Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 274/2412/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2020. Зареєстровано: 30.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2020.
Дата набрання законної сили: 05.05.2020
Результат оскарження 05.05.2020 Житомирський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/0274/287/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019060050000129

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження № 274/2412/19
		В ИР ОК  Провадження № 1-кп/0274/287/20
		І м е н е м У к р а ї н и
		27.01.2020 року м. Бердичів
		 
		Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: 
		головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1 
		суддів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участі 
		секретарів судового засідання . . . . . ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/2412/19 про обвинувачення 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іллімка Овруцького району Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працював, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, на розгляді у Броварському міськрайонному суді Київської області перебуває кримінальне провадження за ч. 3 ст. 187 КК України, 
		за ч. 1 ст. 115 КК України, 
		за участі 
		прокурорів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		потерпілої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_9 
		захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_10 
		обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6 ,
		в с т а н о в и в :
		01 лютого 2019 близько 23 години у кімнаті будинку АДРЕСА_1 між мешканцями цього будинку ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виникла сварка, під час якої у ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних стосунків виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_11 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, у зазначений час та місці ОСОБА_6 , взявши в руки сокиру, підійшов до ОСОБА_11 та клином даної сокири умисно наніс не менше трьох ударів по голові останньої та в такий спосіб умисно протиправно заподіяв смерть ОСОБА_11 .
		В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток склепіння черепа, ран на голові, які є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя, та мають прямий причинний зв`язок зі смертю; тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на лівій кисті та лівому плечі, саден на спині, які є легкими тілесними ушкодженнями.
		Смерть ОСОБА_11 настала від стиснення головного мозку внаслідок перелому кісток склепіння черепа, що призвело до утворення крововиливу під мозкові оболонки у правій півкулі.
		 
		Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_6 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 115 КК України. 
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6  при з`ясуванні на початку судового розгляду ставлення до інкримінованого злочину свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, вказав, що події пам`ятає погано, відмовився давати показання. В подальшому, чим ближче до завершення судового розгляду, тим більше обвинувачений допускав порушень, нехтував елементарними правилами поведінки. На зауваження та попередження головуючого обвинувачений не реагував, а перед дослідженням звукозапису його розмови з працівниками служби «102» взагалі почав виражатися в залі судового засідання нецензурною лайкою, за чисельні порушення був видалений з зали суду. В подальшому суд надав обвинуваченому можливість надати показання по суті обвинувачення, однак обвинувачений відмовився реалізовувати своє право, вказав, що і в подальшому не буде дотримуватися правил поведінки, продовжив вживати нецензурні образливі вирази та жести у відношенні до оточуючих, у зв`язку з чим суд вимушений був видалити обвинуваченого до завершення судового розгляду. Під час допиту потерпілої обвинувачений навіть не намагався вибачитися перед нею. 
		 
		Незважаючи на заперечення винуватості обвинуваченим, його винуватість повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
		Так, допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_9 пояснила суду, що ОСОБА_11 була її мамою, обвинувачений ОСОБА_12 є її племінником, якого матір усиновила в років 6-7. Мати з племінником жили вдвох по АДРЕСА_1 . До події вона була у матері за два дні, у середу і мала бути наступного разу після робочої зміни. Коли бачила матір востаннє, тілесних ушкоджень на тій не було. В ніч з п`ятниці на суботу, 02 лютого 2019 року, після 2 години ночі їй надійшов дзвінок з материного телефону. Коли вона підняла слухавку, чоловік, який представився працівником поліції, повідомив, що мати померла, її не довезла швидка до ОСОБА_13 . На запитання, що трапилося, повідомив, що її зарубав онук, тобто племінник ОСОБА_14 . Вона з синами приїхала в село. В коридорі були працівники поліції і племінник. В будинку також був сільський голова, сусідка. З ОСОБА_15 вона не говорила, по ньому було видно, що він п`яний і, їй здалося, «обкурений», говорив якісь нісенітниці. Матері вже не було. Вона зайшла в зал, де спала мати. Обстановка була порушена, перекинутий стільчик (мати ходила, опираючись на стільчик). Крові вона вже не бачила, на столі лежала замотана сокира, вона бачила, як її пакували. В будинку була хвилин 30-60, потім працівники поліції поїхали, їм сказали нічого не чіпати, тому вони також поїхали на місто. У будинку ОСОБА_14 з матір`ю жили лише вдвох. ОСОБА_14 раніше тілесних ушкоджень матері не спричиняв, допомагав по господарству, якщо не пив. Як випивав, мати на нього сварилася. Також мати сварилася на ОСОБА_14 через те, що той не хотів влаштовуватися на роботу. На обліку ОСОБА_14 , ніби, не стояв, одного разу восени 2018 року потрапив до лікарні, казали, що «обкурився», вона ще купувала ліки. При призначенні покарання обвинуваченому вона покладається на розсуд суду, просить призначити покарання по закону. 
		Свідок ОСОБА_16  показала, що вона працює фельдшером в центрі екстреної медичної допомоги Бердичівської районної лікарні. В той день після 23 години від чергового «102» надійшло повідомлення, що в с. Сингаївка онук вдарив бабушку сокирою по голові. Карета швидкої відразу виїхала, але була названа вул. Л. Українки і вони довго шукали адресу. Поліція на місце події приїхала раніше. Коли вона зайшла до будинку, обвинувачений говорив з працівниками поліції. Вона пішла далі у хату до хворої, пройшла коридор, зайшла у кімнату праворуч. Хвора лежала на підлозі, на боку. На потилиці у неї була рана, яка кровоточила, хвора була без свідомості, неконтактна, але зіниці на світло ще реагували, вона була жива. Вона відразу почала надавати першу медичну допомогу, наклала пов`язку, щоб зупинити кровотечу, зробила внутрішньовенну крапельницю, ввела медикаменти, щоб підняти тиск. В кімнаті було неохайно, на столі біля вікна бачила сокиру, але особливо уваги на неї не звертала. В кімнаті більше нікого не було, в будинку крім обвинуваченого і працівників поліції, більше нікого не бачила. З обвинуваченим вона не розмовляла. В кареті швидкої продовжила надавати медичну допомогу, хвора до свідомості не приходила. Все, що можливо було зробити, вона зробила. По дорозі стан хворої різко погіршився і та померла. Вони доставили тіло хворої до моргу міської лікарні. За цією адресою раніше виїздів не було. 
