Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/1442/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2020. Зареєстровано: 25.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 23.01.2020
Номер судового провадження: К/9901/33744/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		23 січня 2020 року 
		Київ
		справа № 820/1442/17
		провадження № К/9901/33744/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу 
		за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою прокуратури Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Мар`єнко Л. М., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Зеленського В. В. (головуючий), П`янової Я. В., Чалого І. С.
		І. Суть спору
		1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до прокуратури Харківської області (надалі також відповідач), у якому просив:
		1.1. визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Харківської області від 16 березня 2017 року № 396к про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким позивача звільнено з посади прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області; 
		1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області з 16 березня 2017 року; 
		1.3. стягнути з прокуратури Харківської області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 березня 2017 року до дати прийняття рішення у справі;
		1.4. визнати недійсним запис у трудовій книжці про звільнення з посади прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області;
		1.5. зобов`язати прокуратуру Харківської області зробити дублікат трудової книжки без запису про звільнення.
		2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що наказом прокуратури Харківської області від 16 березня 2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності його звільнено з посади прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області. 
		3. Позивач указав, що таке рішення відповідачем прийнято за наслідками службового розслідування, проведеного за фактом його причетності до конфлікту, який відбувся 22 лютого 2017 року за участі працівників Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інших осіб, у тому числі ОСОБА_3 , в кафе «Парк», розташованому за адресою:  
		вул. Стадіонна, 2-А в місті Валки Харківської області. 4 . З висновками про проведення службового розслідування та наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач не погоджується, покликаючись на те, що під час вказаної конфліктної ситуації діяв із дотриманням норм Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, протиправних дій не вчиняв.
		5. Позивач стверджував, що під час конфлікту ним використано травматичну зброю задля подачі звукового сигналу холостим патроном про попередження застосування травматичної зброї у разі не припинення ОСОБА_3 вчинення протиправних дій. Наголошував, що підстави вважати, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, відсутні.
		6. Щодо висновків службового розслідування стосовно неналежного виконання ним службових обов`язків зазначає, що вони є необґрунтованими. 
		7. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову зауважив на правомірності та обґрунтованості рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з посади, стверджуючи про дотримання порядку проведення службового розслідування та складання відповідного висновку.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		8. З червня 2013 року позивач працював в органах прокуратури. 21 травня 2014 року прийняв присягу працівника прокуратури.
		9. Наказом прокурора Харківської області від 14 грудня 2015 року № 3818к позивача призначено на посаду прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, а наказом Генерального прокурора України № 95к від 21 червня 2016 року присвоєно класний чин юриста 2 класу.
		10. 28 лютого 2017 року відділом роботи з кадрами прокуратури області від особи, яка не представилась, у телефонному режимі отримано інформацію щодо можливої причетності, серед інших, позивача, до бійки, що відбулась 22 лютого 2017 року поряд із кафе «Парк», розташованим у м. Валки Харківської області, у зв`язку з чим начальником відділу роботи з кадрами прокуратури на ім`я прокурора області 1 березня 2017 року складено відповідний рапорт. 
		11. На підставі вказаного рапорту наказом прокурора Харківської області від 1 березня 2017 року № 31 призначено службове розслідування за фактом можливої неправомірної поведінки, порушення присяги працівника прокуратури, правил прокурорської етики, зокрема, працівником Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_1, і створено відповідну комісію.
		12. Наказом від 13 березня 2017 року № 39 внесено зміни до наказу прокурора Харківської області від 1 березня 2017 року № 31 (у частині зміни складу комісії).
		13. За результатами службового розслідування 16 березня 2017 року складено висновок, у якому констатовано факт порушення з боку позивача вимог пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури в частині вчинення дій, які порочать його як працівника прокуратури, та неналежного виконання вимог наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», статей 28, 36 Кримінального процесуального кодексу України, статті 15 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури під час здійснення процесуального керівництва. Рекомендовано прокурору Харківської області вирішити питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
		14. Так, у провину позивачу ставиться неналежне виконання службових обов`язків під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях №12016220240000005 і №12017220240000043, а також причетність до конфлікту, що відбувся у кафе «Парк», із безпідставним застосуванням вогнепальної зброї, у стані алкогольного сп`яніння.
		15. Зокрема, матеріалами службового розслідування встановлено, що 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , приблизно з 21:00 перебували у кафе «Парк» у м. Валки в окремій банкетній кімнаті. Близько 23:20 до кімнати зайшов ОСОБА_3 . Останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, а тому вищевказані особи не заперечували, щоб він знаходився у кімнаті, щоб його не провокувати. У подальшому ОСОБА_3 почав ображати ОСОБА_4 та висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_1 разом із іншими прохали ОСОБА_3 заспокоїтись і покинути приміщення. У цей час ОСОБА_3 не заспокоївся, а продовжив поводитися агресивно. У подальшому ОСОБА_3 підійшов до дверей, які виходять на вулицю, та сказав, що буде їх бити. З метою усунення конфліктної ситуації, ОСОБА_4 відкрив двері на вулицю, після чого ОСОБА_3 кинувся на нього та ногою завдав удар. На вулиці між ними відбувалась бійка. При собі ОСОБА_1 мав травматичну зброю відповідно до дозволу від 19 листопада 2014 року № НОМЕР_1. З метою запобігання продовження конфлікту та щоб заспокоїти ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зробив постріл і наказав лежати. Після приїзду поліції ОСОБА_3 посадили в автомобіль та відвезли додому.
