Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12400/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Застосування антимонопольного законодавства; оскарження рішень Антимонопольного комітету або його територіальних органів.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2020. Зареєстровано: 23.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/12400/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.,
		за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
		 
		представників учасників справи:
		позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Котнар-М» - не з`явився,  
		відповідача - Антимонопольного  комітету України - не з`явився ,                                                                                             
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційну скаргу   товариства з обмеженою відповідальністю «Котнар-М»
		на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2019 (суддя                                Мандриченко  О.В.)
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 (колегія суддів: Зубець Л.П. (головуючий), Пашкіна С.А., Мартюк А.І.)
		зі справи № 910/12400/18
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Котнар-М» (далі                                     - Товариство)
		до  Антимонопольного  комітету України (далі - АМК)
		про скасування рішення.
		 
		1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		Товариство звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про скасування рішення  тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 20.06.2018  № 9-р/тк (далі - Рішення АМК).
		Позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) обґрунтовані тим, що АМК відповідно до статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не встановив, чи є скаржник (Компанія Р енд А Бейлі енд Ко) суб`єктом звернення відповідно до наведеного Закону та чи має Компанія право на звернення із заявою до АМК, як то передбачено приписами статті 36 зазначеного Закону та абзацом 3 пункту 17 розділу VI Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р). Крім того Товариство зазначало про те, що власником продукції (лікерів «Бейліс»), що реалізовуються  на території України є не скаржник (Компанія Р енд А Бейлі енд Ко), а українська компанія - ТОВ «Баядера -Імпорт». При цьому Товариство стверджувало, що вимога АМК, направлена Товариству про надання документів є незаконною, оскільки остання направлена Товариству у межах справи за заявою, яка не підлягає розгляду АМК, тому надання чи ненадання, а також надання недостовірної інформації на незаконну вимогу АМК не може бути порушенням, яке останній кваліфікував згідно з приписами Закону України «Про захист економічної конкуренції». Отже, відповідач не мав права застосовувати до позивача санкції, передбачені приписами статті 52 вказаного Закону.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2019 у справі                                         № 910/12400/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Судові акти попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що обов`язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи органу АМК повинен виконуватись суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом АМК справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом; подавши недостовірну інформацію на вимогу державного уповноваженого АМК у встановлений строк, Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Суди попередніх інстанцій у розгляді справи неправильно тлумачили приписи статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо правової природи порушення і наявності прав у Компанії Р енд А Бейлі енд Ко (м. Дублін, Ірландія) на звернення із заявою до АМК (відповідно, наявності в АМК підстав для витребування інформації у позивача).
		Суди попередніх інстанцій безпідставно не залучили до участі у справі Компанію                          Р енд А Бейлі енд Ко (м. Дублін, Ірландія), представництво «ДІАГЕО СКОТЛАНД ЛІМІТЕД» та імпортера ТОВ «Баядера -Імпорт», оскільки оскаржувані судові рішення  ухвалені про права та інтереси цих осіб.
		Суди не врахували того, що у випадку виникнення претензій щодо використання торговельної марки, зазначене стосується відносин, які виникають між двома суб`єктами господарювання і вони повинні вирішуватися у судовому порядку з використанням інших законодавчих норм без втручання АМК. У даному випадку АМК, покаравши власного виробника з прив`язкою до ніби - то порушення ним норм антимонопольного законодавства (незважаючи на те, що спірне питання стосується схожості торговельних марок до ступеня змішування), фактично знищив такого виробника, який стабільно платить податки.
		Судові рішення зі справи прийняті без врахування приписів статті 20 Закону України «Про захист економічної конкуренції», згідно з якою суб`єктам господарювання, що мають значно більший ринковий вплив порівняно з малими або середніми підприємцями, які є їх конкурентами, забороняється створення перешкод у господарській діяльності малим або середнім підприємцям, зокрема, вчинення дій, заборонених згідно з частинами першою та третьою статті 19 вказаного Закону.
		Суди попередніх інстанцій при ухваленні рішень не врахували аргументи Товариства, проігнорувавши доводи останнього щодо неправомірного застосування АМК положень статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», в тому числі, й у визначення розміру штрафу (без урахування рекомендаційних роз`яснень Антимонопольного Комітету України щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
		Скаржник вважає, що надав на вимогу АМК достовірну інформацію щодо існування спору відносно захисту авторських прав на зображення, який (спір) розглядався Берегівським районним судом Закарпатської області. 
		Доводи інших учасників справи
		АМК подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення. 
		3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
		- Рішенням АМК: 
		визнано, що  Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді подання листом від 27.09.2017 № 124 недостовірної інформації на вимогу державного уповноваженого АМК від 06.09.2017 № 127-26/09-9582 у встановлений ним строк;
		за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, на Товариство  накладено штраф у розмірі 680   000,00 грн.
