Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/848/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2020. Зареєстровано: 25.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 23.01.2020
Номер судового провадження: К/9901/5312/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		23 січня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 807/848/16
		адміністративне провадження № К/9901/5312/19
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1  на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року (головуючий суддя - Луцович М. М., судді - Рейті С. І., Шешеня О. М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року (головуючий суддя - Гудима Л. Я., судді - Довгополова О. М., Шинкар Т. І.) у справі № 807/848/16 за позовом  ОСОБА_1  до Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправною бездіяльності, визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, 
		УСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
		1. Короткий зміст позовних вимог.
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду адміністративним позовом до Державного агентства рибного господарства України (далі - відповідач),   у якому просив: 
		- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Державного агентства рибного господарства України з приводу не вчинення дій з належного розгляду скарги поданої на рішення конкурсної комісії стосовно результатів конкурсного відбору на посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства в Закарпатській області; 
		- визнати неправомірним та скасувати рішення конкурсної комісії Державного агентства рибного господарства України стосовно результатів конкурсного відбору на посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства в Закарпатській області; 
		- винести рішення, яким зобов`язати Голову Державного агентства рибного господарства України призначити ОСОБА_1  на посаду начальника Управління державного агентства рибного господарства в Закарпатській області в порядку визначеному законами України.
		2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
		Рішенням   Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, яке було залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено. 
		Приймаючи таке рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством, а отже підстави для визнання протиправними бездіяльності та рішень конкурсної комісії немає. 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву (заперечень) та рух справи.
		У касаційній скарзі, що надійшла до Верховного Суду 25 лютого 2019 року позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає їх незаконними та необґрунтованими, а тому просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. 
		В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що наказом Державного агентства рибного господарства України від 22 січня 2016 року № 16 було оголошено конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців, і зокрема на посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області. Позивачем було подано    відповідні документи та прийнято участь в конкурсному відборі на заміщення вакантної посади. Конкурсний відбір на заміщення вакантних посад проходив у два етапи. А саме, 16 березня 2016 року претенденти здавали письмовий іспит на знання законодавства, проходили тестування та здавали фізичні нормативи. За телефонним повідомленням конкурсної комісії, як претендент, який успішно здав письмовий екзамен, був запрошений для проходження співбесіди, призначеної на 22 березня 2016 року. Після проходження співбесіди за участі членів конкурсної комісії та запрошених осіб, позивач отримав повідомлення, що комісія прийняла рішення - жодного з претендентів не рекомендувати на вакантну посаду начальника Управління.
		Проте, під час розгляду справи матеріали співбесіди відповідачем надано не було, що, на думку скаржника, свідчить про те, що рішення прийняте відповідачем не базувалось на результатах співбесіди.
		Також, скаржник вказує на те, що він більше 1,5 роки виконував обов`язки заступника начальника зазначеного Управління. За даний час до нього не надходило жодного зауваження стосовно його професійності чи неналежного виконання посадових обов`язків.
		Скаржник не погоджується з рішенням конкурсної комісії, вважає його незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, тому підлягає скасуванню. Вважає, що є достойною та професійною особою, з достатнім досвідом роботи, а тому його слід вважати, що переміг у конкурсі та вимоги про призначення на посаду такою, що підлягає задоволенню. 
		25 лютого 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 807/848/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Білоус О. В. - головуючий суддя, Желтобрюх І. Л., Стрелець   Т. Г.).
		Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року задоволено заяву скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та поновлено цей строк, внаслідок чого, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
		15 березня 2019 року на адресу Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу в якому вказано на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника. Відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		02 квітня 2019 року на адресу Суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує на безпідставності доводів відповідача та на законності своїх вимог. Просив касаційну скаргу задовольнити. Скаржником не заявлено клопотання про розгляд справи за його участі.
		На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року № 645/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
		Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
		ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, згідно додатку до наказу Державного агентства рибного господарства України від 22 січня 2016 року № 16 було оголошено конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців, і зокрема на посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області.
		Інформацію про проведення конкурсу та основні вимоги до кандидатів на заміщення вакантної посади було оприлюднено у газеті «Голос України» від 03 лютого 2016 року № 19 (6273) та розміщено на офіційному веб-сайті Держрибагентства.
		Всього до конкурсної комісії надійшло 98 заяв від 84 кандидатів на зайняття вакантних посад державних службовців Держрибагентства.
		Проведення іспиту (письмового) відбувалося 16 березня 2016 року.
		У відповідності до витягу з протоколу № 22 засідання конкурсної комісії Державного агентства рибного господарства України від 17 березня 2016 року на письмовому іспиті кандидат на заміщення вакантної посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства України у Закарпатській області ОСОБА_1 набрав 16 балів, що згідно з законодавством є вищою ніж 50 відсотків сумою балів, з чого виходить, що ОСОБА_1 успішно пройшов перший етап конкурсу.
		Проведення співбесіди з кандидатами відбулося 23 березня 2016 року. 
