Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2340/4602/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби).
Надіслано для оприлюднення: 28.01.2020. Зареєстровано: 29.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2020
Номер судового провадження: А/855/22959/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 2340/4602/18                                             Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Гарань С.М.,                                                                                                                                            Суддя-доповідач Кобаль М.І.   
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2020 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		головуючого                                Кобаля М.І.,
		суддів                                         Бужак Н.П., Костюк Л.О., 
		при секретарі                                Горяіновій Н.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 2340/4602/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 2340/4602/18.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та задовольнити подану заяву за нововиявленими обставинами.
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
		Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
		Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного.
		Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з  матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 2340/4602/18 (далі по тексту - заява).
		У вказаній заяві позивач просить суд переглянути судове рішення від 26.12.2018 року в справі № 2340/4602/18 за нововиявленими обставинами та посилається, що ліквідаційна комісія обчислювала розмір грошового забезпечення шляхом порівняння його посади на час звільнення у міліції з аналогічною посадою у Національній поліції України, як це передбачено наказом МВС України від 17.02.2017 №138 «Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських».
		У довідці ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 13.03.2018 року № 2303005546 «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)» було зазначено, що посада заявника на день звільнення «старший оперуповноважений в особливо важливих справах» Департаменту внутрішньої безпеки МВС України прирівняна до посади «старший оперуповноважений в особливо важливих справах» апарату Національної поліції України.
		Вкзане прирівнювання посад було проведено відповідно до пункту 28 розділу 1 наказу МВС України від 17.02.2017 №138 та відповідало дійсності, оскільки посада «старший оперуповноважений в особливо важливих справах», яку заявник займав у Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України прирівнювалась до аналогічної посади в Управлінні апарату Національної поліції України.
		З урахуванням цього прирівнювання посад, розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії склав 13996,13 грн., а розмір нарахованої щомісячної пенсії 9 797,29 грн. (70% від суми грошового забезпечення).
		Проте, 27.08.2018 року ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області направила до ГУ ПФУ України в Черкаській області нову довідку № 2303005546 із зменшеним розміром грошового забезпечення.
		Відповідно до нової довідки, посада була прирівняна до посади «старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах», але вже не в Управлінні апарату Національної поліції України, як це було раніше, а в Головному управлінні національної поліції в Черкаській області (ГУ НП), який є органом нижчої категорії. 
		Зазначене призвело до зменшення розмірів грошового забезпечення з 13 996,13 грн. до 7810,40 грн., та відповідно до зменшення розміру пенсії з 9 797,29 грн. до 5 467,28 грн.
		Вважаючи дії ліквідаційної комісії Управління МВС України в Черкаській області щодо повторного виготовлення довідки № 2303005546 від 27.08.2018 про розмір грошового забезпечення та направлення її до ГУ ПФУ в Черкаській області протиправними, позивач звернувся до суду із заявою для захисту своїх прав та законних інтересів.
		Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 2340/4602/18, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини на які посилається заявник  не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, так як є переоцінкою доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.
		Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 2340/4602/18, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення вказаного питання, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції правомірно та законно прийнято рішення, виходячи з наступного.
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
		При винесені рішення у справі № 2340/4602/18 суд керувався Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII (в подальшому - Закон № 2262-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (в подальшому - постанова КМУ № 988 від 11.11.2015) та нормами порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, в редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.
		Так, у вказаному рішенні суд дійшов висновків, що позивач, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, з 01.01.2016 року набув право на перерахунок розміру призначеної йому пенсії на підставі ст. 63 Закону № 2262-XII та норм Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, в редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (далі по тексту - Порядок № 45).
		Також, суд зазначив, що відповідачем відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 17.02.2017 року № 138 «Про затвердження переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсії на умовах Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, що прирівнюються посадам поліцейських», посада старший оперуповноважений в особливо важливих справах Департаменту внутрішньої безпеки МВС України, яку обіймав позивач на час звільнення з ОВС була прирівняна до посади - старший оперуповноважений в особливо важливих справах апарату Національної поліції України.
