Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/11679/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2019. Зареєстровано: 26.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2020.
Дата набрання законної сили: 17.12.2019
Номер судового провадження: 22-ц/818/5153/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		«17» грудня 2019 року 
		м. Харків
		справа № 639/11679/14-ц
		провадження 22ц/818/5153/19
		Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		 
		головуючого -      Бурлака І.В., (суддя-доповідач),
		суддів -      Бровченка І.О., Колтунової А.І.,
		за участю секретаря - Колосовської А.Р., 
		учасники справи:
		заявник - Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», представник заявника  Бронова Ю.Г.,
		заінтересована особа - ОСОБА_1 , представник заінтересованої особи  Шевченко С.В.
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 лютого 2019 року в складі судді Єрмоленко В.Б.
		 в с т а н о в и в:
		У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		Заява мотивована тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 лютого 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 436856,37 грн та судовий збір в розмірі 3654,00 грн.
		 
		На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист, який був направлений для примусового виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
		 
		Зазначив, що 24 грудня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних», а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24 грудня 2015 року - «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
		 
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року, у справі № 826/1162/16 перелічені вище розпорядчі акти визнані незаконними та скасовані.
		 
		22 березня 2016 року Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» винесено постанову № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк». На підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 385 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
		 
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року, у справі № 826/5325/16, перелічені вище розпорядчі акти визнані незаконними та скасовані.
		 
		Зазначив, що 13 липня 2016 року за рішенням загальних зборів акціонерів товариства Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укрінком», а 28 березня 2017 року за рішенням загальних зборів акціонерів товариства Публічне акціонерне товариство «Укрінком» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», викладено Статут в новій редакції.
		 
		Вказав, що на даний час в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичної особи з назвою «Український інноваційний банк» не існує, під ідентифікаційним кодом юридичної особи 05839888 в реєстрі зареєстровано Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія».
		 
		Зазначив, що постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року. Підставою скасування вказаних судових рішень став висновок про те, що мінорітарний акціонер не може бути позивачем у даному спорі.
		 
		Після того до суду з аналогічним позовом звернувся Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» та постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, визнано протиправними та скасовано постанову Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року.
		 
		Таким чином, відбулася зміна назви первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем усіх прав та обов`язків банку.
		 
		Зазначив, що після скасування в судовому порядку вищевказаних рішень і припинення повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб документи банку, набувачу його прав та обов`язків, повернуті не були.
		 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 липня 2017 року у справі № 910/19381/16 зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Публічному акціонерному товариству «Українська інноваційна компанія» повернути усе майно та документи Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк».
		 
		Вказав, що до сьогодні дане судове рішення не виконано і документи банку не повернуті, у зв`язку з чим товариство не має ніякої інформації щодо долі виконавчого листа у справі і вважає його втраченим. Крім того, з поважних причин пропущений процесуальний строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Відповідно до інформації, отриманої від органів державної виконавчої служби, на даний час у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Холодногірському і Новобаварському районах м. Харкова виконавчих проваджень щодо боржника немає.
		 
		Просив замінити стягувача з Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» на нового стягувача Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія»; видати дублікат виконавчого листа у справі № 639/11679/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 436856,37 грн та судового збору у розмірі 3654,00 грн; поновити процесуальний строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
		 
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 лютого 2019 року заяву Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про видачу дубліката виконавчого листа, заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання  задоволено; замінено первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» у виконавчому провадженні № 639/11679/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 436856,37 грн та судового збору у розмірі 3654,00 грн; видано дублікат виконавчого листа відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 436856,37 грн та судового збору у розмірі 3654,00 грн; поновлено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 639/11679/14.
		 
		Не погоджуючись з ухвалою суду  ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, в задоволенні заяви відмовити.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
		 
		Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув увагу на те, що Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» повинен був діяти відповідно до вимог встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність» і проводити будь-які зміни щодо своєї діяльності включаючи зміну назви, виключно після отримання на це згоди від Національного банку України; що матеріали справи не містять, а заявник не надав доказів, які б вказували на правомірність переходу до нього прав та обов`язків банківської установи, правонаступництва після Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк», адже зміна назви установи шляхом заміни слова «банк» на «компанія» не є достатнім доказом правонаступництва між банківською та небанківською установою, правонаступництво банківської установи відбувається лише в разі реорганізації останньої; що станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали, правочин щодо заміни кредитора в зобов`язанні між Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» та Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» відсутній, правонаступництво не відбулось, передавальний акт або розподільчий баланс відсутній, виконання обов`язку боржника не відбулось; що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств відсутній запис про те, що Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк»; що виконавчий лист не був пред`явлений Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» до виконання внаслідок неналежного виконання своїх трудових обов`язків співробітниками банку щодо пред`явлення виконавчого листа до виконання, що не є поважною причиною пропуску цього строку, оскільки відсутність моніторингу діяльності працівників та контролю за виконанням ними судово-претензійної роботи свідчить про бездіяльність банку як сторони виконавчого провадження; що виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду після набрання чинності Законом України № 2677-VI (09 березня 2011 року), був пред`явлений до виконання поза межами строків установлених статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження», питання про поновлення пропущеного строку не вирішувалось, і відповідно зазначена обставина була підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
		 
