Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/676/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; відшкодування шкоди, збитків.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2020. Зареєстровано: 27.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2020.
Дата набрання законної сили: 27.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 січня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  922/676/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 (головуючий суддя - Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.) 
		 
		за позовом  Харківської міської ради
		до Приватного підприємства "АНРІ" 
		про  стягнення 848 577,61 грн.,  
		 
		Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
		1.1. У березні 2019 року Харківська міська рада (далі - Рада, позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "АНРІ" (далі - ПП "АНРІ", відповідач) про стягнення 848577,61 грн недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою площею 0,2634 га по вул. Клочківській, 99 у місті Харків, яка орендована на підставі договору оренди землі від 26.10.2004, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 63202/04.
		1.2. Позов мотивовано тим, що рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Позивач зазначав, що рішенням Господарського суду Харківської області від 04.12.2017 у справі №922/2439/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018, внесено зміни до договору оренди землі від 26.10.2004 шляхом збільшення розміру орендної плати по договору з урахуванням нормативної грошової оцінки 6243476,00 грн, розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 349634,66 грн або в місяць - 29136,22 грн. Вважає, що внаслідок ухилення відповідача від виконання обов`язку щодо сплати зміненого розміру орендної плати за землю у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 до набрання законної сили рішенням у справі № 922/2439/14 позивачу нанесено збитки в сумі 848577,61 грн у формі недоотриманого доходу у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою, а саме: різниці між розміром орендної плати, яку відповідач зобов`язаний був сплачувати з урахуванням нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, та фактично сплаченою ним орендною платою.
		1.3. Відповідач проти позову заперечував, зазначав, що позивач нарахував недоотриманий дохід за період, коли додаткова угода щодо нового розміру орендної плати ще не діяла.
		 
		2. Короткий зміст судових рішень
		2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2019 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю.
		2.2. Оскаржуваною постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 вказане рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
		 
		3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
		3.1. 28.10.2019 (згідно поштовим штемпелем на конверті) Харківською міською радою до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі № 922/676/19.   
		3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2019 у справі № 922/676/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М. 
		3.3. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України  перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
		3.4. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		3.5. Ухвалою Касаційного господарського суду від 25.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі № 922/676/19. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 16.12.2019. 
		3.6. 13.12.2019 до Касаційного господарського суду відповідачем подано відзив на касаційну скаргу.
		 
		4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
		4.1. У касаційній скарзі Рада просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
		4.2. Ці вимоги мотивовано не застосуванням до спірних правовідносин статей 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України, що було наслідком помилкових висновків апеляційного суду про відсутність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді недоотриманого доходу.
		Відтак скаржник вважає, що апеляційний суд порушив і норми ст. 86, ч.4 ст.236 Господарського процесуального Кодексу України та ч.6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", оскільки неналежним чином оцінив наявні у матеріалах справи докази та не врахував правові висновки Верховного Суду України у постанові від 18.05.2016 у справі №639/5781/15-ц, Верховного Суду у постановах від 08.08.2018 у справі №916/2956/17, від 17.05.2018 у справі №916/2344/17.
		4.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить суд відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.
		 
		5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
		5.1. 26.10.2004 на підставі рішення Харківської міської ради від 23.06.2004 № 105/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" між Харківською міською радою (орендодавцем) та ПП "АНРІ" (орендарем) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку по вул. Клочківській, 99, загальною площею 0,2634 га, для будівництва та подальшої експлуатації автоцентру з адміністративними приміщеннями та виставочним залом для продажу автомобілів, на строк на період будівництва до 01.06.2006 та на період експлуатації до 01.06.2029. Зазначений договір оренди землі зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 63202/04.
		Пунктом 5 договору оренди землі від 26.10.2004 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації згідно з довідкою №1960/04 від 09.08.2004 становить 2282108 грн.
		Згідно з п. 9 зазначеного договору, розмір орендної плати на період експлуатації за земельну ділянку становить з 2007 року: в рік 98130,60 грн та в місяць 8177,55 грн. 
		Відповідно до п. 13 договору оренди землі від 26.10.2004, розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.
		5.2. Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п. 1.1 рішення).
		5.3. Згідно з п.п.2, 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014; зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові 
		5.4. На виконання вищезазначених рішень позивач на адресу відповідача направив лист-пропозицію від 07.12.2013 № 4373/0/225-13 про зміну договору оренди землі разом з додатковою угодою до договору оренди землі від 26.10.2004.
		Відповідач - ПП "Анрі" відповідь на лист-пропозицію позивачу не надав, додаткову угоду до договору оренди землі з позивачем не уклав.
		5.5. Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ПП "Анрі" про внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2004, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 63202/04, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, запропонованій Харківською міською радою.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.12.2017 у справі №922/2439/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018, позов задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди землі від 26.10.2004, зареєстрованого за № 63202/04, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, викладеній в рішенні.
		Згідно з вказаною додатковою угодою до договору оренди землі від 26.10.2004:
		- нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2634 га по вул. Клочківській, 99, відповідно до витягу з технічної документації № 296 від 30.10.2013 становить 6243476 грн; 
		- розмір орендної плати за земельну ділянку площею 0,2634 га по вул. Клочківській, 99, згідно з розрахунком № 180/14 від 30.10.2013 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 349634,66 грн або в місяць - 29136,22 грн.
		Рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.2017 у справі №922/2439/14 набрало законної 20.03.2018 та на даний час є чинним.
		 
