Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/4242/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2020. Зареєстровано: 24.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 23.01.2020
Номер судового провадження: 22-ц/811/2906/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 462/4242/16-ц                Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І. 
		Провадження № 22-ц/811/2906/18            Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. 
		Категорія:36
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		 
		 
		23 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
		судді-доповідача: Левика Я.А.,
		       суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,
		 
		розглянувши впорядку письмовогопровадження безповідомлення учасниківсправи умісті Львовіцивільну справу за апеляційними скаргами Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» та ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Ліуша А.І. від 08 листопада 2018 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та визнання безпідставним нарахування плати за житлово-комунальні послуги, -
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		   рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 08 листопада 2018 року (в якому ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16 листопада 2018 року виправлено описку) позов Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу - задоволено повністю. Зустрічний позов ОСОБА_3  ОСОБА_4 до Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та визнання безпідставним нарахування плати за житлово-комунальні послуги  задов.олено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 АДРЕСА_1 / на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 7571 /сім тисяч п`ятсот сімдесят одну/ гривню 26 копійок заборгованості за послуги з центрального опалення. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 АДРЕСА_1 / на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 2226 /дві тисячі двісті двадцять шість/ гривень 74 копійок заборгованості за послуги з постачання гарячої води. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 АДРЕСА_1 / на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 1174 /одну тисячу сто сімдесят чотири/ гривні 02 копійки інфляційних втрат, 199 /сто дев`яносто дев`ять/ гривень 04 копійки 3% річних, нарахованих на заборгованість за послуги з центрального опалення. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 АДРЕСА_1 / на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 599 /п`ятсот дев`яносто дев`ять/ гривень 70 копійок інфляційних втрат, 98 /дев`яносто вісім/ гривень 44 копійки 3% річних, нарахованих на заборгованість за послуги з постачання гарячої води. Визнано дії Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» в частині відсутності укладення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на підставі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 травня 2005 року неправомірними. Зобов`язано Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» укласти з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , 9/30/ договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на підставі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 травня 2005 року. У задоволенні позовних вимог щодо визнаннябезпідставним нарахування плати за житлово-комунальні послуги, вчинити певні дії  відмовлено за їх безпідставністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 АДРЕСА_1 / на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 190 /сто дев`яносто/ гривень 40 копійок судового збору.
		Вказане рішення оскаржили ЛКП «Залізничнетеплоенерго» та ОСОБА_1 .
		В апеляційній скарзі представник ЛКП «Залізничнетеплоенерго» просить скасувати рішення в частині визнання дій ЛКП «Залізничнетеплоенерго» неправомірними через відсутність укладення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на підставі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 травня 2005 року; зобов`язання ЛКП «Залізничнетеплоенерго» укласти з ОСОБА_1 , ОСОБА_2  договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на підставі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 травня 2005 року та ухвалити в оскаржуваній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 . Вважає рішення частково незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Вказує, що ОСОБА_1 не зверталася до ЛКП «Залізничнетеплоенерго» щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у зв`язку з цим підприємство не може бути зобов`язано до укладення такого договору при наявності діючого договору приєднання. Також, зазначає, що жодним нормативним актом не врегульовано питання відносно того, де саме виробник та виконавець житлово-комунальних послуг зобов`язаний публікувати умови договору про надання таких комунальних послуг. Тому підприємство виконало головну умову та розмістило договір у місцевому друкованому виданні «Високий замок», повідомивши таким чином споживачів про умови Договору приєднання.
		В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить в частині первісного позову скасувати повністю судове рішення та залишити первісну позовну заяву без розгляду, а в частині зустрічного позову скасувати відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання безпідставними та протизаконними нарахування плати за послуги з ЦО та ЦПНВ за період відсутності договірних відносин; задовольнити позовну вимогу про визнання безпідставними та протизаконними нарахування плати за послуги з ЦО та ЦПГВ за період відсутності договірних відносин; задовольнити позовну вимогу про заборону будь-якій особі ЛКП «Залізничнетеплоенерго» до укладання передбаченого чинним законодавством договору направляти (скеровувати) будь-які папірці-залякування чи вчиняти будь-які інші дії психологічного тиску на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою оплати за надані чи ненадані, віртуальні, неіснуючі та нібито надані послуги. Вважає рішення в частині первісного позову таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Зазначає, що ухвала про відкриття провадження постановлена судом на підставі позовної заяви, підписаної особою без повноважень на ведення справи. Звертає увагу, що у платіжному дорученні не зазначено за яку саме заяву сплачено судовий збір та судом не перевірено зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Зазначає, що клопотання, подані нею як позивачем за зустрічним позовом для з`ясування правомірності вищезазначених незаявлених ЛКП «Залізничнетеплоенерго» вимог, судом безпідставно не були розглянуті та ухвали не постановлені. У рішенні суду не зазначено, відповідно до якої норми законодавства судом визначено повний обсяг надання послуг, а також встановлено, що послуги позивачу за зустрічним позовом надані саме у повному обсязі. Адже у матеріалах справи відсутні будь-які документи, в яких зазначені кількісні та якісні показники, яким мають відповідати послуги з надання ЦО та ЦПГВ та не зазначено порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг відповідно до ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Вказує на те, що зазначені у відомостях про нарахування суми не підтверджені розрахунками, згідно з якими можна перевірити правильність зазначених до оплати нарахувань, а саме не надано розрахунку, згідно з яким визначено кількість тепла, за яке здійснені нарахування для кВ. АДРЕСА_2 ; показники будинкового лічильника тепла зазначені у різних фізичних одиницях, що доводить їх загальну недостовірність; не зазначено показників лічильника води. Також зазначає, що відсутність належно оформленого договору про надання послуг з ЦО та ЦПГВ з зазначенням усіх істотних умов, визначених законом №1875; зміни норм Типового договору, відсутність зазначення якісних та кількісних характеристик послуг тощо, є не тільки підґрунтям дисбалансу прав, а й позбавленням її як споживача будь-якого права. 
		Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи осіб, що беруть участь у справі в межах доводів первісної позовної заяви, заяви про збільшення розміру позовних вимог, зустрічної позовної заяви, апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, відповіді на відзив, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ЛКП «Залізничнетеплоенерго» до задоволення не підлягає, апеляційна скарга ж ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
		Із змістуоскаржуваного рішеннявбачається,що судпершої інстанції,посилаючись,зокрема,на ч.3ст.6,ч.1ст.218,ч.3ст.510,ч.2ст.625,ч.1ст.630,ст.ст.1212,1213,ЦК України,ч.ч.1,2,10ст.141ЦПК України,п.5,10ч.3ст.20,ст.ст.19-21Закону України«Про житлово-комунальніпослуги»,постанову КабінетуМіністрів Українивід 21.07.2005№630«Про затвердженняПравил типовогодоговору пронадання послугз централізованогоопалення,постачання холодноїта гарячоїводи і водовідведеннята типовогодоговору пронадання послугз централізованогоопалення,постачання холодноїта гарячоїводи і водовідведення»,п.8Правил наданняпослуг зцентралізованого опалення,постачання холодноїта гарячоїводи і водовідведення,правові позиціїВерховного СудуУкраїни,викладені усправах №6-59цс13від 30.10.2013р.,№6-2951цс1 від20квітня 2016року,№6-110цс12від 10жовтня 2012року,ст.68,162ЖК України,та задовольняючиповністю первіснийпозов тазадовольняючи частковозустрічний позов,виходив зтого,що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 Позивач ЛКП «Залізничнетеплоенерго» надає послуги відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з централізованого опалення та постачання гарячої води у квартирі АДРЕСА_2 .У даномувипадку позивач,виконавши своїзобов`язанняз наданняпослуг,має законніпідстави вимагативід споживачаоплати занадання цихпослуг.Суд встановив,що міжсторонами фактичноіснували ііснують правовідносинипо наданнюпослуг зпостачання централізованогоопалення тагарячої водиі користуваннятакими послугами,які випливаютьіз нормативно-правовихактів.Позивач виконувавсвої зобов`язанняпо наданнютаких послуг,відповідачі єспоживачами цихпослуг тазобов`язанняпо їхоплаті уповному обсязіне виконували.Як вбачається із актів про використання теплової енергії від 29 жовтня 2014 року, 27 листопада 2014року, 24 грудня 2014 року, 27 січня 2015року,24лютого 2015року,24березня 2015року,21квітня 2015року,зняття показівзасобів облікутеплової енергіївід 27жовтня 2016року,28листопада 2016року,27грудня 2016року ЛКП«Залізничнетеплоенерго» надавалопослуги відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з централізованогоопалення тапостачання гарячоїводи,а споживачі,які проживаютьу будинку АДРЕСА_3 зокрема АДРЕСА_4 у квартирі АДРЕСА_5 користувались тепловоюенергією.Суд такожвстановив,що позивачналежним чиномта уповному обсязінадає відповідачамжитлово-комунальніпослуги зцентралізованого опаленнята постачаннягарячої води,а відповідачікористувалися такимита невідмовлялися відтаких,факт відсутностідоговору пронадання житлово-комунальнихпослуг сампо собіне можебути підставоюдля звільненняспоживача відоплати послуг,а томусуд вважав,що зустрічніпозовні вимогищодо визнаннябезпідставним нарахуванняплати зажитлово-комунальніпослуги,заборони представникуЛКП «Залізничнетеплоенерго»направляти вимогиє безпідставними,та крімтого,на переконаннясуду,з відповідачівстягнув заборгованістьв сумі7571,26грн.за послугиз центральногоопалення та2226,74грн.за послугиз постачаннягарячої води,що стверджуєтьсярозрахунком сумиборгу від27лютого 2015року,відомостями пронарахування таоплату послугицентральне опаленнята гарячавода квартири АДРЕСА_2 .Внаслідок наведеного, суд вважав, що з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід стягнути також 1174,02 грн. інфляційних втрат, 199,04 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість за послуги з центрального опалення, 599,70 грн. інфляційних втрат,98,44 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з01липня 2014року по02лютого 2017року,що стверджуєтьсярозрахунком інфляційнихвтрат та3%річних.