Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/4033/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано судом: 22.01.2020. Зареєстровано: 23.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2020.
Дата набрання законної сили: 20.01.2020
Номер судового провадження: 11-кп/807/407/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018080040002413

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 20.01.2020 Справа № 333/4033/18
		 
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 
		 
		 
		Провадження №11-кп/807/407/20                         Головуючий в1-йінстанції  ОСОБА_1  
		Єдиний унікальний№ 333/4033/18 
		Категорія  ст. 186 ч.2 КК України Доповідач в 2-й інстанції  ОСОБА_2 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 січня 2020 року                      м. Запоріжжя
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі суддів:
		   
		   головуючого ОСОБА_2 ,
		   суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		   при секретарі ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали кримінального провадження відносно 
		 
		 ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, має неповну середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		1) 25.06.1993 р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя, за ч.2 ст.141 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку 2 роки;
		2) 29.06.1995 р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя, ч. 3 за ст.140, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
		3) 15.06.1999 р. Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.2 ст.206, ч.2 ст. 141 КК України до З років позбавлення волі;
		4) 10.09.2002 р. Апеляційним судом Запорізької області, за ч.3 ст. 185, ч.3 ст.187, ст.395, ч.1 ст.396, 70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		5) 14.01.2011 р. Мелітопольським міськрайонним судом, за ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України до 2 років обмеження волі з випробуванням 2 роки;
		6) 06.10.2011 р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя, за ч.3 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений з місць позбавлення волі 27.09.2017 року умовно-достроково. Невідбутий строк покарання 5 місяців 17 днів,
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України;
		 
		за участю прокурора ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_9 
		 
		за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_9 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2019 року, 
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 вказує, що він не згоден з вироком суду, так як кримінальне провадження щодо нього сфабриковане і по ньому ніяких слідчих дій не проводилось. Вказує, що телефон він знайшов, після роботи він пішов на ринок, де скупляють такі товари, попрохав його розблокувати. Свідок ОСОБА_10 не міг конкретно сказати, який він приніс йому мобільний телефон. Там до нього підійшли співробітники поліції, після бесіди скрутили йому руки та відвезли до Комунарського ВП. Там його начебто впізнав потерпілий ОСОБА_11 , вказавши на нього, як на людину, яка вкрала у нього телефон, однак останньому працівники поліції перед впізнанням показали його фото. Він заявляв клопотання про допит слідчого, а також понятих, які були присутні, як під час виїмки телефону так і при його огляду, але йому було відмовлено. Потерпілий в судовому засіданні надав пояснення, які не відповідають дійсності, все сказане ним суперечить фактам, оскільки він його обмовляє. Зауважує, що судові рішення про впізнання свідком ОСОБА_12 та потерпілим ОСОБА_11 мобільного телефону органами досудового слідства не виконаний, з протоколами впізнання він не ознайомлювався, ані в суді, ані в поліції. Просить вирок суду скасувати, оскільки він незаконний та не підтверджує факту, що саме ним скоєно злочин, який йому інкримінується.
		    В апеляційнійскарзі захисник ОСОБА_9 ,який дієв інтересахобвинуваченого ОСОБА_6  вважає, що вирок суду необхідно скасувати та виправдати ОСОБА_6 , оскільки останній не здійснював грабіж мобільного телефону SAMSUNG Galaxy S7 edge у потерпілого ОСОБА_11 біля будинку №26 по вул. Європейській в м.Запоріжжі. ОСОБА_6 не визнавсебе винним,надав судупояснення,які підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Вважає, що суд безпідставно критично поставився до пояснень ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та не поклав в основу вироку, оскільки не з`ясував місце знаходження кафе Бочка по вул. Європейська в м. Запоріжжі, біля якого на тротуарі в кущах ОСОБА_14 знайшов мобільний телефон. Наполягає, що їх пояснення є правдивими, оскільки саме біля кафе Бочка є кущі, а біля них тротуар, асфальт. Також зазначає, що суд порушив норми процесуального права, та не дослідив під час
		розгляду справи речові докази, а саме мобільний телефон SAMSUNG Galaxy S7 edge. Хоча ОСОБА_6 наполягав на дослідженні речового доказу про що заявляв клопотання суду.    Крім того, зазначає, що в матеріалах кримінального провадження, які перебувають в суді містять реєстр матеріалів досудового розслідування, який різниться з реєстром матеріалів досудового розслідування кримінального провадження, наданого обвинуваченому, що суд також проігнорував. З урахуванням зазначеного вважає, що вина ОСОБА_6 у скоєнні протиправних дій щодо потерпілого ОСОБА_11 не доведена. Засуджений вважає, що суд постановивши обвинувальний вирок відносно нього за ч.2 ст.186 КК України неправильно застосував кримінальний закон. Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_6 .
		 
		Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарг; в судових дебатах: захисника та обвинуваченого, у тому числі і в останньому слові, які просили задовольнити їх апеляційні скарги, прокурора та потерпілого, які вважали що судове рішення слід залишити без змін; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
		 
		Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя області від 21 жовтня 2019 року  ОСОБА_6  визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Строк відбуванняпокарання  ОСОБА_6 обчислювати з моменту його фактичного затримання з 24 липня 2018 року. До набраннявироком законноїсили запобіжнийзахід відносно ОСОБА_6 залишено у вигляді тримання під вартою. В вироку вирішена доля речових доказів по справі.
		 
		Згідно зі змістом оскаржуваного судового рішення, 23.07.2018 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , знаходячись поблизу будинку № 26 по вул. Європейській в м. Запоріжжі, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з метою його реалізації, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер, з метою особистого збагачення, під приводом прикурити, звернувся до потерпілого ОСОБА_11 , після чого рукою наніс один удар в область обличчя останнього та відкрито заволодів його мобільним телефоном SAMSUNG Galaxy S7 edge, вартістю 10000 гривень, який випав з сумки, розташованої на тулубі, після чого з місця злочину разом з викраденим зник, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.
		 
		За наслідками розгляду апеляційних скарг колегією суддів встановлено наступне.
		 
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 про недоведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, є необґрунтованими, з огляду на наступне.
		 