		16. За висновком службового розслідування, безпосередньо життю та здоров`ю прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 під час конфлікту в кафе «Парк» 22 лютого 2017 року нічого не загрожувало. ОСОБА_1 тілесні ушкодження не отримував, а під час перебування учасників конфлікту на подвір`ї кафе ОСОБА_3 перебував на землі та отримував тілесні ушкодження. ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, у нічний час, у стані алкогольного сп`яніння, здійснив постріл із пристрою для відстрілу гумових куль «ПМР» у бік ОСОБА_3 без наявних для застосування вогнепальної зброї підстав. При цьому наявної необхідності, як, наприклад, у випадку адекватного самозахисту, здійснювати постріл не було, враховуючи також той факт, що у цей час на місце події під`їжджали співробітники поліції. Працівники поліції впізнали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як прокурорів, які перебували у стані алкогольного сп`яніння. 
		17. Під час службового розслідування комісією опитаний ОСОБА_3 , в бік якого за висновком службового розслідування, зроблений постріл позивачем. Відповідно до пояснень ОСОБА_3 22 лютого 2017 року у кафе «Парк» відбувся конфлікт із компанією чоловіків, із приводу чого він не пам`ятає. Компанія із чотирьох чоловіків та офіціант вийшли на двір та почали наносити йому тілесні ушкодження, поваливши на землю. Хто саме з указаної компанії наносив ОСОБА_3 тілесні ушкодження останній не пам`ятає. Описати стан сп`яніння учасників конфлікту не може, оскільки сам був у стані алкогольного сп`яніння. До лікарні не звертався, тілесних ушкоджень під час конфлікту не отримав.
		18. Комісія дійшла висновку про те, що своїми вищезазначеними діями прокурор ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які зобов`язують кожного працівника прокуратури не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури.
		19. В аспекті предмету доказування суди встановили, що під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12016220240000005 ОСОБА_1 активізовано досудове розслідування та 3 березня 2017 року погоджено клопотання про тимчасовий доступ до медичної документації потерпілого ОСОБА_6 , яке задоволено слідчим суддею Валківського районного суду Харківської області 7 березня 2017 року та надано дозвіл на вилучення медичної документації.
		20. У кримінальному провадженні №12017220240000043 під час повернення матеріалів, направлених слідчим для погодження повідомлення про підозру, позивачем указано слідчому на виконання ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ, про що вказано у супровідному листі.
		21. Щодо причетності ОСОБА_1 до конфлікту, що відбувся у кафе «Парк», суди встановили, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази перебування ОСОБА_1 22 лютого 2017 року у стані алкогольного сп`яніння, доказів активної участі ОСОБА_1 у бійці, а також доказів учинення пострілу з належної йому та зареєстрованої травматичної зброї в бік ОСОБА_3 .
		22. З-поміж іншого, під час розгляду справи в суді першої інстанції в судовому засіданні оглянуто відеозапис з камер відеоспостереження кафе «Парк», який залучено до матеріалів службового розслідування, проте із вказаного відеозапису не встановлено обставин, що викладені у висновку службового розслідування.
		23. Наказом прокуратури Харківської області від 16 березня 2017 року за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про прокуратуру», грубе порушення правил прокурорської етики, вчинення дій, які порочать працівника прокуратури, позивача звільнено з посади прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області. 
		24. Не погоджуючись із цим наказом, позивач звернувся до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		25. Харківський окружний адміністративний суд постановою від 7 серпня 2017 року, яку залишено без змін постановою ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, позов задовольнив частково:
		25.1. скасував наказ прокуратури Харківської області від 16 березня 2017 року №  396к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким позивача звільнено з посади прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області;
		25.2. поновив позивача на посаді прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області з 17 березня 2017 року; 
		25.3. стягнув з прокуратури Харківської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 48 033,58 гривень;
		25.4. у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		26. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив із протиправності винесеного відповідачем 16 березня 2017 року № 396к наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
		27. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції зауважив на недоведеності відповідачем факту порушення ОСОБА_1 вимог пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» та статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури. Суд зауважив на відсутності належних і допустимих доказів у підтвердження перебування позивача 22 лютого 2017 року в стані алкогольного сп`яніння, його активної участі у бійці та вчинення пострілу з належної йому та зареєстрованої травматичної зброї в бік ОСОБА_3 . Також суд послався на відсутність фактів, які б свідчили про неналежне виконання позивачем службових обов`язків під час здійснення ним процесуального керівництва.
