Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6658/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2020. Зареєстровано: 29.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"21" січня 2020 р.           Справа№ 910/6658/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Грека  Б.М.
		суддів:            Остапенка О.М. 
		          Копитової  О.С. 
		 
		 
		за участю секретаря судового засідання: Ковган О.І.за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 21.01.2020
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Бізнес-Фарватер»на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 15.10.2019у справі№910/6658/19 (суддя Пасько М.В.)за заявою  доТовариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Бізнес-Фарватер» Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Вест»провизнання майнового права на отримання в натурі об`єкта будівництва в межах справи №50/280за заявою  доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м.  Києва Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Вест»пробанкрутсво                                                                              
		ВСТАНОВИВ
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Бізнес-Фарватер" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Бізнес-Фарватер" майнові права на частку об`єкта незавершеного будівництва в розмірі проінвестованого офісного приміщення № 3-Д загальною площею - 165,60 кв.м. в будинку №1 Святошинська площа в м. Києві. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Бізнес-Фарватер" майнове (речове) право на отримання в натурі об`єкта інвестування офісного приміщення №3-Д загальною площею - 165,60  кв.м. в будинку №1 Святошинська площа в м. Києві. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 відмовлено в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Бізнес-Фарватер" про визнання майнового (речового) права на отримання в натурі об`єкта будівництва в межах справи №50/280.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Бізнес-Фарватер" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019, в якій просить скасувати її та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме відповідач TOB „Науково-виробнича фірма «Вест» порушив умови договору, не завершивши будівництво по теперішній час, не ввів будинок в експлуатацію та не передав Позивачеві документи, необхідні для оформлення права власності на офісне приміщення, що в цілому призвело до грубого порушення прав Позивач добросовісного інвестора, який належним чином виконав договірні зобов`язання.
		Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій ухвали суду.
		Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1  статті 9 Господарського процесуального кодексу України  ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2  статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"  усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній     формі не пізніше     наступного     дня     після     їх виготовлення     і     підписання.
		Згідно з ч.ч. 1, 2  ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1  ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
		Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		Відповідно до ч. 4  ст. 13 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.
		Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 підлягає  скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню, з наступних підстав.
		В судовому засіданні 21.01.2020 скаржник відмовився від позовних вимог в частині права Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Бізнес-Фарватер" про визнання майнового (речового) права на отримання в натурі об`єкта будівництва в межах справи №50/280.
		Керуючись ст. 191, ГПК України, апеляційний господарський суд прийняв відмову в частині вимог скаржника.
		Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Як вбачається з матеріалів справи, між TOB „Аудиторська фірма «Бізнес-Фарватер» та TOB  „Науково-виробнича фірма «Вест» 14 липня 2003 року був укладений договір інвестування будівництва №012-НФ, відповідно до якого TOB „Науково-виробнича фірма «Вест» після закінчення будівництва у третьому кварталі 2005 року та здачі будинку Державній комісії по прийомці будинків у експлуатацію зобов`язалося передати TOB „Аудиторська фірма «Бізнес-Фарватер» офісне приміщення №3-Д загальною площею 165,60 кв.м. в будинку за адресою м.  Київ, площа Святошинська, 1 за умови сплати ним повної вартості квартири.
		Після укладення Договору, TOB „Аудиторська фірма «Бізнес-Фарватер» відповідно до пункту 2.2. сплатило 100% вартості квартири в розмірі 690 000,00 грн (шістсот дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок і стало інвестором з визначеними правами і обов`язками, передбаченими Договором про що свідчить довідка від 21 липня 2003 р. №21-07 про внесення 100% вартості нежитлового приміщення згідно Договору інвестування будівництва №012-НФ від 14.07.2003.
		За умовами договору Позивач повинен був забезпечити фінансування будівництва об`єкту інвестування та прийняти його у власність після закінчення будівництва, а Відповідач своїми силами і засобами, за рахунок коштів інвестора повинен був здійснити будівництво об`єкту інвестування, а саме офісне приміщення № 3-Д загальною площею 165,60 кв.м. в будинку за адресою м. Київ, площа Святошинська, 1 та передати його Позивачу по акту разом з необхідними документами для оформлення права власності.
		Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передача активів боржника, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, можлива лише такими способами як: продаж майна шляхом проведення аукціону або продаж безпосередньо юридичній чи фізичній особі. Даний перелік є вичерпним.
		Суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1  ст. 317 ЦК України  власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		Згідно з ч. 1  ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно із  ст. 190 ЦК України  майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
		Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
		Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.
		Згідно з нормами  ЦК України  до первинного способу набуття права власності, зокрема, належить набуття права власності на новостворену річ (в тому числі, на об`єкт незавершеного будівництва), на яку раніше не було і не могло бути встановлене нічиє право власності (ст. 331 ЦК України).
		Таким чином, підставою первинного способу набуття права власності є правопороджуючі юридичні факти, а для похідного - правовідносини, які виникли на підставі відповідних юридичних фактів.
		Положеннями ч. 2  ст. 328 ЦК України  встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.
		Отже, після внесення інвестиційних коштів за об`єкт, Позивач повністю виконав умови інвестиційного договору, що підтверджується довідкою від 21 липня 2003 №21-07 виданою Товариством про 100% сплату інвестиційного внеску, у зв`язку з чим набув право вимагати від другої сторони виконання взятих на себе зобов`язань.          
		Відповідно до  статті 190  Цивільного кодексу України  (далі  -  ЦК України) майном як особливим об`єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами.
		Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
		За змістом  статті 11 ЦК України  цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.  Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є  договори та інші правочини.
		Згідно зі  статтею 526 ЦК України  зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		За правилом  статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
		Відповідно до  статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		У  статті 876 ЦК України  передбачено, що власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
		Згідно матеріалів справи, за наслідком укладання договору інвестування будівництва між TOB „Аудиторська фірма «Бізнес-Фарватер» та TOB  „Науково-виробнича фірма «Вест» 14 липня 2003 року №012-НФ, скаржником всі усови договору виконано, відповідно до пункту 2.2. сплачено 100% вартості оскаржуваного об`єкту.
		Оскільки на час звернення з позовом, ухвалення оскаржуваної ухвали та перегляду її в апеляційному порядку відповідачем не надано доказів, про виконання умов договору, а відтак на нього покладено обов`язок забезпечення права інвесторів незалежно від того, чи закінчено будівництво та чи введено об`єкт в експлуатацію.
		За таких підстав, апеляційний суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді                                  в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, не погоджується з висновком                               суду першої інстанції    та вважає твердження скаржника щодо невиконання відповідачем своїх обов`язків за договору обґрунтованими.
		Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном»  (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності у справі «Броньовські проти Польщі» (Broniowski.), заява № 31443/96,2002-X; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі  «Сук проти України», заява № 10972/05).
		У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі «правомірні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі  «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії»  (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland) (заява № 12742/87); ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom,  № 10741/84).
		Оскільки відповідач заперечує, не визнає майнових прав позивача на вказаний об`єкт нерухомості, враховуючи, що позивач виконала в повному обсязі свої зобов`язання щодо оплати об`єкту інвестування, апеляційний суд вважає що позов про визнання за позивачем майнових прав на вищевказаний спірний об`єкт є обґрунтований.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -  частковому задоволенню. 
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Бізнес-Фарватер" від частини позовних вимог про визнання майнового (речового) права на отримання в натурі об`єкта інвестування офісного приміщення №3-Д загальною площею - 165,60  кв.м. в будинку №1 Святошинська площа в м. Києві.
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Бізнес-Фарватер» задовольнити частково.
		Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/6658/19 - скасувати.
		Прийняти нове рішення. 
		Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Бізнес-Фарватер" майнові права на отримання на частини об`єкту незавершеного будівництва в розмірі проінвестованого офісного приміщення № 3-Д загальною площею - 165,60 кв.м. в будинку №1 Святошинська площа в м. Києві.
		Матеріали справи №910/6658/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст.  286-291 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		Головуючий суддя                                                            Б.М. Грек 
		 
		Судді                                                                                О.М. Остапенко
		 
		                                                                                О.С. Копитова
		 
		повний текст виготовлено 29.01.2020

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...