Із доказів,наявних уматеріалах справи, видно позивачем ЛКП «Залізничнетеплоенерго» опубліковано договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води ЛКП «Залізничнетеплоенерго» від 01 липня 2014 року. Крім того, відповідач ОСОБА_1 зверталась до ЛКП «Залізничнетеплоенерго» щодоукладення договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, однак позивачем їй відмовлено, оскільки стандартну форму договору опубліковано в щоденній газеті «Високий замок» №92 від 01 липня 2014 року та умови договору приєднання розповсюджуються на всіх споживачів. Внаслідок наведеного, оскільки відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачами послуг, які надає ЛКП «Залізничнетеплоенерго» з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, звертались до позивача щодо укладення договору про надання таких послуг, суд вважав, що дії ЛКП «Залізничнетеплоенерго» в частині відсутності укладення є неправомірними та позивача слід зобов`язати укласти з відповідачами договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на підставі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 травня 2005 року. Суд критично оцінив твердження представника позивача про відсутність необхідності укладення договору з відповідачами внаслідок опублікування стандартної форми договору в щоденній газеті «Високий замок» №92 від 01 липня 2014 року, оскільки, дана газета не є офіційним джерелом оприлюднення та на переконання суду, таке оприлюднення не може вважатись належним, а також, не може свідчити про те, що відповідачі належним чином ознайомились із таким договором. Крім того, суд відхилив твердження представника позивача про відсутність необхідності укладення договору з відповідачами внаслідок того, що умови договору приєднання розповсюджуються на всіх споживачів, оскільки дані норми закону жодним чином не забороняють укластиіз споживачемдоговір пронадання послугз централізованогоопалення тапостачання гарячоїводи напідставі Типовогодоговору,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни №630від 21травня 2005року неправомірними.
		Колегія суддів вважає, що такі висновки не в повній мірі відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, частина обставин, які суд вважав встановленими  не доведена, а тому рішення суду підлягає до часткового скасування.
		4.08.2016р. ЛКП «Залізничнетеплоенерго» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просило стягнути з відповідачів на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 2584,91 грн. заборгованості, з яких 510,03 грн. за послуги з постачання гарячої води та 1109, 03 грн. заборгованості за послуги з центрального опалення. Судові витрати в розмірі 1378, 00 грн. покласти на відповідачів. 
		3.02.2017р. ЛКП «Залізничнетеплоенерго» подало суду заяву про збільшення позовних вимог, у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 7571,26 грн. за послуги з центрального опалення за період липня 2014 року  грудня 2016 року. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 2226,74 грн. за послуги з центрального опалення за період липня 2014 року  грудня 2016 року. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 1174,02 грн. інфляційних втрат та 199,04 грн. 3 % річних, нарахованих на заборгованість з центрального опалення. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 599,70 грн. інфляційних втрат 98,44 грн. 3 % річних, нарахованих на заборгованість з гарячого водопостачання. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» по 800, 00 грн. судового збору (а разом 1600, 00). 
		В обґрунтування позову покликалися на те, що відповідачам належним чином надаються послуги із постачання гарячої води та центрального опалення, проте в порушення вимог закону,відповідачі не вносили плату за них,що призвело до виникнення заборгованості в сумі 7571,26 грн. за послуги з центрального опалення та 2226,74 грн. за послуги з постачання гарячоїводи.Договору міжсторонами неукладено,однак зобов`язаннясторін виникаютьіз закону.Просили стягнутисолідарно звідповідачів 7571,26грн.за послугиз центральногоопалення та2226,74грн.за послугиз постачаннягарячої води,1174,02грн.інфляційних втрат,199,04грн.3%річних,нарахованих назаборгованість запослуги зцентрального опалення,599,70грн.інфляційних втрат,98,44грн.3%річних,нарахованих назаборгованість запослуги зпостачання гарячоїводи. 
