Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/627/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2020. Зареєстровано: 23.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2020.
Дата набрання законної сили: 30.04.2020
Результат оскарження 30.04.2020 Північно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Господарський суд Рівненської області 
		вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
		 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"15" січня 2020 р. м. РівнеСправа № 918/627/19 
		Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання В`юненко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6 корпус 3, оф. 111, код ЄДРПОУ 41477192) до Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 94, код ЄДРПОУ 34112754) про стягнення заборгованості в сумі 3 214 768 грн. 67 коп.
		За участю представників сторін:
		від позивача - Курінський О.Г. ордер ВВ № 1001561 від 21.10.19.;
		від відповідача - Арканія Т.А. довіреність № б/н від 15.01.20;
		від відповідача - Мацепура В.С. ордер ЛВ №119728 від 09.12.19.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		05.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" у якому просить, посилаючись на ст. ст. 11, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 220, 230, 231, 232, 265, 267 Господарського кодексу України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 3 214 768 грн. 67 коп. (з яких - 3 204 939 грн. 76 коп. - основний борг; 4 214 грн. 72 коп. - три проценти річних; 5 614 грн. 19 коп. - інфляційні втрати).
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору з виконання комплексу субпідрядних робіт з рекультивації пошкоджених земель та попутним вилученням бурштину від 01.08.2017р. №250 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання, в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 3 214 768 грн. 67 коп. (з яких - 3 204 939 грн. 76 коп. - основний борг; 4 214 грн. 72 коп. - три проценти річних; 5 614 грн. 19 коп. - інфляційні втрати).
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 09.09.2019 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/627/19, розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.10.2019 року.
		30.09.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі та вважає вимоги позивача про стягнення основного боргу та штрафних санкцій до відповідача неправомірними та передчасними, крім того зазначає, що у зв`язку із довготривалим процесом отримання спеціального дозволу на користування надрами, в т.ч. по причині неможливості на даний час виконувати роботи з рекультивації та попутного видобування бурштину та у зв`язку з тим, що останній знаходиться в складному фінансовому становищі ДП Бурштин України не міг в повному обсязі здійснювати свою господарську діяльність.
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.10.2019 року розгляд справи відкладено на 22.10.2019 року.
		09.10. 2019 року позивачем подано суду відповідь на відзив.
		21.10.2019 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.10.2019 року розгляд справи відкладено на 05.11.2019 року.
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.11.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/627/19 на 30 днів до 11.12.2019 року включно та відкладено підготовче засідання на 26.11.2019 року, встановлено позивачу додатковий строк для подання доказів до 26.11.2019 року.
		26.11.2019р. позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів доказів.
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.11.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 918/627/19, призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2019 р. 
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.12.2019 р. клопотання відповідача Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" про залучення до участі у справі № 918/627/19 в якості третьої особи без самостійних вимог Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" залишено без розгляду.
		16.12.2019 року в судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів, а саме: - договір про виконання робіт з рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину № 3/2017-Р від 27.07.2017 року; - висновок державної екологічної експертизи про те, що земельна ділянка лісогосподарського призначення загальною площею 10,0 га з 13.1 га, яка розташована на території Цепцевицького лісництва ДП "Володимирецьке лісове господарство" (кв. 49, вид. 20, 3,2 га: кв. 49, вид. 16,7,3 та; кв. 49. вид. 19,0.4 га: кв. 49. вид. 17,1.2 га; кв. 49. вид, 18,1,0 га.) потребує рекультивації; - затверджений у встановленому порядку Проект рекультивації земельної ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 10,0 га з 13.1 га, яка розташована на території Цепцевицького лісництва ДП "Володимирецьке лісове господарство" (кв. 49, вид. 20,3,2 га: кв. 49, вид. 16,7,3 та; кв. 49. вид. 19,0.4 га: кв. 49. вид. 17,12 га; кв.49. вид. 18,1,0 га.).
		Суд, залишив клопотання про витребування доказів без задоволення, оскільки у клопотанні відповідача про витребування у позивача ряду документів не зазначені вимоги передбачені п.4 та п. 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України.