		28. Зазначена позиція була підтримана і Харківським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції 
		29. Прокуратура Харківської області подала касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права під час ухвалення рішення в частині задоволення позовних вимог, просить їх рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		30. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
		V. Джерела права й акти їх застосування
		31. Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		32. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		33. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		34. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (наводиться в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1697-VII).
		35. Положеннями частин третьої та четвертої статті 19 Закону № 1697-VII встановлено, що прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом.
		Прокурор зобов`язаний:
		1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень;
		2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом;
		3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
		4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
		36. Статтею 43 Закону № 1697-VII визначено підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності та вказано, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з таких підстав: невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (частина перша).
		Притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом (частина друга вказаної статті).
		37. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 49 Закону № 1697-VII на прокурора може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.
		38. З метою визначення основних моральних норм і принципів, яких повинні додержуватися працівники прокуратури при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою, Генеральною прокуратурою України наказом від 28 листопада 2012 року № 123 затверджено Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури (наводиться в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Кодекс № 123).
		39. За правилами частини першої статті 15 Кодексу № 123 при виконанні службових обов`язків працівник прокуратури має дотримуватися загальноприйнятих норм моралі та поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури. Порушення трудової та виконавської дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для працівника прокуратури і тягнуть за собою у відповідних випадках передбачену законом відповідальність.
		40. Частинами першою та другою статті 18 Кодексу № 123 працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.
		У разі явного порушення закону, очевидцем якого став працівник прокуратури, він вживає усіх можливих передбачених законодавством заходів для припинення протиправних дій та притягнення винних осіб до відповідальності.
		41. Положеннями частин першої та другої статті 30 Кодексу № 123 визначено, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру» працівники прокуратури зобов`язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		З`ясування обставин за фактом порушення проводиться згідно з вказівкою керівника відповідного органу прокуратури, у необхідних випадках проводиться перевірка за процедурою, передбаченою Дисциплінарним статутом прокуратури України та Інструкцією про порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури України.
		42. Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року  № 1796-XII затверджено Дисциплінарний статут прокуратури України (надалі - Дисциплінарний статут).
		43. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов`язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя. 
		Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоду інтересам держави та суспільства.
		44. Статтею 9 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, а саме: 
		1) догана; 
		2) пониження в класному чині; 
		3) пониження в посаді; 
		4) позбавлення нагрудного знаку «Почесний працівник прокуратури України»; 
		5) звільнення;
		6) звільнення з позбавленням класного чину.
		45. За правилами частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з`ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.  
		46. Відповідно до частин першої та другої статті 28 Кримінального процесуального кодексу України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
		Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
		47. Частиною третьою вказаної статті визначено критерії для визначення розумності строків кримінального провадження.
		48. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		49. Згідно з частиною першою статті 71 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		50. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга цієї ж статті).
		VI. Оцінка Верховного Суду
		51. Суд наголошує на тому, що перевірка законності та обґрунтованості судових рішень судів першої й апеляційної інстанції, як то передбачено статтею 341 КАС України, здійснюється виключно в частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		52. Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить із такого.
		53. Автор скарги в обґрунтування своїх вимог наполягає на правомірності рішення відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області, посилаючись на дотримання порядку проведення службового розслідування та складання відповідного висновку.
		54. Як уже зазначено, підставою для проведення службового розслідування слугувало отримання прокуратурою області інформації про участь позивача у конфлікті, який мав місце 22 лютого 2017 року у кафе «Парк», розташованому у м. Валки Харківської області.
		55. Натомість, як установили суди, під час проведення службового розслідування не встановлено, а суду не представлено належних і допустимих доказів на підтвердження факту перебування позивача в момент вищезгаданої події у стані алкогольного сп`яніння у громадському місці, так само як і використання ним зброї.
		56. Отже, вказані обставини унеможливлюють констатацію правомірності спірного наказу в зазначеній частині.
		57. При цьому, беручи до уваги встановлені судами фактичні обставини щодо здійснення позивачем процесуального керівництва у вищезгаданих кримінальних провадженнях, Верховний Суд погоджується з позицією судів про безпідставність висновків відповідача про неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків.
		58. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків судів першої й апеляційної інстанцій про недоведеність вчинення позивачем дисциплінарного проступку та, відповідно, про наявність підстав для задоволення відповідних позовних вимог.
		59. Доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують.
		60. З огляду на вказане, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно застосованих нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		61. При цьому ухвалені у цій справі судові рішення в частині періоду вимушеного прогулу позивача та присуджена в якості компенсації за такий прогул сума середнього заробітку не є предметом касаційного оскарження.
		62. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу прокуратури Харківської області залишити без задоволення.
		2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 820/1442/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. 
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    В. М. Бевзенко
		                                                                                                                       Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...