Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/17978/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2020. Зареєстровано: 26.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2020.
Дата набрання законної сили: 29.01.2020
Номер судового провадження: 1-кс/991/2354/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52018000000000499

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 760/17978/19
		Провадження1-кс/991/2354/19
		 
		 
		У ХВ АЛ А 
		 
		24 січня 2020 року                                 м.Київ 
		 
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у місті Києві клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене з начальником третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт майна, по кримінальному провадженню № 52018000000000499 від 25.05.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		   До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна, а саме: грошових коштів в сумі 178775 євро та моноблоку «Apple», вилучених 22.02.2019 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою  процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Полтавської обласної державної адміністрації, зокрема, Голова ОДА  ОСОБА_6 , його перший заступник ОСОБА_7 , радник Голови Полтавської ОДА ОСОБА_8 та директор Департаменту будівництва і житлово-комунального господарства Полтавської ОДА ОСОБА_9 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, вступили у злочинну змову і розробили злочинну схему з вимагання та одержання неправомірної вигоди від представників суб`єктів господарювання, за забезпечення перемоги відповідного суб`єкта в державних закупівлях, які проводить Полтавська ОДА та, як результат, подальшого отримання гарантованого фінансування з державного бюджету за проведені роботи.
		Під час виконання свого злочинного умислу, службові особи Полтавської ОДА отримали від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за не перешкоджання останньому ведення бізнесу на території Полтавської області. Так, на вимогу радника Голови Полтавської ОДА ОСОБА_8 , ОСОБА_10 09.08.2017 перебуваючи на території м. Рига, перерахував на рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP», грошову суму в розмірі 176 000 євро. 
		10.08.2017 ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_10 про те, що платіж пройшов та гроші він перевів у готівку.
		Під час досудового розслідування, 22.02.2019 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання 
		 ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено речі, дозвіл на відшукання яких надано вищевказаною ухвалою, а саме: грошові кошти в сумі 178775 євро та моноблок «Apple» с/н C02QCOFRGG7L, EMC № 2834. Вказані речі, постановою детектива від 23.02.2019 визнано речовими доказами у кримінальному про вадженні. 
		Необхідність накладення арешту на грошові кошти та моноблок «Apple» обґрунтовує визнанням їх речовими доказами та подальшою необхідністю проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи по вилученому моноблоку. Також зазначає, що відповідно до санкції ч. 4 ст. 368 КК України передбачена можливість конфіскації майна, яка може бути звернута на вилучені грошові кошти.
		Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Зважаючи на те, що майно, на яке детектив прохає накласти арешт було вилучено під час проведення обшуку, тому не існує об`єктивних причин вважати, що воно може бути знищено, приховано від органу досудового розслідування. Відповідно до зазначеної норми, після отримання клопотання слідчим суддею здійснено судовий виклик особи, з володіння якої було вилучено майно, на яке детектив прохає накласти арешт.
		В судовому засіданні представник ОСОБА_8  захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання детектива, просила відмовити. Додала копії документів, що підтверджують офіційні статки та грошові нарахування ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , пояснення їх доньки  ОСОБА_12 , яка мешкає у Німеччині. Додатково пояснила, що досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого часу, однак, дотепер ОСОБА_8 про підозру повідомлено не було. На речі, вилучені детективами під час обшуку від 22.02.2019 раніше вже було накладено арешт. Вказаний арешт скасовано ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2019, оскільки в судовому засідання було встановлено, що вилучені речі не відповідають жодній з вимог чинного Кримінального процесуального кодексу, як речі, на які на які може бути накладено арешт в цьому кримінальному провадженні. Однак, дотепер сторона обвинувачення вилучені грошові кошти та комп`ютер не повернули. Додала, що згідно наданих нею пояснень ОСОБА_12 , остання офіційно працевлаштована у Німеччині та за час праці заощадила 40000 євро, які привезла на зберігання до батьків. На підтвердження своїх слів, ОСОБА_12 надала копії трудових договорів. 
