Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/188/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2020. Зареєстровано: 26.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 24.01.2020
Номер судового провадження: К/9901/31377/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		24 січня 2020 року 
		Київ
		справа №803/188/17
		 
		адміністративне провадження №К/9901/31377/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		 
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 (суддя Ксензюк А.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (судді: Костів М.В. (головуючий), Бруновська Н.В., Шавель Р.М.) у справі №803/188/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселе-Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		У С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Веселе-Агро" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2016 №0005221402, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за податковими зобов`язаннями на 1  799  779,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 449  944,75 грн.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що нерезидент України, якому Товариство виплачувало проценти за користування позикою, є бенефіціарним власником такого доходу, а тому позивачем правомірно застосовано знижену ставку податку, передбачену міжнародним договором України. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
		4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про недоведенність твердження контролюючого органу про те, що нерезидент Компанієя «Trittico Holdings Limited» (Кіпр) не є фактичним бенефіціарним власником доходу, виплаченого позивачем, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для збільшення позивачеві сум грошових зобов`язань, з податку на прибуток іноземних юридичних осіб згідно оскаржуваного додаткового повідомлення - рішення.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
		6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №553/03-20-14-01-09/34973979 від 15.11.2016, оформленого за результатом проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Веселе-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема пунктів 103.2, 103.3 статті 103, підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, а саме Товариством не утримано та не сплачено до державного бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб із джерелом їх походження з України в сумі 1 839  701,00 грн.
		Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що Товариством не надано підтверджуючі документи щодо бенефіціарного власника процентних доходів, які надають право на застосування пониженої ставки оподаткування у розмірі 2%, а тому таке оподаткування мало здійснюватись на загальних підставах, тобто за ставкою 15%. 
		На підставі акту, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Веселе-Агро» та Компанією «Trittico Holdings Limited» (Кіпр) було укладено договори позики від 01.07.2009 №7/ТВ та від 05.03.2012 №ВА-07-12.
		Станом на 01.01.2013 у ТОВ «Веселе-Агро» рахувалась кредиторська заборгованість у сумі 4 215 075 доларів США (що є еквівалентом 33 691  094,47 грн) по договору позики від 01.07.2009 №7/ТВ, укладеним із    компанією «Trittico Holdings Limited» (Кіпр).
		За період перевірки ТОВ «Веселе-Агро» отримано грошових коштів (позики) від компанії «Trittico Holdings Limited» (Кіпр) по договору позики від 01.07.2009 №7/ТВ на загальну суму 1 962 708,77 доларів США (що є еквівалентом 126 309  217,55 грн), в тому числі, у 2013 році - 1 962 708,77 доларів США. Сума повернутих кредитних коштів за період перевірки становить 1 568 691,60 доларів США (що є еквівалентом    26 724  817,14 грн).
		За користування позикою, за період, що перевіряється, ТзОВ «Веселе-Агро» перераховано на рахунок компанії «Trittico Holdings Limited» (Кіпр)    відсотки у сумі 1  133  681,49 доларів США (що є еквівалентом 12 371  268,86 грн).
		Станом на 31.12.2015 кредиторська заборгованість по договору позики від 01.07.2009 №7/ТВ становить 4 609 092,17 доларів США (що є еквівалентом 110  621  286,34 грн), що відповідає даним бухгалтерського обліку підприємства.
		Також, станом на 01.01.2013 у ТОВ «Веселе-Агро» рахувалась кредиторська заборгованість у сумі 6 876 000 доларів США (що є еквівалентом 54 959 868,00 грн) по договору позики від 05.03.2012 №ВА-07-12, укладеним із    компанією «Trittico Holdings Limited» (Кіпр).
		За перевіряємий період ТзОВ «Веселе-Агро» отримано позики від компанії «Trittico Holdings Limited» (Кіпр) по договору позики від 05.03.2012 №ВА-07-12 на загальну суму 124 000 доларів США (що є еквівалентом 991  132,00 грн), в тому числі у 2013 році -        124 000 доларів США.
		За період перевірки ТОВ «Веселе-Агро» позику, отриману за договором позики від 05.03.2012 №ВА-07-12, не погашало.
		За користування позикою за період, що перевірявся, ТзОВ «Веселе-Агро» перераховано на рахунок від компанії «Trittico Holdings Limited» (Кіпр) відсотки у сумі 1 385 661,69 доларів США (що є еквівалентом 14 699  467,11 грн).
		Станом на 31.12.2015 кредиторська заборгованість по договору позики від 05.03.2012 №ВА-07-12 становить 7 000 000 доларів США (що є еквівалентом 168 004  669,00 грн), що відповідала даним бухгалтерського обліку.
		Також судами встановлено, що до перевірки ТОВ «Веселе-Агро» надано довідки від 08.04.2013, від 27.03.2014 та від 11.02.2015, які були видані відділом прибуткових податків м. Лімассол, про те, що компанія «Trittico Holdings Limited» є резидентом Республіки Кіпр з 27.07.2005 відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.
