Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 484/5324/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2020. Зареєстровано: 24.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 25.02.2020
Номер судового провадження: 1-кп/484/149/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019150110002164

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 484/5324/19
		Провадження № 1-КП/484/149/20
		КП № 12019150110002164
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   24 січня 2020 року                            м. Первомайськ
		 
		Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Вільшанка Кіровоградської області, громадянки України, освіта вища, не працюючої, одруженої, матері однієї малолітньої дитини  сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 28.10.2009 року Вільшанським РВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимої
		   обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 126 КК України.
		       За участю:
		   прокурора  ОСОБА_5 
		   обвинуваченої  ОСОБА_6 
		   захисника  адвоката ОСОБА_7    
		   за відсутності законних представників малолітніх потерпілих  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 згідно заяв,
		   за відсутності малолітніх потерпілих  ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   25.09.2019 року ОСОБА_6 , обіймаючи посаду вихователя ДНЗ ясла-садок № 24 «Гвоздичка» згідно наказу №82 к/тр від 30.08.2019, перебувала на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_2 , де виконувала свої службові обов`язки по забезпеченню виконання чинної програми навчання та виховання, розвитку дітей дошкільного віку в навчальній групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де серед інших вихованців - дітей були: ОСОБА_14 , 2013 року народження, ОСОБА_16 , 2013 року народження, ОСОБА_15 , 2014 року народження, ОСОБА_17 , 2014 року народження, ОСОБА_19 , 2013 року народження, ОСОБА_18 , 2014 року народження. 
		Саме тоді, 25.09.2019 року, в денний час, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, під час проведення виховного процесу потерпілий ОСОБА_14 розмовляючи, порушував дисципліну в групі, що обурило ОСОБА_6 . ОСОБА_6 , розуміючи протиправний характер своїх дій, користуючись недозволеними методами виховання, усвідомлюючи, що ОСОБА_14 є малолітнім та не може чинити опору, з метою залякування останнього, прагнучи викликати почуття страху у нього та спонукаючи інших дітей боятися та слухатись її як вихователя, заклеїла йому рот клейкою стрічкою. Через декілька хвилин ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що своїми діями злякала ОСОБА_14 , вважаючи їх достатніми для виправлення його поведінки, силоміць зірвала наклеєну на рот стрічку, умисно завдавши при цьому фізичного болю малолітньому потерпілому.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КК України, тобто умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вчинених з метою залякування потерпілого.
		 
		Крім того, 25.09.2019 року, через незначний проміжок часу після вчинення злочину стосовно ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , перебуваючи на своєму робочому місці за тією ж адресою, обурилась на дії потерпілого ОСОБА_16 , який розмовляючи порушив дисципліну в навчальній групі. Саме в цей час в неї виник умисел на завдання фізичного болю ОСОБА_16 . Виконуючи задумане, у вказаний час, 25.09.2019 року, в зазначеному місці ОСОБА_6 , діючи повторно, розуміючи протиправний характер своїх дій, користуючись недозволеними методами виховання, усвідомлюючи, що ОСОБА_16 є малолітнім та не може чинити опору, з метою залякування останнього, прагнучи викликати почуття страху у нього та спонукаючи інших дітей боятися та слухатись її як вихователя, заклеїла йому рот клейкою стрічкою. Через декілька хвилин ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що своїми діями злякала ОСОБА_16 , вважаючи їх достатніми для виправлення його поведінки, силоміць зірвала наклеєну на рот стрічку, умисно завдавши при цьому фізичного болю малолітньому потерпілому.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КК України, а саме: умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вчинених з метою залякування потерпілого.
		 
		Крім того, 25.09.2019 року, через незначний проміжок часу після вчинення злочину стосовно ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , перебуваючи на своєму робочому місці за тією ж адресою, обурилась на дії потерпілої ОСОБА_15 , яка зробила зауваження їй про неправомірність її дій стосовно ОСОБА_14 та ОСОБА_16 . В цей же час у ОСОБА_6 виник умисел на завдання фізичного болю ОСОБА_15 . Виконуючи задумане, у вказаний час 25.09.2019 року, в зазначеному місці ОСОБА_6 , діючи повторно, розуміючи протиправний характер своїх дій, користуючись недозволеними методами виховання, усвідомлюючи, що ОСОБА_15 є малолітньою та не може чинити опору, з метою залякування останньої, прагнучи викликати почуття страху у неї та спонукаючи інших дітей боятися та слухатись її як вихователя, заклеїла дівчинці рот клейкою стрічкою. Через декілька хвилин ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що своїми діями злякала ОСОБА_15 , вважаючи їх достатніми для виправлення її поведінки, силоміць зірвала наклеєну на рот стрічку, умисно завдавши при цьому фізичного болю малолітній потерпілій, в результаті чого остання від спричиненого болю та страху почала плакати.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КК України, а саме: умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вчинених з метою залякування потерпілого.
		 
		Крім того, 25.09.2019 року, через незначний проміжок часу після вчинення злочину стосовно ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , перебуваючи на своєму робочому місці за тією ж адресою, обурилась на дії потерпілого ОСОБА_17 , який розмовляючи порушив дисципліну в навчальній групі. Саме в цей час у неї виник умисел на завдання фізичного болю ОСОБА_17 . Виконуючи задумане, у вказаний час 25.09.2019 року, в зазначеному місці ОСОБА_6 , діючи повторно, розуміючи протиправний характер своїх дій, користуючись недозволеними методами виховання, усвідомлюючи, що ОСОБА_17 є малолітнім та не може чинити опору, з метою залякування останнього, прагнучи викликати почуття страху у нього та спонукаючи інших дітей боятися та слухатись її як вихователя, заклеїла йому рот клейкою стрічкою. Через декілька хвилин ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що своїми діями злякала ОСОБА_17 , вважаючи їх достатніми для виправлення його поведінки, силоміць зірвала наклеєну на рот стрічку, умисно завдавши при цьому фізичного болю малолітньому потерпілому.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КК України, а саме: умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вчинених з метою залякування потерпілого.
		 