		Детектив ОСОБА_3 в судовому засідання клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у ньому. Додаткового пояснив, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було змінено підслідність та воно перебувало у провадженні Національної поліції України. За час перебування провадження в Національній поліції, досудове розслідування не проводилося, у зв`язку з чим на теперішній час детективами НАБУ проводяться слідчі дії, проведення яких було необхідно зробити раніше. Після отримання необхідних документів, у провадженні буде прийнято законне рішення. Також у судовому засіданні детектив вказав, що вилучені гроші та моноблок належить сім`ї Літвінових, що підтверджується протоколом обшуку та вилучення вказаних речей.
		Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК Українипід час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів. 
		Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши позиції учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
		1) збереження речових доказів;
		2) спеціальної конфіскації;
		3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
		4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди
		Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
		Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
		Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. 
		Як вбачається із матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52018000000000499 від 25.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. За вчинення вказаного злочину санкція ч. 4 ст. 368 КК України, передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. 
		Згідно з доданими до клопотання матеріалами встановлено, що обшук за місцем мешкання ОСОБА_8 був проведений на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва, в якій було зазначено про надання дозволу детективам НАБУ на виявлення та вилучення: комп`ютерної техніки та грошових коштів.
		Нормами процесуального законодавств правовий статус майна, на яке надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозволів на проведення обшуку, не передбачений.
		Згідно зі статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, а тому слідчий суддя вважає, що і майно вилучене в ході проведення обшуку за місцем мешкання  ОСОБА_8 є тимчасово вилученим майном.
		Так, з приводу конфіскації майна, як виду покарання, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що така конфіскація передбачена нормами чинного законодавства у відношенні підозрюваного, обвинуваченого або засудженого. Однак, під час судового засідання встановлено, що по вказаному кримінальному провадженню жодній особі про підозру не повідомлено. Отже правова підстава для накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна, по кримінальному провадженню № 52018000000000499 не може бути застосована.
		Нормами ст. 98 КПК України передбачені критерії визначення майна, що має статус речового доказу, а саме: є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі сліди злочину, є об`єктом кримінально протиправних дій. В судовому засіданні детективом не доведено, що грошові кошти, вилучені 22.02.2019 є саме тими, що здобуті кримінально протиправним шляхом, яке мало місце у липні 2017 року, а отже є речовими доказами у кримінальному провадженні, тому слідчий суддя критично ставиться до даного твердження детектива.
		Також, ч. 1 ст. 100 КПК України, зазначає, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166, 170-174 цього Кодексу. 
		У той же час необхідно зазначити, що у судовому засіданні детектив подав інформацію  пояснення спеціаліста від 01.06.2019 щодо огляду побітових копій «iMac» у яких міститься інформація, що може мати значення для даного кримінального провадження. Проте суд звертає увагу, що з даних копій документів, суд не може зробити однозначний висновок, що подана детективом інформація дійсно вилучена з вмісту моноблоку «Apple» та чи мають намір органи досудового розслідування у подальшому використовувати моноблок «Apple» для проведення експертизи тощо. Долучена детективом копія Інвойсу ніяк не завірена, не має перекладу, не містить відомостей до якого протоколу огляду він відноситься, що не дозволяє слідчому судді остаточно зробити висновок, що зазначений документ вилучено з моноблоку «Apple».
		Окрім цього, як встановлено під час судового засідання, про підозру у кримінальному провадженні нікому не повідомлялося, а отже особи, з користування яких було вилучено майно, дотепер не мають статусу підозрюваного, а є третіми особами, щодо майна яких вирішується питання про арешт. На підставі зазначеного, стороною обвинувачення порушено порядок звернення із клопотанням до суду про арешт майна третьої особи, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України, із клопотанням про арешт майна третьої особи, має право звернутись прокурор. Однак із таким клопотанням звернувся детектив, що є порушенням вимог процесуального законодавства.
		На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 27, 64-2, 98, 100, 107, 167, 170-175, 222, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погодженого з начальником третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 52018000000000499 від 25.05.2018  відмовити.
		   Ця ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...