		3.07.2018р. ОСОБА_1 подала в суд зустрічну позовну заяву до ЛКП «Залізничнетеплоенерго», у якій просила:
		- визнати відсутність передбачених та оформлених відповідно до вимог чинного законодавства України договірних відносин між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ЛКП «Залізничнетеплоенерго», що є грубим порушенням з боку позивача конституційних приписів, законів України, актів цивільного законодавства та інших НПА;
		- визнати дії ЛКП «Залізничнетеплоенерго» неправомірними в частині не укладення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 договору про надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води; 
		- визнати безпідставними та протизаконними нарахування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 плати за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 за період відсутності договірних відносин;
		- заборонити будь-якій особі ЛКП «Залізничнетеплоенерго» до укладення передбаченого чинним законодавством договору направляти (скеровувати) будь-які папірці-залякування чи вчиняти будь-які інші дії психологічного тиску на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою оплати за надані чи не надані, віртуальні, неіснуючі чи нібито надані послуги;
		- зобов`язати ЛКП «Залізничнетеплоенерго» підготувати та укласти з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 , передбачений діючим законодавством України Договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого та централізованого постачання гарячої води. 
		В обґрунтування позову зазначила, що послуги з постачання гарячої води та центрального опалення надаються на підставі договору, укладеного на основі типового договору. На її звернення щодо укладення договору з ЛКП «Залізничнетеплоенерго» їй було відмовлено. Просить визнати неправомірними дії відповідача в частині відсутності укладення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, зобов`язати ЛКП «Залізничнетеплоенерго» укласти з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, визнати безпідставним нарахування плати за житлово-комунальні послуги, заборонити будь-якій особі ЛКП «Залізничнетеплоенерго» до укладення договору направляти будь-які папірці чи вчиняти будь-які інші дії психологічного тиску на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
		Як вбачається із матеріалів справи, та сторонами не спростовано в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
		Позивач ЛКП «Залізничнетеплоенерго», стверджуючи про надання відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у квартирі АДРЕСА_2 ,  просило стягнути з них заборгованість за надання таких послуг із розрахунком сум коштів за прострочення виконання грошового зобов`язання у відповідності до ст. 625 ЦК України.
		Відповідач ОСОБА_1 ж заперечуючи проти первісного позову у зустрічному позові вказала про: неналежність позивача за первісним позовом та його представників, що брали участь у розгляді справи,  що є підставами для залишення позову без розгляду; а, також, про відсутність укладеного договору між сторонами про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води,  як підстави для відмови у задоволенні первісних позовних вимог.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
		житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
		аварія - пошкодження інженерних мереж, обладнання або конструктивних елементів споруд, що виникло з техногенних або природних причин, які перешкоджають їх подальшій експлуатації відповідно до технічних умов;
		балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;
		виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
		виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;
		власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;
		внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди;
		засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики;
		кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиниця виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з законодавством;
		комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;
		непереборна сила - дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору;
		норми споживання - кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
		споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;
		точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання;
		управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору;
		утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;
		якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.
		Відповідно до ст. 2 цього ж Закону державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах:
		1) забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів;
		2) створення та підтримання конкурентного середовища при виробленні та наданні житлово-комунальних послуг, забезпечення контролю у сфері діяльності природних монополій;
		3) забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;
		4) регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей;
		5) забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб тощо;
		6) дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг;
		7) забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян.
		Стаття 13 цього ж Закону вказує, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
		1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
		2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
		3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
		4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
		За ст.16Закону:порядок наданняжитлово-комунальнихпослуг,їх якісніта кількісніпоказники маютьвідповідати умовамдоговору тавимогам законодавства. Перелікжитлово-комунальнихпослуг,що надаютьсяспоживачу,залежить відрівня благоустроювідповідного будинку(споруди). Комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на:
		1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об`єктів житлового фонду;
		2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;
		3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.
		У разі застосування перерви в наданні послуг виконавець/виробник зобов`язаний повідомити через засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніш як за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг.
		Виконавець/виробник зобов`язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		У разі перевищення нормативно встановлених термінів, за винятком настання форс-мажорних обставин, виконавець/виробник несе відповідальність згідно із законом.
		Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, мають право тимчасово визначати інші норми споживання, якості та режими надання житлово-комунальних послуг з урахуванням технічних можливостей підприємств, кліматичних та інших місцевих умов.
		Термін дії рішення щодо обмеження інших параметрів та нормативів споживчих властивостей, режимів надання житлово-комунальних послуг не може перевищувати один рік.
