.2010 ТОВ «Інвестиційно-консалтингова компанія «Капітал-Груп» за договором купівлі-продажу здійснило відчуження нерухомого майна на користь ТОВ «Інвестиційно-консалтингова компанія «ІН-ВЕСТ». 
		15.02.2012 ТОВ «Інвестиційно-консалтингова компанія «ІН-ВЕСТ» за договором купівлі-продажу нерухомого майна придбало у ВАТ «Плодоовоч» іншу частину нерухомого майна, та в подальшому оформило свідоцтва про право власності від 03.07.2015, 16.07.2015 та 20.07.2015. 
		23.02.2017 ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ», на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ІН-ВЕСТ», придбало у власність нерухоме майно за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, буд. 20, сплативши за нього грошові кошти у сумі 55000000,00 грн. 
		Крім того, на момент укладання Договору про спільну діяльність 01.04.2004 балансова вартість належного ВАТ «ПЛОДООВОЧ» нерухомого майна за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, буд. 20, складала тільки 1332 000 грн., а запланована вартість об`єкту, що повинен будуватись  2000000,00 грн., що підтверджується зазначеним Договором від 01.04.2004.
		В подальшому, в період 2004  2006 років вартість будівництва збільшилась з 2 000 000 грн. до 58 280 845 грн. (що підтверджується наявними Додатковими угодами від 31.05.2004, 05.01.2005, 25.03.2005, 19.05.2005), а завдяки фінансуванню будівництва Корпорацією «АІС» в сумі 43668000,00 грн. станом на 19.05.2005 вартість об`єкту незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, буд. 20, вже складала 45000000,00 грн.
		Зазначені факти та наявні підтверджуючі документи свідчать про те, що в період 2004  2007 років, вже здійснювалось будівництво та фінансування Корпорацією будівництва за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, буд. 20, що мало місце ще до отримання підприємствами Корпорації «АІС» грошових коштів в якості кредиту в АТ «УкрСиббанк» 03.05.2007.
		Більш того, згідно Угоди № 1 про заміну сторони в зобов`язаннях від 23.01.2009, ПП «Імпульс-В» компенсувало Корпорації «АІС» усі витрати за Договором про спільну діяльність від 01.04.2004 у сумі 56737731,14 грн., що також підтверджується як наявними документами, так і відповідними рішеннями у судовій справі № 910/19005/17.
		Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який оцінює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами свої інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення свої потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
		Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Згідно положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадженнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Таким чином, слідчий суддя, застосовуючи такий вид обмеження, як арешт майна та заборони щодо нього, повинен неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що у даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникненні негативних наслідків.
		Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		За умови арешту майна юридичної особи з метою збереження речових доказів, необхідно звертати увагу на наявність процесуальних документів щодо визнання відповідних матеріальних об`єктів речовими доказами. За відсутності таких процесуальних документів, зокрема постанови про визнання певного матеріального об`єкту речовим доказом, існують підстави для відмови в арешті майна, якщо такий арешт було накладено, відповідна ухвала слідчого судді про арешт майна повинна визнаватися такою, що прийнята необґрунтовано.
		Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 05.04.2018 у кримінальному провадженні вказане нерухоме майно визнано речовим доказом.
		Слідчий суддя вважає вищевказану постанову такою, що прямо порушує засади кримінального провадження визначені п. п. 1, 2, 9 ч. 1 ст. 7 КПК України (верховенство права, законність, недоторканість права власності) і свідчить про зловживання слідчим своїм службовим становищем та відсутність належного процесуального керівництва з боку прокурора.
		В матеріалах, на підставі яких прийнято судове рішення про накладення арешту на вищезазначене нерухоме майно, відсутні належні та допустимі докази, в силу ст.ст. 85, 86 КПК України про те, що Корпорація «АІС» чи інші зазначені товариства використали грошові кошти АТ «УкрСиббанк», отримані в якості кредиту, з метою отримання у власність вказаного нерухомого майна, у зв`язку із цим вказане нерухоме майно може бути об`єктом кримінально протиправних дій та набуте кримінально протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення будь-якого кримінального правопорушення.
		З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що нерухоме майно, на яке слідчий просив накласти арешт, в конкретному кримінальному провадженні не відповідає критеріям визначеними статтею 98 КПК України, а тому не може бути речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. 
		Положеннями ч. 1 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Частиною статі 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Слідчим суддею надавалась процесуальна можливість слідчому взяти участь в судовому засіданні по розгляду цього клопотання та надати слідчому судді свої заперечення з відповідними підтверджуючими документами (докази) обґрунтованості передачі вказаного майна та накладеного арешту на нього, у тому числі щодо надання слідчому судді для вивчення та дослідження під час розгляду клопотання, матеріалів кримінального провадження.
		Однак, слідчий не скористався своїм процесуальним правом щодо надання належних та допустимих доказів обґрунтованості накладення арешту та передачі вказаного майна в управління Національного агентства.
		Таким чином, слідчий суддя, приймаючи за основу гарантовані принципи диспозитивності, змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також недоторканності права власності, приходить до висновку про недоведеність слідчим під час розгляду клопотання, що вказане нерухоме майно є об`єктом кримінально протиправних дій або набуте ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» кримінально протиправним шляхом. Також, це не підтверджується і не встановлено ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 (справа №752/19045/17).
