Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/7161/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2020. Зареєстровано: 30.01.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2020.
Дата набрання законної сили: 29.02.2020
Номер судового провадження: 1-кп/641/203/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220000000548

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Комінтернівський районнийсуд м.Харкова 
		Номер провадження 1-кп/641/203/2020 Справа № 641/7161/18 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 січня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
		Головуючого судді  ОСОБА_1 
		При секретарі  ОСОБА_2 
		за участі сторін кримінального провадження
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		потерпілого- ОСОБА_4 
		законного представника потерпілого  ОСОБА_5 
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_6 
		обвинуваченого  ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комінтернівського районного суду м. Харкова кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018220000000548 від 26.05.2018 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Святославка Ракитянського району Бєлгородської області РФ, українця, громадянина України, одруженого, працює провідним інженером на ДП «Завод ім. Малишева», раніше не судимого, зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 286 ч.2 КК України
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_7 26 травня 2018 року близько 09.50 год, керуючи технічно справним автомобілем «Опель» р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Гагаріна м. Харкова зі сторони вул. Одеська в напрямку вул. Вернадського, зі швидкістю 80 км/год., діючи необережно, в процесі руху по вказаній вулиці в районі перехрестя пр. Гагаріна та вул. Зернової, грубо порушив вимоги п.п.12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п.12.3 « У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»; п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год» та при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_4 , який перетинав проїжджу частину з права наліво по ходу руху автомобіля та якого він об`єктивно міг виявити, а також рухаючись з перевищенням допустимої в населених пунктах швидкістю, не своєчасно вжив заходи для зменшення швидкості транспортного засобу, аж до повної його зупинки, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , що спричинило вказані наслідки.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 спричинені тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, а саме: важка черепно-мозкова травма; забій головного мозку тяжкого ступеню з наявністю контузійного осередка, внутрішньо черепові крововиливи, синці обличчя; закритя травма грудної клітини; перелом 1-6 ребер зліва по біляхребтовій лінії. Порушення п.п.12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України ОСОБА_7 які знаходяться в причинному зв`язку з подією та її наслідками.
		Таким чином ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило завдання потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження.
		ОСОБА_7 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав повністю, щиро покаявся та суду пояснив, що 26 травня 2018 року близько 09.50 год. , керуючи автомобілем «Опель» р.н. НОМЕР_1 , рухався по пр. Гагаріна м. Харкова зі сторони вул. Одеська в напрямку вул. Вернадського, зі швидкістю 80 км/год, рухаючись по вказаній вулиці в районі перехрестя пр. Гагаріна та вул. Зернової не зупинився своєчасно та не надав дорогу пішоходу, внаслідок чого скоїв наїзд на чоловіка, який отримав тяжкі тілесні ушкодження. Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав.
		Даючи оцінку показанням ОСОБА_7 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину), пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.
		Неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 судовому засіданні пояснив, що обставин події він не пам`ятає.
		Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , пояснив, що 26 травня 2018 року близько 09 годи 50 хвилин, його син ОСОБА_4 перетинав перехрестя пр. Гагаріна та вул. Зернова в м. Харкова але несподівано був збитий автомобілем «Опель» р.н. НОМЕР_1 , внаслідок чого отримав тяжкі тілесні ушкодження. Законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 52900, 00 грн. та моральної шкоди у сумі 100000 грн. 
		Враховуючи, що ОСОБА_7 визнав вину в повному обсязі, а також, що покази неповнолітнього потерпілого та його законного представника у судовому засіданні не суперечать фактичним обставинам справи, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України не досліджував всі докази, оскільки є переконання в тому, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ними не оспорюються, усвідомлюють неможливість у подальшому оскаржити ці обставини в апеляційному порядку і відсутні сумніви відносно добровільності та істинності їх позиції. При цьому учасникам судового провадження роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_7 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження.
		Обираючи міру покарання, суд виходить з наступного.
		Згідно ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи. Визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Враховуючи вимоги ст.ст.65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
		Так, ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення (злочин) ,яке відноситься до категорії тяжких, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра не перебуває, страждає на онкозахворювання, характеризується позитивно.
		Відповідно до наданої досудової доповіді з Новобаварського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області вбачається, що уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
		Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_7 є щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.
		Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне призначити покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 75 КК України суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у вигляді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі та позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Отже, суд, враховуючи те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), яке відноситься до категорії тяжких, те, що обставин, що обтяжують вину ОСОБА_7 відсутні та наявні обставини, які пом`якшують його покарання, вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення (злочину) вперше, його позитивну характеристику, наявність онкологічного захворювання, висновок досудової доповіді, суд вважає можливим звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням із застосуванням ст.ст. 75, п.1, 2 ч.1 76 КК України, оскільки ОСОБА_7 можливо виправити без реального відбуття покарання.
		Щодо застосування до ОСОБА_7 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, суд вважає необхідним позбавити його права керування транспортним засобом, оскільки вважає, що застосування додаткового покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і справедливим по відношенню до потерпілих, як того вимагає п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання».
		Заявлений законним представником потерпілого ОСОБА_5 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення спричиненої матеріальної шкоди на суму 52900 грн та моральної шкоди 100000 грн. підлягає задоволенню, як визнаний обвинуваченим.
		Судові витрати по даному кримінальному провадженню за проведення комплексної експертизи відео, звукозапису і фототехнічної експертизи № 124/701/704/18 від 19.07.2018 у сумі 5720 грн. слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили  не обирати.
		Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31.05.2018 року на автомобіль «Opel Astra», р.н. НОМЕР_1 як на речовий доказ- зняти та повернути власнику ОСОБА_7 .
		Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_7 визнати винуватим в пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням на строк 2 ( два ) роки, якщо він протягом випробувального строку не вчинить нового злочину та виконає обов`язки, передбачені ст. 76 ч.1 п. 1, 2 КК України, а саме:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили  не обирати.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 52900, 00 грн. ( п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот грн. 00 коп.).
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. ( сто тисяч грн.). 
		Стягнути з ОСОБА_7 судовівитрати запроведення комплексної експертизивідео,звукозапису іфототехнічної експертизи№ 124/701/704/18від 19.07.2018у сумі 5720 грн . ( п`ять тисяч сімсот двадцять грн.) на користь держави.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31.05.2018 року на автомобіль «Opel Astra» р.н. НОМЕР_1 , як на речовий доказ зняти та повернути власнику ОСОБА_7 .
		Речові докази: автомобіль Opel Astra» р.н. НОМЕР_1 -повернути власнику ОСОБА_7 .
		Речові докази:«MicroSD»карту об`ємом32GB- зберігати в матеріалах кримінального провадження
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судовогопровадження маютьправо отриматив судікопію вироку.   Засудженому тапрокурору копіявироку вручаєтьсянегайно післяйого проголошення. 
		Суддя -   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...