		Будучи допитаним в судовому засіданні, свідок ОСОБА_17 , в.о. старости Закутинецького старостинського округу, показав, що він був сільським головою с. Сингаївка з 2003 року. Ще до його каденції загибла ОСОБА_11 оформила опікунство на двох онуків  ОСОБА_6 і його сестру. Того дня, це може бути 01.02.19, близько 11-12 години йому зателефонувала покійна ОСОБА_11 і він з`ясовував, що ОСОБА_14 рубає дерева в селі. Близько 17.30 ОСОБА_11 знову телефонувала і сказала, що ОСОБА_14 додому не повернувся, але через деякий час обвинувачений подзвонив з бабушкиного телефону і повідомив, що він вже вдома, а дерева вони прибрали. Приблизно о 2 годині ночі до нього додому приїхали працівники поліції і повідомили, що в селі надзвичайна подія  жительці села спричинені тілесні ушкодження. Вже потім, коли повернувся, виявив, що і до цього йому неодноразово телефонували, але телефон був у іншій кімнаті. Його запросили на місце події, він поїхав з працівниками поліції за місцем проживання ОСОБА_18 і ОСОБА_15  на вулицю Л. Українки. ОСОБА_14 був в будинку, в наручниках. З ОСОБА_15 він не спілкувався, той вів себе неадекватно, ніс якусь нісенітницю, хоча по зовнішньому вигляду не сказав би, що той був у стані сильного алкогольного сп`яніння. Працівники поліції проводили огляд кімнати, в кімнаті були речі з плямами крові, сокира. Зауважень до протоколу огляду ні у кого з присутніх, понятих не було. ОСОБА_11 вже не було, розповіли, що ОСОБА_14 вдарив її сокирою і сам подзвонив. До цих подій скарг на поведінку ОСОБА_15 до сільської ради, крім як на навчання, не надходило, в неадекватній поведінці до цього помічений не був. ОСОБА_11 характеризувалася виключно позитивно, раніше не скаржилася на ОСОБА_14 . 
		Як показала свідок ОСОБА_19 , вона живе в с. Сингаївка, через дорогу від домогосподарства обвинуваченого ОСОБА_20 і покійної ОСОБА_11 02.02.19 до неї прийшли працівники поліції і запитали, чи знає вона щось про подію. Вона повідомила, що їй нічого не відомо, її запросили бути понятою. В будинку був ОСОБА_14 , але вона з ним не говорила, той поводив себе неадекватно, мав ознаки сп`яніння, щось сміявся, видавав якісь звуки. В кімнаті покійної вона бачила, як вилучали речі, які були у крові  хустинку, кусочок коврика на підлозі біля дивану покійної, кусочок покривала. Також на столі була сокира, на якій була пляма. Обстановка в кімнаті в порівнянні з її останнім відвідуванням десь за місяць до того була, ніби, не порушена. Вона була у будинку до завершення огляду, скарг, зауважень до дій працівників поліції не було. Покійну ОСОБА_11 до подій востаннє бачила напередодні вдень, видимих тілесних ушкоджень на тій не було. ОСОБА_14 також бачила 01.02.19 близько 19-20 години він підходив до її хвіртки і вітався. Конфліктів між ОСОБА_11 і ОСОБА_21 не чула, ОСОБА_18 могла прикрикнути на онука, той слухався. Богдан міг вжити алкоголь на свята, міг покурити  не сигарети. ОСОБА_11 не скаржилася на ОСОБА_14 . 
		Свідок ОСОБА_22  пояснив суду, що він живе в АДРЕСА_2 з народження. Поряд з ним, хата в хату, жили ОСОБА_11 з обвинуваченим ОСОБА_23 . Відносини між ними були нормальні, звичайні, як у бабусі з онуком, про конфлікти між ними він не чув. За ОСОБА_14 нічого поганого сказати не може, особливо з ним не зустрічався, ніби спокійний хлопець. Потерпілу бачив за декілька днів до подій, тілесних ушкоджень на ній не бачив. 01.02.19 вранці вони з дружиною приїхали з нічної змін. Практично весь день відсипалися. Що трапилося ввечері, не знає, бо спав. Дружина казала, що чула, як приїжджала якась машина. Зранку в хату зайшла жінка і повідомила про смерті бабці. Що стало причиною трагедії, не знає, до цього не йшло. 
		Допитана в залі суду свідок ОСОБА_24  показала, що ОСОБА_11 і ОСОБА_6 жили у сусідньому домоволодінні. Про події їй повідомила сусідка ОСОБА_25 вранці, близько 09 години. Вони з сім`єю були на похоронах, де розповідали, що ОСОБА_14 вбив бабушку. Вона ніколи б не подумала, що так трапиться, ОСОБА_18 і ОСОБА_15 завжди були привітні. Останнім часом ОСОБА_18 і ОСОБА_14 жили вдвох, інколи приїжджали родичі. До подій востаннє ОСОБА_18 бачила ще до Різдва, тілесних ушкоджень на тій не бачила, ОСОБА_18 не скаржилася. За ОСОБА_14 нічого поганого сказати не може, не чула, щоб на нього були нарікання в селі.