		У судовому засіданні 16.12.2019 року представник відповідача подав письмове клопотання про зупинення провадження у справі № 918/627/19.
		Суд, 16.12.2019р. розглянувши подане клопотання про зупинення провадження у справі № 918/627/19 дійшов висновку про відмову у його задоволенні.
		В судовому засіданні 16.12.2019р. оголошено перерву до 18.12.2019 р. за усним клопотанням представника відповідача для подання письмової заяви про відвід судді.
		 18.12.2019 р. в судовому засіданні судом встановлено, що відповідач в судове засідання не з`явився.
		 18.12.2019 р. від представника позивача надійшла заява про неможливість подання доказів, що підтверджують судові витрати, яку долучено до матеріалів справи.
		 18.12.2019 р. на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання року про відкладення розгляду справи або продовження перерви. Суд, відмовив у його задоволенні з підстав зазначених в ухвалі від 18.12.2019р.
		18.12.2019р. на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про колегіальний розгляд справи. Суд, залишив заяву відповідача про колегіальний розгляд справи без розгляду з підстав зазначених в ухвалі від 18.12.2019р.
		 18.12.2019р. на офіційну електронну адресу суду після заслуховування вступного слова позивача, під час оголошення суддею-доповідачем стислого змісту заперечень відповідача у зв`язку з відсутністю представника відповідача в судовому засіданні, від представника відповідача надійшла заява про відвід судді Заголдної Я.В. у справі № 918/627/19.
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.12.2019 р. провадження у справі № 918/627/19 зупинено до вирішення питання про відвід судді Заголдної Я.В. у даній справі, матеріали справи із заявою представника відповідача про відвід судді Заголдної Я.В. від розгляду справи №918/627/19 передано уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого визначення судді в порядку, встановленому статтею 32 ГПК України, для розгляду заяви про відвід судді Заголдної Я.В.
		За результатами проведеного автоматизованого розподілу заяву про відвід судді у справі № 918/627/19 передано для розгляду судді Качуру А.М.
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. (суддя Качур А.М.) в задоволенні заяви Державного підприємства "Бурштин України" про відвід судді Заголдної Я.В. у справі №918/627/19 відмовлено.
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.12.2019р. поновлено провадження у справі № 918/627/19, розгляд справи по суті призначено на 15.01.2020 р.Судом 15.01.2020 року в судовому засіданні при розгляді справи по суті заслухано вступне слово представників сторін.
		Представник позивача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
		Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. 
		 Судом з`ясовано обставини, на які посилаються сторони, досліджено в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі, та на підставі усного клопотання відповідача оглянуто оригінали поданих позивачем доказів.
		Після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами представником відповідача заявлено усне клопотання про оголошення перерви для подання заяви про призначення експертизи. 
		Відповідач поставив під сумнів достовірність доказів поданих до позовної заяви позивачем.
		Суд, заслухавши усне клопотання представника відповідача, зазначив, що ухвалою від 26.11.2019р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
		Згідно з ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
		 Як вбачається із матеріалів справи відповідач скористався своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
		Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ст. 118 ГПК України).
		У відповідності до положень ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. 
		Керуючись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, суд обмежений процесуальним строком визначеним статтею 195 ГПК України для розгляду справи по суті.
		Суд розглянувши усне клопотання представника відповідача про оголошення перерви для подання заяви про призначення експертизи встановив, що відповідачем пропущено процесуальний строк на подачу клопотання про призначення експертизи, у зв`язку з чим відмовив у задоволені клопотання відповідача про оголошення перерви для подання клопотання про призначення експертизи під час розгляду справи по суті. 
		Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
		Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
		У судовому засіданні 15.01.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
		Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
		Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		01.08.2017 року між Державним підприємством "БУРШТИН УКРАЇНИ" (надалі -відповідач, підрядник, ДП "БУРШТИН УКРАЇНИ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" (надалі - позивач, субпідрядник, ТОВ "УЕУ") укладено Договір № 250 з виконання комплексу субпідрядних робіт з рекультивації пошкоджених земель та попутним вилученням бурштину (Реалізація Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. №1063) (надалі - Договір) (том 1, а.с.30 -38).
