Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/13774/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2020.
Дата набрання законної сили: 23.01.2020
Номер судового провадження: 51-305ск20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018160000000578

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		іменем України
		 
		23 січня 2020 року
		м. Київ
		справа № 523/13774/18
		провадження № 51-305ск20
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на вирок Одеського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року в межах кримінального провадження № 12018160000000578 від 5 серпня 2018 року за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`янське Арцизького району Одеської області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимостей не має,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
		Встановлені обставини
		За вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 11 липня 2019 року ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2
		ст. 76 цього Кодексу.
		Скасовано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою та звільнено ОСОБА_5 у залі суду.
		Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_4 35335,82 грн і
		1000000 грн у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.
		Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.
		Одеський апеляційний суд вироком від 19 листопада 2019 року частково задовольнив апеляційні скарги прокурора і потерпілої та скасував вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 у частині призначення покарання.
		Ухвалено призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		Узято ОСОБА_5 під варту в залі суду і постановлено рахувати початок строку відбування покарання з 19 листопада 2019 року. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК зараховано засудженому у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 24 жовтня 2018 року по 11 липня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		В іншій частині вирок місцевого суду залишено без змін.
		Суть питання
		У касаційній скарзі потерпіла, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, просить змінити вирок цього суду в частині призначеного покарання і призначити ОСОБА_5 нове покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
		Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
		Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
		Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для зміни оскаржуваного судового рішення і які, на її думку, були допущені цим судом, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
		Водночас слід ураховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Однак усупереч наведеним положенням процесуального закону, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого через м`якість, потерпіла у касаційній скарзі не навела правового обґрунтування незаконності вироку апеляційного суду відповідно до ст. 414 КПК. Так, вона у касаційній скарзі не зазначила, у чому полягає явна несправедливість призначеного ОСОБА_5 основного покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки та чому це покарання є недостатнім для кари і виправлення засудженого, а також для запобігання вчиненню нових злочинів,
		і чому, на її думку, основне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років (яке просила призначити в апеляційній скарзі потерпіла) відповідно до ч. 2 ст. 50 КК буде сприяти цій меті.
		Також усупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК вимоги потерпілої в касаційній скарзі
		не узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК, якими визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, а також прямо суперечать ст. 433 та ч. 1 ст. 437 цього Кодексу, тому що суд касаційної інстанції
		не має права досліджувати докази йзастосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання.
		Крім того, потерпіла не зазначила, чи бажає брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження, як це передбачено ч. 3 ст. 427 цього Кодексу.
		Суд касаційної інстанції є судом права, який відповідно до положень ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування і недотримання вимог ст. 427 цього Кодексу перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
		З огляду на викладене оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1
		ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
		На цих підставах Верховний Суд постановив:
		Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на вирок Одеського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків  п`ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.
		У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...