		Як пояснила свідок ОСОБА_26 , ОСОБА_11 вона знала, покійній лікар прописав ліки, і вона п`ять разів на тиждень приходила до ОСОБА_11 та колола тій ін`єкції. Про самі події вона дізналася вранці наступного дня, близько 11 години їй повідомили, що ОСОБА_11 вбили. Напередодні, 30-31 січня вона була вранці у ОСОБА_11 . Двері їй, здається, відчиняв ОСОБА_14 , який провів до покійної. Ознак сп`яніння у ОСОБА_20 не помітила, розмови з тим не мала. ОСОБА_11 була у дальній кімнаті, видимих тілесних ушкоджень на ній не було. ОСОБА_11 лише скаржилася на біль в ногах, скарг, нарікань на поведінку ОСОБА_14 не було. Раніше вона також не бачила на покійній тілесних ушкоджень. Під час перебування у будинку, сокири не бачила. 
		Будучи допитаною в ході судового розгляду свідок ОСОБА_27  показала, що вона є сусідкою обвинуваченого і загиблої, живуть хата в хату, через сітку. Відносини з сусідами у неї завжди були добрі, ніколи конфліктів не було, сусідів може охарактеризувати лише з позитивної сторони. Не чула, щоб колись ОСОБА_11 сварилася з ОСОБА_21 , мала тілесні ушкодження або скаржилася на обвинуваченого. Про подію дізналася наступного ранку близько 09 години, вони рано лягають спати, поліцейський автомобіль не бачила. Напередодні ОСОБА_11 бачила десь о 16 годині на подвір`ї, видимих тілесних ушкоджень на тій не було. Обвинуваченого напередодні подій не бачила. Близько 18.30 їй дзвонила ОСОБА_11 , питала, чи не бачила вона ОСОБА_14 , вона повідомила, що ні. Приблизно о 20 годині у кімнаті ОСОБА_14 загорілося світло, тому вона вирішила, що той повернувся, хоча особисто його і не бачила. Про обставини події їй нічого не відомо. 
		Свідок ОСОБА_28  пояснила, що вона працює листоношею в с. Сингаївка з листопада 2018 року. Раз в місяць, 17-18 числа, приносила пенсію покійній ОСОБА_11 . Інколи в будинку ще був обвинувачений, який просто вітався і йшов до себе. Вона заносила пенсію ОСОБА_11 , поговорили, пошуткували і вона уходила. ОСОБА_11 не скаржилася на внука, тілесних ушкоджень на ОСОБА_11 вона не бачила, за ОСОБА_14 нічого поганого сказати не може. 
		З показань свідка ОСОБА_29  вбачається, що ОСОБА_11 і ОСОБА_6 вона знає як мешканців їхнього села Сингаївка. Про обставини події нічого не може сказати  їй лише 01 вранці подзвонила сусідка ОСОБА_25 і повідомила, що ОСОБА_11 вже немає, її вбив онук. За ОСОБА_14 нічого поганого сказати не може, як односельчани вони лише при зустрічі віталися, щоб він хуліганив, не чула. 
		Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 також підтверджується:
		*даними протоколу огляду місця події від 02.02.19 з фототаблицею до нього, під час якого зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто домоволодіння (будинок) АДРЕСА_1 . Під час огляду в першій кімнаті праворуч з коридору, біля ліжка виявлено хустку, килимок з плямами речовини бурого кольору, на покривалі на ліжку прямо над виявленими хусткою та килимком є також пляма речовини бурого кольору. У цій же кімнаті на столі біля вікна виявлено сокиру, на лезі робочої частини якої наявні плями речовини бурого кольору. З місця події вилучено сокиру, хустку, виріз з килимка, просякнутого речовиною бурого кольору, виріз з покривала на ліжку. Під час огляду у будинку знаходився ОСОБА_6 (т. 1, а.п. 17-30);
		*даними протоколу огляду місця події від 02.02.19, в ході якого в приміщенні Бердичівського ВП у потерпілої ОСОБА_9 вилучено мобільний телефон "Nokia", який належав покійній ОСОБА_11 з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" № НОМЕР_1 (т. 1, а.п. 41-42); 
		*даними протоколу огляду місця події від 02.02.19, при проведенні якого в приміщенні моргу Бердичівської ЦМЛ оглянуто труп ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зафіксовано три рани на голові, крововиливи на лівій кисті та лівому плечі, вилучено одяг ОСОБА_11 , зроблено зрізи нігтьових пластин, змиви з рук, відібрано зразки волосся з голови, проведено дактилоскопіювання (т. 1, а.п. 43-45);
		*даними копій електронних картокАРМ 102 про надходження на службу "102" повідомлень з мобільного терміналу НОМЕР_1 від ОСОБА_6 та працівника ШМД, у яких зафіксовано: 01.02.19 о 23.27 по лінії роботи ЧЧ Житомирського ВП ОСОБА_6 з телефону № НОМЕР_1 повідомив, що зарубав свою бабусю сокирою; о 23.34 по лінії роботи ЧЧ Бердичівського ВП повідомив, що зарубав свою бабусю сокирою, повідомив, що має при собі зброю; о 23.36 відправлено ГРПП; о 23.47 ОСОБА_6 повідомив, що вдарив свою бабусю сокирою декілька разів та включив газ, в слухавку чути, як бабця розмовляє; о 23.58 ОСОБА_6 просить повідомити, коли приїде наряд поліції; о 00.14 02.02.19 громадянин за № 0673595935 мовчить; о 00.16 заявник при передзвоні не відповідає; о 00.18 з цього ж номеру заявниця просить допомоги, просить допомогти піднятися, бо вона не може встати; о 00.20 в слухавку чутно, як жінка просить допомоги; о 02.54 працівник ШМД повідомила, що ОСОБА_11 , 1940 р.н., померла внаслідок черепно-мозкової травми (т. 1, а.п. 67-72); 
