Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/5694/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2020. Зареєстровано: 25.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 22.01.2020
Номер судового провадження: 12791/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 січня 2020 р.Справа № 520/5694/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
		Суддів: Старосуда М.І. , Мінаєвої О.М. ,
		за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
		позивача Карпенко Л. ОСОБА_1 
		третьої особи Кондри Ю.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., м. Харків, по справі № 520/5694/19
		за позовом  ОСОБА_2 
		до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області третя особа  ОСОБА_3 
		про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі  відповідач), третя особа- ОСОБА_3 , в якому просила суд:
		- визнати дії та бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області протиправними;
		- скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 23 квітня 2019 року.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду України від 09.08.2019 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.
		Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду України від 09.08.2019 року по справі №520/5694/19 та прийняти постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що протиправно розглянуто її позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження. Також зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що адвокат Кондра Ю.І. звертався із заявою про його самовідвід до суду.
		Відповідачем та третьою особою надано письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. 
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено, що 12.06.2017 позивач звернулась із скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі - КДКА), якою просила провести перевірку по викладеним доводам та притягнути до дисциплінарної відповідальності із наступним позбавленням права на заняття адвокатською діяльністю та з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України адвоката Кондру Юрія Івановича, оскільки останній не з`являвся в судові засідання, не надавав заяв та документів про поважні причини своєї неявки в суд та при розгляді справи звернувся до суду з самовідводом.
		ОСОБА_4 , яка є членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, на підставі доручення голови дисциплінарної палати (вх.М)603/17 від 23.06.2017 року) було повторно проведено перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_2 відносно дій адвоката Кондри Юрія ОСОБА_5 , який за твердженням ОСОБА_2 не з`являвся в судові засідання, не надавав заяв та документів про поважні причини своєї неявки в суд, при розгляді справи звернувся до суду з відводом себе та відповідно ухвали Московського райсуду м. Харкова від 22 серпня 2016 був замінений на іншого.
		За результатами перевірки, членом дисциплінарної палати Страховою ОСОБА_6 складено довідку, згідно з якою в діях адвоката ОСОБА_3 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що може тягнути дисциплінарну відповідальність адвоката, у зв`язку з чим ним запропоновано дисциплінарній палаті КДКА Харківської області порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Кондри Ю.І.
		Рішенням про порушення дисциплінарної справи від 03 березня 2019 ДП КДК Харківської області було порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Кондри ОСОБА_7 . ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 , датованою 07.06.2017.
		Під час перевірки було встановлено, що адвокат Кондра Ю.І., який на підставі довіреності, виданої йому згідно з наказом № 36 від 14.03.2016 Центром надання безоплатної вторинної правової допомоги, представляв інтереси ОСОБА_2 у цивільній справі за її позовом до ПАТ "Автромат" про поновлення на квартирному обліку та стягнення моральної шкоди у Московському райсуді м. Харкова, та в порушення норм законодавства, не з`явився в судове засідання по вищезазначеній справі, призначене на 03.06.2016 року, хоча був обізнаний про дату судового засідання, про що свідчить його власноручний підпис на розписці про явку до Московського райсуду м. Харкова.
		Так, Дисциплінарна палата КДКА Харківської області встановила, що в діях адвоката ОСОБА_3 вбачаються передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме вчинено дисциплінарний проступок, який є порушенням Правил адвокатської етики та невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків (п.3,5 ст.34 Закону), яке полягає в порушенні вимог п.6 ч. 1 ст.21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно якого під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги, та ч. 2 ст. 27 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012, згідно яких при виконанні доручення адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.
		Проте, у зв`язку з тим, що скаргу ОСОБА_2 підписану 07.06.2017 та подану до КДКА Харківської області 12.06.2017 (вх. № 0603/17 від 12.06.2017), тобто вже після спливу річного строку з моменту вчинення адвокатом ОСОБА_3 вищевказаного дисциплінарного проступку, Дисциплінарна палата КДКА Харківської області прийшла до висновку про неможливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності та закриття дисциплінарної справи.
		Вважаючи таке рішенням комісії незаконним та необґрунтованим, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
		Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з правомірності рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 23 квітня 2019 року та відсутності підстав для притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, оскільки скарга ОСОБА_2 подана на зазначеного адвоката після спливу річного строку з моменту вчинення дисциплінарного проступку.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Спірні правовідносини, які є предметом розгляду даної справи, врегульовані Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, зі змінами та доповненнями.