		Відповідно до змісту Рішення АМК висновки ґрунтуються, зокрема, на такому:
		-  до АМК надійшла заява Компанії Р енд А Бейлі Ко (м. Дублін, Ірландія) від 16.06.2017  № 170616/13305 про недобросовісну конкуренцію в діях Товариства під час виробництва та реалізації кремових лікерів «O'Dailys»;
		- АМК на адресу Товариства надіслав Вимогу (від 06.09.2017 № 127-26/09-9582) за підписом державного уповноваженого, в якій запропоновано протягом 15 календарних днів з дня отримання Вимоги надати Комітету інформацію та належним чином засвідчені копії документів, відповідно до пунктів Вимоги;
		-  у Вимозі зазначалося, що відповідно до пунктів 13-15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» дії з неподання інформації у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації Комітету визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність, встановлену статтею 52 цього Закону;
		- листом від 27.09.2017 № 124 Товариство надало відповідь на Вимогу, зазначивши, зокрема, про те, що Компанія Р енд А Бейлі енд Ко  при виробництві своєї продукції використовує елементи, які порушують авторські права; рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 17.08.2017 у справі № 297/2327/17 встановлений факт порушення авторських прав на етикетки лікера Бейліс Орігінал (Baileys Original) Компанії Р енд А Бейлі енд Ко, де остання використовує зображення автора картини «Мечты Закарпатья» без його згоди на розміщення та відсутності майнових прав на цю картину, тим самим порушивши приписи законодавства України. За цими підставами в господарському суді Закарпатської області розглядається позов майнового характеру щодо вилучення з реалізації продукції лінійки лікерів «Бейліз» Компанії Р енд А Бейлі енд Ко (R & A BAILEY & СО), реалізація якої заподіяла шкоди Товариству. Крім того, Товариство надало Комітету копію заочного рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17.08.2017 у справі № 297/2327/17. Так, згідно з наданою копією рішення 17.08.2017 Берегівський районний суд Закарпатської області розглянув цивільну справу                                 № 297/2327/17 за позовом  фізичної особи ОСОБА_1 до Компанії Р енд А Бейлі енд Ко (R & A BAILEY & СО), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ТОВ «Котнар-М» про поновлення порушених авторських прав, припинення дій, що порушують авторське право та стягнення компенсації і моральної шкоди;
		- проте АМК встановлено, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень                                        (далі - Реєстр), заочне рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17.08.2017 зі справи № 297/2327/17 відсутнє. Також у Реєстрі відсутня інформація про справу № 297/2327/17 та будь-які інші документи (ухвали, рішення тощо) Берегівського районного суду Закарпатської області, що пов`язані з нею;
		- листом від 05.10.2017 № 127-26/09-10759 Комітет звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області з проханням надати копії всіх судових рішень (ухвал тощо), які пов`язані зі справою № 297/2327/17;
		- листом від 17.10.2017 № 01-15/82/2017 Берегівський районний суд Закарпатської області повідомив Комітет про те, що до Берегівського районного суду не надходила позовна заява  фізичної особи ОСОБА_1 до Компанії Р енд А Бейлі енд Ко (R & A BAILEY & СО), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача - ТОВ «Котнар-М» про поновлення порушених авторських прав, припинення дій, що порушують авторське право та стягнення компенсації і моральної шкоди. Також судом зазначено, що вказаний Товариством  номер справи № 297/2327/17 присвоєно зовсім іншій справі, яка надійшла до райсуду 12.10.2017;
		- в подальшому Комітет надіслав Вимогу Товариству від 24.10.2017                                                     № 127-26/09-11518 про надання інформації (Додаток № 6), у якій просив надати відповідь: чи була розглянута та/або розглядається справа № 297/2327/17 у Берегівському районному суді Закарпатської області;
		- листом від 24.11.2017 № 143 (вх. Комітету № 8-12/974-кі від 28.11.2017) Товариство повідомило АМК про те, що йому не відомо про розгляд справи № 297/2327/17 в Берегівському районному суді Закарпатської області, тому надати копії документів, які стосуються вказаної справи не виявляється можливим;
		- згідно з висновком АМК, дії Товариства щодо подання листом від 27.09.2017                     № 124 недостовірної інформації на Вимогу АМК містять ознаки порушення, передбаченого пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
		4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА 
		Закон України «Про Антимонопольний комітет України»:
		пункт 1 статті 3: 
		- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 
		частини шоста, сьома статті 6:
		- Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету; Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України;
		стаття 7:
		- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; 
		стаття 11:
		- державні уповноважені є членами Антимонопольного комітету України як вищого колегіального органу. Державні уповноважені очолюють або входять до складу адміністративних колегій Антимонопольного комітету України, виконують інші обов`язки за дорученням Голови Антимонопольного комітету України;
		частини перша, друга та третя статті 12: 
		- для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватися міжобласні територіальні відділення;
		- повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом;
		- територіальне відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення. Голова територіального відділення та його заступник призначаються та звільняються Головою Антимонопольного комітету України. Заступник голови територіального відділення призначається та звільняється Головою Комітету за поданням голови територіального відділення;
		пункти 1, 6 частини першої статті 16: 
		- державний уповноважений Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи, проводити, організовувати розслідування або дослідження за цими заявами і справами, закривати провадження у цих справах незалежно від їх підвідомчості іншим органам Антимонопольного комітету України, вносити, передавати їх в установленому Антимонопольним комітетом України порядку на розгляд цих органів для прийняття рішення; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; 
		стаття 22: 
		- розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; 
		- невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність;
		частина перша статті 22 1:
		- суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.
