Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/6360/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2020.
Дата набрання законної сили: 16.01.2020
Номер судового провадження: 51-1873км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015080060002274

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		16 січня 2020 року
		м. Київ
		справа № 335/6360/15-к
		провадження № 51-1873 км 19
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника  ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080060003021, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
		Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
		Крім того, вказаним вироком засуджено ОСОБА_8 , судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_8 09 травня 2015 року о 09:46, перебуваючи біля вхідних дверей туристичної компанії ТОВ «Бізнес Візіт», що на просп. Маяковського, 4 у м. Запоріжжі, діючи умисно, таємно, переслідуючи корисливий мотив, викрали майно ТОВ «Бізнес Візіт», чим завдали майнової шкоди вказаній юридичній особі на загальну суму 171,33 грн.
		Крім того, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 24 травня 2015 року о 18:44, перебуваючи біля вхідних дверей відділення банку ПАТ «Альфа Банк», що на просп. Маяковського, 1 у м. Запоріжжі, діючи умисно, повторно, таємно, переслідуючи корисливий мотив, викрали майно ПАТ «Альфа Банк», чим завдали майнової шкоди вказаній юридичній особі на загальну суму 1870 грн.
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2018 року апеляційні скарги засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , їхніх захисників ОСОБА_6 та  ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2017 року  без зміни.
		Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує про неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність та допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому зазначає, що на час розгляду кримінального провадження було збільшено розмір неоподатковуваного мінімуму доходу громадян і для притягнення особи до кримінальної відповідальності мінімальна вартість викраденого майна має становити 192 грн, а тому епізод крадіжки майна ТОВ «Бізнес Візіт» перестав відноситися до кримінально караних діянь. На думку захисника, враховуючи вимоги ст. 5 КК України та керуючись положеннями ст. 284 КПК України, апеляційний суд був зобов`язаний закрити кримінальне провадження за вказаним епізодом. Крім того, вказує, що апеляційним судом не повідомлено потерпілих належним чином про час та дату апеляційного розгляду та здійснено розгляд кримінального провадження в апеляційному порядку за їх відсутності. Також наголошує, що розмір заподіяного матеріального збитку (епізод крадіжки майна ТОВ «Бізнес Візіт») встановлено на підставі довідки підприємства, тоді як дійсний розмір має бути підтверджений лише процесуальним джерелом доказування  висновком експерта. Таким чином, вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 412, 417, 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню.
		Позиції інших учасників судового провадження 
		У письмових запереченнях на касаційну скаргу директор ТОВ «Бізнес Візіт» ОСОБА_10 вказує про необґрунтованість та надуманість такої скарги, просить залишити її без задоволення.
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу, просив її задовольнити. Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника.
		Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Мотиви суду
		Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Як установлено в частинах 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав, зазначених у ч. 1 цієї статті, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412414 цього Кодексу.
		Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, місцевий суд належним чином вмотивував на підставі сукупності доказів, зібраних, оцінених та перевірених у судовому засіданні відповідно до вимог процесуального законодавства, зокрема на підставі показань засудженого, свідків, а також даних, що містяться в протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, правильно визнаних судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 .
		На переконання колегії суддів, кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з урахування обсягу висунутого обвинувачення є правильною.
		Що стосується доводів захисника про наявність підстав для закриття кримінального провадження за епізодом крадіжки майна ТОВ «Бізнес Візіт», необхідно зазначити наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
		Крім того, згідно з ч. 4 ст. 5 КК України, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
		У касаційній скарзі захисник посилається на ту обставину, що на момент вчинення злочину розмір заподіяної шкоди був достатнім для притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, однак на час розгляду кримінального провадження та постановлення місцевим судом вироку у зв`язку зі збільшенням розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян розмір заподіяної шкоди є меншим, ніж передбачено положеннями КК України, для можливості кваліфікувати дії  ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України. Захисник вважає, що в такому випадку підлягають застосуванню вимоги ст. 5 КК України про зворотну дію закону в часі, оскільки становище ОСОБА_7 покращується.
		Однак з такими твердженнями захисника колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
		У своєму Рішенні від 19 квітня 2000 року № 6-рп 2000 про зворотну дію кримінального закону у часі (справа 1-3/2000) Конституційний Суд України дійшов висновку, що зміна розміру соціальних величин (мінімальної заробітної плати, неоподатковуваного мінімуму доходів громадян), які використовуються у КК України, не є зміною у кримінальному праві, а тому не має зворотної дії у часі та не є підставою для зміни кваліфікуючих ознак злочину.
		Отже, кримінальний закон, який визначає діяння як злочин, може містити посилання на положення інших нормативно-правових актів, при цьому, якщо ці положення в подальшому змінюються, загальний зміст кримінального закону, в даному випадку  диспозиція його норм, змін не зазнає.
		За таких обставин доводи касаційної скарги захисника про відсутність у діях  ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (за вартісним критерієм), на переконання колегії суддів, є безпідставними.
		Крім того, у касаційній скарзі захисник вказує про відсутність товарознавчої експертизи, що позбавляє можливості встановити розмір заподіяного збитку (епізод крадіжки майна ТОВ «Бізнес Візіт») та не узгоджується з вимогами ст. 242 КПК України.
		Так, положеннями ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено, що слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи, зокрема, щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
		У правовому висновку, викладеному в постанові від 25 листопада 2019 року у справі № 420/1667/18 (провадження 51-10433 кмо 18), об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду констатувала, що імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України у редакції Закону №1261-VІІ щодо призначення експертизи в кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без залучення спеціальних знань, проведенням простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
		До матеріалів кримінального провадження на підтвердження розміру заподіяного злочином матеріального збитку потерпілою стороною (юридичною особою) долучено товарний чек № ГЛВ-002152 від 25 січня 2014 року про вартість придбаного товару та довідку-рахунок за підписом головного бухгалтера ТОВ «Бізнес Візіт» щодо розміру матеріального збитку.
		З огляду на викладене, оскільки вказані докази не викликають сумніву у їх достовірності, та з урахуванням того, що встановлення розміру заподіяного збитку у даному випадку не потребує спеціальних знань, доводи касаційної скарги захисника про порушення судом вимог ст. 242 КПК України колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.
		Також надуманими колегія суддів вважає доводи касаційної скарги захисника про порушення апеляційним судом вимог п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України, а саме проведення апеляційного розгляду за відсутності потерпілих та їх представників без належного повідомлення про такий розгляд.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційним судом неодноразово було повідомлено потерпілих (юридичних осіб) та їх представників про апеляційний розгляд кримінального провадження. При цьому, поряд із неврученою кореспонденцією у зв`язку із незапитом або закінченням установленого терміну зберігання в матеріалах провадження містяться зворотні повідомлення про вручення повісток щодо розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, а саме: ТОВ «Бізнес Візіт»  том № 6 на а. с. 74, 75, 77, 125, 134, 144; ПАТ «Альфа-Банк»  том № 6 на а. с. 132, 145.
		Крім того, в матеріалах провадження у томі № 6 на а. с. 40, 44, 48, 180 містяться клопотання ТОВ «Бізнес Візіт» за підписом директора ОСОБА_10 про розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції за відсутності представника вказаного товариства.
		А тому доводи касаційної скарги захисника в цій частині є такими, що не знайшли свого підтвердження під час перевірки матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції.
		Переглядаючи вирок місцевого суду в апеляційному порядку, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 419 КПК України дав належну оцінку викладеним в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 доводам та обґрунтовано відмовив у їх задоволенні. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів апеляційний суд не встановив.
		Враховуючи викладене, оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду  без зміни.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
		Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...