		Стаття 18 вказує про те, що у разіпорушення виконавцемумовдоговору споживачмає правовикликати йогопредставника дляскладення тапідписання акта-претензіїспоживача,в якомузазначаються строки,види,показники порушеньтощо. Представниквиконавця повиненз`явитисяна викликспоживача непізніше строку,визначеного договором. Акт-претензіяскладається споживачемта представникомвиконавця іскріплюється їхнімипідписами.У разінеприбуття представникавиконавця впогоджений умовамидоговору строкабо необґрунтованоївідмови відпідписання акта-претензіївін вважаєтьсядійсним,якщо йогопідписали неменш якдва споживачі. Акт-претензіяспоживача подаєтьсявиконавцю,який протягомтрьох робочихднів вирішуєпитання проперерахунок платежівабо видаєписьмово споживачуобґрунтовану письмовувідмову взадоволенні йогопретензій. Спорищодо задоволенняпретензій споживачіввирішуються всуді.Споживач маєправо надосудове вирішенняспору шляхомзадоволення пред`явленоїпретензії. У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.
		Згідно ст. 19 Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносину сферіжитлово-комунальнихпослуг є:власник,споживач,виконавець,виробник. Виробникпослуг можебути їхвиконавцем. Виконавцемпослуг зцентралізованого опаленнята послугз централізованогопостачання гарячоїводи дляоб`єктів усіхформ власностіє суб`єктгосподарювання зпостачання тепловоїенергії (теплопостачальнаорганізація). Виконавцемпослуг зцентралізованого постачанняхолодної водита послугз водовідведення(звикористанням внутрішньобудинковихсистем)для об`єктівусіх формвласності єсуб`єкт господарювання,що провадитьгосподарську діяльністьз централізованоговодопостачання таводовідведення. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
		За ст. 20 Закону, споживач має право:
		1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
		2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
		3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
		4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
		5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
		6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
		7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
		8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.
		Споживач зобов`язаний:
		1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
		2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;
		3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;
		4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
		5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
		6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;
		7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку;
		8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
		9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
		10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
		Відповідно дост.21Закону, виконавець має право:
		1) розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1та2 частини першої статті 14цього Закону) в порядку, встановленому законодавством;
		2) пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги третьої групи (пункт 3 частини першої статті 14цього Закону);
		3) брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону;
		4) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
		5) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт;
		6) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг;
		7) на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;
		8) доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.
		Виконавець зобов`язаний:
		1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
		2) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;
		3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
		4) надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
		5) своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
		6) розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
		7) утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
		8) сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;
		9) вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
		10) своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
		За ст. 26 Закону, істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:
		1) найменування сторін;
		2) предмет договору;
		3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
		4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;
		5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
		6) права та обов`язки сторін;
		7) порядок контролю та звіту сторін;
		8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;
		9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу;
		10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);
		11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;
		12) порядок здійснення ремонту;
		13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;
		14) порядок вирішення спорів;
		15) перелік форс-мажорних обставин;
		16) строк дії договору;
		17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;
		18) дата і місце укладення договору.
		Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
		Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення.
		У разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.
		Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
		У разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
		Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.
		За ст.29Закону, договір нанадання житлово-комунальнихпослуг (крімпослуг зцентралізованого опалення,послуг зцентралізованого постачанняхолодної води,послуг зцентралізованого постачаннягарячої води,послуг зводовідведення (звикористанням внутрішньобудинковихсистем)у багатоквартирномубудинку укладаєтьсяміж власникомквартири,орендарем чиквартиронаймачем табалансоутримувачем абоуповноваженою нимособою.  Уразі якщобалансоутримувач неє виконавцем,він укладаєдоговори нанадання житлово-комунальнихпослуг (крімпослуг зцентралізованого опалення,послуг зцентралізованого постачанняхолодної води,послуг зцентралізованого постачаннягарячої води,послуг зводовідведення (звикористанням внутрішньобудинковихсистем)з іншимвиконавцем. Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
		Відповідно дост.6ЦК України,сторони маютьправо укластидоговір,який непередбачений актамицивільного законодавства,але відповідаєзагальним засадамцивільного законодавства. Сторонимають правоврегулювати удоговорі,який передбаченийактами цивільногозаконодавства,свої відносини,які неврегульовані цимиактами. Сторонив договоріможуть відступитивід положеньактів цивільногозаконодавства іврегулювати своївідносини навласний розсуд. Сторонив договоріне можутьвідступити відположень актівцивільного законодавства,якщо вцих актахпрямо вказанопро це,а такожу разі,якщо обов`язковістьдля сторінположень актівцивільного законодавствавипливає зїх змістуабо ізсуті відносинміж сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.