		Відповідно до пунктів 2.1. - 2.3. Договору сторони досягли домовленості про те, що Підрядник надає Субпідряднику переважне право на виконання всього комплексу субпідрядних робіт на визначених Сторонами Територіях Підрядника з рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину на території України, що передбачені Державним пілотним проектом з рекультивації.
		Реалізація визначеного п. 2.1. цього Договору переважного права Субпідрядника полягає в тому, що Підрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов`язання за власний рахунок виконати протягом строку дії цього Договору, але не довше строку дії Основного договору, виконання всього комплексу субпідрядних робіт з рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину на визначених цим договором територіях, що передбачені Державним пілотним проектом з рекультивації земель, за виключенням процедур приймання, обліку, накопичення попутно вилученого бурштину-сирцю, які виконуються матеріально відповідальними працівниками Підрядника.
		Сторони погодились, що виконання робіт визначених п. 2.1. цього Договору буде здійснюватися на земельних ділянках лісогосподарського призначення загальною площею 10,0 га з 13,1 га, які розташовані на території Цепцевицького лісництва ДП Володимирецьке лісове господарство (кв. 49, вид. 20, 3,2 га; кв. 49, вид. 16, 7,3 га; кв. 49, вид. 19, 0,4 га; кв. 49, вид. 17, 1,2 га; кв. 49, вид. 18,1,0 га.).
		Згідно з п. 3.1. Договору вартість робіт (компенсація всіх можливих витрат Субпідрядника та плата за виконану ним роботу) за цим Договором погоджується Сторонами та зазначається у Графіку виконання за видами робіт.
		Позивач у позовній заяві зазначає, що ним як субпідрядником понесені витрати, пов`язані з виконанням умов Договору, зокрема:
		-Витрати на проведення науково-технічних робіт.
		- Витрати на доопрацювання Робочого проекту землеустрою щодо рекультивації земельної ділянки площею 13,5 га, порушеної внаслідок нелегального видобування бурштину, розташованої у 49 кварталі Цепцевицького лісництва ДП Володимирецьке лісове господарство, виділи 10,16-20.
		-Витрати з облаштування тимчасової дороги та під`їзних шляхів до земельної ділянки.
		-Витрати на охорону земельної ділянки.
		Щодо витрат на проведення науково-технічних робіт, суд зазначає наступне.
		Згідно з п. 2.4. Договору від 01.08.2017 року № 250 Підрядник доручає Субпідряднику забезпечення організації замовлення та розроблення за рахунок Субпідрядника Проекту рекультивації та робочого Проекту землеустрою з рекультивації порушених земель у порядку, визначеному законодавством про землеустрій та отримання висновку державної екологічної експертизи на земельні ділянки, визначені п. 2.3 цього Договору, які є невід`ємними додатками до цього Договору.
		Згідно з п. 8.1.2. Договору Субпідрядник зобов`язаний одержати встановлені законодавством дозволи (ліцензії, сертифікати, паспорти тощо) на виконання окремих видів Робіт, у тому числі забезпечити організацію замовлення, розроблення та оплату проекту рекультивації та робочого проекту землеустрою з рекультивації порушених земель у порядку, визначеному законодавством про землеустрій. Виконати необхідні дії та забезпечити організацію замовлення і оплату всіх робіт для отримання, в порядку визначеному законом, висновку державної екологічної експертизи на погоджених Сторонами земельних ділянках лісогосподарського призначення.
		17.10.2017 року між Державним підприємством "Бурштин України" та Державною установою "Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України" укладено Договір № 275 на надання послуг з проведення науково-технічних робіт за темою Комплексні дослідження природних умов лісових ділянок, порушених внаслідок нелегального видобування бурштину, розташованих у 49 кварталі Цепцевицького лісництва ДП Володимирецьке лісове господарство, виділи 10, 16-20 загальною площею 13,5 га; підготовка експертного висновку щодо їх екологічного стану для проведення державної екологічної експертизи та наукових рекомендацій для проекту їх рекультивації (том.1 а.с.55-57).