		Також відповідно до копії листа кредитора від 09.11.2016, із засвідченим перекладом, Компанія «Trittico Holdings Limited» підтверджує, що вони є резидентом Республіки Кіпр з 27.07.2005 та є бенефіціарним власником процентного доходу, отримуваного з України.
		Позивачем здійснювалась виплата процентів за користування позиками на користь Компанія «Trittico Holdings Limited» із застосування зниженої ставки податку на доходи нерезидента, встановленої п. 2 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, ратифікованої Законом України від 04.07.2013 №412-VII (далі - Конвенція), у розмірі 2%.
		Однак, вищевказані документи не були визнані відповідачем як належні докази того, що Компанія «Trittico Holdings Limited» є бенефіціарним власником отриманого з України процентного доходу та визначено податкові зобов`язання з податку на доходи нерезидента за ставкою 15%.
		Крім того, під час апеляційного розгляду справи позивач долучив копію листа Державної фіскальної служби України, адресованого Головному управлінню ДФС у Волинській області від 31.05.2017 №13895/7/99-99-01-02-02-17, про надання інформації стосовно взаємовідносин ТзОВ «Веселе-Агро» з компанією «Trittico Holdings Limited», отриману від компетентного органу Республіки Кіпр. Так, в такому, зокрема, зазначено наступне. Компанія «Trittico Holdings Limited» заснована на Кіпрі 27.07.2005 року за реєстраційним №163636 та зареєстрована платником податків при цьому Департаменті. Основні види економічної діяльності компанії «Trittico Holdings Limited» включають володіння інвестиціями та фінансування. Угоди про позики дійсно були укладені між компанією «Trittico Holdings Limited» та ТОВ «Веселе-Агро». Жодні треті особи не брали участі в описаних трансакціях. Усі згадані трансакції були належним чином відображені у звітності компанії. Джерелом використання коштів є капітал компанії (власний грошовий фонд).
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо безпідставності оподаткування Товариством доходів нерезидента за ставкою 2%, що було встановлено під час проведення перевірки, оскільки позивачем не підтверджено що нерезидент є бенефіціарним власником отриманого доходу з України. Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. 
		9. Товариство надало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 просить залишити без змін.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
		10.1. Пункт 3.2 статті 3. 
		Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
		10.2. Пункт    44.1 статті    44.
		Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. 
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 
		10.3. Пункт 103.1 статті 103.
		Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
		10.4. Пункт 103.2 статті 103.
		Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
		Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
		10.5. Пункт 103.3 статті 103.
		Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
		При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
		10.6. Пункт 103.4 статті 103.
		Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
		10.7. Пункт 103.5 статті 103.
		Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
		10.8. Пункт 103.10 статті 103.
		У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
		10.9. Підпункт 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 (у редакції після 01.01.2015).
		Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
		10.10. Підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141.
		Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
		11. Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (ратифікована Україною 04.07.2013).
		11.1. Частина 1 статті 11.
		Проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів.
		11.1. Частина 2 статті 11.
		Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12. Право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:
		- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;
		- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
		- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
		13. Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.
		Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.
		14. Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.
		15. В момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
		16. Чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.
		17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
		У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що платник податків сформував дані податкового обліку необґрунтовано та з порушенням вимог податкового законодавства, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		19. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
		20. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень) та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування даних податкового обліку. 
		З урахуванням встановлених судами обставин справи, зокрема, що проценти за користування позикою були перераховані на рахунок нерезидента Компанії «Trittico Holdings Limited», яка згідно довідки (з засвідченим перекладом) є резидентом країни -Кіпр, з якою наявний укладений міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, а також враховуючи, що відповідачем, всупереч вимог процесуального Закону, не було надано доказів того, що вказаний нерезидент не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу (посилання контролюючого органу на здійснений аналіз баз даних інтернет - ресурсів не є належним доказом в розумінні процесуального закону, який би підтверджував, що отримувач доходу - Компанія «Trittico Holdings Limited» не є бенефіціарним власником такого доходу), а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь - які зобов`язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що нерезидент - Компанія «Trittico Holdings Limited» (Кіпр), не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%.
		Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили і доводи контролюючого органу щодо ненадання позивачем під час проведення перевірки річної фінансової звітності фірми «Trittico Holdings Limited» чи висновків незалежних аудиторських фірм, оскільки  з урахуванням аналізу наведених норм податкового законодавства та норм міжнародного права, позивач не зобов`язаний мати фінансову звітність чи висновки аудиту фірми-нерезидента та надавати такі під час проведення перевірки.
		21. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, досліджено господарські операції позивача, за якими Товариством було сформовано податковий облік, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, запереченнях на позов,  апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		21. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судом першої інстанції) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про допущення позивачем порушення норм Податкового кодексу України.
		22. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 слід залишити без задоволення.
		23. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		24. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі № 803/188/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...