Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/874/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано судом: 28.01.2020. Зареєстровано: 29.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2020.
Дата набрання законної сили: 21.02.2020
Номер судового провадження: 1-кп/357/601/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017111030000218

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/874/18
		1-кп/357/601/20 
		Категорія 52 
		 
		У Х В А Л А
		 
		24 січня 2020 року Білоцерківський міськрайоннийсудКиївськоїобласті в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду № 1 в м. Біла Церква клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3ст. 369 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3ст. 369 КК України.
		Прокурор в судовому засідання заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , посилаючись на те, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України.
		У зазначеному випадку метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
		Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечували щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Обвинувачена ОСОБА_5 при вирішенні клопотання прокурора покладається нарозсуд суду.
		Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 та заперечували щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		З`ясувавши думку прокурора, який підтримав клопотання, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволенні клопотання, учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
		Як встановлено в судовому засіданні та випливає з обвинувального акту у кримінальному провадженні № 420171110300000218 від 13.10.2017 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, вчиненого за наступних обставин.
		Так, 11.10.2017 о 14.30 хв. ОСОБА_4 звернувся до начальника ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» ОСОБА_8 , якому повідомив пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді коштів в сумі 2000-3000 доларів США за позитивне вирішення питання щодо застосування відносного нього на комісії для розгляду матеріалів на засуджених ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» умовно-дострокового звільнення від покарання. 
		Крім цього, ОСОБА_4 повідомив, що кошти за його умовно-дострокового звільнення від покарання принесе та надасть його знайома ОСОБА_5 
		11.10.2017 начальник ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» ОСОБА_8 отримавши від засудженого ОСОБА_4 пропозицію на отримання неправомірної вигоди, з повідомленням звернувся до правоохоронних органів, за яким 13.10.2017 розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42017111030000218 за ознакою злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України. 
		Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , 25.10.2017 близько 11.00 звернувся до начальника ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» ОСОБА_8 , якому повідомив пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді коштів в сумі 2500 доларів США за позитивне вирішення питання щодо застосування відносного нього на комісії для розгляду матеріалів на засуджених ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» умовно-дострокового звільнення від покарання та вказав про те, що передачу вищевказаних грошових коштів буде здійснювати ОСОБА_5 .
		Встановлено, що 25.10.2017 ОСОБА_4 вступивши в злочинний зговір з ОСОБА_5 повідомив останній, що їй 28.10.2017 потрібно передати начальнику ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» ОСОБА_8 готівкові кошти в сумі 2500 доларів США за його умовно-дострокового звільнення від покарання.
		28.10.2017 о 11.30 хвилин ОСОБА_5 умисно, розуміючи незаконність своїх дій, з метою умовно-дострокового звільнення від покарання її знайомого ОСОБА_4 , на виконання попередніх домовленостей з останнім, звернулась до начальника ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» ОСОБА_8 та перебуваючи в службовому кабінеті останнього, що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Василя Симоненка, 16, надала ОСОБА_8 готівкові грошові кошти в сумі 2500 доларів США.
		У подальшому, після надання неправомірної вигоди у вигляді готівкові грошові кошти в сумі 2500 доларів США ОСОБА_5 була затримана в порядку ст. 208 КПК України в приміщенні службового кабінету начальнику ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)», за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Василя Симоненка, 16, із зазначеними коштами.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує дії з використанням службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб,тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
		В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , посилаючись на те, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України.
		У зазначеному випадку метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
		Відповідно до ст. 331 КПК Українивирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуКПК України.
		Згідно зі ст.ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до ч. 2ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Так, що стосується питання обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то при вирішенні даного питання суд враховує практику Європейського Суду з прав людини.
		При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
		Згідно зіст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
		П.1ст.5 Європейської конвенції з прав людинивизначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
		Статтею 17 Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від23лютого 2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
		Запобіжні заходи - це превентивні заходи процесуального примусу попереджувального характеру, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки.