		Листом № 360 від 23.10.2017 року ДП "БУРШТИН УКРАЇНИ" на виконання умов Договору № 250 від 01.08.2017 року звернулося до ТОВ "УЕУ" з проханням перерахувати грошові кошти у розмірі 84 000,00 грн. на його рахунок для подальшого розрахунку за проведення науково-технічних робіт з Державною установою "Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України" по Договору № 275 від 17.10.2017 року (том.1 а.с.54).
		31.10.2017 року між позивачем та відповідачем підписаний акт про надання послуг №415 - компенсація витрат на проведення науково-технічних робіт на суму 84 000грн.
		16.01.2018 року між позивачем та відповідачем підписаний акт про надання послуг №2 - компенсація витрат на проведення науково-технічних робіт на суму 168 000 грн.
		20.12.2018 року між ДП "БУРШТИН УКРАЇНИ" та ТОВ "УЕУ" було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 250 від 01.08.2017, якою розділ 6 Договору вирішено доповнити пунктом 6.7. За змістом п. 6.7. Договору компенсація або відшкодування витрат Субпідрядника, що були здійснені на стадії підготовчих робіт, в тому числі раніше компенсовані Підряднику витрати на проведення науково-технічних робіт, здійснюються Підрядником на підставі підписаного Сторонами акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з дати його підписання (том. 1, а.с.45-47).
		16.07.2019 року між позивачем та відповідачем підписано акт № ОУ-0000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на відшкодування раніше компенсованих витрат на проведення науково-технічних робіт за жовтень 2017 року - січень 2018 року. Загальна вартість робіт ( послуг) з ПДВ на суму 252 000,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають (том. 1, а.с.50).
		Щодо витрат на доопрацювання Робочого проекту землеустрою, суд зазначає таке.
		11.06.2018 року ДП "БУРШТИН УКРАЇНИ" та ТОВ "УЕУ" уклали Додаткову угоду № 2 до Договору № 250 від 01.08.2017 року, за умовами якої Субпідрядник взяв на себе зобов`язання замовити та оплатити за власний рахунок додаткові роботи для доопрацювання Робочого Проекту землеустрою з рекультивації земель порушених внаслідок нелегального видобування бурштину, розташованих у 49 кварталі Цепцевицького лісництва ДП Володимирецьке лісове господарство, виділи 10, 16-20, загальною площею 13,5 га для його погодження у відповідних контролюючих органах державної влади згідно з вимогами чинного законодавства (том. 1, а.с.44).
		На виконання вищезазначених умов 11.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРЕКОЗЕМ" укладено Договір № 1/ДРП про надання послуг з доопрацювання Робочого проекту землеустрою з рекультивації земель порушених внаслідок нелегального видобування бурштину, розташованих у 49 кварталі Цепцевицького лісництва ДП Володимирецьке лісове господарство, виділи 10, 16-20, загальною площею 13,5 га. (том. 1, а.с.62-64).
		Згідно з актом № 2012-18 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 20.12.2018 року витрати позивача на доопрацювання Робочого проекту землеустрою склали 80 000,00 грн без ПДВ (том 1, а.с.70).
		20.12.2018 року між ДП "БУРШТИН УКРАЇНИ" та ТОВ "УЕУ" було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору 250 від 01.08.2017, якою розділ 6 Договору вирішено доповнити пунктом 6.7. За змістом п. 6.7. Договору компенсація або відшкодування витрат Субпідрядника, що були здійснені на стадії підготовчих робіт, в тому числі додаткові роботи для опрацювання Робочого Проекту землеустрою з рекультивації земель порушених внаслідок нелегального видобування бурштину, розташованих у 49 кварталі Цепцевицького лісництва ДП Володимирецьке лісове господарство, виділи 10, 16-20, загальною площею 13,5 га, здійснюються Підрядником на підставі підписаного Сторонами акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з дати його підписання. ( том 1 а.с.45-47).