		6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
		6.1. Приймаючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд свої висновки мотивував тим, що позивачем доведено наявність у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для покладення на останнього такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді недоотриманих доходів.
		6.2. Скасовуючи це рішення та приймаючи нове про відмову у позові апеляційний господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено протиправний характер дій відповідача щодо сплати орендної плати в період дії договору оренди землі від 26.10.2004 в заявлений до стягнення період, оскільки ні умовами договору, ні нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку орендаря щодо безумовного підписання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди щодо збільшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.
		Сторони договору - Харківська міська рада (орендодавець) та ПП "АНРІ" (орендар) не досягли згоди щодо внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2004 шляхом укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди землі. Зміни в договір оренди землі від 26.10.2004 були внесені рішенням Господарського суду Харківської області від 04.12.2017 у справі № 922/2439/14, яке набрало законної сили 20.03.2018, тобто пізніше спірного періоду з 15.03.2016 по 19.03.2018, за який позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді недоотриманого доходу.
		За таких обставин, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між нарахованими позивачем збитками (шкода) у вигляді недоотриманого доходу в сумі 848577,61 грн та діями відповідача щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі та розміру сплаченої орендної плати в період дії договору оренди землі від 26.10.2004.
		 
		7. Позиція Верховного Суду
		7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
		"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
		З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
		7.2. Як встановлено у справі, предметом даного судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача 848577,61 грн збитків у формі недоотриманого доходу - орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2634 га по вул. Клочківській, 99, у місті Харкові, орендованої на підставі договору оренди землі від 26.10.2004 за період з 15.03.2016 (в межах строку позовної давності) по 19.03.2018 включно (моменту набрання законної сили рішенням у справі №922/2439/14, яким внесено зміни до договору оренди землі в частині розміру орендної плати).
		Ці вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, що полягає в ухиленні відповідача від виконання обов`язку щодо сплати зміненого розміру орендної плати за землю у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель м. Харкова у період з 01.01.2013 до набрання законної сили рішенням у справі № 922/2439/14, позивачу нанесено збитки у формі недоотриманого доходу у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою, на яку Харківська міська рада мала право розраховувати. Розмір збитків визначає як різницю між розміром орендної плати, яку відповідач зобов`язаний був сплачувати з урахуванням нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, та фактично сплаченою відповідачем орендною платою за період з 15.03.2016 (в межах строку позовної давності) по 19.03.2018 включно (моменту набрання законної сили рішенням у справі № 922/2439/14, яким внесено зміни до договору оренди землі в частині розміру орендної плати), яка складає 848577,61 грн. 
		7.3. За приписами статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
		Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу частини першої статті 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. 
		Відтак, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. 
		Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.
		7.4. Отже в даному випадку в першу чергу необхідно встановити, чи дійсно мала місце саме протиправна поведінка відповідача. 
		З даного приводу апеляційний господарський суд законно та обґрунтовано визнав, що позивачем не доведено саме протиправний характер дій відповідача щодо сплати орендної плати в період дії договору оренди землі від 26.10.2004 та до внесення змін до цього договору, з огляду на таке.
		7.5. Умовами договору не передбачено стягнення збитків за відсутність волевиявлення сторони щодо укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди щодо збільшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою. 
		Так, в пункті 21 договору оренди землі від 26.10.2004 сторони встановили лише право орендодавця на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами, у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується в судовому порядку.
		7.6. За змістом пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Статтею 13 цього Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відповідно до статті 21 цього ж Закону розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		Частинами 1,2 статті 632 ЦК визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
		7.7. За умовами договору оренди землі від 26.10.2004, орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати (п. 28 договору), а орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим договором ( п. 31 договору).
		Пунктом 36 договору оренди землі від 26.10.2004 сторони визначили, що зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди, спір вирішується в судовому порядку.
		Аналогічно і статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. 
		Також аналогічні норми щодо внесення змін в договір лише за згодою сторін та можливості зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору передбачені ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.
		При цьому, статтею 654 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.
		7.8. З урахуванням викладеного, апеляційний суд обґрунтовано визнав, що ні умовами договору оренди землі від 26.10.2004, ні нормами чинного законодавства, не передбачено обов`язку орендаря щодо саме безумовного підписання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди щодо збільшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.