		Разом з тим, слід зазначити, що в матеріалах клопотання містяться документи, які підтверджують, що арештоване нерухоме майно придбане ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» у 2017 році, тобто, через 4 роки з моменту початку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та на момент його придбання у власність, не мало будь-яких обтяжень.
		Слідчим суддею встановлено, що ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» отримало вказане нерухоме майно у власність на підставі договору купівлі-продажу від 23.02.2017. При цьому, з моменту набуття права власності на вказане нерухоме майно ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» не здійснювало будь-яких дій щодо реалізації (відчуження) вказаного нерухомого майна. Натомість, вказане товариство вільно реалізуючи свої права користування, володіння та розпорядження здійснювало свою господарську діяльність щодо надання вказаного нерухомого майна в оренду з метою отримання прибутку. 
		Тобто, це свідчить про те, що як на момент відчуження, так і на момент реалізації своїх прав користування, володіння та розпорядження нерухомим майном, ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» не знало і не могло знати, що вказане майно було відчужене особою, яка не мала на це права.
		Одночасно з тим, вище зазначене підтверджено постановами Верховного Суду у справах № 910/19005/17 та № 910/1026/15-г, згідно яких встановлено, що вказане нерухоме майно, ніколи не належало Корпорації «АІС» (Корпорації «Співдружність КОМП»), та у витребуванні якого з володіння ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» було відмовлено, як і відмовлено у визнані недійсними угоди № 1 від 23.01.2009 та додаткової угоди, відповідно до яких у договорі про спільну діяльність від 01.04.2004, укладеному між Корпорацією «Автоінвестстрой» та ВАТ «Плодоовоч», замінено сторону з Корпорації «Автоінвестстрой» (правонаступником якої є Корпорація «АІС») на ПП «Імпульс-В».
		З огляду на вищевикладене, ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» є добросовісним набувачем, а тому в силу положень другого абзацу частини 4статті 96-2 КК України, спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.
		Разом з тим, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ узагальнив судову практику щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (від 07.02.2014 року), згідно якої чітко визнав, що відносно осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченомуст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про накладення арешту на їх майно.
		Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
		З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
		Таким чином, арешт на нежилі приміщення накладено необґрунтовано, оскільки будь-які посадові особи ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого, та в силу закону ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» не може нести будь-яку юридичну відповідальність, у тому числі своїм майном, за дії посадових та/або службових осіб підприємств групи Компаній «АІС».
		Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3.ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора.
		Процесуальний закон чітко визначає підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
		Згідно положень Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
		Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-И). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).
		Разом з тим, слід зазначити, що зі змісту ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
		Положеннями ч. 1 ст. 19 вказаного Закону, визначено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
		Оскільки в ході розгляду даного клопотання, слідчим суддею була встановлена відсутність підстав для накладення арешту майна, то відповідно відсутні і підстави для встановлення заборон визначених в ухвалі слідчого судді, у тому числі щодо передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. При цьому, слідчим суддею встановлено, що слідчим та прокурором не дотримана процедура щодо передачі зазначеного вище майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів за письмовою згодою власника майна у відповідності до вимог ч. 6 та 7 ст. 100 КПК України.
		Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необгрунтованість накладення арешту на вищезазначене нерухоме майно, а тому клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ТОВ«КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст.174,372 КПК України,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ» про скасування арешту майна - задовольнити.
		Скасувати арешт з майна та всі заборони, накладені на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 (справа №752/19045/17, провадження №1-кс/752/3270/18) у кримінальному провадженні № 12013110000001043, відомості щодо якого внесені 17.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст.358 та ч. 3 ст. 358 КК України, а саме з наступних об`єктів нерухомого майна, що належать ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ», що діє від імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «АКВІЛОН» (код ЄДРПОУ 34764782, код ЄДРІСІ 2331331, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6):
		- нежитлових будівель літ. А, Б, З, І, Л, М, Р, загальною площею 21980,1кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446496080000, розташованих за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20;
		- нежитлової будівлі офісно-торгівельного центру літ. Т, загальною площею 12429,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446477380000, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20;
		- нежитлової торгівельно-виробнича будівлі літ. У, загальною площею 1964,4кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446445080000, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20;
		- будівлі виробничої майстерні літ. К, загальною площею 67,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446332280000, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20.
		Скасувати передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код: 41037901), наступних об`єктів нерухомого майна, що належать ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ», що діє від імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «АКВІЛОН» (код ЄДРПОУ 34764782, код ЄДРІСІ 2331331, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6): нежитлових будівель літ. А, Б, З, І, Л, М, Р, загальною площею 21980,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446496080000, розташованих за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; нежитлової будівлі офісно-торгівельного центру літ. Т, загальною площею 12429,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446477380000, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; нежитлової торгівельно-виробнича будівлі літ. У, загальною площею 1964,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446445080000, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; будівлі виробничої майстерні літ. К, загальною площею 67,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446332280000, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, та повернути вказане нерухоме майно в управління власника ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «БУДІВЕЛЬНІ ПРОЕКТИ», що діє від імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «АКВІЛОН» (код ЄДРПОУ 34764782, код ЄДРІСІ 2331331, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6).
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...