		Висновки районного суду про наявність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за вказаними у вироку обставинами, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами:
		-поясненнями усудовому засіданніпотерпілого ОСОБА_11  про те, що 23.07.2018 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, він повертався з роботи. Поблизу будинку № 26 по вул. Європейській в м. Запоріжжі до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_6 і попросив цигарку, на що він відповів, що не палить. ОСОБА_6 підійшов з боку і зненацька наніс йому удар в область лоба, від удару він впав, у нього з сумочки, яка знаходилась на животі, випав мобільним телефон SAMSUNG Galaxy S7 edge. ОСОБА_6 його схопив і побіг. Він кричав обвинуваченому «стій», але той втік. Він намагався подзвонити на свій номер, але телефон був вимкнений. На наступний день, намагаючись відшукати свій телефон, він поїхав на ринок «Анголенко» в м. Запоріжжі, де близько 13.30 -14 години побачив ОСОБА_6 , коли той здавав його телефон. Він за номером 102 викликав працівників поліції, які затримали обвинуваченого. ОСОБА_6 під час події був одягнутий в чорну футболку, джинси, мав при собі сумку, був затриманий в тій же одежі. Зазначив, що добре роздивився обличчя обвинуваченого, і саме ОСОБА_6 йому наніс удар в область обличчя і забрав його мобільний телефон. Телефон був новий, в корпусі золотистого кольору, без пошкоджень, але коли його повернули, на корпусі телефону була тріщина;
		-поясненнями усудовому засіданні свідка ОСОБА_10 про те, що він займається прийомом-продажом б/у техніки в кіоску в ТЦ «Фаворіт», що знаходиться на ринку «Анголенко» в м. Запоріжжі. В липні 2018 року близько о 16 годині до нього підійшов ОСОБА_6 з запитанням чи можливо розблокувати телефон, пояснивши, що телефон заблокувала його донька. Він взяв телефон у ОСОБА_6 і відійшов до ремонтників телефонів проконсультуватися, скільки буде коштувати розблокувати телефон. Коли повернувся, біля ОСОБА_6 стояли працівники поліції і повідомили, що останній скоїв крадіжку даного телефону. Він віддав телефон працівникам поліції, які склали про це акт. Це був мобільний телефон SAMSUNG Galaxy S7, на ньому були подряпини. В подальшому він приймав участь у впізнанні в кабінеті слідчого, де були 2 чи три статиста, адвокат, понятті. Серед пред`явлених осіб він впізнав ОСОБА_6 , який приносив йому телефон. Впізнав його по обличчю та по одежі, бо він в той же одежі приносив телефон, а саме в темній одежі, при ньому була спортивна сумка. Тиску з боку працівників поліції у відношенні до ОСОБА_6 не було;
		-протоколом прийняттязаяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.07.2018 року, за яким ОСОБА_11 просить органи поліції притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 23.07.2018 року в період часу з 21.30 до 22.00 години знаходячись біля будинку 26 по вул. Європейській відкрито заволоділа його мобільним телефоном SAMSUNG Galaxy S7 в корпусі золотистого кольору;
		- копією чека ТОВ «АЛЛО» на придбання мобільного телефону та копією гарантійного талону на мобільний телефон SAMSUNG Galaxy S7;
		-протоколом огляду від 24 липня 2018 року мобільного телефону SAMSUNG Galaxy S7 в корпусі золотистого кольору та фототаблицею до нього, за яким було оглянуто даний мобільний телефон, виявлено пошкодження на корпусі телефону у вигляді тріщини та під розписку повернуто телефон потерпілому ОСОБА_11 ;
		-протоколом пред`явленняособи длявпізнання від 24 липня 2018 року та фототаблицею до нього, за яким свідок ОСОБА_10 серед пред`явлених осіб впізнав особу під №1, а саме ОСОБА_6 , як особу, яка 24.07.2018 року на ринку «Анголенко» принесла йому мобільний телефон SAMSUNG Galaxy S7 в корпусі золотистого кольору;
		-протоколом пред`явленняособи длявпізнання від 24 липня 2018 року та фототаблицею до нього, за яким потерпілий ОСОБА_11 серед пред`явлених осіб впізнав особу під №1, а саме ОСОБА_6 , як особу, яка 23.07.2018 року приблизно о 21.30 год. знаходячись поблизу будинку № 26 по вул. Європейській в м. Запоріжжі нанесла йому один удар в область обличчя та відкрито заволоділа його мобільним телефоном SAMSUNG Galaxy S7 в корпусі золотистого кольору.
		 
		Колегія суддіввважає,що показанняпотерпілого ОСОБА_11 ,свідка ОСОБА_10 ,протоколи слідчихдій,є належними, допустимими та достовірними доказами, а у своїй сукупності достатніми, оскільки співпадають між собою, як в деталях, так і в цілому, щодо обставин вчинення обвинуваченим  ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. 
		 