		На проведенні співбесіди були присутні 6 членів конкурсної комісії, крім того, з метою забезпечення неупередженого, відкритого та прозорого добору кандидатів на вакантні посади державних службовців були запрошені представники громадськості, які виявили бажання бути присутніми під час проведення співбесіди та спостерігати за перебігом конкурсного відбору: голова громадської організації «Народ України», представник громадської організації «Майдан - Громадський контроль» та представник громадської організації «Громадська підтримка».
		Усі етапи проведення конкурсу, включно з голосуванням, Держрибагентство зробило максимально прозорим та зрозумілим для кандидатів. Етапи конкурсу транслювалися он-лайн на каналі УоuTube та на офіційному каналі УоuTube Міністерства аграрної політики і продовольства України.
		Згідно з протоколом № 27 від 23 березня 2016 року засідання конкурсної комісії Державного агентства рибного господарства України голова конкурсної комісії запропонував на підставі розгляду поданих документів, результатів іспиту та співбесід провести голосування для призначення кандидатів на вакантні посади державних службовців, зокрема на посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області.
		Щодо кандидатури ОСОБА_1 , голосували усього 6 членів комісії, з них «за» - 1, «утрималися» - 1, проти « 4».
		Таким чином, ОСОБА_1 не пройшов конкурсний відбір на посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області і не може бути рекомендований для призначення на посаду.
		29 березня 2016 року позивач спрямував до голови Держагенства рибного господарства України скаргу на рішення конкурсної комісії, в якій висловив свою незгоду з прийнятим відносно нього рішення та просив прийняти обґрунтоване та справедливе рішення. 
		На зазначену скаргу 12 квітня 2016 року Держагенством рибного господарства України було надано відповідь, в якій повідомлялось про проведення конкурсу та прийнятого рішення про те, що не було визначено переможців конкурсу у відповідності до вимог законодавства, тому підстав для призначення позивача на посаду начальника Управління Держагенства рибного господарства Закарптської області немає. Повідомлено про проведення повторного конкурсу. 
		На повторний запит позивача про інформацію, відповідачем надавалось запитувану інформацію з документами.
		Не погоджуючись з вищенаведеними обставинами, позивач звернувся до суду  з відповідним позовом.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
		Частина 2  статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Відповідно до пункту 12 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895, Голова Держрибагентства призначає на посаду за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства та головами відповідних місцевих держадміністрацій, звільняє з посади керівників територіальних органів Держрибагентства.
		Пунктом 11 Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 січня 2012 № 26 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 березня 2012 року за №  379/20692) визначено, що управління очолює його начальник, який призначається на посаду за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою місцевої державної адміністрації та звільняється з посади Головою Державного агентства рибного господарства України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.
		За приписами статті 21 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» керівники та заступники керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівником центрального органу виконавчої влади відповідно до законодавства про державну службу.
		Типовий порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Типовий порядок), затверджений наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 березня 2012 року № 43, розроблений відповідно до  статті 20 Закону України від 17 листопада 2011 року №4050-VI «Про державну службу»,  Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»  та визначає правові і організаційні засади проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби груп II, III, IV, V (далі - конкурс) у державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті (далі - державний орган).
		Пунктом 2.1 Типового порядку встановлено, що рішення про проведення конкурсу приймає керівник державної служби за наявності вакантної посади державного службовця груп II, III, IV, V, у тому числі посад, прийняття на які здійснюється за строковим трудовим договором.
		Особи, які подали необхідні документи для участі у конкурсі, є кандидатами на зайняття посади державного службовця (п. 2.3 Типового порядку).
		Згідно із п. 2.4    Конкурс проводиться поетапно: оприлюднення оголошення про проведення конкурсу; прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, та їх попередній розгляд на відповідність встановленим вимогам; проведення іспиту (тестування); проведення співбесіди та відбір кандидатів.
		Відповідно до п. 6.1 Типового порядку співбесіда з кандидатами на зайняття посади державної служби проводиться конкурсною комісією із залученням керівників відповідних структурних підрозділів в усній формі. Метою проведення співбесіди є виявлення відповідності профілів професійної компетентності кандидата посаді державної служби, на яку він претендує.
		Кандидати, які не пройшли співбесіду, не можуть бути рекомендовані конкурсною комісією для призначення на посаду (п. 6.3 Типового порядку).
		Пунктами 6.4, 6.5 Типового порядку передбачено, що конкурсна комісія за результатами іспиту (тестування) та співбесіди з кандидатами на зайняття посад державної служби здійснює відбір для зайняття посад державної служби.
		Рішення комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на її засіданні членів конкурсної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.
		У рішенні комісії, що подається керівнику державної служби, обов`язково зазначаються пропозиції щодо призначення конкретного кандидата на конкретну посаду державної служби.
		У разі якщо жоден з учасників конкурсу не пройшов конкурсний відбір проводиться повторний конкурс на зайняття посад державної служби (п. 7.1 Типового порядку)
		IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини 1  статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2  ст. 341 КАС України).
		З аналізу положень Закону України «Про державну службу» вбачається, що за результатами конкурсу на посаду державної служби та відповідно до результатів проведеної перевірки, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та до Закону України «Про очищення влади», суб`єкт призначення повинен прийняти одне з відповідних рішень: про призначення на посаду державної служби або відмову у такому призначенні.