		Згідно ст. 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Відповідно до ст. 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		Відповідно до ст. 36 Закону № 5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі (ст. 37 Закону № 5076-VI).
		Згідно ч. 2 ст. 38 Закону № 5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
		Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
		Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
		Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
		За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. (частина третя статті 38 Закону № 5076-VI).
		Статтею 39 Закону № 5076-VI визначено порядок дій при вчинені наступної стадії дисциплінарного провадження порушення дисциплінарної справи, згідно з якими за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		Аналогічні приписи містяться у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120.
		З наданої до матеріалів справи копії скарги ОСОБА_2 , колегією суддів встановлено, що підставою для звернення зі скаргою до Дисциплінарної палати КДКА Харківської області стало порушення адвокатом Кондрою Ю.І. етики адвокатів та законодавства України, які виявились у неодноразовому не прибутті в судові засідання та не надання заяв та документів про поважність причини своєї неявки в суд, а також, звернення адвоката Кондри Ю.І. із заявою про його відвід до суду.
		З копії матеріалів дисциплінарної справи стосовно адвоката Кондри Ю.І. колегією суддів встановлено, що за результатами перевірки, членом дисциплінарної палати Страховою ОСОБА_6 складено довідку, згідно з якою в діях адвоката ОСОБА_3 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що може тягнути дисциплінарну відповідальність адвоката, у зв`язку з чим ним запропоновано дисциплінарній палаті КДКА Харківської області порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Кондри Ю.І.
		Під час розгляду зазначеної справи, Дисциплінарною палатою КДКА Харківської області було здійснено перевірку всіх обставин, які були викладені в скарзі ОСОБА_2 , датованої 07.06.2017, а саме: опитано осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку та направлено запити до Московського райсуду м. Харкова та Третього харківського місцевого центру з надання БВПД для з`ясування причин неявки адвоката Кондри Ю.І., як представника ОСОБА_2 у цивільній справі за її позовом до ПАТ "Автромат" про поновлення на квартирному обліку та стягнення моральної шкоди у Московському райсуді м. Харкова та встановлено, що у судові засідання, призначені на 24.06.2016 та 29.07.2016 адвокат Кондра Ю.І. не прибув, поряд із тим, його не було повідомлено належним чином про дату та час вищевказаних судових засідань, оскільки повісток про виклики у судові засідання, призначені на на 24.06.2016 та 29.07.2016 до Третього харківського місцевого центру з надання БВПД не надходила. Також встановлено, що адвокат Кондра Ю.І. в порушення норм законодавства, не з`явився в судове засідання по вищезазначеній справі, призначене на 03.06.2016, хоча був обізнаний про дату судового засідання, про що свідчить його власноручний підпис на розписці про явку до Московського райсуду м. Харкова.
		Колегією суддів встановлено, що вказані обставини щодо конкретних порушень адвоката Кондри Ю.І. були у повній мірі перевірені відповідачем під час розгляду скарги позивача, з урахуванням долучених до неї доказів.
		Доводи позивача про те, що під час перевірки їй не надано можливість надати більш детальні пояснення, не з`ясовано, яку саме правову допомогу їй було надано на час представництва у суді, є необґрунтованими, оскільки вони не були предметом перевірки під час розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката Кондри Ю.І.
		Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку та те, що відповідачем було встановлено, що адвокат Кондра Ю.І. не з`явився в судове засідання, призначене на 03.06.2016 по справі №643/6924/15-ц, а скарга ОСОБА_2 підписана 07.06.2017 та подана до КДКА Харківської області 12.06.2017 (вх. № 0603/17 від 12.06.2017), тобто вже після спливу річного строку з моменту вчинення адвокатом ОСОБА_3 вищевказаного дисциплінарного проступку, у відповідача були відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення не підлягає задоволенню.
		При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції того, що адвокат Кондра Ю.І. звертався із заявою до Московського районного суду м. Харкова про його самовідвід у справі № 643/6924/15-ц, виходячи з наступного.
		Колегією суддів встановлено, що 19.08.2016 року адвокат Кондра Ю.І. звернувся до Московського районного суду м. Харкова із заявою про його заміну як представника позивача Карпенко Л.І. у справі №643/6924/15-ц.