		   У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що доводи апелянтів про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими, з огляду на наступне.
		   Згідно з ч. 1 ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
		   Відповідно до ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		   Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Враховуючи вищевказані вимоги закону, а також те, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що показання потерпілого ОСОБА_11  зокрема про те, що 23.07.2018 року приблизно о 21 годині 30 хвилин до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_6 і попросив цигарку, на що він відповів, що не палить, останній зненацька наніс йому удар в область лоба, від удару він впав, у нього з сумочки, яка знаходилась на животі, випав мобільним телефон SAMSUNG Galaxy S7 edge, ОСОБА_6 його схопив і побіг, на наступний день, намагаючись відшукати свій телефон, він поїхав на ринок «Анголенко» в м. Запоріжжі, де близько 13.30 -14 години побачив ОСОБА_6 , коли той здавав його телефон, він за номером 102 викликав працівників поліції, які затримали обвинуваченого, він добре роздивився обличчя обвинуваченого, і саме ОСОБА_6 йому наніс удар в область обличчя і забрав його мобільний телефон, який був новий, в корпусі золотистого кольору, без пошкоджень, але коли його повернули, на корпусі телефону була тріщина, які узгоджуються з показаннями свідка  ОСОБА_10 зокрема про те, що він займається прийомом-продажом б/у техніки на ринку «Анголенко» в м. Запоріжжі, в липні 2018 року близько о 16 годині до нього підійшов ОСОБА_6 з запитанням чи можливо розблокувати телефон, пояснивши, що телефон заблокувала його донька, він взяв телефон у ОСОБА_6 і відійшов до ремонтників телефонів проконсультуватися, скільки буде коштувати розблокувати телефон, коли повернувся, біля ОСОБА_6 стояли працівники поліції і повідомили, що останній скоїв крадіжку даного телефону, він віддав телефон працівникам поліції, які склали про це акт, це був мобільний телефон SAMSUNG Galaxy S7, на ньому були подряпини, в подальшому він приймав участь у впізнанні в кабінеті слідчого, де були 2 чи три статиста, адвокат, понятті, серед пред`явлених осіб він впізнав ОСОБА_6 , який приносив йому телефон, 
		колегія суддіввважає цідокази несуперечливимита конкретними,тобто належними,допустимими тадостовірними, які прямо підтверджують існування обставин, що підлягали доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), та які у сукупності з іншими доказами, зокрема:
		-протоколом пред`явленняособи длявпізнання від 24 липня 2018 року та фототаблицею до нього, за яким свідок ОСОБА_10 серед пред`явлених осіб впізнав особу під №1, а саме ОСОБА_6 , як особу, яка 24.07.2018 року на ринку «Анголенко» принесла йому мобільний телефон SAMSUNG Galaxy S7 в корпусі золотистого кольору;
		-протоколом пред`явленняособи длявпізнання від 24 липня 2018 року та фототаблицею до нього, за яким потерпілий ОСОБА_11 серед пред`явлених осіб впізнав особу під №1, а саме ОСОБА_6 , як особу, яка 23.07.2018 року приблизно о 21.30 год. знаходячись поблизу будинку № 26 по вул. Європейській в м. Запоріжжі нанесла йому один удар в область обличчя та відкрито заволоділа його мобільним телефоном SAMSUNG Galaxy S7 в корпусі золотистого кольору, свідчать про те, що саме обвинувачений  ОСОБА_6 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.    
		 
		При оцінки доказів, колегія суддів звертає увагу на те, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх ( 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").
		 
		Суд першої інстанції, проаналізувавши показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , прийшов до правильного висновку, що показання даних свідків є недостовірними. 
		Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, чому він ставиться критично, як до показань свідка ОСОБА_12 про те, що обвинувачений  ОСОБА_6 в присутності неї знайшов мобільний телефон, так і до показань свідка ОСОБА_13 про те, що в час вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_6 був у неї в гостях, при цьому колегія суддів звертає увагу також на те, що ці свідки є зацікавленими особами з боку обвинуваченого, оскільки перебувають в дружніх стосунках з останнім, а тому зацікавлені у тому, щоб він не був притягнутий до кримінальної відповідальності.
		Крім того, колегія суддів також погоджується і з висновками суду першої інстанції про те, чому він довіряє показанням потерпілого  ОСОБА_11 , зокрема тому, що у останнього відсутні причини обумовлювати обвинуваченого ОСОБА_6 .
		В зв`язку з цим, колегія суддів вважає безпідставними доводи сторони захисту про те, що :
		- обвинувачений не згоден з вироком суду, так як кримінальне провадження щодо нього сфабриковане і по ньому ніяких слідчих дій не проводилось;
		- телефон він знайшов, після роботи він пішов на ринок, де скупляють такі товари, попрохав його розблокувати, свідок ОСОБА_10 не міг конкретно сказати, який я приніс йому мобільний телефон, там до нього підійшли співробітники поліції, після бесіди скрутили йому руки та відвезли до Комунарського ВП, там його начебто впізнав потерпілий ОСОБА_11 , вказавши на нього, як на людину, яка вкрала у нього телефон, однак останньому працівники поліції перед впізнанням показали його фото;
		- потерпілий в судовому засіданні надав пояснення, які не відповідають дійсності, все сказане ним суперечить фактам, оскільки він його обумовлює;
		    -обвинувачений невизнав себевинним,надав судупояснення,які підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;
		- суд безпідставно критично поставився до пояснень ОСОБА_14 , свідка ОСОБА_12 та не поклав їх в основу вироку, оскільки не з`ясував місце знаходження кафе Бочка по вул. Європейська в м. Запоріжжі, біля якого на тротуарі в кущах ОСОБА_14 знайшов мобільний телефон, ці пояснення є правдивими, оскільки саме біля кафе Бочка є кущі, а біля них тротуар, асфальт.
		 