		У відповідності до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Також метою застосування запобіжних заходів є запобігання спробам вчинити дії, або не виконувати покладені на підозрюваного, обвинуваченого процесуальні обов`язки. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який за законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Відповідно дост.ст.177,178,183,193,194КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам:1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;5) вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. 
		При розгляді клопотання знайшли своє підтвердження, прокурором доведені обставини передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: 2) наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п. 1, 5 КПК України, на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання, ризикам, передбачених п. п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
		Відповідно до ст. 178 КПК України, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 420171110300000218 від 13.10.2017 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, офіційно не працевлаштований, доказів наявності сім`ї чи перебування осіб на утриманні не надано, на данийчас, ОСОБА_4 відбуває покарання-22.10.2009року міськимсудом м.Прага Чеськоїреспубліки заст.ст.2191,2192п.«д»,2471,2472КК Чеськоїреспубліки на15років позбавленняволі.Постановою Голосіївськогорайонного судум Києвавід 23.10.2012вирок від22.10.2009разом з постановоюВерховного судуЧеської республікивід 30.12.2009приведено увідповідність дозаконодавства України,вважати засудженимза ст.ст.115ч.2п.2,185ч.1,70КК Українина 15років позбавленняволі.Ухвалою Рівненськогорайонного судуРівненської областівід 23.02.2016зараховано строкпопереднього ув`язненняз 16.12.2008по 31.10.2012,ст.72ч.5КК України, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків.
		Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 злочину, дані про його особу, те, що відповідно до ч.3 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, про наявність ризиків та обставини відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України.
		Таким чином, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки ОСОБА_9 .
		Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжитий щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
		Суддя у відповідність до положень ст.ст.177,178 КПК Українита практикиЄвропейського судуз правлюдини,враховує тяжкістьпокарання,що загрожуєобвинуваченому,за умовидоведеності йоговини увчинені інкримінованогозлочину,характер таобставини вчиненнязлочину,майновий станобвинуваченого ОСОБА_4 ,який свідчитьпро наявністьв ньогооб`єктивноїможливості переховуватисявід суду,а такожнаявність значногосуспільного інтересув забезпеченніоб`єктивностісудового розглядуу даномукримінальному провадженні,і приходитьдо висновкупро доведеністьпрокурором ризиківтого,що обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлюючи невідворотність покарання, використовуючи наявні в нього зв`язки на території України та поза її межами, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 в подальшому при здійсненні судового розгляду в якості запобіжного заходу застосувати у вигляді тримання під вартою.
		Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
		Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст.177,178,183 КПК України.
		У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
		Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення та відсутність достовірних відомостей про відсутність ризиків, які були встановлені при обранні обвинуваченому ОСОБА_4 суддя вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченому, відсутні.
		Між тим, відповідно до вимог ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.
		Відповідно дор вимог ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Також, слідчий суддя враховує вимогист. 184 КПК України, підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, слідчий суддя вважає визначити розмір застави у кримінальному провадженні, в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 630 600 ( шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.
		Відповідно до ст. 197 ч.1 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що передбачені ст. ст. 183, 194 КПК України підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
		Обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
		На даній стадії процесу судом не допитані свідки та не досліджені матеріали кримінального провадження.
		Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися.
		Враховуючи викладене, керуючисьст. 29 Конституції України, ст. ст.48, 177,178,182,183,184,193,194,196,197,331 КПК України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити .
		Застосувати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст.369КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком строком на шістдесят днів, тобто до 23 березня 2020 року включно, утримувати його у Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».
		Строк ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів і закінчується 23 березня 2020 року.
		Визначити розмір застави відносно обвинуваченого ОСОБА_4 як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 630 600 ( шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.
		Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
		Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
		У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
		Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Судове засідання по кримінальному провадженню відносно Рпро обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3ст. 369 КК України відкласти до 13 лютого 2020 року до 12 год. 00 хв.
		Копію ухвали вручити прокурору, учасникам кримінального провадженні та скерувати начальнику Державної установи Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України для відома.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
		Повний текст ухвали буде проголошено 28.01.2020 р
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...