		16.07.2019 року між позивачем та відповідачем підписано акт № ОУ-0000015 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на компенсацію витрат на доопрацювання Робочого проекту землеустрою щодо рекультивації земельної ділянки, площею 13,5 га, порушеної внаслідок нелегального видобування бурштину, розташованої у 49 кварталі Цепцевицького лісництва ДП Володимирецьке лісове господарство, виділи 10, 16-20. Загальна вартість робіт з ПДВ на суму 96 000,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають (том.1, а.с.51).
		Щодо витрат позивача з облаштування тимчасової дороги та під`їзних шляхів до земельної ділянки, суд встановив слідуюче.
		Відповідно до п. 2.5. Договору №250 від 01.08.2017р. перелік робіт у межах цього Договору, їх вартість, зміст і строки їх виконання узгоджуються Сторонами у Графіку виконання за видами робіт, що є невід`ємним додатком цього Договору.
		Згідно Поточного графіку виконання робіт (Додаток № 1 до Договору) субпідрядник повинен здійснити роботи з облаштування тимчасової дороги та під`їзних шляхів до ділянки, встановлення огорожі та відокремлення ділянки (промислового майданчика) для початку проведення робіт з рекультивації.
		На виконання вищезазначених умов 05.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОПАЗ-ЛТД" було укладено Договір № 01/3 надання послуг спецтехнікою (том.1 а.с.75-77).
		Згідно актів надання послуг (проведення робіт) від 31.05.2018 та 22.06.2018, витрати позивача на облаштування тимчасової дороги та під`їзних шляхів до ділянки склали 280 138,00 грн. (том. 1 а.с.83-84).
		20.12.2018 між ДП "БУРШТИН УКРАЇНИ" та ТОВ "УЕУ" укладено Додаткову угоду № 3 до Договору 250 від 01.08.2017, якою розділ 6 Договору вирішено доповнити пунктом 6.7. За змістом п. 6.7. Договору компенсація або відшкодування витрат Субпідрядника, що були здійснені на стадії підготовчих робіт, в тому числі витрат з облаштування тимчасової дороги та під`їзних шляхів до ділянки, здійснюються Підрядником на підставі підписаного Сторонами акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з дати його підписання (том.1 а.с.45-47).
		20.12.2018 між позивачем та відповідачем підписано акт № ОУ-0000017 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на відшкодування витрат з облаштування тимчасової дороги та під`їзних шляхів до ділянки. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ на суму 280 138,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають. ( том.1 а.с.48).
		Щодо витрат на охорону земельної ділянки, судом встановлено таке.
		Відповідно до п. 2.5. Договору №250 від 01.08.2017р. перелік робіт у межах цього Договору, їх вартість, зміст і строки їх виконання узгоджуються Сторонами у Графіку виконання за видами робіт, що є невід`ємним додатком цього Договору. Поточний графік виконання робіт викладено в Додатку № 1 до Договору.
		Додатковою угодою № 1 від 22.05.2018 до Договору № 250 від 01.08.2017 Поточний графік виконання робіт (Додаток № 1 до Договору) викладено в новій редакції. За новою редакцію даного графіку з травня 2018 року передбачалось здійснювати забезпечення охорони земельної ділянки, яка підлягає рекультивації, з метою недопущення незаконного видобутку бурштину.
		На виконання досягнутих в Додатковій угоді № 1 від 22.05.2018 до Договору № 250 від 01.08.2017 домовленостей 22.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСТЕБЛЬ" було укладено Договір № 01/05/2018 про надання послуг.( том.1, а.с.85-93).
