Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/91/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2020. Зареєстровано: 24.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2020
Номер судового провадження: 22-ц/801/188/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 140/91/17
		Провадження № 22-ц/801/188/2020
		Категорія: 47
		Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.
		Доповідач:Ковальчук О. В.
		 
		ОКРЕМА УХВАЛА
		 
		21 січня 2020 рокуСправа № 140/91/17м. Вінниця
		 
		Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого        Ковальчука О.В.,
		суддів :             Сала Т. Б., Якименко М. М.
		за участюсекретаря   Константинова А.К. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
		за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 07 листопада 2019 року у м. Немирові суддею цього суду Науменком С. М., зі складанням його повного тексту 12 листопада 2019 року,
		   В С Т А Н О В И В:
		 
		Переглядаючи вказане рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції встановив порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді названої справи.
		Статтею 385 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених ст. 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення(ч.10 ст.262 ЦПК України).
		 
		Відповідно до ст. 157 ЦПК України (в редакції цього Кодексу на момент відкриття провадження у справі) суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п`ятнадцять днів.
		 
		Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (далі  ЦПК України) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакції Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.
		 
		Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 275 ЦПК України).
		 
		За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
		 
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі  Конвенції), яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і є частиною національного законодавства, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом справи упродовж розумного строку.
		 
		Зазначені норми процесуального права та Конвенції місцевим судом порушено, тому апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, з огляду на вказані положення ст. ст. 262, 385 ЦПК України вимушений відреагувати на такі порушення.
		 
		Так,з матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_1 звернулась досуду зпозовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 29грудня 2016року, проте рішення по результатах розгляду справи судом першої інстанції було ухвалено лише 07 листопада 2019 року, тобто через два роки і десять місяців після звернення позивача до суду. При цьому, ухвали про продовження строку розгляду справи судом першої інстанції не постановлювалися.
		 
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями (а. с. 17) вказаний позов через 18 днів після його надходження, а саме 16 січня 2017 року розподілено до розгляду судді Немирівського районного суду Вінницької області Науменко С. М., який на порушення передбаченого ч. 4 ст. 122 ЦПК України (в редакції цього Кодексу на момент відкриття провадження у справі) трьохденного строку з дня надходження заяви до суду питання про відкриття провадження у справі не вирішив, а вирішив його 20 січня 2017 року, постановивши ухвалу про відкриття провадження у справі і про призначення її до розгляду аж на 09 березня 2017 року (а. с. 18).
		 
		При цьому суддя повністю проігнорував положення ч. 3 цієї ж норми процесуального права про те, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи, не зробивши відповідного запиту.
		 
		Сама ухвала судді про відкриття провадження у справі не містить пропозиції відповідачам подати в зазначений судом строк заперечення проти позову, чим порушено вимоги п. 5 ч. 5 цієї ж норми процесуального права.
		 
		Матеріали справи не містять будь-яких доказів дотримання судом положень ст. 127 ЦПК України (в редакції цього Кодексу на момент відкриття провадження у справі) про те, що після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі, а також, що одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
		 
		У матеріалах справи відсутні докази того, що суд під головуванням судді Науменка С. М. вчинив будь-які процесуальні дії на такій самостійній і важливій стадії процесу як провадження у справі до судового розгляду (глава 3 розділу ІІІ ЦПК (в редакції цього Кодексу до набрання чинності Законом № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року)).
		 
		Матеріали справи не містять даних про те, чому судове засідання, призначене на 09 березня 2017 року, не відбулось. 
		 
		За приписамич.1ст.197,ч.1ст.198ЦПК (вредакції цьогоКодексу донабрання чинностіЗаконом №2147-VIIIвід 03жовтня 2017року)та ч.1ст.247ч.1ст.248ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал (протокол) судового засідання.
		 
		Матеріали справи не містять журналів (протоколів) судових засідань від 10 квітня 2017 року, 17 серпня 2018 року, 26 березня 2019 року, як і не містять відповідних технічних записів, хоча в ухвалах суду, датованих цими днями (а. с. 36, 62, 70), зазначено, що Немирівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Науменка С. М., секретаря, за участю учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цю цивільну справу встановив певні обставини справи. 
		 
		Ухвалою суду від 10 квітня 2017 року у справі призначено будівельно-технічну експертизу, провадження зупинено до отримання експертного висновку (а.с. 36). Даних про те, коли суд направив до експертної установи цю ухвалу разом із справою, матеріали справи не містять. 06 грудня 2017 року на адресу суду з експертної установи надійшли клопотання експерта про надання у його розпорядження додаткових матеріалів, залучення спеціаліста та забезпечення оплати (а. с. 39-44), які судом не були вирішені. 
		 
