Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 669/43/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2020. Зареєстровано: 24.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2020.

Номер судового провадження: 2/669/43/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір`я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444
		 
		 
		Справа № 669/43/17
		Провадження № 2/669/43/19 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		24 грудня 2019 року смт.Білогір`я
		 
		Білогірський районний суд Хмельницької області
		в складі : 
		     головуючої   - судді  Бараболі Н.С.,
		     за участю секретаря  Рудої Т.В.,                 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Білогір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, 
		                                             В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
		В обґрунтування позову вказав, що є власником домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 , та земельних ділянок площею 0,25 га., кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, та площею 0,2032 га., кадастровий номер 6820355600:02:003:0043. По сусідству з його домоволодінням знаходиться домоволодіння, яке належить ОСОБА_2 . 
		Вказав, що на земельній ділянці площею 0,2032 га., яка слугує проїздом до житлового будинку позивача та межує із земельною ділянкою, яка належить Відповідачу на праві власності, останній побудував без відповідних дозволів та погоджень із державними органами господарські споруди.  Частина самочинно збудованих господарських будівель, зокрема сінник, розміщені на належній позивачу земельній ділянці, інша частина господарських будівель розміщені на спільній межі, а частина будівель знаходяться на відстані 0,3 м. від огорожі, що порушує вимоги п.3.17 Б.2.4-1-94 «Планування та забудова міських та сільських поселень». 
		Крім того, зазначив, що має місце затінення земельної ділянки позивача, оскільки самочинно збудовані господарські будівлі знаходяться на південь від його домоволодіння.
		Відмітив, що Відповідачем не було виготовлено стічні труби для атмосферних опадів даху таким чином, що вода з даху потрапляє прямо на паркан, а із паркану вже стікає на земельну ділянку позивача, що, в свою чергу, призводить до незручностей в користуванні земельною ділянкою. Разом з тим, має місце також пошкодження власного паркану позивача, оскільки під дією вищенаведених атмосферних опадів із даху металевий паркан піддається корозії. Оскільки частина господарських споруд розміщені на належній позивачу земельній ділянці  він не має можливості встановити новий паркан у відповідності до технічної документації.
		Про те, що ОСОБА_2 порушені межі шляхом розташування самочинно збудованих господарських будівель на належній позивачу земельній ділянці йому стало відомо після приватизації земельних ділянок, коли були проведені обміри земельних ділянок і встановлені межі на них. 
		В добровільному порядку ОСОБА_2 перенести сінник на належу йому земельну ділянку відмовляється, в зв`язку із чим Позивач просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,2032 га., кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, що розташована по АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинно збудовані господарські будівлі (сінник, частини огорожі з металевої сітки).
		В ході розгляду справи ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. В судове засідання 24.12.2019 року не з`явилися. В поданій до суду заяві ОСОБА_3 вимоги підтримала, просила  розгляд справи проводити у її відсутності та відсутності позивача на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
		Відповідач ОСОБА_2 та його представники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в ході розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали.  В судове засідання 24.12.2019 року не з`явилися. Предтавник ОСОБА_5 направив до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі та участі відповідача, відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 оскільки ні висновком експерта на будь-яким іншим доказом Позивачем не доведено того, що його права порушені самочинно збудованими господарськими будівлями (сінник і таке інше) відповідача.
		Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 
		       
		Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  
		Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується даними Договору дарування житлового будинку, посвідченого 02 серпня 2001 року приватним нотаріусом Білогірського районного нотаріального округу Разумей Л.О., реєстровий №2158 (а.с.6). Зазначений житловий будинок зареєстровано в Білогірському бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_1 , позивачем по справі, 02.08.2001 року у реєстровій книзі №4 за реєстровим №874, що підтверджується відповідною відміткою на Договорі. Згідно довідки №277/02-29, виданої 02.02.2016 року Ямпільською селищною радою Білогірського району Хмельницької області (а.с.13), будинку, що належить ОСОБА_1 згідно рішення виконавчого комітету Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області №13 від 27.01.2016 року присвоєна адреса: АДРЕСА_1 (в минулому - АДРЕСА_1 ).
		Крім того, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,25 га., кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, розташованої по АДРЕСА_1 , переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та земельної ділянки площею 0,2032 га., кадастровий номер 6820355600:02:003:0043, розташованої по АДРЕСА_1 , переданої для ведення особистого селянського господарства. Вказані обставини підтверджуються даними Свідоцтв про право власності на нерухоме майно, індексні №№29764275, 29759548, виданими 20.11.2014 року реєстраційною службою Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області (а.с.а.с.9,10).
		ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується даними Сідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10.04.2002 року державним нотаріусом Білогірської держнотконтори Хмельницької області Макаренко Т.Г., реєстровий №524 (а.с.46). Зазначений житловий будинок зареєстровано в Білогірському бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_2 , відповідачем по справі, 19.04.2002 року у реєстровій книзі №1 за реєстровим №222, що підтверджується відповідною відміткою на Договорі.
		Крім того, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га., кадастровий номер 6820355602:02:003:0021, розташованої в АДРЕСА_1, переданої для обслуговування житлового будинку, та земельної ділянки площею 0,2120 га., кадастровий номер 6820355602:02:003:0022, розташованої в АДРЕСА_1, переданої для ведення особистого селянського господарства. Вказані обставини підтверджуються даними Державних актів на право власності на земельні ділянки, серії ЯГ №995757, 995758, виданих на підставі рішення 8 сесії 5 скликання Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області №9 від 26.06.2007 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власноті на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№010874800006, 010874800007, відповідно (а.с.а.с.7,8).   
		ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є суміжними землекористувачами.  
		Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №5589-5591/17-26 від 18.01.2019 року (а.с.а.с.142-192) встановлено, що станом на 07.12.2018 року фактичні межі земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, розташованої в АДРЕСА_1, не відповідає межі визначеній у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №995757, зареєстрованого 24.01.2008р. за №010874800006 за кадастровим номером 6820355602:02:003:0021, виданого на ім`я ОСОБА_2 Станом на 07.12.2018 року фактичні межі земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, розташованої в АДРЕСА_1 не відповідає межі визначеної згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №29764275 від 20.11.2014 року земельна ділянка за кадастровим номером 6820355600:02:003:0042 виданого на ім`я ОСОБА_1 . Станом на 07.12.2018 року експертом встановлено порушення землекористування ОСОБА_1 , а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6820355600:02:003:0042 зі сторони ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 шляхом зайняття відповідачем земельної ділянки позивача частиною огорожі з металевої сітки. Крім того, встановлено, що станом на 07.12.2018 року фактичне розташування будівель та тимчасових споруд ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 не відповідають межам визначеним у Державному акті на право власності ЯГ №995757, зареєстрованого 24.01.2008р. за №010874800006 (межі визначались по даним обмінних файлів на земельні ділянки з кадастровими номерами 6820355602:02:003:0021, 6820355602:02:003:0022) та технічної документації із землеустрою, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на території Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області. Станом на 07.12.2018 року межа встановлена протоколами погодження меж між земельними ділянками, що перебувають у користуванні ОСОБА_1 (кадастровий номер 6820355600:02:003:0042) та власності ОСОБА_2   (кадастровий номер   6820355602:02:003:0021) не відповідає дійсній межі відповідно до технічної документації та правовстановлюючих документів.        
		Встановлені у судовому засіданні обставини справи свідчать про те, що між сторонами вже тривалий час існує спір з приводу суміжних земельних ділянок. За позицією позивача, площа та межі його земельних ділянок визначається Свідоцтвами про право власності на нерухоме майно та підтверджується технічною документацією щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідач в свою чергу, вважає площу та межу своїх земельних ділянок визначених відповідно до Державних актів на право власності на земельні ділянки та технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. 
		Вирішуючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд враховує, наступне.
		Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
		Згідно з ч.2 ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.
		Беручи до уваги зазначене вище, суд вважає належним чином доведеними обставини того, що існує накладення земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		Згідно дослідницької частини висновку Висновку експерта по другому та третьому питанні за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи визначено, що в результаті аналізу плану накладення  встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 по фактичному користуванні накладається на земельну ділянку по АДРЕСА_1   ОСОБА_8 з кадастровим номером 6820355600:02:003:0042 плоша накладення становить 0,0010 га. (точки 1,2,3,4,5,6,7,8,9 Додатку №8 - фактична огорожа з металевої сітки). Також зафіксовано, що тимчасові споруди належні ОСОБА_2 знаходяться в безпосередній близькості до суміжної ділянки, що ймовірно може призвести до стікання атмосферних опадів з покрівель на карнизів споруд на територію земельної ділянки ОСОБА_1 .       
		Отже, як вбачається з наведеного висновку, відповідач фактично користується земельною ділянкою позивача в частині 0,0010 га.
		 