		Закон України «Про захист економічної конкуренції»:
		стаття 1: 
		- суб`єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання;
		стаття 36:
		- органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:
		-   заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
		-  поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
		власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України. У разі надходження від заявника клопотання про можливість настання негативних наслідків, пов`язаних із поданням заяви, та з метою захисту його інтересів розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розпочинається за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України;
		у випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, заявнику може бути відмовлено у розгляді справи; 
		пункт 15 статті 50:
		- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню;
		абзац четвертий частини другої статті 52: 
		- за порушення передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф; 
		частина перша статті 59: 
		- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
		Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), які затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (зі змінами та доповненнями):
		абзац 3 пункту 17:
		- особами, які мають право подавати заяву відповідно до абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» або частини першої статті 28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», є суб`єкти господарювання - конкуренти, постачальники чи покупці відповідача та інші фізичні та юридичні особи, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність відповідача, визначені зазначеними законами як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть безпосередньо і негативно вплинути на їхні права. Такі заяви мають відповідати вимогам, викладеним у пункті 18 цих Правил.
		Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України, в редакції, чинній станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій):
		частина перша статті 13:
		- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; 
		частина перша статті 73:
		- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
		частина перша статті 74:
		- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
		частина перша статті 76:
		- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; 
		стаття 86:
		- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
		- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;
		- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
		ГПК України (в редакції станом на час касаційного перегляду):
		пункт 1 частини першої статті 308: 
		- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
		частина перша статті 309:
		- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування (визнання недійсним) Рішення АМК. 
		Згідно з приписами статті 3 Закону України  «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
		Відповідно до частини першої статті 7 Закону України  «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
		Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України  «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений АМК є органом Комітету.
		Положеннями статей 22 та 221 вказаного Закону передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність; суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.
		Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства, а також встановлені судами фактичні обставини справи, державний уповноважений як орган АМК у межах наданих йому повноважень мав право витребувати у Товариства відповідну інформацію (необхідну для з`ясування дійсних обставин заяви  Компанії Р енд А Бейлі Ко про недобросовісну конкуренцію в діях Товариства під час виробництва та реалізації кремових лікерів «O'Dailys»), а Товариство, у свою чергу, було зобов`язане надати достовірну інформацію у встановлений АМК строк.
		Так, саме орган АМК визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
		Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом АМК інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
		Подання недостовірної інформації АМК, його територіальному відділенню суб`єктом господарювання на Вимогу органу Комітету є конкретним актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.
		Аналогічна правова позиція щодо відсутності законодавчих обмежень стосовно підстав витребування АМК необхідної йому інформації викладена у постанові Верховного Суду від 26.09.2019 зі справи № 910/12393/18.
		Судами встановлено, що Товариством подано недостовірну інформацію на Вимогу АМК від 06.09.2017 у встановлений ним строк (щодо наявності рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17.08.2017 зі справи  № 297/2327/17, згідно з яким, зокрема, встановлений факт порушення авторських прав на етикетки лікера Бейліс Орігінал (Baileys Original) Компанії Р енд А Бейлі енд Ко, де остання використовує зображення автора картини «Мечты Закарпатья» без його згоди на розміщення та відсутності майнових прав на цю картину, тим самим порушивши приписи законодавства України), чим вчинено порушення, передбачене пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 
		Посилання скаржника на те, що суди попередній інстанцій у розгляді справи неправильно тлумачили приписи статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо правової природи порушення і наявності прав у Компанії   Р енд А Бейлі енд Ко (м. Дублін, Ірландія) на звернення із заявою до АМК (відповідно, наявності в АМК підстав для витребування інформації у позивача), Касаційний господарський суд відхиляє, з огляду на неврахування заявником того, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких органи АМК мають право витребувати інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб. Так, інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених Законом. 