		*даними протоколу огляду предмету, в подальшому визнаного речовим доказом, від 03.03.19 та власне даними самого CD-R диску з аудіозаписами повідомлень на "102" 01-02.02.19 з мобільного терміналу НОМЕР_1 , відповідно до яких при прослуховуванні аудіозапису повідомлень на "102" встановлено, що після відповіді чергової на дзвінок чоловічий голос стверджує, що він рубає людину і запитує, чи можна їх викликати. Чергова перепитує: "Рубаєте?". Чоловік говорить: "Да. Людину. Сокирою". На запитання, чи жива ця людина, відповідає, що не знає  та хропить. Чергова з`ясовує адресу. Чоловік повідомляє, що с. Сингаївка, вулиця раніше Колгоспна, зараз Лесі Українки. На запитання чергової за що рубає, чоловік повідомляє нецензурною лексикою, що дістала. В подальшому на уточнення чергової повідомляє, що це бабушка. Чергова перепитує, чи не викликав він швидку. Чоловік відповідає, що ні, що йому страшно і тут же запитує, чи йому втікати. Далі чергова запитує його прізвище, ім`я, по-батькові. Чоловік представляється  ОСОБА_6 . Чергова просить очікувати приїзду поліції, питає, чи ще жива бабуся. ОСОБА_6 повідомляє, що не знає, він її сокирою рубає. Далі ОСОБА_6 просить чергову поговорити з ним. Чергова веде розмову, запитує за що, скільки йому років, дату народження, уточнює анкетні дані, місце проживання. ОСОБА_6 вказує нецензурною лексикою, що бабуля дістала, йому 20 років, народився він 20.01.99. На запитання про сім`ю, дівчину, ОСОБА_6 реагує нецензурно і образливо до чергової. В розмові ОСОБА_6 вказує, що признається, що у нього 187 остання. ОСОБА_6 запитує, чи будуть його бити. Далі ОСОБА_6 каже, що бабушка хропить і на слова чергової, що викличуть швидку, каже: "Еее та нє, вона вже навєрно подихає". На запитання чергової про батьків каже, що виріс без батьків та сміється. Коли чергова каже, що вона зараз йому перетелефонує, ОСОБА_6 заперечує і каже, що буде палити хату. Коли чергова просить не палити нічого, на звукозапису з`являються нерозбірливі звуки, схожі на голос жінки похилого віку. ОСОБА_6 говорить, що бабушка прокинулася. Чергова запитує, чи вона жива. ОСОБА_6 говорить, що у неї руки в крові, а у нього сокира в руках і запитує чергову, чи продовжувати далі рубати. Чергова відмовляє, просить очікувати поліцію. ОСОБА_6 тоді звертається до бабусі: "Що таке, ба?" Бабцю, що таке? Вас дальше зарубати? Рубати, ба?" На фоні розмови ОСОБА_6 продовжується чути нерозбірливі звуки жіночого голосу, стогін. В цей час ОСОБА_6 запитує чергову, як її звати, після чого питає вже по імені Альона, як далі рубати бабцю. Чергова відмовляє. ОСОБА_6 говорить, що у нього в руках сокира і говорить черговій, щоб вона продовжувала з ним говорити, в розмові переходить до нецензурних образ чергової. На фоні продовжується чути нерозбірливі звуки жіночого голосу. Коли чергова каже очікувати приїзду поліції, ОСОБА_6 починає говорити, що спалить хату, що вона не хоче з ним говорити. На фоні звуки жіночого голосу починають бути розбірливими, голос жінки похилого віку кличе: " ОСОБА_14 !", інші слова є ще незрозумілими. Чергова вказує, що якщо вона припинить розмову з ним, до нього зможуть додзвонитись працівники поліції. На що ОСОБА_6 запитує: "Коли? Тута бабушка помирає". В цей час жіночий голос продовжує кликати: "Богдан", і ОСОБА_6 в грубій нецензурній формі наказує, звертаючись на голос, закрити рота, що йому на неї все рівно. На слова чергової про виклик швидкої ОСОБА_6 вказує, що та вже майже мертва. Чергова з`ясовує у ОСОБА_6 , як звати бабусю ( ОСОБА_30 ), скільки їй років (78). В цей момент ОСОБА_6 перериває розмову і звертається до чергової з запитанням, чи вона симпатична, відразу після цього кричить до бабусі у грубій нецензурній формі, щоб та до нього не зверталася, не говорила. На прохання чергової допомогти бабусі, запитує навіщо, після чого запитує, чи зарубати далі, що у нього сокира у руках, запитує у чергової з використанням нецензурних слів , як бабця буде у неї або у нього благать, як та кричить. Далі ОСОБА_6 каже, що підпалив шухлядку, на прохання чергової потушити, в нецензурній формі запитує навіщо. Потім ОСОБА_6 звертається нецензурно до бабусі, що та замовкла, говорить черговій, що бабуся вся в крові лежить. На фоні чути нерозбірливі звуки жіночого голосу, на які ОСОБА_6 каже, матюками, що йому все рівно, що у нього чоловічий статевий орган крутить. Чергова запитує, чи вживає він якісь алкогольні речовини, чи випивав, на що ОСОБА_6 лише запитує, чи є у неї, та виражається нецензурно до чергової. Далі чергова запитує, чи ОСОБА_14 десь вчиться. ОСОБА_6 в цей момент каже, що приїхали люди, щось світиться, одночасно каже в грубій нецензурній формі бабусі замовкнути. На слова чергової, щоб виходив, бо то приїхала поліція, питає: "То що, стріляти?". Чергова запитує, чи у нього вже і зброя є, на що ОСОБА_6 каже черговій, що вона така сексуальна і у нецензурній формі повідомляє про виникнення ерекції від неї. На фоні чутно жіночий голос, який прохає: "Богдан!". ОСОБА_6 звертається до чергової, запитує, чи чує та, як баба кричить, чи може вона з ним говорити, чи далі забити бабусю сокирою. Після