		За відсутності волевиявлення сторони щодо внесення змін до договору оренди землі, зміни до договору оренди про збільшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою не можуть бути внесені, у такому разі спір вирішується в судовому порядку.
		Подібний висновок наведений Касаційним господарським судом у постанові від 15.02.2018 № 916/1578/15-г, а саме про те, що чинним законодавством не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту прийняття законодавцем таких змін, а надається право стороні правовідносин в подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору. Отже, до моменту внесення змін до договору оренди, в тому числі за рішенням суду, орендар зобов`язаний сплачувати оренду плату в розмірі, передбаченому чинним договором оренди.
		При цьому, апеляційний суд встановив, що відповідач діяв у відповідності до умов договору оренди землі від 26.10.2004, сплачував оренду плату за користування спірною земельною ділянкою у розмірі, передбаченому зазначеним договором. Нараховані суми орендної плати по договору оренди землі від 26.10.2004 сплачені відповідачем у повному обсязі, що підтверджується довідкою Головного управління ДПС у Харківській області від 03.09.2019 № 135/10/20-40-56-07-19, згідно з якою станом на 03.09.2019 ПП "АНРІ" не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
		7.9. Крім того, як вже зазначалось, рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/2439/14 визнано укладеною додаткову угоду до вказаного договору оренди землі в редакції, викладеній в рішенні.
		Згідно з вказаною додатковою угодою до договору оренди землі від 26.10.2004:
		- нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2634 га по вул. Клочківській, 99, відповідно до витягу з технічної документації № 296 від 30.10.2013 становить 6243476 грн; 
		- розмір орендної плати за земельну ділянку площею 0,2634 га по вул. Клочківській, 99, згідно з розрахунком № 180/14 від 30.10.2013 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 349634,66 грн або в місяць - 29136,22 грн.
		Рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.2017 у справі №922/2439/14 набрало законної 20.03.2018 та є чинним.
		Як з`ясовано апеляційним судом, зазначеним рішенням не встановлено строку набрання чинності додатковою угодою до договору оренди землі від 26.10.2004.
		Згідно з ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
		Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
		Отже, з огляду на приписи ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, у сторін виникло зобов`язання виконувати договір оренди землі на нових умовах лише з 20.03.2018 (дня набрання чинності рішенням від 04.12.2017 у справі № 922/2439/14). Тобто з 20.03.2018 у позивача виникло право вимагати, а у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату, розраховану на підставі нової нормативної грошової оцінки. До цього моменту сторони зобов`язані були керуватися положеннями договору оренди землі від 26.10.2004 в чинній на той час редакції.
		Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 11.12.2019 зі справи №922/1298/19 і від 31.10.2018 у справі № 916/170/18.
		7.10. На підставі наведеного, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками апеляційного суду, що позивачем не доведено саме протиправний характер дій відповідача в спірних правовідносинах, що є першою необхідною умовою для стягнення збитків. 
		7.11. Посилання позивача на правові висновки Верховного Суду у постановах від 17.05.2018 у справі №916/2344/17 та від 08.08.2018 у справі №916/2956/17, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки вказані спори, як і відповідні висновки суду, викладені у названих постановах, стосувались спорів про внесення змін до договору оренди землі, що є відмінним від даного спору, що переглядається, а саме, про стягнення збитків. 
		При цьому, у вказаних справах суди в резолютивних частинах своїх судових рішень встановили чітку конкретну дату, з якої застосовується новий розмір орендної плати, а саме з 01.01.2017, на відміну від наведеної справи №922/2439/14, що пов`язана з даною справою, що переглядається, де судами не було встановлено строку набрання чинності додатковою угодою до договору оренди землі від 26.10.2004.
		В свою чергу в постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 916/170/18, на яку також посилається позивач і предметом якої було стягнення орендної плати, було враховані висновки наведеної постанови ВС від 08.08.2018 у справі №916/2956/17 про встановлення судовими рішеннями у вказаній справі чіткої конкретної дати, з якої застосовується новий розмір орендної плати, оскільки спірні правовідносини у обох вказаних справах стосувалися одного й того ж договору оренди землі.
		Разом з тим, здійснити правовий аналіз висновків Верховного Суду України у постанові від 18.05.2016 у справі №639/5781/15-ц колегія суддів не вбачає за можливим, оскільки текст названої постанови відсутній як у матеріалах справи, так і у пошукових веб-сайтах та програмах, зокрема Єдиному державному реєстрі судових рішень, Прецедент та МЕГА-НАУ.
		7.12. З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної  скарги необґрунтованими.
		 
		8. Висновки Верховного Суду
		8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України 
		"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
		1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."
		Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:
		"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."
		8.2. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу Харківської міської ради необхідно залишити без задоволення, а судові рішення  залишити без змін.
		8.3. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника. 
		 
		Керуючись статтями ч.13 ст.8, 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 залишити без задоволення.
		2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі №922/676/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                              І. Кушнір
		 
		Судді                                                                                                          Є. Краснов 
		 
		                                                                                                                   Г. Мачульський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...