		Крім того, згідно з пунктом 17 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ) особами, які мають право подавати заяву відповідно до абзацу другого частини першої статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" або частини першої статті 28 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", є суб`єкти господарювання - конкуренти, постачальники чи покупці відповідача та інші фізичні та юридичні особи, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність відповідача, визначені зазначеними законами як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть безпосередньо і негативно вплинути на їхні права. 
		Що ж до твердження позивача про безпідставне незалучення судами до участі у справі Компанії Р енд А Бейлі енд Ко, як заявника, а також представництва "ДІАГЕО СКОТЛАНД ЛІМІТЕД" та імпортера ТОВ «Баядера-Імпорт», з огляду на те, що, на думку, Товариства, суди попередніх інстанцій у розгляді даної справи ухвалили рішення про права та інтереси вказаних компаній, Касаційний господарський суд зазначає, що, по-перше, Товариство не є особою, яка уповноважена представляти інтереси вказаних осіб у суді, у тому числі, вирішувати питання про те, чи порушено судовим рішення зі справи їх права та інтереси; по-друге, судові рішення у справі№ 910/12400/18 стосуються виключно питання правомірності Рішення АМК, яке прийняте саме у відношенні Товариства.
		Згідно з приписами статті 52  Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення передбачені пунктами 9, 13- 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
		З огляду на наведене попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального і процесуального права та з наведенням у судових рішеннях зі справи необхідного мотивування, встановивши обґрунтованість висновків АМК стосовно наявності в діях Товариства порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді подання на Вимогу АМК від 06.09.2017 недостовірної  інформації, за що в межах розміру, визначеного Законом України «Про захист економічної конкуренції», накладено штраф, - дійшли обґрунтованих висновків стосовно відсутності підстав для скасування Рішення АМК, а тому й правомірно відмовили Товариству в задоволенні позову.
		Посилання скаржника на те, що судові рішення у справі прийняті без врахування приписів статті 20  Закону України «Про захист економічної конкуренції», згідно  з якою суб`єктам господарювання, що мають значно більший ринковий вплив порівняно з малими або середніми підприємцями, які є їх конкурентами, забороняється створення перешкод у господарській діяльності малим або середнім підприємцям, зокрема, вчинення дій, заборонених згідно з частинами першою та третьою статті 19 вказаного Закону, Касаційний господарський суд відхиляє, оскільки такі доводи Товариства є довільним тлумаченням ним змісту статей 19, 20 наведеного Закону та спірних правовідносин не стосуються.
		Так, положення наведених статей Закону України «Про захист економічної конкуренції» не стосуються повноважень АМК щодо накладення штрафів на суб`єктів господарювання у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції, а також не регулюють порядок, розміри та підстави їх накладення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.09.2019 зі справи № 910/12393/18).
		Аргумент скаржника про те, що правовідносини у сфері використання торгівельних марок не відносяться до сфери дії конкурентного законодавства, - не стосується безпосередньо предмета спору у цій справі та спростовується нормами чинного законодавства у сфері регулювання відносин, пов`язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, зокрема, приписами статті 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
		Посилання скаржника на те, що сума штрафу безпідставно визначена АМК без урахування рекомендаційних роз`яснень Антимонопольного Комітету України (від 16.02.2016 № 6-рр) щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (а саме, сума штрафу визначена АМК  від доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф, а не від доходу (виручки) продавця від реалізації продукції, пов`язаного з порушенням), Касаційний господарський суд відхиляє, оскільки скаржником не враховано суть порушення, за вчинення якого накладено штраф (подання Товариством недостовірної інформації на вимогу державного уповноваженого АМК у встановлені ним строки). Сума штрафу обґрунтовано визначена АМК у відповідності до приписів статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 
		Крім того, рекомендаційні роз`яснення АМК від 16.02.2016 № 6-рр згідно з їх пунктом 1 та назвою, мають виключно рекомендаційний (а не обов`язковий) характер, і питання, пов`язані з їх застосуванням до спірних правовідносин не можуть бути підставами для висновку про правильність застосування норм Закону як АМК, так і господарськими судами, що розглядали дану справу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 зі справи № 916/2670/18).
		Інші доводи Товариства, які наведені в касаційній скарзі, безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та переоцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). Тому пов`язані з наведеним аргументи Товариства не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.    
		Доводи, викладені у відзиві АМК на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.  
		Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.  
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
		За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
		Судові витрати
		Понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Товариство, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 зі справи № 910/12400/18 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Котнар-М»  - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                            І. Колос
		 
		 
		Суддя                                                                                                             І. Бенедисюк 
		 
		 
		Суддя                                                                                                              Б. Львов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...