слів, що їде швидка, ОСОБА_6 лише запитує, чи покажуть у новостях. Чергова починає з`ясовувати, чи є вогнепальна зброя, ОСОБА_6 з образами вказує називати його ОСОБА_31 , після чого звертається до чергової з образливими запитаннями сексуального характеру, каже, що у нього є вогнепальна зброя 12 калібру. Весь цей час на фоні лунає жіночий голос " ОСОБА_14 !". На прохання чергової піти допомогти піднятися бабусі, ОСОБА_6 каже, що вдарив ту тільки що сокирою. Далі чергова з`ясовує у ОСОБА_6 , чи живуть вони вдвох, чи він вже вивчився ( ОСОБА_6 вказав: " ОСОБА_32 вже вивчився, вже можна), чи працює. Коли чергова намагається завершити розмову, вказуючи, щоб очікував поліцію, ОСОБА_6 каже їй: "Чуєш давай мені мільйон гривень". На запитання навіщо, ОСОБА_6 в черговий раз відповідає черговій образливими нецензурними словами сексуального характеру. Після цього чергова кладе слухавку, кажучи очікувати поліцію, чим викликає обурення ОСОБА_6 . На другому записі виклик приймає черговий-чоловік, ОСОБА_6 говорить, що він бабушку рубанув пару раз сокирою і газ відкрив. Черговий запитує, чи бабулька жива. ОСОБА_6 каже, що кричить щось там. Черговий уточнює, чи сокирою по голові. ОСОБА_6 підтверджує це та просить з ним поговорити. Черговий перепитує, чи це село Сингаївка, ОСОБА_6 підтверджує, каже Лесі Українки. Далі на словах телефонуючого "Чекайте", виклик переривається, з`являється музика. Відбувається з`єднання з першою черговою-жінкою. ОСОБА_6 запитує, чи вони їдуть, чергова повідомляє, що поліція під`їжджає. ОСОБА_6 в нецензурній формі запитує, скільки чекати, бабуся вмирає вже. Чути як і жінка похилого віку просить " ОСОБА_14 , підніми мене". ОСОБА_6 продовжує говорити з черговою, хвалиться скільки з`їв сємочок. На наступному записі черговий-чоловік повідомляє ОСОБА_6 , що до них вже направлено наряд поліції, щоб очікував. На наступному записі, вмикається запис, чергова на ім`я ОСОБА_33 запитує, що трапилося. Відповіді не надходить, чути жіночий голос, який кличе на допомогу " ОСОБА_14 ". Далі ця ж жінка вже відповідає на звернення чергової, яка запитує, що трапилося. Жінка каже, що трапилася біда, що вона не може піднятися, що відібрало ноги, запитує, хто це говорить. Чергова каже, що з поліції. Тоді жінка просить їй допомогти. Чергова уточнює у жінки, чи та з Сингаївки, жінка підтверджує. На наступному записі на запитання чергового-чоловіка жіночий голос просить про допомогу, далі кличе "Богдан!", просить "Поможіть мені". Черговий намагається зв`язатися, запитує " ОСОБА_34 " і в цей момент відповідає ОСОБА_6 , з протяжкою каже: "Ало-о. Прівє-ет. Тихенько (це вже бабусі, яка продовжує його кликати)". На наступному запису після відповіді чергової- ОСОБА_35 жінка запитує, чи їй з ними розмовляти, чи її переключать на своїх. В розмові з`ясовується, що це телефонує швидка, яку викликали за адресою: АДРЕСА_1 . Працівник швидкої розповідає, що вони хвору забрали, надали медичну допомогу і вона померла в машині, ніби це її внук вдарив сокирою по голові. Чергова уточнює дані про адресу, особи. Телефонуюча повідомляє своє прізвище - " ОСОБА_36 ", називає паспортні дані загиблої - " ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1, а.п. 74-81, 82);
		*даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 02.02.19, в якому ОСОБА_6 заявив, що він повідомляє про те, що близько 23 години він під час конфлікту у с. Сингаївка, вул. Лесі Українки вдарив свою бабусю ОСОБА_11 пару разів сокирою по голові; потім викликав працівників поліції. Свою вину визнає повністю, дуже про це шкодує (т. 1, а.п. 86);
		*даними протоколу слідчого експерименту від 02.02.19 з відеозаписом його проведення на диску до нього, під час якого підозрюваний ОСОБА_6 за участі захисника в присутності понятих розповів та показав коли, де та як він у той день в с. Сингаївка спочатку різав з хлопцями дерево, потім він випив горілку десь до літра, і вдома у нього виник конфлікт з бабусею. Бабушка сказала, що він нікому не потрібний, що він постійно випиває, і у нього стався емоційний взрив. Він взяв сокиру, яка була у нього у кімнаті, зайшов до зали, в якій була бабуся. В цей момент бабуся сиділа, він підійшов до неї спереду і гострою частиною сокири наніс декілька ударів їй по голові згори донизу, скільки ударів наніс, сказати не може, як і не може сказати куди саме приходилися удари. Після ударів бабуся впала, а він почав телефонувати (т. 1, а.п. 109-119, 120). Дані протоколу про місце, час вчинення злочину повністю відповідають обставинам обвинувачення, даним протоколу огляду місця події від 02.02.19. Дані протоколу про кількість ударів, механізм їх нанесення, враховуючи, що він вказує, що не все пам`ятає (зокрема щодо кількості виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень), не в повній мірі відповідають дослідженим доказам у провадженні, тому враховуються з врахуванням решти досліджених доказів (а саме, в частині, що ударів було не менше семи, що підтверджується даними протоколу огляду трупа від 02.02.19, висновком судово-медичної експертизи).