		28 листопада 2019 року до суду апеляційної інстанції від Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство вважав рішення  законним, а апеляційну скаргу  необгрунтованою. При цьому посилалось на те, що Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» не є ліквідованою особою, оскільки з її боку відбулась лише заміна назви та виду економічної діяльності, що унеможливлює припинення зобов`язання в порядку статті 609 ЦК України. Після отримання виконавчого листа у липні 2015 року, виконавчий лист направлено до виконання до Жовтневого ВДВС міста Харкова. В подальшому документи банку передані до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які після скасування в судовому порядку рішень Правління Національного банку України та виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не були повернуті банку 
		 
		Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу  ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, ухвалу суду  змінити.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в матеріалах справи наявні докази заміни правонаступника у виконавчому провадженні, видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання.
		 
		Проте,повністю зтаким висновкомсуду погодитисяне можна,виходячи знаступного. 
		 
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 лютого 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 травня 2015 року, по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» заборгованість за кредитним договором від 27 квітня 2011 року в розмірі 436856,37 грн та судовий збір в розмірі 3654,00 грн.
		 
		26 липня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» подав заяву, в якій просив видати виконавчий лист, який надіслати на адресу товариства (а. с.104, т. 1).
		 
		14 серпня 2017 року засобами поштового зв`язку Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» отримав два виконавчих листа (а. с.111, т. 2).
		 
		Відповідно до витягу з протоколу № 1 позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» від 13 липня 2016 року, зокрема, вирішено затвердити Статут Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» в новій редакції, згідно якого змінюються: найменування юридичної особи з Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» на Публічне акціонерне товариство «Укрінком»; види діяльності, а саме виключається вид діяльності «діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 «Інші види грошового посередництва» (а.с.131-133, т. 1).
		 
		Згідно з витягу зі Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрінком», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк», Публічне акціонерне товариство «Укрінком» продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», перереєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 05 червня 2015 року, номер запису № 10741050116038947, ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 05839888, на Публічне акціонерне товариство «Укрінком», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» .
		 
		Відповідно до витягу з протоколу № 6 позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укрінком» від 28 березня 2017 року, зокрема, вирішено змінити найменування товариства як юридичної особи з Публічного акціонерного товариства «Укрінком» на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», скорочене найменування ПАТ «УКР/ІН/КОМ» та затверджено Статут Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» в новій редакції.
		 
		Згідно з витягу зі Статуту Публічного акціонерного товариства «УКР/ІН/КОМ», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укрінком», протокол № 6 від 28 березня 2017 року, Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з Публічного акціонерного товариства «Укрінком», перереєстрованого приватним нотаріусом Сазоновою О.М. 13 липня 2016 року, номер запису № 10741050116038947, ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 05839888, на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» та Публічного акціонерного товариства «Укрінком».
		 
		Як вбачається з відповіді Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області № 52666 від 26 вересня 2018 року згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень, відкритих проваджень, де боржником є ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебуває.
		 
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, у справі № 826/14033/17, за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішень, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних; визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.
		 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 липня 2017 року, у справі № 910/19381/16, за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемка Р.А., третя особа: Національний банк України про зобов`язання вчинити дії, рішення Господарського суду міста Києва від 09 лютого 2017 року скасовано частково, припинено провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемка Р.А.; припинено провадження у справі в частині вимог Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільнити всі приміщення, що належать Публічному акціонерному товариству "Укрінбанк", в тому числі, і центральне приміщення за адресою: Вознесенський узвіз (вул. Смирнова-Ласточкіна) № АДРЕСА_1 . Київ; зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провести спільно з Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" інвентаризацію всього майна та документації Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", переданих уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білій І.В. під час запровадження тимчасової адміністрації, за результатами якої скласти акт і передати все майно та документацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія"; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 09 лютого 2017 року залишено без змін; вирішено питання щодо судових витрат. Судове рішення є чинним.
		 
		Відповідно до частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва, а згідно зі статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 
		Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
		 
		За змістом статті 512 ЦК України, статті 442ЦПК України та статті 15Закону України«Про виконавчепровадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
		 
		Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
		 
		Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
		У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
		 
		Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України«Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо; до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі, бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
		 
		Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
		 
		Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
		 
		Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
		 
		Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
		 
		За змістом статей 80, 83 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом. Положення глави 7 цього Кодексу застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.
		 
		Законом України "Про акціонерні товариства" визначено порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів.
		 
		Відповідно до частини 6 статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства" особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.
		 
		Законом України "Про банки і банківську діяльність" (далі за текстом  у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків (стаття 1 цього Закону).
		 
