Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/1683/20-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2020. Зареєстровано: 24.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.

Номер судового провадження: 1-кс-7788/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62019100000001414

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/1683/20-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 січня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 , при секретарі  ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на місто Київ прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62019100000001414 від 08.10.2019 про арешт майна, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		16.01.2020 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання прокурора про накладення арешту на майно  земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:01:001:0004, площею 1.967 га, яка належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер у ДРФО НОМЕР_1 , заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користування ним у будь-який спосіб розпоряджатися ним у будь-який спосіб (зміна права власності, перереєстрації, поділу, виділу, тощо).
		Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
		16 січня 2020 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором, було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
		На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
		Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
		У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
		Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
		Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
		У провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019100000001414 від 08.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.02.2010 розпорядженням Голови Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.02.2010 розпорядженням Голови Обухівської РДА ОСОБА_5 № 89 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 23-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради», за погодженням із в.о. начальника управління Держкомзему в Обухівському районі Головного управління Держкомзему у Київській області ОСОБА_6 , незаконно передано для ведення особистого селянського господарства з державної у приватну власність 23 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:01:003:0011, 3223155400:01:001:0004, 3223155400:01:001:0005, 3223155400:01:001:0006, 3223155400:01:001:0007, 3223155400:01:001:008, 3223155400:01:001:0009, 3223155400:01:001:0010, 3223155400:01:001:0011, 3223155400:01:001:0012, 3223155400:01:001:0013, 3223155400:01:001:0014, 3223155400:01:002:0002, 3223155400:01:005:0012, 3223155400:01:005:0013, 3223155400:01:005:0014, 3223155400:01:005:0015, 3223155400:01:002:0003, 3223155400:01:005:0016, 3223155400:01:003:0012, 3223155400:01:003:0013, 3223155400:01:003:0014, 3223155400:01:003:0015, загальною площею 42 га, нормативною грошовою оцінкою 797 590,09 грн.
		У подальшому, на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно договорів дарування, міни, купівлі-продажу та заяв замовників), вказані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства було об`єднано (поділено) в земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:01:001:0004, 3223155400:01:001:0018, 3223155400:01:001:0017, 3223155400:01:001:0016, 3223155400:01:005:0017, 3223155400:01:002:0004, 3223155400:01:003:0017, 3223155400:01:005:0018, 3223155400:01:003:0020, 3223155400:01:003:0022, 3223155400:01:003:0023, 3223155400:01:003:0018, 3223155400:01:003:0019.
		Водночас, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом  земельної ділянки від 16.09.2019 № 657-ДК/542/АП/09/01/19, проведеної державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області, встановлено, що проект землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок у власність громадянам України, для ведення особистого селянського господарства на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області затверджений з порушенням вимог статті 9, частини 2 статті 56, пункту «б» частини 1 статті 58, частини 4 статті 59, частини 3 статті 60, пунктів «а» та «в» частини 2 статті 61, частини 8 статті 118, частину 2 статті 150, пункту «г» частини 2 статті 198 Земельного кодексу України, статті 88, статті 89 Водного кодексу України, пункт «б» статті 22, статті 26, статті 29 Закону України «Про землеустрій», статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та пункт 10, 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (діючими на час затвердження проекту).
		Також, встановлено, що зазначені земельні ділянки, що відводились проектом землеустрою, погодженим управлінням Держкомзему в Обухівському районі, розташовані поза межами Обухівського району Київської області та території міста Києва, а тому їх відведення у власність неуповноваженою особою є незаконним.
		Таким чином, службові особи Обухівської РДА, управління Держкомзему в Обухівському районі Головного управління Держкомзему у Київській області, за попередньою змовою із невстановленими особами, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використали владу всупереч інтересам служби з метою передачі у власність третіх осіб земельних ділянок територіальної громади міста Києва вартістю 797 590,09 грн., чим заподіяно державним інтересам тяжких наслідків, тобто, скоїли злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.
		Відповідно до інформації оперативного підрозділу ГУ КЗЕ СБ України, з метою приховання слідів злочину, маскування протиправного способу набуття права власності, організаторами вчинено удавані правочини зі зміни права власності на підконтрольних їм осіб, поділу та об`єднання земельних ділянок зі зміною кадастрових номерів та повторною державною реєстрацією права власності.
		Так, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер у ДРФО НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , зареєстрованій: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.10.2013 №4593, придбала у ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:01:001:0004, площею 1.967 га.
		ОСОБА_8 був первинним власником вказаної земельної ділянки, оскільки незаконно її отримав на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 08.02.20010 №89.
		У подальшому ОСОБА_4 обміняв земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:01:003:0021, площею 2,0 га, за договором міни земельних ділянок від 23.07.2014 № 1412 з ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:01:001:0004, та є її власником на теперішній час.
		Враховуючи вищевикладене, в сторони обвинувачення є всі підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:01:001:0004, є об`єктом кримінально протиправних дій.
		Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 196133412 від 13.01.2020, вказана земельна ділянка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер у ДРФО НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
		Прокурор вказує, що з метою попередження незаконного відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, зважаючи на те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, сторона обвинувачення вважає за необхідне накладення арешту на вказану земельну ділянку.
		Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.
		Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Так, слідчим суддею встановлено, що 06.12.2019 вказану земельну ділянку визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження. 
		Прокурором доведено, що вказана земельна ділянка є об`єктом кримінально протиправних дій, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження з метою перешкоджання установленню істини у провадженні та недопущення повернення землі власнику  територіальній громаді міста Києва; інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
		За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
		«Справедливий баланс» та пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, на думку сторони обвинувачення збережено, оскільки втрата територіальною громадою активів, одержаних кримінально протиправним шляхом, призведе до тяжких наслідків державним інтересам.
		Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
		Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання - задовольнити.
		Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:01:001:0004, площею 1.967 га, яка належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер у ДРФО НОМЕР_1 , заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду розпоряджатися нею у будь-який спосіб (зміна права власності, перереєстрації, поділу, виділу, тощо).
		Заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (зміни права власності, перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене нерухоме майно.
		Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу для виконання.
		Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...