		*даними висновку судово-медичної експертизи № 150 від 05.04.19, відповідно до якого смерть ОСОБА_11 , 1940 р.н., настала від стиснення головного мозку, внаслідок перелому кісток склепіння черепа, що призвело до утворення крововиливу під мозкові оболонки у правій півкулі, що підтверджується: наявністю гематоми в лівій півкулі об`ємом до 200 мл, темною рідкою кров`ю в порожнинах серця і великих судин, різким венозним повнокров`ям внутрішніх органів, набряком головного мозку, даними судово-гістологічного дослідження: субдуральною гематомою та крововиливами в м`які тканини, з ділянки перелому  зі значною лейкоцитарною інфільтрацією. Враховуючи характер виявлених тілесних ушкоджень, дані гістологічного дослідження, експерт вважає, що час між смертю потерпілої та початком дослідження в секційному залі в межах доби. При судово-медичному дослідженні виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння черепа, ран на голові, крововиливів на лівій кисті та лівому плечі, саден на спині. Тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння черепа, ран на голові, спричинені від дії важкого гострого предмету, який має гострий ріжучий край, не виключається сокирою, відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та мають прямий причинний зв`язок зі смертю. Тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на лівій кисті та лівому плечі, саден на спині спричинені від дії тупого твердого предмету, відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень та причинного зв`язку зі смертю не мають. Враховуючи характер виявлених тілесних ушкоджень, дані гістологічного дослідження, експерт вважає, що всі вони спричинені зажиттєво, час між спричиненням ушкоджень та смертю в межах доби. Виявлені тілесні ушкодження спричинені від дії тупого (тупих), твердого (твердих) предмету (предметів), який має ребро (перелом кісток склепіння черепу, ран на голові) зі значною силою прикладання (силою, необхідною для їх утворення), не залишивши в них яких-небудь специфічних та характерних ознак, які дозволяють ідентифікувати їх слідоутворюючу контактуючу поверхню. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, кількість місць прикладання сили було не менше семи. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, визначити послідовність їх спричинення не є можливим, так як вони спричинені у короткий проміжок часу. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, здійснювати будь-які активні рухи не виключається можливим у короткий проміжок часу (хв., год.). При токсикологічному дослідженні потерпілої не виявлені: метиловий, етиловий, н-пропиловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти. Кров трупа ОСОБА_11 відноситься до групи АВ за ізосерологічної системою АВО. При нанесенні тілесних ушкоджень потерпіла могла знаходитися по відношенню до травмуючого предмету в будь-якому положенні, окрім того, при якому розташовування тілесних ушкоджень являлося б недоступним для їх спричинення. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, експерт вважає, що спричинення виявлених тілесних ушкоджень за обставин, вказаних в ухвалі суду (тобто під час нанесення декількох ударів металевою частиною сокири по голові), не виключається можливим.Будь-якихінших тілеснихушкоджень,які бмогли виникнутидо 01.02.19при дослідженнітрупа невиявлено (т. 1, а.п. 135-137). Отже даними висновку підтверджується час та спосіб вчинення злочину, механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , зокрема нанесення померлій не менше 7 ударів тупим предметом, яким могла бути сокира, у короткий проміжок часу. Судом враховується, що кількість місць прикладання сили експертом визначено з врахуванням всіх виявлених тілесних ушкоджень, в тому числі на руці, плечі, спині, тому формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, судом зазначається, що кількість ударів по голові була не меншою трьох;
		*даними висновку судово-імунологічної експертизи (судово-медичної експертизи двох марлевих тампонів, халата, нічної сорочки, жилетки) № 209 від 29.03.19, відповідно до якого на халаті, нічній сорочці, жилетці, вилучених під час огляду місця події 02.02.19 у ОСОБА_11 , виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_11 , що підтверджує спричинення тілесних ушкоджень саме ОСОБА_11 , яка в цей час у досліджуваному одязі (т. 1, а.п. 143-146);
		*даними висновку судово-імунологічної експертизи (судово-медичної експертизи фрагменту ковдри, фрагменту доріжки, хустки) № 208 від 29.03.19, відповідно до якого у вирізках із ковдри, фрагменту доріжки, на хустці, вилучених під час огляду місця події 02.02.19 в будинку по АДРЕСА_1 , виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_11 , що підтверджує спричинення тілесних ушкоджень саме ОСОБА_11 на місці події 01.02.19 (т. 1, а.п. 152-154);
		*даними висновку амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 89-2019 від 12 березня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_6 , 1999 р.н., на даний час виявляє клінічні ознаки змішаного розладу особистості, стан компенсації, що відповідає критеріям шрифту F 61.0 міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. Однак вищевказані зміни зі сторони психіки не досягають ступеню психічного захворювання, знаходяться в межах патології особистості та не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, будь-якими психічними захворюваннями не страждав та в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не перебував. Виявляв клінічні ознаки змішаного розладу особистості, стан компенсації. Однак вищевказані зміни зі сторони психіки не досягали ступеню психічного захворювання, знаходилися в межах патології особистості та не позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вчинки, які йому інкримінують, носили характер п`яної розгальмованості, але були ситуаційно обумовленими, послідовними, цілеспрямованими, пролонгованими у часі, з чіткої орієнтацією в просторі та ситуації, при цьому зв`язок з оточенням не втрачав, в момент скоєння правопорушення дзвонив в чергову частину ВП, повідомляв, що "рубає бабусю", погрожував, що підпалить хату. Під час скоєння злочину знаходився у стані простого алкогольного сп`яніння. ОСОБА_6 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру. ОСОБА_6 в момент скоєння злочину в стані фізіологічного афекту не знаходився. Під час дослідження експертами ОСОБА_6 суть інкримінованого усвідомлював, які можливість покарання за подібні вчинки, про скоєне не жалкував, зі слів обстежуваного періодично вживає наркотичні засоби: амфетамін, психотропні речовини (т. 1, а.п. 171-173);
		*даними копій карт виклику та виїзду швидкої медичної допомоги № 279 від 01.02.19, відповідно до яких о 23 год. 55 хв. 01.02.19 було прийнято виклик на АДРЕСА_1 до ОСОБА_11 , привід до виклику - вдарив сокирою по голові внук. За результатами виїзду констатовано біологічну смерть ОСОБА_11 , що також підтверджує час та місце скоєння злочину (т. 1, а.п. 217-218).
