Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/9643/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2020.
Дата набрання законної сили: 20.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа  №359/9643/19                                       Головуючий в суді І інстанції - Ткаченко Д.В.
		Провадження  №33/824/388/2020                                                         Доповідач - Габрієль В.О.
		Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП 
		 
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		20 січня 2020 року                                                                                               м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2019 року, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2019 року
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , -
		 
		визнано винуватим вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
		Стягнуто з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 гривні 20 копійок на користь держави.
		 
		Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04.10.2019 року о 01 год. 40 хв. в м. Бориспіль Київської області по вул. Київський шлях, 4а, керував автомобілем «INFINITI» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
		 
		Не погоджуючись із вказаним рішенням  ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2019 року, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
		Мотивуючи свої вимоги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт стверджує, що від не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а навпаки вимагав від працівників поліції дотримання встановленого порядку проведення такого огляду. Крім того, на місці складення протоколу були присутні поняті, які на його думку, добре знали працівників поліції. Вказані поняті, під час розгляду справи у судовому засіданні допитані не були. Також, у протоколі відсутні відомості про те, що йому, як особі, що притягується до адміністративної відповідальності, роз`яснювались права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. ОСОБА_1 зазначає, що медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння він пройшов самостійно в КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», після того, як його відпустили працівники поліції. За результатами вказаного огляду було встановлено, що він не перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Стосовно вказаного часу в протоколі про адміністративне правопорушення (04.10.2019 року 09 год. 47 хв.), то вказаний час заповнювався працівниками поліції після того як його відпустили, поняті підписували протокол, який не був заповнений до кінця. Вищевказані численні процесуальні порушення, на думку ОСОБА_1 призвели до того, що суддею суду першої інстанції однобічно і неповно було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення та незаконно визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, якого в дійсності не скоював. 
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		 
		У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
		Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
		Згідно з ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я.
		Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.
		Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.
		Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005, судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
		В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав та надав акт судово-токсикологічного дослідження №764 КНП БРР КО «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» на підтвердження відсутності стану алкогольного сп`яніння. Відмову від проходження огляду обґрунтовував тим, що між ним та поліцейським виникла конфліктна ситуація, що зафіксована на відеозаписі. Ознаки алкогольного сп`яніння, що були виявлені поліцейськими, пояснив втомою після тривалого перельоту літаком.
		Однак, доводи ОСОБА_1 оцінюються апеляційним судом критично, адже вони повністю спростовуються матеріалами провадження.
		У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №210677 від 04.10.2019, ОСОБА_1 04.10.2019 року о 01 год. 40 хв. в м. Бориспіль Київської області по вул. Київський шлях, 4а, керував автомобілем «INFINITI» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п.2.5 ПДР України (а.с.1).
		При цьому, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 04.10.2019 та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.6, 7, 11, 24).
		У рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
		Попри невизнання вини ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що викладені у постанові висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованими.
		Крім того, акт судово-токсикологічного дослідження №764 КНП БРР КО «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» не є належним доказом невинуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, оскільки приписами п.9 розділу ІІ «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858, встановлено, що подібний огляд може бути проведений не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення та у присутності поліцейського.
		Оскільки відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, посилання апелянта на відсутність у його діях складу вказаного правопорушення із огляду на те, що він був тверезий суперечать вимогам закону. 
		Також, доводи ОСОБА_1 про те, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення йому не було належним чином роз`яснено права, а свідки його відмови були добре знайомі з працівниками поліції, суд апеляційної інстанції вважає голослівними. Так, реалізуючи свої права, він відмовився від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення, а в суді першої інстанції йому повторно було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені КУпАП. Вказані обставини свідчать, що ОСОБА_1 була належним чином забезпечена можливість реалізації його процесуальних прав. Доказів того, що свідки були знайомі з працівниками поліції ОСОБА_1 також не надано та в процесі апеляційного розгляду не здобуто.
		У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. 
		За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. 
		Зазначені вимоги закону районним судом, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі. 
		Доказів на спростування висновків міськрайонного суду апелянтом у апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході апеляційного розгляду не здобуто.
		Із огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Керуючись ст.294 КУпАП суд апеляційної інстанції, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2019 року щодо  ОСОБА_1 - без змін. 
		Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя Київського
		апеляційного суду                                                                                  В.О.  Габрієль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...