		Згідно умов вищезазначеного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСТЕБЛЬ" взяло на себе зобов`язання надавати послуги з охорони об`єкта, в тому числі охорони майна на об`єкті та організації пропускного режиму на об`єкті, розташованого за адресою: Рівненська обл., Володимирецький р-н, земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 10,0 га з 13,1 га, які розташовані на території Цепцевицького лісництва ДП Володимирецьке лісове господарство (кв. 49, вид. 20, 3,2 га; кв. 49, вид. 16, 7,3 га; кв. 49, вид. 19, 0,4 га; кв. 49, вид. 17, 1,2 га; кв. 49, вид. 18, 1,0 га.), кадастровий номер - 5620882200:04:039:0004, шляхом організації роботи та функціонування постів охорони згідно дислокації об`єкта та Інструкції з охорони об`єкта.
		Згідно актів надання послуг № 31 від 31.05.2018, № 35 від 30.06.2018, № 51 від 31.07.2018,№ 62 від 31.08.2018, № 63 від 30.09.2018, № 82 від 31.10.2018, № 91 від 30.11.2018, № 100 від 31.12.2018, № 2 від 31.01.2019, № 12 від 28.02.2019, № 24 від 31.03.2019, № 39 від 30.04.2019, № 54 від 31.05.2019, № 73 від 30.06.2019 позивачем у період з 29.05.2018 по 30.06.2019 понесені витрати на охорону земельної ділянки, яка підлягає рекультивації, на загальну суму 2 576 801,76 грн. (том.1 а.с.155-168).
		20.12.2018 між ДП "БУРШТИН УКРАЇНИ" та ТОВ "УЕУ" було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору 250 від 01.08.2017, якою розділ 6 Договору вирішено доповнити пунктом 6.7. За змістом п. 6.7. Договору компенсація або відшкодування витрат Субпідрядника, що були здійснені на стадії підготовчих робіт, в тому числі витрат з охорони земельної ділянки, яка підлягає рекультивації, з метою недопущення незаконного видобутку бурштину, здійснюються Підрядником на підставі підписаного Сторонами акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з дати його підписання.
		16.07.2019 між позивачем та відповідачем підписано акт № ОУ-0000013 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на відшкодування витрат з охорони об`єкта за період з 29.05.2018 по 30.06.2019р. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ на суму 2 576 801,76 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.(том.1, а.с.49).
		У свою чергу, відповідач у відзиві зазначив наступне.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016р. №1063 затверджено Порядок реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину (далі - Порядок №1063), який визначає механізм реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину (далі - пілотний проект). Відповідно до п.2 Порядку №1063, одним із виконавців пілотного проекту (далі - виконавці) є ДП Бурштин України. Згідно до п. 6 Порядку №1063, виконавці звертаються до Держгеонадр із заявою про надання спеціальних дозволів на користування надрами.
		Державна служба геології та надр, згідно до пп. 9, 10, 11 п. 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2015р. №1174 (далі - Положення №1174), відповідно до покладених на неї завдань, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазовими надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення, здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).
		Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулюється Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 року №615 (далі - Порядок №615).
		Відповідно до п.6 Порядку №1063, та в порядку визначеному пп.16 п. 8 Порядку №615, ДП Бурштин України неодноразово зверталося до Державної служби геології та надр України із заявами про надання спеціального дозволу на користування надрами (з усіма необхідними документами) на земельній ділянці лісогосподарського призначення в межах 49 кварталу Цепцевицького лісництва ДП Володимирецьке лісництво. 
		Згідно п. 6.2. Договору №250 від 01.08.2017р. сторони погодились, що невиконання або часткове невиконання обов язку щодо оплати Підрядником виконаних робіт у зв язку із відсутністю коштів не є простроченням зобов`язання, а тому Сторони не можуть застосовувати наслідки прострочення зобов`язання, які визначені господарським та цивільним законодавством. Заборгованість, яка виникає у разі неповної оплати виконаних робіт пред`являється до оплати Підряднику після виконання Субпідрядником наступного етапу робіт та погашається з коштів, наявних у Підрядника.