		   Відповідно до акту спеціальноїмедичної комісіїз проведеннямедичних оглядівдля направленняна примусовелікування №Д-51від 12.03.19 ОСОБА_6 згідно виписки Бердичівської ЦРЛ від 04.02.19 № 200 діагностовано психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками. У зв`язку з відмовою обстежуваного відповідати на запитання лікарів зробити висновок щодо необхідності примусового лікування неможливо (т. 1, а.п. 166).
		   Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного стану наркотичного чи іншого сп`яніння за № 9 від 02 лютого 2019 року, підтверджено факт стану сп`яніння ОСОБА_6 о 04 год. 35 хв., коли він був обстежений у Бердичівській центральній міській лікарні (т. 1, а.п. 202). 
		   Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.
		   При цьому судом до матеріалів провадження в підготовчому судовому засіданні долучено і інші документи, які надано прокурором, в тому числі й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти наведених вище доказів на підтвердження фактів та обставин, що підлягають доказуванню, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у справі №753/11828/13-к з посиланням на практику ЄСПЛ, де у рішенні від 11 грудня 2008 року у справі "Мирилашвілі проти Росії" ЄСПЛ було зазначено, що у змагальному процесі мають розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ (довідник із застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  Право на справедливий суд (кримінально-процесуальний аспект). Європейський суд з прав людини. Рада Європи) будь-яке кримінальне провадження, в тому числі його процесуальні аспекти, мусить мати змагальний характер і гарантувати рівність сторін між обвинуваченням і захистом: це є однією з основоположних складових права на справедливий судовий розгляд. Право на змагальний судовий розгляд у кримінальному провадженні передбачає, як для обвинувачення, так і для захисту, можливість ознайомитись із поданнями або доказами, наданими іншою стороною. Окрім того, стаття 6 § 1 вимагає, щоб органи кримінального переслідування повідомляли захисту усі наявні у них докази, як на обвинувачення, так і на виправдання. Право на розкриття доказів не є абсолютним. У певній кримінальній справі можуть бути присутні й конкуруючі інтереси, наприклад, національна безпека або необхідність захистити свідка, який може зазнати переслідування, або ж збереження у таємниці поліцейських методів розкриття злочинів, і ці інтереси необхідно врівноважити з правами обвинуваченого. У певних випадках може бути необхідно приховати від захисту певні докази, аби захистити основоположні права іншої особи або ж об`єкт особливого суспільного значення. В кожному випадку, з точки зору статті 6 § 1 правомірними є тільки ті заходи обмеження прав захисту, які є абсолютно необхідними. Недоведення доказової бази до відома захисту може загрожувати рівності сторін (а також праву на змагальний судовий розгляд). Рівність сторін може бути порушена і тоді, коли обвинувачений має обмежений доступ до матеріалів своєї справи або ж інших документів, що мають загальний інтерес (Row і Davis проти Сполученого Королівства, Van Mechelen проти Нідерландів, Kuopila проти Фінляндії, Matyjek проти Польщі). Отже, враховуючи права обвинуваченого, засудженого, захисника, в тому числі і такого, який може надавати правову допомогу в подальшому та не був учасником на стадії досудового слідства та судового розгляду в суді першої інстанції, в обсязі, необхідному для захисту на відповідній стадії, в тому числі мати доступ до доказів, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти інших досліджених доказів, хоча самі ці докази в ході судового розгляду не досліджувалися, судом докази долучено до матеріалів провадження.
		 
		Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_6 не мав умислу на вбивство, і стороною обвинувачення не доведено наявність саме прямого умислу, який має перш за все відповідно до Постанови Пленуму ВСУ бути встановлений суб`єктивним ставленням обвинуваченого до скоєних дій, а ОСОБА_6 не мав наміру вбивати, і тому його дії мають бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, суд розцінює як захисну позицію та намір пом`якшити кримінальну відповідальність, користуючись небажанням свідків-односельчан, говорити негативні речі про свого односельчанина.
		Дійсно, як і вказує захисник, Пленум Верховного Суду України роз`яснив у Постанові № 2 від 07.02.03 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи", що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. Судом в ході судового розгляду ретельно досліджені докази і ці докази, в тому числі прямий - запис розмови ОСОБА_6 відразу після злочину, прямо вказують на зміст і спрямованість умислу обвинуваченого. ОСОБА_6 відразу вказав працівникам поліції, що він вже скоїв саме вбивство («зарубав бабусю»). Зі всієї розмови ОСОБА_6 видно, що він не лише усвідомлював наслідки скоєння своїх дій у виді смерті, але був абсолютно впевнений, що ці наслідки вже настали або невідворотно настануть, про що вказав працівникам, коли ті запропонували викликати швидку медичну допомогу. Більше того, навіть, коли покійна прийшла трішки до тями після отриманих тілесних ушкоджень, він і їй повідомив, що вона вже помирає, він їй допомагати не буде і йому на неї все рівно. Всі ці обставини безумовно свідчать, що настання смерті ОСОБА_11 повністю охоплювалося умислом ОСОБА_6 .