		Крім того, 25.09.2019 року, через незначний проміжок часу після вчинення злочину стосовно ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , перебуваючи на своєму робочому місці за тією ж адресою, обурилась на дії потерпілого ОСОБА_19 , який розмовляючи порушив дисципліну в навчальній групі. Саме в цей час в неї виник умисел на завдання фізичного болю ОСОБА_19 . Виконуючи задумане, у вказаний час 25.09.2019 року, в зазначеному місці ОСОБА_6 , діючи повторно, розуміючи протиправний характер своїх дій, користуючись недозволеними методами виховання, усвідомлюючи, що ОСОБА_19 є малолітнім та не може чинити опору, з метою залякування останнього, прагнучи викликати почуття страху у нього та спонукаючи інших дітей боятися та слухатись її як вихователя, заклеїла йому рот клейкою стрічкою. Через декілька хвилин ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що своїми діями злякала ОСОБА_19 , вважаючи їх достатніми для виправлення його поведінки, силоміць зірвала наклеєну на рот стрічку, умисно завдавши при цьому фізичного болю малолітньому потерпілому.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КК України, а саме: умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вчинених з метою залякування потерпілого.
		 
		Крім того, 25.09.2019 року через незначний проміжок часу, після вчинення злочину стосовно ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , перебуваючи на своєму робочому місці за тією ж адресою, обурилась на дії потерпілого ОСОБА_18 , який розмовляючи порушив дисципліну в навчальній групі. Саме в цей час в неї виник умисел на завдання фізичного болю ОСОБА_18 . Виконуючи задумане, у вказаний час 25.09.2019 в зазначеному місці ОСОБА_6 , діючи повторно, розуміючи протиправний характер своїх дій, користуючись недозволеними методами виховання, усвідомлюючи, що ОСОБА_18 є малолітнім та не може чинити опору, з метою залякування останнього, прагнучи викликати почуття страху у нього та спонукаючи інших дітей боятися та слухатись її як вихователя, заклеїла йому рот клейкою стрічкою. Через декілька хвилин ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що своїми діями злякала ОСОБА_18 , вважаючи їх достатніми для виправлення його поведінки, силоміць зірвала наклеєну на рот стрічку, умисно завдавши при цьому фізичного болю малолітньому потерпілому.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КК України, тобто умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вчинених з метою залякування потерпілого.
		 
		   Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_6 повністю визнала себе винною у пред`явленому обвинуваченні, ніякі фактичні обставини справи не заперечувала і пояснила, що дійсно працювала вихователем групи «Сонечко» у садку-яслах № 24. 25.09.2019 року після прогулянки діти не слухались і вона пригрозила, що заклеїть їх роти скотчем. Діти не сприйняли її погрозу серйозно і вона по черзі декільком дітям заклеїла роти. Метою таких її дій було залякати дітей, щоб вони її слухались. Один з хлопчиків дійсно злякався і вона різко зірвала скотч з його обличчя, після чого зробила це з іншими дітьми. Гадає, що дітям було боляче. У вчиненому розкаялася. В даний час звільнена з роботи саме через зазначений вчинок.
		   Законні представники малолітніх потерпілих та самі малолітні потерпілі в судове засідання не явилися. Від законних представників надійшли заяви, в яких вони просили розглянути справу у відсутність їх та дітей. З текстів заяв вбачається, що вони також ніякі фактичні обставини справи не оспорюють.
		   Таким чином, ніхто з учасників процесу ніякі фактичні обставини справи та розмір завданих збитків не оспорював, тому судом не досліджувались всі докази щодо цих обставин відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України. 
		   Крім того, вина ОСОБА_6 підтверджується Актом службового розслідування від 27.09.2019 року, наказами про прийняття її на роботу на посаду вихователя та про звільнення з посади, посадовою інструкцією вихователя ДНЗ ясел-садка №24, заявами батьків про вчинені щодо дітей злочини; свідоцвами про народження дітей  вихованців дитсадка, щодо яких було вчинене насильство. 
		   Суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Її дії за всіма епізодами правильно кваліфіковані за ст. 126 ч.2 КК України як умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вчинених з метою залякування потерпілого.
		   Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_6 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених нею злочину, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, а також данні про особу винної, яка повністю визнала себе винною, розкаялася у вчиненому; має зареєстроване місце проживання, сім`ю, малолітню дитину; за місцем колишньої роботи та за місцем проживання характеризується позитивно.
		   Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання своєї вини, сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше, наявність на утриманні малолітньої дитини.
		   Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину щодо малолітніх осіб та вчинення злочину повторно.
		   Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченої, її вік, майновий та сімейний стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, характеристику, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства. Покарання їй слід призначити в межах санкції частини статті. за якою вона обвинувачується, у виді позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнити її від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на неї деякі обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. 
		   Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлений.
		   Обвинуваченій раніше запобіжний захід не обирався і суд вважає недоцільним обирати його до набрання вироком законної сили, оскільки досі вона сумлінно виконувада процесуальні обов`язки. 
		   Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		    ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ст. 126 ч.2 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		   На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
		   На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. 
		   Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		 
		   СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...