		З матеріалів справи судами встановлено, що щодо кандидатури ОСОБА_1 , голосували усього 6 членів комісії, з них «за» - 1, «утрималися» - 1, проти « 4», відтак ОСОБА_1 не пройшов конкурсний відбір на посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області і тому не може бути рекомендований для призначення на посаду.
		Також з матеріалів справи видно, що на конкурсному відборі не було визначено жодного переможця та жоден з кандидатів не був рекомендований для призначення на цю посаду.
		Суд погоджується з висновками судів щодо безпідставності аргументів позивача про те, що конкурсною комісією порушено п. 4.7 Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців. Зазначена норма стосується кандидатів, які не склали іспит, відповідно не можуть бути рекомендовані конкурсною комісією для призначення на посаду. Зазначена норма не стосується проведення співбесіди. А відповідно до п. 6.4. Типового порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби конкурсна комісія за результатами іспиту (тестування) та співбесіди з кандидатами на зайняття вакантних посад державної служби здійснює відбір для зайняття посад державної служби.
		Крім цього, доводи які зазначаються скаржником, що кандидат, який успішно склав письмовий іспит, визнається переможцем конкурсу відповідно до 24 Порядку № 169 є безпідставними. Судами зроблений правильний висновок, що цим пунктом передбачено обставини за якими кандидати не можуть бути рекомендовані конкурсною комісією для призначення на посаду, оскільки не склали іспит, а щодо тих які склали успішно іспит застосовуються вимоги пунктів 25, 26 цього Порядку.
		Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що безпідставними є посилання скаржника на ту обставину, як на підставу для задоволення позову, що відповідачем порушено Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад в Держрибагенстві, оскільки в протоколі № 27 від 23 березня 2016 року в зв`язку з відсутністю рішення про відмову призначення на посаду ОСОБА_1 . 
		Адже, відповідно до листа Національного агентства України з питань державної служби робочою групою було встановлено факт відсутності рішення про відмову призначення на посаду ОСОБА_1 , та за наслідками цього Нацдержслужбою рекомендовано керівництву Державного агентства рибного господарства України притягнути до відповідальності секретаря конкурсної комісії, таким чином порушення порядку проведення конкурсу    на заміщення вакантних посад секретарем конкурсної комісії не впливає на рішення цієї комісії загалом.
		Суд наголошує, що наведена обставина у всяк випадку не дає підстави вважати, що позивач, як учасник конкурсу на зайняття вакантної посади відносно якого членами комісії не було проголосовано як за переможця, не надає право та не створює юридичних наслідків на визнання ОСОБА_1 таким, що став переможцем конкурсу та підлягає призначенню на цю посаду. Сформовані вимоги позивача є безпідставними. 
		З огляду на те, що ОСОБА_1 не пройшов конкурсний відбір на посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області і не міг бути рекомендований для призначення на посаду, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством.
		Відповідно п. 27 Порядку проведення конкурсу, затвердженому Постановою КМУ від 15 лютого 2002 року № 169 та п. 7.1. Типового порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби № 43 від 05 березня 2012 року у разі, якщо жоден з кандидатів не рекомендований конкурсною комісією для зайняття вакантних посади державних службовця, оголошується повторний конкурс.
		Як було встановлено судами, 25 квітня 2016 року проводився повторний конкурс на заміщення вакантних посад в Держрибагентстві, де було оголошено вакантною і посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області, але ОСОБА_1 документів на повторний конкурс не подавав та участі не приймав.
		Крім цього, щодо судами надана належна оцінка щодо доводів позивача про його звернення до Держрибагентства щодо оскарження рішення конкурсної комісії, на що  Держрибагентство листом від 12 квітня 2016 року надало ґрунтовну відповідь, в якій зазначило про прозорість та відкритість конкурсу, а також про те, що відповідно до п.25 та п. 26 Порядку, не було визначено переможця та жоден з кандидатів не був рекомендований для призначення на посаду.
		21 квітня 2016 року Держрибагентством на запит на інформацію позивача надало у встановлені законом строки на 36 аркушах запитувану ОСОБА_1 інформацію, в тому числі витяги з протоколів засідань конкурсної комісії для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців Держрибагентства № 25 від 22 березня 2016 року та № 27 від 23 березня 2016 року щодо проходження співбесіди та голосування.
		Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
		Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої та апеляційної інстанцій під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка. Судові рішення місять відповідні посилання на релевантні джерела права та обґрунтовані висновки. Іншими учасниками справи, рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються. Таким чином, жодні доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення вимог не спростовують.
		Верховний Суд не установив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, які б надавали можливість задовольнити позовні вимоги позивача і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі, якими доводи скаржника відхилено.
		Згідно з пунктом 1 частини 1  статті 349 КАС України  суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Частиною першою  статті 350        КАС України        передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
		Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 807/848/16 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                           М. М. Яковенко
		 
		Судді                                                                                                              І. В. Дашутін
		 
		                                                                                                              О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...