		Суд погоджується з висновком експерта та вважає його належним та допустимим доказом по справі, оскільки він виконаний особами, які мають спеціальні знання із безпосереднім дослідженням земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 .
		З наведеного, суд приходить до висновку щодо наявності факту самовільного зайняття відповідачем частини земельної ділянки, яка належить позивачу. Розмір земельної ділянки, яку було самовільно зайнято відповідачем складає площу 0,0010 га.
		Найближча будівля ОСОБА_2 розміщена на спільній межі, а до найвіддаленішої будівлі відстань від спільної межі до 30 см., що встановлено Актом обстеження межі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 22 травня 2015 року (а.с.11) Таким чином, встановлено, що в порушення вимог п.3.17. Б.2.4.-1-94 «Планування та забудова міських та сільських поселень», відповідно  до якого відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни має бути не меншою ніж 1,0 метр, при цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок, сінник ОСОБА_2 розміщений в безпосередній близькості до суміжної ділянки ОСОБА_1 , без влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівлі на територію суміжної ділянки. Будівництво сінника та встановлення огорожі з металевої сітки проведено відповідачем задовго до виготовлення технічної документації з приватизації земельних ділянок. Вказані обставини встановлено в судовому засіданні, визнаються сторонами та підтверджуються поясненнями  свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 .
		Згідно з п «г» ч.1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобовязані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
		Згідно приписів ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
		Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь яких усунень порушень його права власності від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми, є наявність у позивача права власності та встановлених судом перешкод у користуванні власником своєю власністю.
		Оскільки обставини наявності перешкод у позивача в користуванні своєю земельною ділянкою судом знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи, суд вважає, що відповідач повинен вчинити дії щодо усунення порушень права власності позивача та знаходить підстави для задоволення позовних вимог позивача.
		Отже, оскільки межі земельної ділянки належної позивачу змінились самовільним зайняттям відповідачем площі в розмірі 0,0010 га, то вони підлягають відновленню.
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що належним та допустимим в даному випадку способом захисту прав позивача в буде саме усунення відповідачем перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою позивача шляхом знесення тієї частини паркану та звільнення тієї частини земельної ділянки, зокрема, на якій розташований сінник, які безпосередньо зайняті відповідачем в межах 0,0010 га земельної ділянки належної позивачу. Такий спосіб усунення перешкод на думку суду є найбільш сприятливим для сторін у справі.
		Крім того, відповідно до ст.133, ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати  14568 грн. (640 грн. судового збору  + 8928,00  грн. витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу).
		На підставі навденого та керуючись ст. ст. 91, 96, 152,158, 212 ЗК України, ст. ст. 321, 391 ЦК України, ст.ст.4, 81, 141, 209, 229, 258-259, 247, 263-265,354 ЦПК України, суд,
		                                                       У Х В А Л И В :
		Позов ОСОБА_1 задовольнити.
		Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,2032 га., кадастровий номер 6820355600:02:003:0042, що розташована по АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинно збудовані господарські будівлі (сінник, частини огорожі з металевої сітки).
		Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору, 8928,00  грн. витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
		Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду  шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня  складення повного судового рішення.         
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне рішення складено 03 січня 2020 року.
		 
		Суддя підпис                   Н. С. Бараболя 
		                 Згідно з оригіналом.
		                  Суддя Білогірського районного суду 
		                  Хмельницької області                                                                  Н.С. Бараболя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...