		24 квітня 2018 року суд, не відновивши провадження у справі, зупинене ухвалою від 10 квітня 2017 року, постановив ухвалу про призначення у справі будівельно-технічної експертизи та повторно зупинив провадження до отримання експертного висновку (а. с. 60). З журналу судового засідання (а. с. 98) та технічного запису видно, що 24 квітня 2018 року о 10:41 головуючий суддя продовжив слухання справи без відновлення у ній провадження, доповів про повернення матеріалів справи з експертизи у зв`язку з неотриманням оплати, заслухав клопотання представника позивача про повторне направлення матеріалів справи до експертної установи та видалився до нарадчої кімнати, проте ні журнал судового засідання, ні технічний запис, не містять проголошення ухваленого судом з цього питання судового рішення. Даних про те, коли суд направив до експертної установи ухвалу від 24 квітня 2018 року разом із справою, матеріали справи також не містять.
		 
		25 червня 2018 року на адресу суду з експертної установи надійшли клопотання експерта про надання у його розпорядження додаткових матеріалів та залучення спеціаліста (а. с. 78-81), проте матеріали справи не містять жодного процесуального документу про їх вирішення. 08 серпня 2018 року до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової експертизи (а. с. 84-89), тому ухвалою від 17 серпня 2018 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 18 вересня 2018 року (а. с. 62).
		 
		Під час вивчення матеріалів справи встановлені численні порушення вимог Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, зокрема, документи, які надійшли з експертної установи 25 червня 2018 року та 08 серпня 2018 року підшиті до матеріалів справи після процесуальних документів датованих березнем та травнем 2019 року. 
		 
		Ухвалою від 12 листопада 2018 року судом задоволено клопотання про витребування доказів (а. с. 67), на виконання вимог якої 30 листопада 2018 року надійшла інформація про неможливість надати запитувану інформацію (а. с. 69), проте, суд не здійснював жодних процесуальних дій майже чотири місяці, та лише 26 березня 2019 року призначив у справі судове засідання аж на 28 травня 2019 року і, при цьому, знову поновив провадження у цій справі (а. с. 70).
		 
		30 жовтня 2019 року представником позивача подано заяву про залишення без розгляду однієї позовної вимоги, яку цього ж дня задоволено у судовому засіданні без постановлення ухвали, чим порушено вимоги ст. ст. 258, 259 ЦПК України. 07 листопада 2019 року позивач подала до суду позовну заяву у новій редакції, у якій відповідачем зазначено лише ОСОБА_2 , та яку було оголошено та прийнято у судовому засіданні.
		 
		У п. п. 32, 33 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз`яснено, що всі питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду у випадках, установлених цим Кодексом, суд має вирішувати шляхом постановлення ухвал, які залежно від характеру і складності 
		 
		питання, що ними вирішуються, оформляються або окремим процесуальним документом, постановленим у нарадчій кімнаті або проголошуються усно в судовому засіданні із занесенням до журналу судового засідання. Суд залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідними статтями, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Закінчення провадження у справі з цих підстав без ухвалення рішення має бути належно вмотивовано в ухвалах, постановлених з цього приводу. Про наслідки вчинення зазначених процесуальних дій суд роз`яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі.
		 
		Матеріали справи не містять доказів дотримання судом першої інстанції наведених вимог щодо застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді цієї справ. 
		 
		Враховуючи вищезазначене, а також положення ст. ст. 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо підстав дисциплінарної відповідальності судді та органу, що здійснює таке провадження, апеляційний суд вважає за необхідне про вказані вище порушення норм процесуального права суддею Немирівського районного суду Вінницької області Науменком С. М. довести до відома Вищої ради правосуддя для належного реагування. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 262, 385, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Довести до відома Вищої ради правосуддя про допущені при вирішенні вказаної цивільної справи порушення норм процесуального права суддею Немирівського районного суду Вінницької області Науменком Сергієм Михайловичем.
		 
		Ухвала набирає законної сили із дня її постановлення.
		 
		Касаційна скарга на ухвалу може бути подана особою, якої вона стосується, до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання її повного тексту.
		 
		 
		 
		Головуючий   О. В. Ковальчук
		 
		Судді :   Т. Б. Сало
		 
		   М. М. Якименко
		 
		 
		 
		Повний текст ухвали виготовлено 23 січня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...