Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 433/2000/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України.
Надіслано для оприлюднення: 27.01.2020. Зареєстровано: 28.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2020
Номер судового провадження: 22-ц/810/1088/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 433/2000/19 
		Провадження № 22-ц/810/1088/19 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2020 року  м. Сєвєродонецьк
		 
		Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: 
		головуючого - Лозко Ю.П. (суддя-доповідач)
		суддів - Назарової М.В., Стахової Н.В.
		за участю секретаря судового засідання - Сінько А.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє - адвокат Осьмак Яніна Валеріївна
		на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 18 листопада 2019 року (суддя СуськийО.І.)
		у справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє  адвокат Осьмак Яніна Валеріївна про встановлення факту смерті, заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків ),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		11 листопада 2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє - адвокат Осьмак Я.В. звернулась до суду із вказаною вище заявою за вимогами якої просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що народився у м. Макеївка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганську.
		Обґрунтовуючи вимоги заявниця вказує, що померлий ОСОБА_2 є її вітчимом, його похованням займалась лише вона. Медичне свідоцтво про смерть видане на тимчасово окупованій території України, отже є недійсним, що позбавляє її права оформити свідоцтво про смерть належного зразку та отримати допомогу на поховання у відповідності до статті 53 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 18 листопада 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
		В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Осьмак Я.В. просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити вимоги заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
		Заінтересована особа правом відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
		В судове засідання учасники справи не з`явились, що відповідно до частини 2 статті 372 Цивільного процесуального кодексу України не перешкоджає апеляційному розгляду справи з огляду на те, що вони належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно ч.1,ч.2, ч.5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає. 
		Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявницею не надано доказів на підтвердження родинних зв`язків з померлим, а саме що ОСОБА_2 який помер у м. Луганську є її вітчимом, що є підставою для відмови в задоволенні вимог заяви.
		Таких висновків, колегія суддів вважає суд дійшов помилково із порушенням вимог норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового, з огляду на наступне.
		Відповідно до положень ч.ч.1-5 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження вказаних в заяві обставин, заявницею ОСОБА_1 суду надана копія її паспорта, копія паспорта на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка містить відмітку його перебування з 25 серпня 2005 у шлюбі з ОСОБА_3 , лікарське свідоцтво про смерть №738 датоване 25.07.2016 та довідка про причину смерті видані на ім`я заявниці ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території України, а також договір - замовлення датований 23.07.2016 стороною якого є заявниця ОСОБА_1 на організацію та проведення поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . 
		Встановлення вказаного факту заявниці необхідно для оформлення у встановленому законом порядку свідоцтва про смерть та отримання допомоги на поховання.
		Так, є загальновідомим, що м. Луганськ відповідно до законодавства України є тимчасово окупованою територією.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа, встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.
		Згідно  ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
		Відповідно до п.8 ч.1ст. 315 ЦПК України  суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
		Видані на тимчасово окупованій території України документи про смерть відповідно до закону є недійсними і не можуть бути підставою для реєстрації смерті в позасудовому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану.
		В Україні органами державної реєстрації актів цивільного стану смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 не реєструвалась.
		Від встановлення факту смерті ОСОБА_2 залежить реалізація прав заявниці ОСОБА_1 зокрема, отримання відповідної допомоги на поховання, що передбачено статтею 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Отже, з метою захисту прав ОСОБА_1 передбачених законом, заява підлягає задоволенню, оскільки іншого порядку встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території, окрім судового, законом не встановлено.
		Колегія суддів, враховуючи яке значення, має встановлення факту смерті ОСОБА_2 для реалізації прав заявниці, як виняток, бере до уваги медичне свідоцтво про смерть, довідку про причину смерті, які видані установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, де органи влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме відомості, що містяться у вказаних документах, та підтвердженні в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами по справі.
		При  оцінці наданих заявницею документів як доказів в даній справі, колегія суддів враховує вимоги міжнародно-правових актів і принципів, адже відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, які визначають, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Також колегія суддів приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
		Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
		Крім того, колегія суддів вважає за потрібне зауважити, що відповідно до ч.1 ст. 294 ЦПК України суд зобов`язаний під час розгляду справ окремого провадження сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.
		Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно ст. 49 ЦК України щодо реєстрації актів цивільного стану зазначено, що реєстрації актів цивільного стану проводиться відповідно до закону.
		Згідно ч.6 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб.
		Вказане залишилось поза увагою суду першої інстанції, що призвело до ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог.
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Осьмак Яніна Валеріївна , задовольнити.
		Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 18 листопада 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.
		Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що народився у м. Макеївка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганську.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня прийняття постанови.
		Повний текст постанови буде складений 24 січня 2020 року.
		 
		 
		 
		Головуючий  Ю.П. Лозко
		 
		Судді:  М.В. Назарова
		 
		Н.В. Стахова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...