		Крім того, відповідно до того п. 22 вказаної вище Постанови Пленуму ВСУ роз`яснено, що питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Досліджені в ході судового розгляду докази, в тому числі ті, що мають об`єктивне джерело походження, зокрема висновок судово-медичної експертизи, вказують на такі спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, які прямо і беззаперечно вказують про наявність у обвинуваченого умислу саме на вчинення умисного вбивства  ОСОБА_11 нанесено чисельні удари металевою робочою частиною сокири, в тому числі в кількості не менше 3 ударів в життєво важливий орган - голову. 
		 
		На підставі викладеного, оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд не встановив. 
		Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку та щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах (обвинувачений скоїв вбивство своєї рідної баби, з якою проживав і усвідомлював її вік та наявність сімейних стосунків).
		При призначенні покарання  ОСОБА_6 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.
		Відповідно до ст. 12 частин 4, 5 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, є особливо тяжким злочином.
		Обвинувачений раніше не судимий, проживав разом з вбитою ним бабусею, за місцем проживання характеризується як особа, на поведінку якої надходили скарги від дирекції ПТУ щодо систематичного пропуску навчального процесу, інших скарг не надходило; за місцем навчання до 2017 року характеризувався, як посередній учень, який виконував свої обов`язки тільки з примусу, мав навчальні знання на початковому і середньому рівнях, міг прогулювати заняття, допускав неправомірні дії у відношенні до одногрупників, був притягнутий до кримінальної відповідальності, хитрий, говорив одне, робив інше; на час подій не працював; перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, вживання з негативними наслідками. 
		З урахуванням наведеного, тяжкості вчиненого злочину, настання наслідків у вигляді смерті людини, приймаючи до уваги санкцію закону, суд приходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе, тому призначає покарання у виді позбавлення волі. При визначенні строку покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки дій, вчинених обвинуваченим у стані алкогольного сп`яніння та із особливим цинізмом по відношенню до ситуації, яка склалася, повну відсутність в подальшому будь-якого каяття у обвинуваченого (що зокрема підтверджується даними висновку судової психіатричної експертизи), вчинення злочину під час судового розгляду за його обвинуваченням у вчиненні іншого особливо тяжкого насильницького злочину, і тому для досягнення мети покарання, в тому числі запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає за можливе призначити покарання на строк позбавлення волі, ближчий до максимального, визначеного в санкції статті. На думку суду саме призначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншим особами.
		 
		Цивільний позов у провадженні не подано, потерпіла має право на звернення з таким позовом у порядку цивільного судочинства. 
		Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять. 
		Підстав длязміни обраногощодо обвинуваченогозапобіжного заходуу видітримання підвартою,враховуючи призначенепокарання,особу таповедінку обвинуваченого,до набраннявироком законноїсили судне вбачає. 
		Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
		у х в а л и в :
		ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років.
		 
		Початок строку відбування призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_6 обраховувати з 27 січня 2020 року.
		 
		Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: CD-диск із записом розмови ОСОБА_6 з операторами служби "102", який зберігається в матеріалах провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; джинси синього кольору, куртку синього кольору, берци, кофту сірого кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути законному володільцю ОСОБА_6 ; зрізи нігтьових пластин з правої та лівої рук ОСОБА_6 , зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_11 , виріз із килимка, виріз із ковдри, рожеву хустку, жилетку та два халати, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - знищити; мобільний телефон марки "Nokia", імеі: НОМЕР_2 із сім-картою оператора мобільного зв`язку "Київстар" № НОМЕР_1 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути законному володільцю потерпілій ОСОБА_9 .
		 
		Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.02.19 на сокиру, на лезі робочої частини якої виявлено нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров, зріз одіяла з плямою бурого кольору, схожою на кров, найбільшими розмірами 10х16 см, зріз килима, просякнутий речовиною бурого кольору, схожою на кров, хустку рожевого кольору, просякнуту речовиною бурого кольору, схожою на кров, банку із залишками зернової суміші отрути від гризунів з написом "Капкан", які були вилучені 02.02.2019 р. під час огляду місця події у будинку АДРЕСА_1 ; зрізи з нігтьових пластин правої та лівої руки ОСОБА_11 , які опечатані до паперового конверту, змиви та марлевий тампон з лівої та правої руки ОСОБА_11 , які опечатані до паперового конверту, зразки волосся з п`яти ділянок голови ОСОБА_11 (лобної, лівої та правої скроневої, тім`яної та потиличної), які опечатані до паперового конверту, та одяг трупа ОСОБА_11 , а саме - безрукавку (жилетку) сірого кольору, у верхній частині якої містяться нашарування речовини бурого кольору у вигляді плям, халат сірого кольору із зображенням синіх квітів, у верхній частині якого міститься нашарування речовини бурого кольору та наскрізне пошкодження тканини, неправильної геометричної форми, нічну сорочку білого кольору із зображенням червоних квіток, у верхній частині, на лівому рукаві якої містяться нашарування плям речовини бурого кольору та розриви тканини, які опечатані до паперової коробки, дактилокарти з правої та лівої руки ОСОБА_11 ; мобільний телефон мари Nokia, IMEI НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора "Київстар" з номером НОМЕР_1 та зарядним пристроєм, що вилучений 02.02.2019 р. під час огляду місця події у кабінеті 23 Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області у ОСОБА_9 ; одяг підозрюваного ОСОБА_6 , а саме - джинсові штани синього кольору, куртку синього кольору, берци чорного кольору, кофту сірого кольору, що були вилучені 02.02.2019 р. під час особистого обшуку ОСОБА_6 - скасувати. 
		 
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.
		 
		Зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 02.02.19 до 26.01.20 з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
		 
		Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя               ОСОБА_1 
		 
		Суддя ОСОБА_2 
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...