Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/6342/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2020. Зареєстровано: 25.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 24.06.2020
Результат оскарження 24.06.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		13 січня 2020 року                                        м. Київ                                                        № 640/6342/19
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		 
		за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна"до про Офісу великих платників податків ДФС  визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
		за участю:
		від позивача - Букуєва О.О.;
		від відповідача - не з`явився
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" (далі - ТОВ  "Метро Кеш Енд Кері Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 10.01.2019 № 0000114401 про застосування штрафу в сумі 9716105,20 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем прийнято рішення про застосування до нього санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування ПДВ, які фактично не надаються покупцям і не використовуються для формування останнім податкового кредиту. Звернув увагу і на те, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування не належить до задекларованої мети впровадження системи електронного адміністрування ПДВ, у зв`язку з відсутністю будь-яких негативних майнових наслідків власне для системи електронного адміністрування ПДВ та державного бюджету в цілому безпосередньо від несвоєчасної реєстрації податкових накладних та рахунків коригування. Пояснив, що державний бюджет в будь-якому разі отримує ПДВ в повному обсязі за результатами декларування податкових зобов`язань у звітному періоді, оскільки факт реєстрації або не реєстрації податкової накладної не впливає на обов`язок платника визнати та відобразити в податкових деклараціях відповідні зобов`язання. На переконання позивача, податкові зобов`язання з податку на додану вартість визначаються між платником і державою за податковою декларацією, а не податковими накладними, то ж реєстрація чи не реєстрація в належні строки податкових накладних платником податку не впливає за законом на його розрахунки з бюджетом з цього податку. Зазначає, що штрафні санкції, які застосовуються за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не є підставою для формування податкового кредиту, є явно надмірними, враховуючи відсутність у такого діяння реальних негативних наслідків для держави і суспільства, в тому числі інших платників податків. Позивач вважає, що навіть за наявності формальних підстав для застосування санкцій, відсутність реальної шкоди, яка могла би бути завдана не реєстрацією/несвоєчасною реєстрацією податкової накладної, яка не є підставою для формування податкового кредиту іншим платником податку, виключає можливість притягнення платників податків до відповідальності на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України, і навпаки, застосування штрафних санкцій за таких умов призведе до порушення статті 61 Конституції України, принципів справедливості та співмірності, які є складовими принципу верховенства права, і недоторканості приватної власності крім винятків, обумовлених і пропорційних відповідними суспільними потребами. Наголошує на тому, що санкції не повинні перетворюватись в інструмент надмірного обмеження свободи підприємництва. Звертає увагу і на кримінальний характер санкцій, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, які можуть бути застосовані виключно за наявності вини платника податків. Також стверджує, що контролюючим органом допущено ряд процедурних порушень, зокрема, не дотримано встановленого законом порядку проведення перевірки, допущено ряд помилок при оформленні акта перевірки. Крім того, звертає увагу, що за результатами адміністративного оскарження спірного рішення ДФС України не мотивовано прийняте рішення, відтак, вважає, що скаргу слід вважати задоволеною.
		Ухвалою суду від 26.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/6342/19 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 13.06.2019.
		07.06.2019 до суду від представника відповідача Норця В.М. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що контролюючим органом дотримано порядок та процедуру проведення камеральної перевірки та належним чином оформлено результат останньої. Зазначив, що позивач не заперечує, що виписані останнім податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровані з порушенням установлених строків. Зазначив, що зі змісту статей 201, 120-1 Податкового кодексу України вбачається, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, або які оподатковуються за нульовою ставкою. У даному випадку, податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, містять код ставки податку на додану вартість "7, 20", відтак, відповідач при прийнятті спірного рішення діяв з дотриманням вимог чинного законодавства.
		12.06.2019 представником позивача Букуєвою О.О. подано до суду відповідь на відзив, за змістом якої остання наголошує на протиправності оспорюваного рішення та зазначає, що відповідачем не спростовано аргументи позивача, викладені у позовній заяві.
		Одночасно з відповіддю на відзив 12.06.2019 представником позивача Букуєвою О.О. подано до суду клопотання, у якому остання просить суд звернутись з поданням до Верховного Суду про розгляд справи № 640/6342/19 як зразкової.
