Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/20262/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2020.
Дата набрання законної сили: 16.01.2020
Номер судового провадження: 61-1781ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		16 січня 2020 року
		м. Київ
		справа № 753/20262/16-ц
		провадження № 61-1781 св 19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),
		суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,
		учасники справи:
		позивач  - ОСОБА_1 , 
		відповідачі  -  Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва», Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»,  
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на  рішення Дарницького районного суду від 22 травня 2018 року  в складі судді                     Леонтюк Л. К. та постанову Київського апеляційного суду від  4 грудня 2018 року вскладі колегії суддів: Сержанюка А. С., Матвієнко Ю. О., Сліпченка О. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до  суду з позовом, в якому, з урахуванням змін,  просив зобов`язати КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги по належній йому квартирі АДРЕСА_1 , зокрема:
		- за послуги з утримання будинку і прибудинкової території за період з                    грудня 2006 року по квітень 2015 року, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) від 19 травня 2000 року № 748 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій у м. Києві»;
		- за послуги з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення та централізованого опалення за період з грудня 2006 року по червень 2014 року, відповідно до розпорядження КМДА від 14 жовтня 2003 року № 1907 та від 10 грудня 2004 року № 2249,  якими внесені зміни до розпорядження КМДА від 20 червня 2002 року № 1245 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення».
		На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 послався на невідповідність здійснених відповідачами розрахунків комунальних послуг зазначеним вище розпорядженням КМДА.
		Зазначав, що 15 лютого 2016 року він звертався до КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва»  з актом - претензією зробити перерахунок, однак відповіді не отримав.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 4 грудня   2018 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що  відповідач, надаючи житлово-комунальні послуги позивачеві, діяв в межах чинного законодавства та відповідно до умов договорів, укладених  з виробниками житлово-комунальних послуг. Крім того, суди зазначили, що вимоги позивача про проведення перерахунку з 01 грудня 2006 року по 30 квітня 2015 року за послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації №748 від 19 травня 2000 року є необґрунтованими, оскільки це розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 8 липня 2010 року № 505.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		ОСОБА_1 подав  касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 4 грудня   2018 рокуі ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу №753/20262/16 з Дарницького районного суду м. Києва. 
		У лютому 2019 році справа надійшла до Верховного Суду. 
		Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 грудня 2019 рокусправу за позовом ОСОБА_1 до КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва»,                               КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про захист прав споживачів на перерахунок за житлово-комунальні послуги призначено до розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, що призводить до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та має значення для формування єдиної правозастосовчої практики. 
		На підтвердження заявник посилається на постанови Верховного Суду                       від 4 червня 2018 року в справі №760/12445/15-ц та від 10 травня 2018 року в справі №756/13405/15-ц, у яких, спори з аналогічних підстав та з аналогічним предметом були вирішені на користь споживачів.
		Доводи інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанції, просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
		КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» своїм правом на подання відзиву  не скористалось.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , та, відповідно, є споживачем житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з грудня 2006 року по квітень 2015 року, та централізованого опалення та послуг централізованого водопостачання холодної води і водовідведення, централізованого водопостачання гарячої води і водовідведення в період з  грудня 2006 року по  червень 2014 року.
		З метою забезпечення статутної діяльності, спрямованої на обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 та надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинку, Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району                           м. Києва» уклало ряд договорів з виробниками житлово-комунальних послуг на умовах яких ті надавали послуги Комунальному підприємству «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва», а останнє - виставляло вартість житлово-комунальних послуг мешканцям будинку.
		Для забезпечення мешканців будинку житлово-комунальними послугами, Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» уклало договори з виробниками послуг і саме за цінами, визначеними в цих договорах виставляло мешканцям рахунки за спожиті комунальні послуги.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним  і обґрунтованим.
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані рішення суду не відповідають, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно із частиною третьою статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року               № 1875-IV «Про житлово - комунальні послуги» (далі - Закон № 1875-IV), споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Частинами першою та другою статті 32 цього Закону № 1875-IV  передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
		Частиною першою статті 7 Закону № 1875-IV визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, в тому числі, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
		Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами, внесеними Законом № 1198-VII від 10 квітня 2014 року, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
		Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону № 1875-IV виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
		Нарахування за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 у спірний період  (з 1 грудня 2006 року по                     30 червня 2014 року) здійснювалися відповідно до тарифів на житлово-комунальні послуги, прийнятих розпорядженнями КМДА, які в подальшому були скасовані постановами Шевченківського районного суду м. Києва  від                              21 березня та 30 вересня 2014 року.
		При цьому суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, взагалі не надав оцінки скасуванню тарифів, та  помилково вважав, що оскільки в момент нарахування плати за житлово-комунальні послуги тарифи були чинними, відповідач не має підстав на здійснення перерахунку нарахованих йому платежів та перегляд ціни в договорі з виконавцями послуг. 
		Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
		Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
		У силу положень статті 400 ЦПК України  касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.
		Відповідно до  частини  третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове судове рішення, а тому справу слід передати на розгляд до суду першої інстанції.
		Аналогічних правових висновків у справі з аналогічним предметом і підставами позову дійшла Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 16 січня 2019 року в справі № 757/31606/15-ц.
		За таких обставин рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду                     від 4 грудня   2018 року підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Щодо судових витрат
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України  передбачено якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки суд касаційної інстанції направляє справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 141, 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Дарницького районного суду від 22 травня 2018 року  та постанову Київського апеляційного суду від  4 грудня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої  інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                               В. М. Сімоненко
		Судді:                                                                                     А. А. Калараш
		  С. Ю. Мартєв
		  Є. В. Петров
		  С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...