		У зв`язку з чим, в довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача № 2303005546 від 27.08.2018 року було правомірно враховано: посадовий оклад - 2700,00 грн., оклад за спеціальним званням підполковник міліції - 2200,00 грн., надбавку за стаж служби 45,00% - 2205,00 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень 15% - 405,00 грн., премію 4,00% - 300,40 грн., всього на суму 7 810,40 грн.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 року без змін.
		Залишаючи без змін рішення Черкаського окружного адміністративного суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що предметом доказування у даній справі є встановлення належності посади позивача, яку він обіймав перед звільненням, до апарату МВС.
		При цьому, як встановлено колегією суддів, у відповідності до додатку 9 до постанови КМ України від 07.11.2007 р. № 1294 (далі Постанова № 1294), що був чинним на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ, розмір посадового окладу старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах апарату МВС становив 1150 - 1200 грн., що не відповідає окладу позивача, отримуваного ним перед звільненням.
		Натомість, схемою посадових окладів осіб начальницького складу ОВС для апарату головних управлінь, передбачених додатком 11 до цієї постанови, передбачений оклад старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах для І групи областей (Черкаська область відноситься до І групи областей згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р № 614) в діапазоні 900 - 950 грн., що відповідає отримуваному окладу позивачем.
		Крім того, колегія суддів звернула увагу, що схема посадових окладів працівників апарату МВС розмежування за областями не передбачала, що спростовує висновки апелянта щодо віднесення відділу Черкаської області у складі департаменту до апарату МВС.
		Також, додаток 9 до Постанови № 1294 дійсно визначає відділ у складі департаменту, на відміну від додатку 11.
		Проте, розмір окладу старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах апарату МВС не відповідає окладу, отримуваного позивачем, що є визначальним при розгляді справи, оскільки прирівняння посад переслідує мету нарахувати особі пенсії з грошового забезпечення максимально наближеного до того, яке отримував саме пенсіонер, та на яке міг претендувати за умови продовження служби в ОВС.
		Застосовуючи принцип офіційного з`ясування обставин справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 року витребувано від управління МВС України в Черкаській області та МВС України належним чином завірену копію Положення про підрозділи внутрішньої безпеки МВС України, затвердженого наказом МВС України від 08 червня 2011 року № 310дск, в редакції, що була чинною станом на дату звільнення позивача 15 квітня 2014 року.
		Згідно пункту 1.2 вказаного Положення до підрозділів внутрішньої безпеки МВС відносяться Департамент внутрішньої безпеки МВС України (провідний підрозділ) (далі ДВБ), підпорядковані МВС управління, відділи внутрішньої безпеки в автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі УВБ, ВВБ).
		З вказаного положення слідує, що підрозділами МВС були три органи: ДВБ, УВБ, ВВБ.
		Відтак робота в одному з них за останньою посадою виключає роботу у інших двох підрозділах.
		З огляду на те, що позивач працював у відділі внутрішньої безпеки в Черкаській області, тобто в підпорядкованому МВС відділі в області, колегія суддів приходить до висновку, що останній працівником ДВБ не був.
		При цьому вказана обставина, всупереч твердженню апелянта, не виключає підпорядкування ВВБ начальнику ДВБ як провідному підрозділу, що прямо визначено п. 1.6 Положення.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
		Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
		Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
		Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
		1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 
		2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
		Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		Так, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції, що підстави, на які посилається ОСОБА_1 у заяві як на нововиявлені обставини не відповідають правовим положенням ст. 361 КАС України, адже під час розгляду адміністративного позову суд встановлював обставини  щодо прирівняння посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Департаменту внутрішньої безпеки МВС України, яку обіймав позивач на час звільнення з ОВС до посади - старший оперуповноважений в особливо важливих справах апарату Національної поліції України та дійшов висновку про правомірність видачі довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача від 27.08.2018 року № 2303005546.
		Суд звертає увагу, що у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
		Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 2340/4602/18.
		Отже, судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції. 
		Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
		Керуючись ст.ст. 242, 294, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 368, 369 КАС України, суд, -       
		П О С Т А Н О В И В: 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 2340/4602/18 - залишити без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя:                                                                      М.І. Кобаль
		 
		 
		Судді:                                                                                          Н.П. Бужак
		 
		 
		                                                                                                              Л.О. Костюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...