		Відповідно дост.626ЦК України,договором єдомовленість двохабо більшесторін,спрямована навстановлення,зміну абоприпинення цивільнихправ таобов`язків. Договірє одностороннім,якщо однасторона берена себеобов`язокперед другоюстороною вчинитипевні діїабо утриматисявід них,а другасторона наділяєтьсялише правомвимоги,без виникненнязустрічного обов`язкущодо першоїсторони. Договірє двостороннім,якщо правамита обов`язкаминаділені обидвісторони договору. Додоговорів,що укладаютьсябільш якдвома сторонами(багатостороннідоговори),застосовуються загальніположення продоговір,якщо цене суперечитьбагатосторонньому характеруцих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
		Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно достатті 6цього Кодексусторони євільними вукладенні договору,виборі контрагентата визначенніумов договоруз урахуваннямвимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства,звичаїв діловогообороту,вимог розумностіта справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
		Відповідно дост.628ЦК України,зміст договорустановлять умови(пункти),визначені нарозсуд сторіні погодженіними,та умови,які єобов`язковимивідповідно доактів цивільногозаконодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Також відповідно до ст. 630 ЦК України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогамстатті 7цьогоКодексу.
		Відповідно дост.631ЦК України,строком договорує час,протягом якогосторони можутьздійснити своїправа івиконати своїобов`язкивідповідно додоговору. Договірнабирає чинностіз моментуйого укладення. Сторониможуть встановити,що умовидоговору застосовуютьсядо відносинміж ними,які виниклидо йогоукладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
		Згідно ст.634ЦК України,договором приєднанняє договір,умови якоговстановлені однієюіз сторіну формулярахабо іншихстандартних формах,який можебути укладенийлише шляхомприєднання другоїсторони дозапропонованого договорув цілому.Друга сторонане можезапропонувати своїумови договору. Договірприєднання можебути зміненийабо розірванийна вимогусторони,яка приєдналася,якщо вонапозбавляється прав,які звичайномала,а такожякщо договірвиключає чиобмежує відповідальністьдругої сторониза порушеннязобов`язанняабо міститьінші умови,явно обтяжливідля сторони,яка приєдналася.Сторона,яка приєдналася,має довести,що вона,виходячи зісвоїх інтересів,не прийнялаб цихумов занаявності унеї можливостібрати участьу визначенніумов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
		Також,згідно ст.638ЦК України,договір єукладеним,якщо сторонив належнійформі досяглизгоди зусіх істотнихумов договору. Істотнимиумовами договорує умовипро предметдоговору,умови,що визначенізаконом якістотні абоє необхіднимидля договорівданого виду,а такожусі тіумови,щодо якихза заявоюхоча боднієї ізсторін маєбути досягнутозгоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Також відповіднодо ст.639ЦК України,договір можебути укладенийу будь-якійформі,якщо вимогищодо формидоговору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторонидомовилися укластидоговір задопомогою інформаційно-телекомунікаційнихсистем,він вважаєтьсяукладеним уписьмовій формі. Якщосторони домовилисьукласти уписьмовій формідоговір,щодо якогозаконом невстановлена письмоваформа,такий договірє укладенимз моментуйого підписаннясторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
		Відповідно жст.ст.640-646ЦК України,договір єукладеним змоменту одержанняособою,яка направилапропозицію укластидоговір,відповіді проприйняття цієїпропозиції. Якщовідповідно доакта цивільногозаконодавства дляукладення договорунеобхідні такожпередання майнаабо вчиненняіншої дії,договір єукладеним змоменту переданнявідповідного майнаабо вчиненняпевної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
		Пропозицію укластидоговір (оферту)може зробитикожна ізсторін майбутньогодоговору. Пропозиціяукласти договірмає міститиістотні умовидоговору івиражати намірособи,яка їїзробила,вважати себезобов`язаноюу разіїї прийняття. Рекламаабо іншіпропозиції,адресовані невизначеномуколу осіб,є запрошеннямробити пропозиціїукласти договір,якщо іншене вказаноу рекламіабо іншихпропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. 
		Відповідь особи,якій адресованапропозиція укластидоговір,про їїприйняття (акцепт)повинна бутиповною ібезумовною. Якщоособа,яка одержалапропозицію укластидоговір,у межахстроку длявідповіді вчиниладію відповіднодо вказаниху пропозиціїумов договору(відвантажилатовари,надала послуги,виконала роботи,сплатила відповіднусуму грошейтощо),яка засвідчуєїї бажанняукласти договір,ця діяє прийняттямпропозиції,якщо іншене вказанев пропозиціїукласти договірабо невстановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
		Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
		Якщо пропозиціюукласти договірзроблено усноі вній невказаний строкдля відповіді,договір єукладеним,коли особа,якій булозроблено пропозицію,негайно заявилапро їїприйняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
		Якщо відповідьпро прийняттяпропозиції укластидоговір одержаноіз запізненням,особа,яка зробилапропозицію,звільняється відвідповідних зобов`язань. Якщовідповідь проприйняття пропозиціїукласти договірбуло відправленосвоєчасно,але одержаноіз запізненням,особа,яка зробилапропозицію укластидоговір,звільняється відвідповідних зобов`язань,якщо вонанегайно повідомилаособу,якій булонаправлено пропозицію,про одержаннявідповіді іззапізненням. Відповідь,одержана іззапізненням,є новоюпропозицією. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.
		Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.
		Також відповіднодо ст.648ЦК України,зміст договору,укладеного напідставі правовогоакта органудержавної влади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим,органу місцевогосамоврядування,обов`язковогодля сторін(сторони)договору,має відповідатицьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
		Відповідно доп.33Правил наданняпослуг зцентралізованого опалення,постачання холодноїта гарячоїводи іводовідведення татипового договорупро наданняпослуг зцентралізованого опалення,постачання холодноїта гарячоїводи іводовідведення,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни №630від 21липня 2005року (в редакції станом на час спірних правовідносин), у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв`язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. У повідомленні зазначається прізвище, ім`я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов`язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов`язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім`я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття. 
		Згідно п. 34 Правил, представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов`язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг. 
		За п. 35 Правил, представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов`язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з`явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку. 
		Відповідно до п. 36 Правил, у разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об`єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об`єднання споживачів. 
		За п. 37 Правил, за результатами перевірки складається акт- претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт- претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт- претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця. 
		Згідно п.38Правил, у разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта- претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. 
		Відповідно доп.39Правил, Акт- претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів- претензій згідно з додатком 3. Виконавець зобов`язаний розглянути такий акт- претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті- претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв`язуються у суді. Споживач має право на досудове розв`язання спору шляхом задоволення пред`явленої претензії.
		Також вказаною постановою затверджено ТИПОВИЙ ДОГОВІР про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. 
		Аналізуючи вказані норми закону у контексті спірних правовідносин слід вказати, що надання послуг з теплопостачання у спірний період передбачено виключно на договірній основі. Проте договори про надання та отримання таких послуг укладаються відповідно до згаданих вимог закону не на індивідуальній основі з кожним споживачем з індивідуальними умовами, довільної форми, свобода ж договору у вказаних відносинах до певної міри врегульована законом та не є безмежною.
		Так, відповідно до згаданих вимог закону виконавець зобов`язаний підготувати для кожного із споживачів індивідуальний договір (фактично договір приєднання) на основі типового договору та надіслати примірник такого договору споживачу для підписання. Споживач же зобов`язаний такий договір (на основі типового, який відповідає умовам типового та вимогам закону) підписати. Все таки законодавець надає певну свободу вибору для споживача з метою захисту його прав та інтересів надаючи споживачеві можливість не погоджуватися із надісланим договором, у випадку якщо такий не відповідає умовам типового. Надає можливість подавати свої заперечення, зауваження, тощо з цього приводу. Для цього споживачу надано місячний термін з дня внесення проекту договору. Крім цього, слід вважати, що будь-які претензії з приводу неотримання послуги, отримання послуг неналежної якості, не у повній мірі, тощо можуть бути подані відповідно до норм закону лише в межах укладеного договору, який знову ж повинен відповідати умовам типового. 
		Отримання ж пропозиції укласти договір (його проекту); ненадання жодних заперечень з приводу отриманого проекту договору у визначений законом строк; обов`язок споживача щодо укладення договору на основі типового; відсутність претензій, заперечень з приводу отримання послуг з теплопостачання,  відповідно до вказаних вище вимог закону, зокрема, ст. 642 ЦК України, слід вважати бездіяльністю, що свідчить про бажання та прийняття пропозиції укласти договір. Та вказане слід вважати виникненням між сторонами фактичних договірних стосунків на основі умов типового договору про надання послуг з централізованого опалення (теплопостачання) зі всіма наслідками договірних стосунків між сторонами, про які йшлося у вказаних нормах закону та йдеться в умовах надісланого договору на основі типового. 
		Відповідно до наведеного, у період відсутності договірних стосунків (зобов`язань) між сторонами, обов`язок доведення надання послуг з теплопостачання (централізованого опалення), надання таких відповідної кількості та якості, правильності нарахування заборгованості за надану послугу покладається на виконавця.
		У випадку ж виникнення, наявності договірних стосунків між сторонами обов`язок доведення неотримання послуг, отримання послуг неналежної якості чи кількості, не у відповідності із умовами договору покладається на споживача, який наділений для цього відповідними засобами, а саме вправі повідомляти про це виконавця, у різних формах, складати відповідні акти-претензії, тощо.
		Вказане також слід вважати відповідає та не суперечить змісту правових позицій, викладених у Постановах Верховного Суду України за наслідками розгляду справ №6-110цс12 від 10.10.2012 року та 6-2951цс15 від 20.04.2016 року. 