		Відповідач зазначив, що у зв`язку із довготривалим процесом отримання спеціального дозволу на користування надрами, в т.ч. по причині неможливості на даний час виконувати роботи з рекультивації та попутного видобування бурштину та у зв`язку з тим, що останній знаходиться в складному фінансовому становищі ДП Бурштин України не міг в повному обсязі здійснювати свою господарську діяльність.
		Крім того, відповідач послався на п.6.4. Договору №250 від 01.08.2017р. яким сторони передбачили, що в якості гарантії оплати виконаних робіт згідно цього Договору, Субпідрядник має переважне право викупити частково оброблений бурштин, попутно вилучений на визначеній цим Договором Території під час виконання Субпідрядником субпідрядних робіт за Договором субпідряду з рекультивації земель в повному обсязі.
		Також, відповідач вказав, що на даний час ДП Бурштин України не здійснює безпосередньо постійного видобування бурштину, а також зі своєї сторони виконало усі можливі дії, необхідні для усунення недоліків та дотримання усіх погоджувальних процедур для отримання від Державної служби геології та надр України спеціального дозволу на користування надрами на земельній ділянці лісогосподарського призначення в межах 49 - го кварталу Цепцевицького лісництва ДП Володимирецьке лісництво та знаходиться в процесі отримання такого спеціального дозволу. 
		За твердженням відповідача, після отримання спеціального дозволу він матиме право проводити рекультивацію земель лісогосподарського призначення з попутним вилученням бурштину, а позивач зможе приступити до виконання наступного етапу робіт.
		Крім того, у запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача додатково вказав на необґрунтованість позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях від 21.10.2019 року (том 1, а.с. 210-219). Зокрема, відповідач вважає, що позивачем здійснюються спроби стягнення заборгованості, яку відповідач позивачу компенсувати не зобов`язаний, про що свідчать, на думку відповідача, суперечливі докази, які відображають у своїй сукупності зовсім іншу суму боргу, і спроби позивача штучно створити заборгованість, і порушення умов договору № 250 від 01.08.2017 року при залученні третіх осіб та узгодженні ціни їх послуг. Окрім того, відповідач у запереченнях вказує, що у відповідача існують реальні сумніви з приводу достовірності наданих доказів, існує висока імовірність їх підробки, що буде предметом поданих відповідачем клопотань про витребування доказів та призначення відповідних судових експертиз.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.
		Матеріалами справи підтверджуються, що, згідно умов укладеного Договору №250 від 01.08.2017р. відповідач взяв на себе зобов`язання компенсувати та відшкодувати витрати позивача, які останній поніс у зв`язку з виконанням умов Договору, зокрема, на проведення науково-технічних робіт, доопрацювання Робочого проекту землеустрою, облаштування тимчасової дороги та під`їзних шляхів до земельної ділянки і охорону земельної ділянки.
		Крім того, наявними в матеріалах справи копіями договорів, а саме договір №1/ДРП від 11.06.2018р. про надання послуг, договір №01/3 від 05.03.2018р. про надання послуг спецтехнікою, договір №01/05/18-Ф від 22.02.2018р. про надання послуг підтверджується що позивач залучав до виконання робіт/надання послуг третіх осіб.
		Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач надав послуги/виконав роботи, а відповідач без заперечень їх прийняв, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).
		Зазначені вище додаткові угоди та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані та скріплені печаткою як з боку позивача так і з боку відповідача.
		Водночас, суд звертає увагу, що відповідачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують факт перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі.
		Крім того, предметом заявленого позову є заборгованість, яка утворилась внаслідок не здійснення відповідачем компенсації (відшкодування) витрат позивача, що були здійсненні ним на стадії підготовчих робіт.
		Порядок та строки компенсації таких витрат сторонами врегульовано окремо у 6.7. Договору № 250 від 01.08.2017 року. Зазначеним пунктом передбачено, що відшкодування здійснюється на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з дати його підписання.
		Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		20.12.2018 року та 16.07.2019 року між сторонами були підписані акти, які є підставою для відшкодування понесених позивачем витрат. Строк виконання зобов`язання відповідача по відшкодуванню витрат позивача настав, проте не був виконаний відповідачем.