		Ухвалами суду, постановленими без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 13.06.2019:
		- відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звернення з поданням до Верховного Суду про розгляд справи № 640/6342/19 як зразкової, у зв`язку з ненаданням доказів аналогічних позовів, враховуючи наявні висновки Верховного Суду;
		- оголошено перерву до 27.08.2019.
		16.08.2019 представником позивача Морозовим П.В. подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень та копій квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, які згідно акта перевірки від 20.12.2018 № 4234/28-10-44-01/32109907 зареєстровані з пропуском граничного строку.
		27.08.2019 у підготовчому судовому засідання представником позивача Букуєвою О.О. подано до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про залучення доказів на підтвердження понесених витрат.
		У підготовчому судовому засіданні 27.08.2019 оголошено перерву до 26.09.2019 та ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звернення з поданням до Верховного Суду про розгляд справи № 640/6342/19 як зразкової.
		23.09.2019 представником відповідача Бабинець М.В. подано до суду клопотання про долучення додаткових пояснень.
		23.09.2019 представником позивача Букуєвою О.О. подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, а саме: належним чином засвідчених копій податкових накладних та розрахунків коригування та податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, березень-червень 2017 року.
		26.09.2019 представником позивача Букуєвою О.О. подано до суду пояснення щодо клопотання про вирішення питання правонаступництва та клопотання про вирішення питання про доцільність передачі справи до Верховного Суду для її вирішення як зразкової.
		Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 26.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 14.11.2019.
		Ухвалами суду, постановленими без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 14.11.2019:
		- відмовлено у задоволенні клопотання позивача про заміну відповідача правонаступником;
		- оголошено перерву до 02.12.2019.
		У судовому засіданні 02.12.2019 оголошено перерву до 13.01.2020.
		Представники позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити. 
		Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 13.01.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. 
		20.12.2018 посадовою особою Офісу великих платників податків ДФС на підставі пункту 200.10 статті 200 та в порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку діяльності ТОВ  "Метро Кеш Енд Кері Україна" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 02.01.2017 по 10.07.2017, результатами якої складено акт від 20.12.2018 № 4234/28-10-44-01/32049199 (том 1 а.с. 56-61).
		Вказаним актом зафіксовано порушення ТОВ  "Метро Кеш Енд Кері Україна" пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Не погодившись з висновками акта перевірки, позивач звернувся до відповідача з відповідними запереченнями за вих. № 2382 (том 1 а.с. 62-75).
		За результатами розгляду заперечень, Офіс великих платників податків ДФС листом від 09.01.2019 № 1051/10/28-10-44-01-11 повідомив ТОВ  "Метро Кеш Енд Кері Україна" про внесення змін до таблиці № 1 до акта перевірки від 20.12.2018 № 4234/28-10-44-01/32049199. При цьому, зі змісту указаного рішення вбачається, що відповідачем було враховано, що до переліку податкових накладних та розрахунків коригування включено податкові накладні, за несвоєчасну реєстрацію яких контролюючим органом було застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 02.08.2017 № 0010674201. Також встановлено відсутність підстав для застосування штрафних санкцій по податковій накладній 4941001/49 від 15.06.2017 відповідно до пункту 42 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (том 1 а.с. 73-82).
		10.01.2019 Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000114401, яким до ТОВ  "Метро Кеш Енд Кері Україна" застосовано штраф в загальній сумі 9716105,20 грн, у тому числі:
		1007,06 грн - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 10069,84 грн;
		444,19 грн - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 2220,93 грн;
		347,55 грн - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 1158,48 грн; 
		8746183,70 грн - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 21841543,83 грн (том 1 а.с. 49).
		Перелік податкових накладних/розрахунків коригування наведений в розрахунку штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (том 1 а. с. 50-55), який є додатком до податкового повідомлення - рішення від 10.01.2019 № 0000114401.
		Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження (том 1 а.с. 83-102), проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 28.03.2019 № 14651/6/99-99-11-06-01-25 скаргу ТОВ  "Метро Кеш Енд Кері Україна" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 10.01.2019 № 0000114401 - без змін (том 1 а.с. 103-104).
		Вважаючи протиправним рішення контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
		для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
		для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
		У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
		Так, пунктом    120-1.1    статті    120-1    Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
		10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
		20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
		30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
		40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
		50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
		Аналіз наведених норм Податкового кодексу України свідчить, що порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, є податковим правопорушенням, за яке законом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.