		Як вбачається із матеріалів справи на час розгляду справи судами обох інстанцій договору приєднання позивачем за первісним позовом, відповідачам надіслано не було, відповідно первісний позов слід вважати безпідставним без надання належних доказів надання відповідних комунальних послуг, яких стосується спір, надання їх відповідної кількості та якості, правильності нарахування заборгованості за надану послугу, тощо.
		Більше того, як вбачається рішення Господарського суду Львівської області від 31.05.2016 року справа №914/926/16 ЛМКП «Львівтеплоенерго» у розробленому ним проекті договору з централізованого теплопостачання, який ним був запропонований для укладення споживачам у 2014 році із розміщенням на сайті, у засобах масової інформації,  звузив обсяг прав та обов`язків сторін порівняно з Типовим договором, встановив умови, які не відповідають умовам Типового.
		Крім цього, з рекомендаційних роз`яснень Антимонопольного комітету України від 24.03.2015 року №6-рр вбачається, що застосування ЛМКП «Львівтеплоенерго» у правовідносинах із споживачами положень договору приєднання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води від 01.07.2014, умови та зміст якого внаслідок невідповідності вимогам Типового договору можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, може кваліфікуватись як порушення за ст. 13 ЗУ «Про захист економічної конкуренції». Невиконання ЛМКП «Львівтеплоенерго», як виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, вимог, визначених, у статтях 21 і 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилах надання послуг та Типовому договорі, може призводити до ущемлення інтересів споживачів, а відтак кваліфікуватись як порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 
		Також, слід вказати і про те, що розрахунки заборгованості подані ЛКП «Залізничнетеплоенерго» (Т.1 а.с. 9, 59) не містять належної інформації щодо способу нарахування заборгованості, не містять показників будинкового лічильника опалення та квартирного лічильника (лічильників) щодо нарахування заборгованості за гаряче водопостачання та здійснені з розрахунком на дві, а згодом на три особи (при реєстрації у квартирі відповідачів двох осіб). Також, Акти про використання теплової енергії за спірний період лише частково підписані представником споживача (ЛКП «Богданівка») та містять вибіркові, часткові дані, необхідні до зазначення у такого роду актах (Т.1 а.с. 14-18).
		Окрім цього,жодних інших доказів, які б стверджували надання відповідачам послуг з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання, надання таких відповідної кількості та якості (підготовка будинку до опалювального сезону, показники надання кількості теплової енергії за показниками загальнобудинкового лічильника, розрахунок таких відповідно до площ будинку, показники внутрішньо квартирних лічильників, тощо) не надано. Не подані такі ні у суді першої інстанції, ані у суді апеляційної інстанції хоча перешкод у цьому у позивача не було. Фактично позивачем лише надані розрахунки заборгованості, про стягнення якої вони просять, яка здійснена відповідно до нормативно правових актів, однак без належних доказів надання послуг, відповідно до цих же нормативно правових актів. Відповідачі ж отримання згаданих послуг та належної якості у спірний період заперечують.
		Відповідно такі розрахунки заборгованості та інші згадані докази, за наявності заперечень з приводу надання та отримання послуг, про стягнення заборгованості за які подано позов не слід вважати належними доказами на підтвердження надання відповідних комунальних послуг, надання їх відповідної кількості та якості, правильності нарахування заборгованості за надані послуги та ін.
		Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 слід визнати частково обґрунтованими та таку задовольнити частково. Доводи ж апеляційної скарги Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» слід вважати необґрунтованими та таку слід відхилити.
		Рішення ж суду першої інстанції слід скасувати в частині задоволення первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу  відмовити. В решті рішення суду слід залишити без змін.
		Що стосується доводів ОСОБА_1 про неналежність позивача та його представників то такі слід вважати безпідставними, оскільки повноваження представників позивача за первісним позовом: в.о. директора Пакіжа С.П., в.о. директора Камінського В.М., Старенького О.С. Дмитрука М.О., якими підписувались заяви від імені позивача та які брали участь у справі підтверджуються статутом позивача, наказами позивача (Т.1 а.с. 20,190-201, Т.2 а.с. 115), довіреностями (Т1 а.с. 37, 53, 173, 232, Т.2 а.с. 86, 95, 116, 156).
		   Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - 
		 
		п о с т а н о в и л а :
		 
		апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»  залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.
		   Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 08 листопада 2018 року (вякому ухвалоюЗалізничного районногосуду м.Львова від16листопада 2018року виправленоописку)в частині задоволення первісного позову  скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу  відмовити.
		В решті рішення суду  залишити без змін.
		Стягнути Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» в користь ОСОБА_1 2400 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Повний текст постанови складено 23 січня 2020 року.
		 
		    Головуючий :          Я.А. Левик
		 
		   Судді:          Л.Б. Струс
		 
		                                         М.М. Шандра

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...