		Не заслуговують уваги доводи обвинуваченого і про те, що судові рішення про впізнання свідком ОСОБА_12 та потерпілим ОСОБА_11 мобільного телефону органами досудового слідства було не виконано, оскільки, згідно відповіді заступника начальника ВП- начальника слідчого відділення ОСОБА_15 , на даний час в органів досудового розслідування відсутня можливість пред`явити для впізнання, аналогічні мобільні телефони, у зв`язку з відсутністю такої моделі телефонів з наявною характерною ознакою у вигляді тріщини на поверхні дисплея (т. 1 а.с. 130).
		 
		Доводи сторони захисту про те, що реєстр матеріалів досудового розслідування,який єв матеріалахкримінального провадження,не співпадає з реєстром матеріалів досудового розслідуваннякримінального провадження,який бувнаданий обвинуваченому, є надуманими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час перевірки матеріалів кримінального провадження.
		 
		Не погоджується колегія суддів і з доводами обвинуваченого і про те, що суд не задовольнив його клопотання про допит слідчого, а також понятих, які були присутні, як під час виїмки телефону так і при його огляду, оскільки, суд першої інстанції, проаналізувавши зміст заяв обвинуваченого про допит вищевказаних осіб (т. 1 а.с. 142-143), прийшов до правильного висновку про те, що ці заяви не були належним чином обґрунтовані (т. 1 а.с. 146-147). При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що понятих при видачі мобільного телефону органам досудового слідства та при його огляду, не було (т. 6 а.с. 18-19).
		 
		Не суперечить вимогам КПК України і та обставина, що суд першої інстанції не дослідив в судовому засіданні вищевказаний мобільний телефон, оскільки цей предмет злочинного посягання досліджувалися на підставі інших доказів, а саме даних протоколу огляду потерпілого (т. 6 а.с. 19-23), документів на нього (т. 6 а.с. 13-15). Наведене узгоджується з положеннями ст. 94КПК України про те, що суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а тому не дослідження під час розгляду справи речового доказу, а саме мобільного телефону SAMSUNG Galaxy S7 edge не є тим істотним порушенням, яке в розумінні ст. 412 КПК України, перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
		Приймаючи до уваги вищевказане, вимоги ч. 2 ст. 404 КПК України, а також перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає необхідним виключити з вироку посилання суду першої інстанції про те, що ним був оглянутий в судовому засіданні речовий доказ, мобільний телефон SAMSUNG Galaxy S7 в корпусі золотистого кольору, який має пошкодження на корпусі у вигляді тріщини.
		 
		Таким чином, всі доводи апелянтів про недоведеність вини обвинуваченого  ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, є необґрунтованими, а дії останнього правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 2 ст. 186 КК України.
		 
		Колегія суддів вважає, що покарання призначене судом першої інстанції обвинуваченому  ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		   Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів     
		 
		у х в а л и л а:
		 
		апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.
		Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2019 року відносно ОСОБА_6 , змінити.
		На підставі ч. 2 ст. 404 КПК України, виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду про те, що ним був оглянутий в судовому засіданні речовий доказ, мобільний телефон SAMSUNG Galaxy S7 в корпусі золотистого кольору, який має пошкодження на корпусі у вигляді тріщини.
		В решті вирок залишити без зміни
		Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошення,проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той самий строк, - з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...