Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1582/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2020. Зареєстровано: 28.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2020.
Дата набрання законної сили: 27.01.2020
Номер судового провадження: К/9901/35303/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		27 січня 2020 року 
		 
		м. Київ
		справа №802/1582/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/35303/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 
		головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Споживчого товариства "Ресторан Святковий"
		на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року (суддя Богоніс М.Б.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року (колегія суддів у складі Сушка О.О., Залімського І. Г., Смілянця Е. С.0.)
		у справі №802/1582/15-а
		за позовом Споживчого товариства "Ресторан Святковий" 
		до Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, Вінницької обласної державної адміністрації
		третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 
		про скасування розпорядження.
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          29.05.2015 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов СТ "Ресторан "Святковий" до Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
		2.          Позивач просив суд: 
		- скасувати розпорядження Тульчинської районної державної адміністрації від 23.08.2013 № 220 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки водного фонду Кирнасівської селищної ради у зв`язку з поновленням договору оренди земельної ділянки"; 
		- скасувати розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 23.05.2014 року № 255 "Про надання в оренду земель водного фонду".
		3.          Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015, провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
		4.          СП "Ресторан "Святковий" подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2015, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015.
		5.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2015 касаційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 13.11.2015 касаційну скаргу повернуто.
		6.          Постановою Верховного Суду України від 20.12.2016 ухвалу від 13.11.2015 скасовано, а справу направлено до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.
		7.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2017 відкрито касаційне провадження.
		8.          Заперечень на касаційну скаргу не подано.
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		9.          СП "Ресторан "Святковий" та ОСОБА_1 спільно здійснювали риборозведення на ставку Кирсанівський та на Кирсанівському водосховищі.
		10.          Ставок Кирсанівський взяв в оренду ОСОБА_1 згідно з договором оренди земель водного фонду від 09.08.2002 (строком на 5 років), а СП "Ресторан "Святковий" оформило режим рибогоспордарської експлуатації на Кирсанівському водосховищі (режим діє до 2022 року).
		11.          В 2008 році на підставі судового рішення договір оренди був продовжений до 2013 року.
		12.          У 2012 році Тульчинська районна державна адміністрація повідомила про припинення договору оренди. ОСОБА_1 оскаржив ці дії в судовому порядку. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду (справа № 2а/0270/4069/12) від 28.11.2012, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.05.2013 позов задоволено.
		13.          На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.05.2013, Тульчинська районна державна адміністрація прийняла розпорядження від 23.08.2013 № 220, яким надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки водного фонду Кирнасівської селищної ради у зв`язку з поновленням договору оренди земельної ділянки, а Вінницька обласна державна адміністрація - розпорядження від 23.05.2014 № 255 про надання в оренду ОСОБА_1 земель водного фонду.  Одночасно затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки, поновлено договір оренди від 09.02.2002 на 10 років.
		14.          СТ "Ресторан "Святковий" зверталось до господарського суду Вінницької області (справа № 902/553/15) з позовом до Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 23.05.2014 № 255 про надання в оренду земель водного фонду та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду №524355300-1 від 03.10.2014. Ухвалою від 02.06.2015 позов залишено без розгляду. ОСОБА_1 не був зареєстрований як орендар.
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		15.          Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що ним було оформлено режим рибогосподарської експлуатації на Кирсанівському водосховищі. На момент виникнення спірних правовідносин законодавство не ставило в залежність здійснення рибогосподарської діяльності згідно з режимом рибогосподарської експлуатації водного об`єкту в залежність від наявності договору оренди водного об`єкту чи земельної ділянки. договору про спільну діяльність з землекористувачем чи згоди такого землекористувача.
		16.          Розпорядження про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою за межами населеного пункту мало б бути вирішено Вінницькою обласною державною адміністрацією, а не Тульчинською районною державною адміністрацією.
		17.          Також різними є межі земельної ділянки, вказані в обох розпорядженнях. Дозвіл надано на 59.1 га, а затверджено документацію на 36,8620 га.
		18.          Надавши дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі  меж земельної ділянки водного фонду Кирсанівської селищної ради, площею 59 га, Тульчинська районна державна адміністрація незаконно розділила дві об`єднані між собою земельні ділянки водного фонду, що в комплексі є водосховищем.
		19.          Відповідачі проти позову заперечували. Вважають, що оскаржувані розпорядження права позивача не порушують. Відповідно не йшлось про передачу у користування земельної ділянки, а розпорядження прийнято на виконання судового рішення. Питання пов`язане з пролонгацією уже діючого договору оренди.
		20.          Третя особа проти позову заперечувала з тих підстав, що Тульчинська районна державна адміністрація була наділена повноваженнями щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та була зобов`язана його надати на підставі судового рішення. Водосховище існує окремо від ставка. На думку третьої особи, права позивача не порушуються. 
		 
		ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		 
		21.          Суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що між Вінницькою обласною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди водного об`єкта від 03.10.2014 та земельної ділянки під водним об`єктом. Оскаржені розпорядження від 23.08.2013 № 220 та від 23.05.2014 № 255 на даний час реалізовані і, відповідно, у ОСОБА_1 виникло цивільне право на користування водним об`єктом та земельною ділянкою під ним. Зміст позовних вимог свідчить про те, що існування цивільного права ОСОБА_1 перешкоджає у реалізації власного цивільного права та інтересу позивача на ті ж об`єкти нерухомого майна. Саме з метою їх захисту СП "Ресторан "Святковий" звернувся до суду із цим позовом.
		22.          Однак у спірних правовідносинах відповідачі на даний момент жодних владних управлінських функцій відносно позивача не здійснюють. Натомість відповідачами прийняті оскаржені розпорядження від 23.08.2013 № 220 та від 23.05.2014 № 255, які вичерпали свою дію у зв`язку із їх реалізацією. Реалізація таких розпоряджень стала підставою виникнення цивільного права у третьої особи, яке і має намір оспорити позивач звернувшись із даним позовом до суду. Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами мають уже приватно-правовий характер.
		 
		ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
		 
		23.          У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди неправильно дійшли висновку про закриття провадження у справі. Вважає, що спір є публічно-правовим, оскільки оскаржуваними розпорядженнями третій особі надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою та затверджено її. Це є етапами передачі земельної ділянки в оренду, отже відповідачі діють як суб`єкти владних повноважень, а спір є публічно-правовим. Крім того, позивач просить скасувати розпорядження як такі, що прийняті з перевищенням повноважень, оскільки водні об`єкти надаються у користування на земельних торгах разом із земельною ділянкою.
		 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		24.          Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку залишення касаційної скарги без задоволення.
		25.          У справі, що розглядається, предметом касаційного оскарження є правильність застосування судами норм матеріально та процесуального права при постановленні ухвали про закриття провадження у справі, оскільки закриттю провадження передує встановлення правової природи спірних  правовідносин, - правильність оцінки цих правовідносин.
		26.          Згідно з частиною першою статті 2 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		27.          Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
		28.          Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		29.          За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		30.          Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).
		31.          Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
		32.          Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
		33.          Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		34.          Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		35.          Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		36.          Позивач оскаржує розпорядження Тульчинської районної державної адміністрації від 23.08.2013 № 220 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки водного фонду Кирнасівської селищної ради у зв`язку з поновленням договору оренди земельної ділянки" та розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 23.05.2014 року № 255 "Про надання в оренду земель водного фонду".
		37.          Водночас, підстави позову зводяться до перевищення суб`єктами владних повноважень власних повноважень щодо надання дозволу та передачі в оренду водного об`єкта, землі, та оспорювання в цілому правомірності надання третій особі дозволу на розробку проекту землеустрою,  передачі в оренду.
		38.          Тобто право оренди ОСОБА_1 на водний об`єкт та земельну ділянку уже виникло та є чинним.
		39.          Таким чином, предметом спору у цій справі є рішення органу виконавчої влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю, яка, на думку позивача, набула таке право оренди неправомірно.
		40.          Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
		41.          Верховний Суд погоджується з таким висновком. 
		42.          Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		43.          Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 16 ЦК одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		44.          Отже, в порядку цивільного судочинства може бути оскаржене таке рішення органу місцевого самоврядування, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, і за результатами його реалізації у фізичної чи юридичної особи виникає право цивільне.
		45.          Оскаржувані розпорядження спрямованні на передачу права користування земельною ділянкою, водним об`єктом третій особі шляхом передачі в оренду 
		46.          Укладення договору оренди у встановленому законом порядку являтиметься реалізацією цього рішення, а після набуття права оренди у встановленому законом порядку дію цього рішення буде вичерпано, з цього моменту адміністративні правовідносини між суб`єктом владних управлінських функцій та фізичною чи юридичною особою трансформуються у цивільні правовідносини між орендодавцем та орендарем.
		47.          З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість - притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.
		48.          Аналогічну правову позицію було висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.04.2018 у справі № 539/1957/16-а, постанові від 23.01.2019 у справі № 537/6271/14-а, постанові від 10.04.2019 у справі № 350/793/16-а.
		49.          За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано закрили провадження у справі, а Верховний Суд не встановив порушення судами норм процесуального права.
		50.          Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		51.          Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
		 
		Керуючись ст. 328, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Споживчого товариства "Ресторан Святковий" залишити без задоволення.
		Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                 Кравчук В.М.
		 
		Суддя                                                                                                    Єзеров А.А.
		 
		Суддя                                                                                                     Стародуб О.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...