		Отже, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на п. 6.2 Договору № 250 від 01.08.2017 року як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог є необґрунтованими.
		Також суд заслухавши усні припущення представника відповідача про недостовірність та неналежність оригіналів документів, поданих позивачем (висловлені ним під час дослідження судом оригіналів доказів, копії яких долучені позивачем до позовної заяви) дійшов висновку про їх недоведеність та необгрунтованість.
		Представник відповідача після дослідження доказів усно просив суд оголосити перерву для підготовки клопотання про призначення експертизи у справі.
		Суд надав можливість учасникам справи надати свої коментарі, доводи, міркування під час дослідження оригіналів документів.
		Однак стосовно клопотання про призначення експертизи у справі - суд роз`яснив представнику відповідача про неможливість зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України (призначення судом експертизи), оскільки згідно з ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п.п. 1 - 3 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу.
		Суд звертає увагу, що відповідач заявляв про намір заявлення клопотання про проведення судової експертизи при поданні заперечень на відповідь на відзив від 21.10.2019 року (том 1 а.с. 217), однак у межах підготовчого провадження таким правом не скористався, а судовий розгляд справи по суті не передбачає можливості призначення по справі судових експертиз.
		Крім того, подання додаткових пояснень та клопотань на цій стадії однією зі сторін може порушити принцип змагальності щодо можливості надання пояснень іншій стороні.
		Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 3 ст. 13 ГПК України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
		Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
		Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
		До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 ГПК України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
		У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
		З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із виконанням Договору № 250 від 01.08.2017 року з виконання комплексу субпідрядних робіт з рекультивації пошкоджених земель та попутним вилученням бурштину та додаткових угод до нього, а також відповідальністю за несвоєчасне проведення розрахунків, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.
		Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Оцінюючи представлені до матеріалів справи докази, суд зауважує наступне.
		Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України).
		Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
		Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
		Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Також, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
		Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
		Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін залишені судом без задоволення та не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволенню у повному обсязі, з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.
		Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних у розмірі 4 214,72 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 614,19 грн.
		Судом встановлено, що зобов`язання з відшкодування витрат позивача з облаштування тимчасової дороги та під`їзних шляхів до ділянки на суму 280 138,00 грн. є простроченими відповідачем з 22.01.2019.
		Судом встановлено, що зобов`язання з відшкодування витрат позивача на проведення науково-технічних робіт, доопрацювання Робочого проекту землеустрою, а також охорону об`єкта на загальну суму 2 924 801,76 грн. є простроченими відповідачем з 16.08.2019 .
		Пункт 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.
		Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
		Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
		Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
		В свою чергу інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 3.1, 3.2, 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".
		Перевіривши надані позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та вірність, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" про стягнення з Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" трьох процентів річних у розмірі 4 214 грн. 72 коп.; інфляційних втрат у розмірі 5 614 грн. 19 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
		У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 48 221 грн 53 коп. судового збору.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відтак, оскільки господарський суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача.
		Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 129, 233, 238, 240 - 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6 корпус 3, оф. 111, код ЄДРПОУ 41477192) до Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 94, код ЄДРПОУ 34112754) про стягнення заборгованості в сумі 3 214 768 грн. 67 коп. задовольнити.
		2. Стягнути з Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 94, код ЄДРПОУ 34112754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6 корпус 3, оф. 111, код ЄДРПОУ 41477192) 3 214 768 грн. (три мільйони двісті чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 67 коп. з яких: 3 204 939 (три мільйони двісті чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 76 коп. - основний борг; 4 214 (чотири тисячі двісті чотирнадцять ) грн. 72 коп. - три проценти річних; 5 614 (п`ять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 19 коп. - інфляційних втрат.
		3. Стягнути з Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 94, код ЄДРПОУ 34112754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6 корпус 3, оф. 111, код ЄДРПОУ 41477192) 48 221 (сорок вісім тисяч двісті двадцять одна) грн. 53 коп. судового збору.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2020 року.
		 
		 
		Суддя Заголдна Я.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...