		У статті 2 цього Закону надано значення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема передбачено, що банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; державний реєстр банків - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.
		Згідно зі статтею 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
		 
		Відповідно до статті 4 цього Закону банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України. Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Національний банк України визначає особливості регулювання та нагляду за системно важливим банком, банком, що має статус Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, з урахуванням специфіки діяльності таких банків.
		 
		За змістом статті 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку. Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		 
		Так, статтею 27 цього Закону передбачено умови реорганізації банку. Зокрема, в ній зазначено, що реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови надання попереднього дозволу Національного банку України на реорганізацію банку та затвердження Національним банком України плану реорганізації банку.
		 
		Із змісту статті 28 цього Закону реорганізація розпочинається після затвердження Національним банком України плану реорганізації, який крім інших необхідних заходів повинен передбачити подання Національному банку України відповідних документів, необхідних для погодження статуту нового банку або для погодження змін до статуту існуючого банку.
		 
		Задовольняючи заяву в частині заміни сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції правильно посилався на те, що Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» є тією ж юридичною особою, яка довела свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно  правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно зі статтями 27, 28 Закону України «Про банки та банківську діяльність» необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від Національного банку України.
		 
		У зв`язку з чим доводи ОСОБА_1 та його представника як в апеляційній скарзі, так і в суді апеляційної інстанції при наданні пояснень щодо того, що Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» повинен був діяти відповідно до вимог встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність» і проводити будь-які зміни щодо своєї діяльності, включаючи зміну назви, виключно після отримання на це згоди від Національного банку України; що матеріали справи не містять, а заявник не надав доказів, які б вказували на правомірність переходу до нього прав та обов`язків банківської установи, правонаступництва після Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк», адже зміна назви установи шляхом заміни слова «банк» на «компанія» не є достатнім доказом правонаступництва між банківською та небанківською установою, правонаступництво банківської установи відбувається лише в разі реорганізації останньої; що станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали, правочин щодо заміни кредитора в зобов`язанні між Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» та Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» відсутній, правонаступництво не відбулось, передавальний акт або розподільчий баланс відсутній, виконання обов`язку боржника не відбулось; що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств відсутній запис про те, що Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» є безпідставними, оскільки в даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) право наслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільній оборот нової, замість правопопередника зі збереженням обсягу правосуб`єктності в порядку правонаступництва.
		 
		Аналізуючи наведені норми права та обставини справи, судова колегія вважає, що в цій частині судове рішення є законним та обгрунтованим.
		 
		Проте, судова колегія не погоджується з висновком суду щодо видачі дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, виходячи з наступного.
		 
		Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод 1950 року.
		 
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
		 
		Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення КонституційногоСудуУкраїни№ 5-рп/2013від26червня2013року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
		 
		Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
		 
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
		 
		У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
		 
		У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
		 
		За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		 
		Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		 
		Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відтак, невиконання судових рішень, які набрали законної сили, є неприпустимим і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не може бути виправданим.
		 
		Як вбачається з пункту 3 розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року, виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.
		 
		Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
		 
		Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
		 
		Проте, матеріали справи свідчать про те, що 14 серпня 2017 року засобами поштового зв`язку Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» отримав два виконавчих листа (а. с.111, т. 2).
		 
		Таким чином, оригінали виконавчих документів знаходяться з 14 серпня 2017 року у Публічному акціонерному товаристві «Українська інноваційна компанія». 
		 
		Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
		 
		Доказів того, що оригінали виконавчих документів загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, матеріали справи не містять і до суду апеляційної інстанції їх не надано.
		 
		Оскільки оригінали виконавчих документів не втрачено, видати дублікати виконавчих документів не надається можливим.
		 
		Враховуючи, що оригінали виконавчих листів не втрачено, підстав для видачі дублікатів виконавчих документів не вбачається. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що підстав і для поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання також немає, оскільки трирічний строк товариством ще не пропущено. 
		 
		Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання.
		 
		Неповно з`ясувавши обставини, що мають значення для справи, порушивши норми процесуального права та неправильно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції безпідставно задовольнив заяву заявника в цій частині.
		У зв`язку з чим відповідно до статті 376 ЦПК України судове рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви Публічному акціонерному товариству «Українська інноваційна компанія» в цій частині.
		Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч. 1 ст.374, ст.376, ст. 381-384, 389 ЦПК України 
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  задовольнити частково.
		Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 лютого 2019 року  змінити, скасувавши її в частині видачі дублікату виконавчого листа відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 436856,37 грн та судового збору у розмірі 3654,00 грн та в частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 639/11679/14 - ц та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
		Заяву Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» в частині видачі дублікату виконавчого листа відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 436856,37 грн та судового збору у розмірі 3654,00 грн та в частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 639/11679/14 - ц  залишити без задоволення.
		В іншій частині ухвалу суду  залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
		Головуючий                            І.В. Бурлака
		 
		 
		 
		Судді                             І.О. Бровченко
		 
		 
		 
		                               А.І. Колтунова
		Повний текст постанови складено 23 грудня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...