Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/5437/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.
Надіслано для оприлюднення: 28.01.2020. Зареєстровано: 29.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2020.
Дата набрання законної сили: 27.02.2020
Номер судового провадження: 1-кп/333/186/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019080370000012

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 333/5437/19
		Провадження № 1-кп/333/186/20
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		27 січня 2020 року м. Запоріжжя
		Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
		судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		прокурора ОСОБА_4 ,
		потерпілого ОСОБА_5 ,
		захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , 
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження відносно
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жуків, Славутського району, Хмельницької області, громадянина України, на час вчинення злочину проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України на посаді стрільця 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти, у військовому званні «старший солдат», працюючого на цей час трактористом  машиністом у СТОВ «Агрофірма «Корсун», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		З 27 жовтня 2017 року до 11 квітня 2019 року старший солдат ОСОБА_8 , відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 229 від 27.10.2017 року, проходив строкову військову службу за призовом у військовій частині НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , де обіймав посаду стрільця 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти, у військовому званні «старший солдат».
		Разом із ОСОБА_8 в одному з ним підрозділі, відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 230 від 09.11.2018 року, проходив строкову військову службу за призовом на посаді стрільця 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти солдат ОСОБА_5 .
		Відповідно до ст.ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ зі змінами, визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Згідно Указу виконуючого обов`язки Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошена часткова мобілізація та з 18 березня 2014 року настав особливий період, який діє по теперішній час.
		Згідно ст. 310 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, черговий роти є начальником для усіх військовослужбовців роти рівного з ним чи нижчого військового звання. Черговому роти підпорядковуються днювальні роти.
		Проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 33, 34, 49, 121 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_8 зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до підлеглих, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; не допускати застосування насильства щодо підлеглих, піклуватися про стан їх здоров`я. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
		Окрім того, відповідно до ст.ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_8 зобов`язаний: додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		Згідно ст.ст. 28-32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Однак, діючи в порушення наведених вище вимог Статутів Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин.
		Відповідно до розпорядку дня у військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України та ст. 267 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (добовий наряд) особовим складом 2 стрілецької роти несеться цілодобово. Згідно Рішення командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 від 30 січня 2019 року, яке затверджено командиром військової частини НОМЕР_1 , в період з 18 години 00 хвилин 31 січня 2019 до 18 години 00 хвилин 01 лютого 2019 до складу добового наряду по роті, черговим 2-ї стрілецької роти було призначено старшого солдата ОСОБА_8 , а днювальними роти - солдатів ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 
		01 лютого 2019 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, в умовах особливого періоду, знаходячись в розташуванні військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в добовому наряді в якості чергового по роті, будучи начальником за службовим становищем (за службою) для днювального цього ж підрозділу солдата ОСОБА_5 , діючи умисно, всупереч закріпленого у військових статутах порядку взаємовідносин між військовослужбовцями, з метою дотримання військової дисципліни військовослужбовцями, будучи обуреним поведінкою солдата ОСОБА_5 , пред`явив останньому претензії щодо неналежного виконання ним обов`язків днювального, а саме підтримання чистоти в приміщенні роти та застосував насильство щодо підлеглого солдата ОСОБА_5 за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_8 , знаходячись на 1-му поверсі спального приміщення 2-ї стрілецької роти біля посту днювального, покликав до себе днювального солдата ОСОБА_5 та завдав йому два удари кулаком правої руки в грудну клітину з лівого боку. Не зупиняючись на заподіяному, приблизно о 16 годині 00 хвилин, старший солдат ОСОБА_8 , знаходячись на 1-му поверсі спального приміщення 2-ї стрілецької роти біля кімнати зберігання зброї, продовжуючи свій умисел направлений на застосування насильства щодо підлеглого, завдав один удар кулаком правої руки в грудну клітину з лівого боку солдату ОСОБА_5 , заподіявши, закритий перелом 3-го ребра ліворуч, який кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, яке утворилося від не менше ніж одноразового впливу тупого предмету (предметів).
		2. Стаття (частина статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається Дем* ОСОБА_11 . 
		Частина 4 ст. 426-1 КК України  застосування насильства щодо підлеглого, вчинене в умовах особливого період, крім воєнного стану.
		3. Позиція сторони захисту.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 визнав себе винним у повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України, та пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказані кримінальні правопорушення і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Крім того, додатково суду пояснив, що минуло багато час, а відтак він точно не пам`ятає дату та час. 25 жовтня 2017 року він був призваний до лав збройних сил України, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , 2 рота. Приблизно взимку 2019 року, точної дати він не пам`ятає, він перебував у наряді черговим по роті разом з потерпілим ОСОБА_5 . У його обов`язки, як чергового по роті, входило контроль за порядком у підрозділі, контроль за особовим складом. Підпорядковані йому були днювальні та всі ті, хто менший по посаді та званню. Того дня ОСОБА_5 був днювальним. На цей час він вже не пам`ятає через що у нього виник конфлікт з потерпілим, однак він наніс ОСОБА_5 2 удари у тулуб чи наносів ще удари і скільки на теперішній час достеменно не пам`ятає у зв`язку з тим, що минуло багато часу. У вчиненому щиро розкаюється, попросив вибачення у потерпілого, просить суворо не карати. 
		Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту потерпілої та обвинуваченого, дослідження матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
		Від виступу у судовій промові учасники провадження відмовилися. 
		4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що взимку 2019 року, точної дати він не пам`ятає, він заступив днювальним. Приблизно о 14-16 годині дня між ним та ОСОБА_12 виник конфлікт через зауваження останнього щодо порядку у підрозділі, в ході якого обвинувачений наніс ОСОБА_5 два удари, а через деякий час ще один удар. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просить суворо не карати, обрати покарання, не пов`язане з позбавленням волі. 
		Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про їхню достатність для визнання ОСОБА_7 винуватим в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні (злочині) та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 426-1 КК України  застосування насильства щодо підлеглого, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
		5. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого.
		Обвинувачений ОСОБА_13 раніше не судимий, на диспансерному обліку в наркологічному диспансері та в психіатричній лікарні не перебуває, згідно службової характеристики від командира ВЧ НОМЕР_1 характеризується позитивно, згідно довідки з місця роботи характеризується позитивно, згідно довідки з місця проживання характеризується позитивно.
		6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_7 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаялася у вчиненому, своїми правдивими показаннями сприяв встановленню істини у справі. 
		Обставини, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		7. Мотиви призначення покарання.
		Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
		Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_15 кримінального правопорушення, даних про його особу (раніше не судимий, позитивно характеризується, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває), кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думки прокурора, який просив призначити покарання із застосуванням положень ст.ст. 69, 75 КК та потерпілого, який просив призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі, суд вважає можливим при призначенні покарання ОСОБА_14 застосувати ч. 1 ст. 69 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 426-1 КК України.
		Також суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_14 покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком, оскільки зазначене покарання цілком відповідає тяжкості та обставинам вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, що у сукупності, на думку суду, дає підстави вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства.
		Суд вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
		9. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Кримінальним правопорушенням шкоду не завдано, цивільний позов не заявлявся.
		Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Арешт на майно не накладався
		Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 349, 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд, - 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_8 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України, та призначити йому покарання, із ст. 69 КК України, у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він в період всього іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суду м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
		 
		Суддя Комунарського районного суду
		м. Запоріжжя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...