Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 819/769/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2020. Зареєстровано: 25.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 23.01.2020
Номер судового провадження: К/9901/29453/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		23 січня 2020 року 
		Київ
		справа №819/769/17
		адміністративне провадження №К/9901/29453/18
		 
		Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): 
		головуючого (судді-доповідача) - Уханенка С.А.,
		суддів -Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрите
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року ухвалену у складі головуючого судді Данилевич Н.А. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Мікули О.І., суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Тернопільської області, в якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині ненадання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
		- зобов`язати Прокуратуру Тернопільської області надати йому відпустку по догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку - до 05 лютого 2019 року.
		2. На обґрунтування позову посилається на протиправність викладених у листі відповідача підстав відмови у наданні йому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		ІІ. Встановлені судами обставини справи
		3. Наказом Генерального прокурора України №710к від 03.12.2015 ОСОБА_1 призначено керівником Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області з 15.12.2015 строком на п`ять років.
		4. Позивач звернувся до прокурора Тернопільської області із заявою від 25.04.2017 про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з статтею 18 Закону України «Про відпустки». До зазначеної заяви позивачем було надано копію свідоцтва про народження дитини та Наказ Державного професійно-технічного навчального закладу «Заліщицьке вище професійне училище» від 21.04.2017 року №05-07, яким припинено дію наказу №05-01 від 20.04.2016 «Про надання відпустки по догляду за дитиною дружині позивача ОСОБА_3 » з 21.04.2017. 
		5. Листом прокуратури Тернопільської області від 03.05.2017 №11/473вих-17, за результатами розгляду заяви позивачу повідомлено про відсутність підстав для надання йому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, посилаючись на проведення службового розслідування стосовно нього, а також на ухвалу Печерського районного суду від 24.03.2017 про застосування запобіжного заходу до нього у вигляді домашнього арешту. 
		6. Суть спору полягає у визначенні правомірності відмови позивачу у наданні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		7. Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 09 червня 2017 року позов задовольнив частково.
		Зобов`язав Прокуратуру Тернопільської області надати ОСОБА_1 відпустку по догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку до 05 лютого 2019 року.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		8. Задовольняючи частково позов та зобов`язуючи відповідача надати позивачу відповідну відпустку, суд першої інстанції виходив з встановлених судом обставин, що дружина позивача з 25.04.2017 поновила адвокатську діяльність і з 30.04.17 не отримує допомогу по догляду за дитиною.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд першої інстанції виходив з ненадання останнім відповідних документів відповідачу разом з поданою заявою, що свідчить про правомірність відмови відповідача в наданні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		9. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 вересня 2017 року скасував постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року і ухвалив нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив частково.
		Визнав протиправними дії Прокуратури Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 про надання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		Зобов`язав Прокуратуру Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 квітня 2017 року про надання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про відпустки».
		У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції і приймаючи нове судове рішення про часткове задоволення позову апеляційний суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у наданні позивачу відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з визначених відповідачем підстав та про зобов`язання відповідача повторно розглянути подану позивачем заяву, позаяк у спірних правовідносинах суд не вправі зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки суд не може своїм рішенням підміняти державний орган, на який законом покладено обов`язок прийняття такого.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін
		11. Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
		12. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що зобов`язавши відповідача повторно розглянути подану ним заяву, апеляційний суд порушив вимоги статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), невірно обравши спосіб відновлення порушеного права, так як останній не є ефективним, актуальним, з огляду на лист Прокуратури Тернопільської області від 07.07.2017, а також не виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
		13. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		V. Джерела права й акти їхнього застосування
		14. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		15. Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані, Законом України «Про відпустки», Кодексом законів про працю України та Законом України «Про прокуратуру».
		16. Відповідно до частин першої, третьої статті 18 Закону України «Про відпустки» встановлено, що після закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. 
		Таке ж право передбачене частинами третьою, сьомою статті 179 Кодексу законів про працю України.
		17. У частині четвертій статті 20 Закону України «Про відпустки» передбачено, що особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати). 
		18. Згідно частини першої статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (частина третя статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
		19. Частиною 3 статті 82 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 встановлено, що прокурору надаються додаткові та інші відпустки, передбачені законом.
		VI. Позиція Верховного Суду
		20. З аналізу наведених норм убачається, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається, зокрема і батькові дитини на підставі заяви та довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки та виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).
		21. Подання батьком дитини передбачених частиною 4 статті 20 Закону України «Про відпустки» заяви і відповідних документів є безумовною підставою для надання останньому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		22. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність відмови Прокуратури Тернопільської області у наданні позивачу відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з викладених у листі підстав, а саме проведення службового розслідування стосовно позивача та перебування останнього під домашнім арештом.
		23. Суд не погоджується з доводами позивача, викладеними в касаційній скарзі щодо неефективного і невірно обраного судом апеляційної інстанції, з виходом за межі позовних вимог, способу захисту його порушеного права шляхом зобов`язання повторно розглянути його заяву, а не зобов`язання надати йому відпустку, з огляду на наступне.
		24. Як убачається з матеріалів справи предметом розгляду в цій справі є викладена у листі від 03.05.2017 відмова відповідача у наданні позивачу відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		25. При цьому підставами такої відмови відповідачем було визначено проведення службового розслідування стосовно позивача та перебування останнього під домашнім арештом, які за результатами розгляду цієї справи визнані неправомірними, що стало висновком для визнання протиправними дій відповідача щодо цієї відмови.
		26. Як зазначалося підставою для надання батькові відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є не лише подання батьком відповідної заяви, а й надання ним встановлених частиною 4 статті 20 Закону України «Про відпустки» документів, а саме довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати). 
		27. Водночас ненадання таких документів або неналежність таких документів не були підставою спірної відмови відповідача у наданні позивачу відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		28. Тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву.
		29. Посилання позивача на повторне подання відповідачу заяви від 09.06.2017 не приймається Судом, оскільки як зазначалося предметом розгляду у цій справі є відмова відповідача у задоволенні поданої ним заяви від 25.04.2017 та її підстави, викладені у листі від 03.05.2017.
		30. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		31. З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає, що постанова апеляційного суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		32. Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року (№К/800/32519/17/16) відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року.
		33. Однак, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року була скасована постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року.
		34. З огляду на наведене, Суд дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року у цій справі відкрите помилково, а тому згідно з частиною другою статті 339 КАС України (у редакції, чинній від 15 грудня 2017 року), підлягає закриттю.
		35. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		36. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		37. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року залишити без змін.
		38. Закрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року у справі №819/769/17, як помилково відкрите ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року.
		39. Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
		Головуючий:                                                                                 С.А. Уханенко
		Судді:                                                                                                    О.Р. Радишевська
		                                                                                                    Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...