		Колегія суддів зазначає, що згідно змісту рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 23 квітня 2019 року, комісією було досліджено факт подання адвокатом Кондрою Ю.І. заяви про його заміну як представника позивача у справі №643/6924/15-ц.
		У відповідності до п. 1.5 ст. 33 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012 (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом, якщо належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта, що вчиняються ним всупереч порадам адвоката.
		Дострокове розірвання договору може мати місце і тоді, коли фізичний або психологічний стан адвоката позбавляє його можливості належним чином продовжувати виконання доручення; в цьому випадку адвокат зобов`язаний вжити всіх доступних йому заходів для запобігання порушення законних інтересів клієнта і забезпеченню подальшого представництва клієнта іншим адвокатом (п. 1.8 ст. 33 Правил адвокатської етики).
		Таким чином, Правилами адвокатської етики, передбачали можливість адвоката достроково розірвати договір з клієнтом.
		Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22.08.2016 року заяву представника позивача ОСОБА_3 задоволено, замінено представника позивача ОСОБА_8 Лариси Іванівни адвоката Кондра Юрія Івановича по цивільній справі №643/6924/15-ц шляхом призначення іншого представника позивачу Карпенко ОСОБА_9 І. (а.с. 23).
		Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22.09.2016 р. ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22.08.2016 року скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи вищевказану ухвалу від 22.08.2016 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково вирішив питання про заміну адвоката, який надає безоплатну вторинну правовому допомогу, оскільки питання про заміну адвоката іншим та питання про наявність підстав для такої заміним віднесені до компетенції Центру з надання безоплатної вторинної допомоги. 
		Наказом Третього Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 10 від 06.10.2016 здійснено заміну адвоката Кондри Ю.І., з метою безперервності надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		Колегія суддів зазначає, що учасники справи не позбавлені права заявляти до суду ті чи інші клопотання. Таким чином, представник позивача Кондра Ю.І. скористався своїм право на подання клопотання до суду, зокрема про його заміну як представника по справі. При цьому, чинним законодавством не передбачено заборони на подання вказаного клопотання адвокатом до суду.
		Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції приписів процесуального права, виходячи з наступного.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року відкрито спрощене провадження у вказаній справі, оскільки виходячи з положень ст. 171 та 257 КАС України справа належить до справ незначної складності.
		Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції безпідставними, виходячи з наступного.
		У відповідності до ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Серед переліку справ незначної складності, наведеного у ч. 6 ст. 12 КАС України відсутня справа щодо оскарження дій/бездіяльності або рішень суб`єкту владних повноважень щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.
		Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		Отже, зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа незначної складності за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 257 КАС України.
		При цьому при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження, яка відсутня у переліку визначеному ч. 6 ст. 12 КАС України, суд першої інстанції має навести вмотивовані висновки в обґрунтування своєї позиції щодо віднесення справи до незначеної складності з врахуванням ч. 3 ст. 257 КАС України.
		Між тим, судом першої інстанції при прийнятті рішення у вказаній справі не наведено жодних мотивів за якими він дійшов висновків про віднесення справи до незначної складності та доцільність розгляду справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
		Колегія суддів з огляду на предмет позову, змість доводів та вимог позовної заяви, значення справи для позивача, вважає, що вказану справу не можна віднести до справи незначної складності, а тому приходить до висновку про порушення судом першої інстанції приписів процесуального права.
		У відповідності до п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
		Доводи апеляційної скарги позивача щодо направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції є безпідставними, виходячи з наступного.
		Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення визначені приписами ст. 315 КАС України.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
		Згідно ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.
		Між тим, при прийнятті рішення суду першої інстанції судом не було порушено правил юрисдикції (підсудності), визначені статтями 20, 22, 25  28 КАС України, а тому відсутні підстави для направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
		Правилами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено повноваження суду апеляційної інстанції направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції у разі скасування рішення такого суду.
		За таких обставин, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 року по справі № 520/5694/19 підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням норм процесуального права, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 року по справі №520/5694/19 скасувати.
		Прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області третя особа ОСОБА_3 про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення відмовити. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис)  (підпис) М.І. Старосуд   О.М. Мінаєва   Повний текст постанови складено 24.01.2020 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...