		На обґрунтування протиправності застосовування відносно позивача штрафних санкцій згідно спірного податкового повідомлення-рішення, останній вказує, що податкові накладні та розрахунки коригування до таких накладних (згідно переліку в акті перевірки) складені на кінцевих споживачів, що не є платниками податку на додану вартість, а відтак не підлягали наданню отримувачу (покупцю). У свою чергу, розрахунки коригування, на думку позивача, не можуть бути базою нарахування штрафних санкцій.
		Аналізуючи вказані твердження позивача, суд зазначає, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом   120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
		Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 826/1413/13-а, від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17, від 14.01.2020 у справі № 820/925/17.
		При цьому, суд також звертає увагу на те, що санкція пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування), передбачає застосування штрафу в відсотковому розмірі (10%, 20%, 30%, 40%, 50%) від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.
		Таким чином, штраф визначається у відповідності до суми податку на додану вартість, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, що зареєстровані з порушенням. Саме розмір сум податку на додану вартість, які отримують свою безпосередню фіксацію в рамках таких податкових накладних/розрахунках коригування, є основою для нарахування штрафних санкцій.
		Під час вирішення даного спору сторонами по справі визнано обставини відповідності дійсних даних виписування податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрації останніх, сум вказаних у них податку та кількості днів затримки тим, відомостям, які викладені в розрахунку штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (том 1 а. с. 50-55), який є додатком до податкового повідомлення - рішення від 10.01.2019 № 0000114401. Відносно арифметичної правильності проведених відповідачем розрахунків розміру штрафу спір між сторонами теж відсутній.
		Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого    наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
		Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
		Водночас, згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого    наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, до графи 9 податкових накладних вноситься код пільги.
		Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.
		У графі 9 зазначається код відповідної пільги з податку на додану вартість згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної.
		У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв`язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код "99999999", а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи    Податкового кодексу України    та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування.
		З матеріалів справи вбачається, що    податкові накладні/розрахунки коригування (уточнений перелік згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення), які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, містять коди ставок податку на додану вартість "7", "20", що свідчить про те, що податкові накладні та розрахунки коригування до них складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість (том 5 а.с. 6-283, том 6 а.с. 2-254, том 7 а.с. 1-91).
		Враховуючи викладене та наведені правові норми, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача від 10.01.2019 № 0000114401.
		При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача про порушення відповідачем процедури проведення та оформлення камеральної перевірки, з огляду на наступне.
		Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. 
		За визначенням підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. 
		Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
		Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. 
		Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. 
		Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. 
		Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. 
		Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
		Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
		Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку
		З аналізу наведених положень вбачається, що предметом камеральної перевірки охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення податковим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку, достатніми є дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість. При цьому, камеральна перевірка з питань своєчасності реєстрації податкових накладних може бути проведена не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. 
		Матеріалами справи підтверджено, що камеральна перевірка проведена відповідачем з підстав та у строки, визначені Податковим кодексом України.
		При цьому, суд зазначає, що у пункті 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, на яку посилається позивач, визначено строк проведення камеральної перевірки заявлених у податковій декларації даних. Ця норма не встановлює строку проведення камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних.
		Також суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача, що згідно закону його скарга на податкове повідомлення-рішення є задоволеною.
		Насамперед, суд звертає увагу, що пунктом 56.10 Податкового кодексу України передбачено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку. 
		Враховуючи, що рішення Державної фіскальної служби України від 28.03.2019 № 14651/99-99-11-06-01-25 не є предметом розгляду даної справи та не було окремо оскаржено в судовому порядку, суд вважає безпідставними доводи позивача в частині необґрунтованості рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги.
		Суд звертає увагу позивача, що пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту. 
		У даному випадку, позивач не заперечує, що Державною фіскальною службою України у встановлені Податковим кодексом України строки розглянуто скаргу останнього та прийнято рішення за результатами розгляду останньої, відтак, доводи позовної заяви у цій частині є безпідставними.
		Також, суд не приймає до уваги доводи позивача, що несвоєчасна реєстрація накладних не порушує жодних прав контрагентів та держави, оскільки вказана обставина жодним чином не впливає на установлений імперативний обов`язок по реєстрації постачальником товарів/послуг податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та не звільняє від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних у вказаному реєстрі.
		Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.  
		Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" (02140, м. Київ, пр-т Петра Григоренка, 43, ідентифікаційний код: 32049199) відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                         В.П. Катющенко 
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2020.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...