Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/1462/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2020. Зареєстровано: 25.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 24.01.2020
Номер судового провадження: К/9901/29226/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 січня 2020 року 
		Київ
		справа №816/1462/17
		адміністративне провадження №К/9901/29226/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г., 
		суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року (судді: Донець  Л.  О, Мельнікова  Л.  В., Мінаєва  О.  М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, третя особа - Начальник Котелевського бюро правової допомоги ОСОБА_7, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
		ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Першого Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - відповідач, Центр), у якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги стосовно відмови від з`явлення до суду 16 серпня 2017 року без поважних причин та законних підстав, не написання скарги на дії і бездіяльність державного виконавця та доповнень до скарги від 31 липня 2017 року; зобов`язати відповідача забезпечити надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги.
		В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що відповідач безпідставно відмовляється від виконання обов`язків з надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі заяви ОСОБА_1 від 11 травня 2016 року.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
		Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненадання безплатної правової допомоги позивачу на підставі заяви від 11 травня 2016 року. Визнано протиправним та скасовано накази відповідача з надання безоплатної вторинної допомоги від 15 червня 2017 року №14 «Про скасування доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги», №16 «Про заміну адвоката, який надає безплатну вторинну допомогу ОСОБА_1 ». В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не надано доказів неможливості забезпечення позивачки адвокатом з метою надання безоплатної вторинної правової допомоги, неможливості надання такої допомоги адвокатом Мільгевською  Я.  В. та представники відповідача і третя особа визнали факт ненаписання скарги на дії і бездіяльність державного виконавця, а також доповнень до скарги від 31 липня 2017 року. Суд вийшов за межі позовних вимог та задовольнив частково позовні вимоги, зробивши висновок про те, що відповідачем порушені вимоги статей 21-24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та скасовані доручення для надання безплатної правової допомоги та здійснено заміну адвоката. У задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача забезпечити надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги суд відмовив з огляду на загальний (не конкретний) характер таких вимог та наявність встановленого законом обов`язку відповідача надати безоплатну вторинну правову допомогу за наявності на те підстав. Суд відмовив позивачці у постановленні окремої ухвали щодо грубого порушення відповідачем положень Закону України "Про безоплатну правову допомогу", оскільки постановлення судом окремої ухвали не відноситься до способів захисту прав та законних інтересів позивача у публічно-правових відносинах.
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відповідно до статті 31 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» законодавцем обмежено коло осіб з приводу дій та бездіяльності яких, з питань ненадання неякісної правової допомоги, може бути оскаржено до суду посадовими або службовими особами. Оскільки відповідачем по справі є - Перший Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який не підпадає під значення посадові та службові особи, а позивачкою під час подання позову та розгляду справи в суді першої інстанції питання про залучення, саме, посадових та службових осіб до участі у справі в якості відповідачів не ставилось. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у даній справі відповідач є неналежним.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
		У касаційній скарзі скаржниця вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		На думку скаржниці, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на фактичні обставини справи, які свідчать про порушення прав ОСОБА_1 відповідачем.
		Скаржниця не заявляла клопотання про розгляд справи за її участю.
		Позиція інших учасників справи.
		Від відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивачки, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		Відповідач не заявляв клопотання про розгляд справи за його участю. 
		Рух касаційної скарги.
		Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, третя особа - Начальник Котелевського бюро правової допомоги ОСОБА_7, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
		Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/29226/18 (адміністративна справа №816/1462/17) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Стрелець  Т.  Г., суддів: Білоуса О.  В., Бевзенка В. М.
		Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 721/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець  Т.  Г.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка  А.  Г., суддів: Єресько  Л.  О., Соколова  В.  М.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 січня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
		01 травня 2016 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про надання безоплатної вторинної правової допомоги шляхом призначення адвоката для надання правової допомоги, для виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 03 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача коштів.
		18 травня 2016 року видано наказ №86 "Про надання позивачу безоплатної вторинної правової допомоги.
		23 травня 2016 року адвокату Мільгевській  Я.  В. видано доручення №82 для надання безоплатної вторинної правової допомоги позивачу.
		На виконання заяви адвоката Мільгевської  Я.  В. від 08 червня 2016 року - 16 червня 2016 року видано наказ №4 "Про скасування доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги", скасовано доручення №82 від 23 травня 2016 року.
		16 червня 2016 року видано наказ №6 "Про заміну адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 ".
		16 червня 2016 року адвокату Примаковій  Г.  П. видано доручення №98 для надання безоплатної вторинної правової допомоги позивачу.
		Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі №816/1288/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, визнано протиправними та скасовано накази відповідача від 16 червня 2016 року №4 "Про скасування доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги" та №6 "Про заміну адвоката, який надає безоплатну правову допомогу ОСОБА_1 ".
		На виконання вказаного вище судового рішення безоплатну вторинну правову допомогу надавала адвокат Мільгевська  Я.  В.
		15 червня 2017 року наказом №14 скасоване доручення №82 від 23травня 2016 року для надання безоплатної вторинної правової допомоги, адвоката Мільгевської  Я.  В.
		15 червня 2017 року наказом №16 - призначено представницею позивачки ОСОБА_7 - начальника відділу "Котелевське бюро правової допомоги".
		Стверджуючи про те, що представниця ОСОБА_7 не належним чином виконує обов`язки з надання безоплатної вторинної правової допомоги, позивачка звернулась до суду з даним позовом.  
		Релевантні джерела права й акти їх застосування.
		За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури.
		Відповідно до статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" від 02 червня 2011 року № 3460-VI безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. 
		Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. 
		Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" визначено, що право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім`ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.
		Згідно із статтею 17 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; забезпечує складення процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу; забезпечує участь захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; забезпечує участь захисника у розгляді справи про адміністративне правопорушення; забезпечує здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; укладає контракти з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на постійній основі; укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на тимчасовій основі (на підставі окремих договорів про надання послуг); видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; приймає рішення про заміну адвоката відповідно до статті 24 цього Закону; подає клопотання до Координаційного центру з надання правової допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 24 цього Закону; приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги; подає Координаційному центру з надання правової допомоги звіти про свою діяльність; виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання   таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи. 
		Частиною четвертою статті 18 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" визначено, що разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону. 
		Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		Згідно з частиною першою статті 21 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом. 
		Відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" під час призначення адвоката враховуються його спеціалізація, досвід роботи, навантаження, складність справ, у яких адвокат бере участь.
		Згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" повноваження адвоката як захисника у кримінальному провадженні, для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення та представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		Пунктом 3 частини першої статті 25 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" визначено, що суб`єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги має право представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 26 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, зобов`язаний надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правову допомогу.
		Відповідно до статті 31 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду звернень про надання безоплатної правової допомоги, надання неякісної правової допомоги можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до суду та в адміністративному порядку.
		Пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Частиною першою статті 5 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
		Пунктами 1, 9, 11 частини першої статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом; забороняється втручання у правову позицію адвоката.
		Відповідно до частин 1-2 статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Згідно зі статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 02.07.2012 року № 967/5 (далі по тексту - Положення № 967/5).
		Підпунктами 3, 6 пункту 8 Положення № 967/5. Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) (далі - регіональні центри) відповідно до покладених на них завдань, зокрема, укладають контракти/договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року     № 8; приймають рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
		Частинами 1-3 підпункту 18 пункту 13 Положення № 967/5 визначено, що місцеві центри, відповідно до покладених на них завдань, відповідно до довіреності, виданої відповідним регіональним центром: видають доручення адвокатам, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання безоплатної вторинної правової допомоги суб`єктам відповідного права, визначеним пунктами 1, 2, 8-12 частини першої статті 14 Закону, скасовують у разі необхідності такі доручення в установленому порядку; приймають рішення про заміну адвоката у випадках, передбачених Законом.
		Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Позиція Верховного Суду.
		Відповідно до матеріалів справи, наказом № 14 Першим Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги скасовано доручення видане адвокату Мільгевській  Я.  В. для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 (у зв`язку з хворобою адвоката, надано консультативний висновок лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_6 від 09 червня 2017 року) та наказом №  16 від 15 червня 2017 року здійснено заміну адвоката Мільгевської  Я.  В. на представника ОСОБА_7 начальника відділу «Котелевського бюро правової допомоги» для надання безоплатна вторинної правової допомоги ОСОБА_1
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Перший Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги є неналежним відповідачем у даній справі. Верховний Суд погоджується із вказаним висновком суду апеляційної інстанції та зазначає таке.
		Відповідно до законодавства України відповідач наділений правом вирішувати питання щодо призначення адвоката для здійснення, зокрема, представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та не має повноважень втручатися у діяльність адвоката, визначати порядок дій адвоката при виконанні ним доручення.
		Відповідно до статті 30 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»  (в редакції чинній на час подання позову до суду), відмова органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, установи у наданні безоплатної первинної правової допомоги, службових та посадових осіб у наданні первинної правової допомоги може бути оскаржена в установленому законом порядку до суду.
		Положенням № 967/5, місцеві центри, відповідно до покладених на них завдань, відповідно до довіреності, виданої відповідним регіональним центром, зокрема, приймають рішення про заміну адвоката у випадках, передбачених Законом. 
		Відповідно до статті 1  Закону України «Про безоплатну правову допомогу» суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
		1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
		2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
		У цій справі встановлено, що відповідачем відповідно до вимог законодавства здійснено заміну адвоката Мільгевської  Я.  В. на представницю ОСОБА_7 начальника відділу «Котелевського бюро правової допомоги» для надання безоплатна вторинної правової допомоги ОСОБА_1
		Враховуючи викладене, вимога позивачки про зобов`язання відповідача забезпечити надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги є необґрунтованою та безпідставною.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 26 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" суб`єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язані надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правову допомогу.
		Позовна вимога позивачки стосується дій представниці ОСОБА_7 щодо нез`явленні її у судове засідання 16 серпня 2017 року без поважних причин та законних підстав, не написання скарги на дії і бездіяльність державного виконавця та доповнень до скарги від 31 липня 2017 року. Тобто, позовна вимога стосується дій представниці, а не відповідача.
		Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідач не має повноважень втручатися у діяльність адвоката (суб`єкта надання безоплатної вторинної правової допомоги), визначати порядок їх дій при виконанні ними доручення.
		Крім того, з урахуванням вимог статті 30-32 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» питання надання неякісної правової допомоги, яке порушує позивачка, не входить у предмет судового захисту, а може мати наслідком притягнення до передбаченої законодавством юридичної відповідальності.
		Касаційна скарга позивачки в частині обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи без посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм законодавства.
		Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
		Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів попередніх інстанцій лише в питаннях права (застосування норм матеріального та процесуального права), але не в питаннях факту.
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та зводяться до довільного тлумачення обставин справи.
		Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
		Судові витрати.
		З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач:                                                                                                 А.Г. Загороднюк
		Судді                                                                                                                               Л.О. Єресько 
		                                                                                                                                 В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...